Інженерна психологія

СЛОВНИК

Інженерна психологія - наукова дисципліна, що вивчає закономірності  інформаційної взаємодії людини та техніки задля їх використання під час проектування, створення та експлуатації систем “людина – машина”.

Технічний прогрес - процес безперервного удосконалення засобів виробництва і предметів праці, а також розвитку й впровадження новітньої технології з метою підвищення ефективності виробництва. За сучасних умов з посиленням взаємозв'язку науки, техніки, комп'ютеризації виробництва Т.п. набуває широкого змісту і стає по суті науко-во-технічним прогресом, який полягає головним чином в удосконаленні виробничого апарату, техніки і технології, введенні нових методів виробництва і організації праці безпосередньо на підприємствах. Науково-технічний прогрес неможливий без оновлення діючого виробничого устаткування. заміни фізично і морально застарілих технічних засобів більш продуктивними та ефективними, без якісних змін матеріалів і сировини, що з них виготовляють промислову продукцію, без удосконалення технологій виробництва та широкої комп'ютеризації його, вдосконалення й ефективного використання сучасних систем інформації.

Промисловість — найважливіша галузь народного господарства, що справляє вирішальний вплив на рівень розвитку продуктивних сил суспільства; це сукупність підприємств (заводів, фабрик, шахт, електростанцій), зайнятих виробництвом знарядь виробництва як для самої промисловості, так і для інших галузей народного господарства, а також видобутком сировини, матеріалів, палива, виробництвом енергії, заготівлею лісу і подальшою обробкою продуктів, отриманих у промисловості або вироблених у сільському господарстві

Механізація і автоматизація - головний напрям науково-технічного прогресу, вищий ступінь механізації виробництва, при якому ручна праця замінюється машинною як на основних, так і на допоміжних взаємопов'язаних операціях, на роботах по створенню певного виробу або виконанню закінченого виробничого процесу. Комплексна механізація створює умови для повної автоматизації виробництва.

Соціально-економічні потреби суспільства - віддзеркалюють умови життєдіяльності людини як члена суспільства. Їх обсяг і кількість прямо залежить від загального стану і динаміки розвитку культури, етики та духовності суспільства, а також ставлення людей до економічних умов їх життєдіяльності, які дають їм задоволення, насолоду або втіху і спонукають їх до діяльності, до того, щоб мати і володіти такими умовами.

Гуманізація трудової діяльності означає зміну змісту та умов праці, котра пов’язана з удосконаленням техніки та технології внаслідок впливу науково-технічного прогресу. Мета гуманізації праці – сприяти зростанню її змістовності, найкращому пристосуванню матеріально-технічної бази виробництва до людини, широкій участі працівників у процесах управління та вирішення виробничих завдань на підприємствах.

Психологія - наука, що вивчає психіку в її розвитку в тваринному світі (в філогенезі — порівняльна психологія), в походженні і розвитку людства (в антропогенезі — палео- та історична психологія), в розвитку кожної людини (в онтогенезі — вікова психологія) і виявленні в різних видах діяльності. Має свій предмет, об’єкти, завдання, теорії і методи. Взаємодія окремих розділів психології і вузькоспеціальних психологічних наук моделюється деревом психологічної науки.

Фізіологія - наука про життєдіяльність організмів, їх окремих систем, органів і тканин і регуляції фізіологічних функцій. Фізіологія вивчає також закономірності взаємодії живих організмів з довкіллям, їх поведінка в різних умовах.

Системотехніка - вивчає питання планування, конструювання й поведінки складних інформаційних систем, основу яких становлять обчислювальні машини.

Кібернетика - наука про процеси управління в складних динамічних системах, що ґрунтується на теоретичному фундаменті математики і логіки (взагалі на формальних мовах), а також на застосуванні обчислювальної техніки (комп’ютерів).

Інформаційні технології - сукупність методів і технічних засобів збирання, організації, опрацювання, передачі, подання інформації за допомогою комп’ютерів та комп’ютерних комунікацій

Працездатність людини - це функціональні можливості організму, які характеризуються кількістю та якістю виконаної роботи при максимальній її інтенсивності або тривалості.

Зовнішнє середовище - це сукупність елементів, які не входять до складу організації, але справляють на неї певний вплив

Система “людина-машина” (СЛМ) - система, до якої входять оператор (або група операторів) та машина, за допомогою якої він (вони) здійснюють трудову діяльність.

Розподіл функцій у СЛМ -  визначення дій та операцій, що виконуються людиною та машиною для забезпечення ефективності системи.

Приймання інформації - приймання інформації людиною-оператором необхідно розглядати як процес формування перцептивного образу, тобто суб'єктивного відображення у свідомості людини властивостей об'єкта, що на неї діє.

Зберігання та переробка інформації - сукупність перцептивних та інтелектуальних процесів, за допомогою яких оператор здійснює перетворення інформації щодо об’єкта керування та цілеспрямований вплив на нього. 

Прийняття рішень - здійснення вибору належної сукупності дій з низки альтернатив.

Керуванні дії оператора - система рухів та мовного управління СЛМ, завдяки якій оператор реалізує прийняте рішення у формі вводу відповідної інформації у машину.

Групова діяльність операторів - здійснення групою операторів вибору з низки альтернатив в умовах взаємного обміну інформацією для вирішення загальної для усієї групи задач. 

Проектування засобів відображення інформації. Особливий інтерес для інженерної психології становлять ті технічні компоненти СЛМ, з якими має справу людина. Це перш за все різні технічні засоби відображення інформації (ЗВІ), що взаємодіють із сенсорним входом людини, і технічні засоби введення інформації, завдяки яким людина впливає на функціонування СЛМ.

Конкретні типи ЗВІ, їхня кількість і розташування визначаються характером функцій оператора у СЛМ, особливостями його діяльності, а також психофізіологічними особливостями самої людини-оператора. Різноманітність ЗВІ зумовила появу і різних форм їхньої класифікації.

1. За функцією інформації, що видається, ЗВІ діляться на командні (цільові) і ситуаційні (контрольні). Командні індикатори відображають мету управління, якої потрібно досягти, і надають відомості про необхідні дії. Такими індикаторами є командні табло («Стій», «Іди») або командні прилади пілота при здійсненні посадки, або судновий телеграф, що задає напрямок руху судна чи кількість обертів двигуна, тощо.

Ситуаційні індикатори дають інформацію не тільки про відхилення технологічного процесу від заданої програми, а й про окремі показники цього процесу (різні датчики, розташовані на панелі приладів водія, на щиті управління оператора енергосистем тощо).

2. За способом використання інформації індикатори поділяються на три групи: прилади контрольного, якісного, кількісного надання інформації.

За допомогою приладів контрольного надання інформації оператор вирішує задачу типу «так чи ні»: працює певний прилад чи ні, в нормі параметри його роботи чи ні. Для цього застосовують сигнальні лампочки, табло, звукові сигнали, інколи стрілкові прилади, на яких позначені межі допустимих відхилень параметрів.

На індикаторах якісного відображення подається інформація про спрямованість змін необхідного параметра (наприклад, збільшується він чи зменшується), характер відхилення (вліво—вправо) тощо.

Індикатори кількісного відображення інформації передають її в числових значеннях параметра, що контролюється. До цієї групи відносять більшість використовуваних приладів та індикаторів.

3. За модальністю сигналу індикатори поділяються на зорові, акустичні, тактильні тощо.

Психофізіологічні характеристики і особливості приймання інформації людиною-оператором ми розглядали

4. За формою сигналу, тобто за відношенням властивостей сигналу до властивостей об'єкта, розрізняють абстрактні і зображувальні ЗВІ.

У першому випадку сигнали передаються у вигляді абстрактних символів (цифри, літери, геометричні фігури тощо), які у закодованому вигляді відображають стан об'єкта управління. В другому випадку інформація передається у формі зображення, що характеризується схематизацією, деталізацією, а також кількістю відображених властивостей об'єкта.

5. За рівнем деталізації інформації ЗВІ можуть бути інтегральними і детальними.

На інтегральних індикаторах інформація подається в узагальненому вигляді, що скорочує час її пошуку і синтезування (графік функціонування технологічного процесу, діаграми, номограми). Спостерігаючи за певним процесом, оператор може відшукати необхідну йому деталізовану інформацію для прийняття ефективного рішення і вибору керуючого впливу.

Засоби відображення інформації є технічною основою побудови інформаційної моделі процесу управління, з якою працює оператор.

Для створення умов ефективної діяльності оператора інформаційна модель має відповідати трьом основним вимогам:

• за змістом, адекватно відображаючи об'єкт управління і довколишнє середовище;

• за кількістю інформації, забезпечуючи оптимальний інформаційний баланс;

• за формою і композицією, слугуючи завданням управління і враховуючи психофізіологічні можливості оператора.

Адаптація - процес і результат ефективної взаємодії особистості із середовищем, в результаті якого встановлюється відповідність між загальним рівнем найбільш актуальних на даний момент потреб особистості і наявним (перспективним) рівнем задоволення даних потреб, що визначає безупинний розвиток особистості.

Адаптивність - це природжена та набута здатність до адаптації, тобто пристосування до всієї багатоманітності життя при будь-яких умовах

Акомодація - пристосування до чого-небудь

Антиципація - здатність людини передбачати події (напр., зміст ще не сприйнятого при читанні тексту, або показання приладу) як прояв випереджального відображення.

Антропометрія - вимірювання основних фізичних показників людини. Включає в себе зважування, вимірювання довжини тіла, окружності грудей і живота. У ряді випадків вимірюють основні показники дихання (спірометрія) і силу м'язів (динамометрія)

Апатія - психічний стан людини, який спричинений перевтомою, важкими переживаннями або хворобою і який супроводжується індиферентністю, байдужістю, відсутністю інтересу до навколишніх явищ і подій, слабкістю, знесиленістю.

Апперцепція – властивість психіки людини, що виражає залежність сприйняття предметів і явищ від попереднього досвіду сприймаючого суб’єкта і від особистих особливостей його психічної діяльності.

Астенія - це психопатологічне стан, що виявляється підвищеною стомлюваністю, слабкістю, дратівливістю, нестійким настроєм. Астенічний синдром часто є наслідком якого-небудь захворювання. Практично у половині випадків астенія (вона називається в цьому випадку органічна) «виростає» на ґрунті іншої хвороби.

Час реакції людини - час від початку подачі сигналу до у відповідь реакції організму. Ділиться на 3 фази: час проходження нервових імпульсів від рецептора до кори головного мозку; час, необхідний для переробки нервових імпульсів і організації у відповідь реакції в центральній нервовій системі; час у відповідь дії організму.

Діяльність - взаємодія людини або групи людей і світу, в процесі якої людина свідомо і цілеспрямовано змінює світ і себе.

Вплив - дія, яку певна особа чи предмет або явище виявляє стосовно іншої особи чи предмета.

Сприйняття - найпростіша із притаманних тільки людині форм психічного відображення об’єктивного світу у вигляді цілісного образу, пов’язана з поняттям його цілісності. На відміну від відчуттів С. відображає об’єкт цілісно, на відміну від комплексів відчуттів предметно.

Дискомфорт - відсутність комфорту, незручність, невигода, несприятливість; порушення або відсутність належних умов, потрібних для нормальної життєдіяльності організму, виконання певної роботи і т. ін. У психології дискомфорт розглядається як душевна незадоволеність, пригніченість, викликана якими-небудь обставинами.

Дістрес - патологічний різновид стрес-синдрому, який негативно впливає на організм, психічну діяльність та поведінку людини, призводячи до повної його дезорганізації. Дістрес може призвести до виникнення чи загострення невротичних, психосоматичних та органічних захворювань, вразити будь-які органи та системи.

Ілюзія сприйняття - перекручення сприйняття реальних предметів. Найбільше їхнє число спостерігається в області зору. Особливо численні зорові ілюзії («обмани зору»), що виникають при відбитті деяких просторових властивостей предметів (довжин відрізків, величин предметів і кутів, відстаней між предметами, форми) і рухи підрозділяються по видах.

Ілюзія контролю - тенденція людей вірити, що вони можуть контролювати або, принаймні, впливати на результати подій, на які вони насправді впливати не можуть.

Інформаційна модель - це сукупність інформації, що характеризує властивості і стан об'єкта, процеса, явища, а також взаємозв'язок із зовнішнім світом.