Інженерна психологія

Інтелектуальна напруга - напруга, викликана частим зверненням до інтелектуальних процесів при формуванні плану діяльності, обумовлене високою щільністю потоку проблемних ситуацій

Когнітивний дисонанс - неприємний психічний стан, викликаний протиріччям між потребами і інтересами як мотивами діяльності і самою, але вимушеною діяльністю. Подолання Когнітивного дисонансу може бути здійснено перебудовою системи знань і відношень. (поняття і термін, введені сучасним американським психологом Л. Фестингером)

Мікроклімат - це сукупність фізичних чинників та умов навколишнього середовища, які зумовлюють його тепловий стан і впливають на теплообмін людини.

Монотонія - напруга, викликана одноманітністю виконуваних дій, неможливістю перемикання уваги, підвищеними вимогами як до концентрації, так і до стійкості уваги..

Мотив - спонукальна причина дій і вчинків людини.

Мотивація - сукупність мотивів, доказів для обґрунтування чогось, спонука до діяльності; мотивування.

Моторне поле - категорія психології праці: сукупність компонентів робочого місця або експериментального приладу, якими оператор реагує на зміни сенсорного поля по механізму одноразових сенсомоторних реакцій, що ним сприймаються. При реагуванні за механізмом реакції М.п., включаючись у сенсомоторну координацію, викликаними ними кінестетичними відчуттями, саме може бути сенсорним полем.

Навик - опанування до автоматизму способами використання певних засобів діяльності.

Надійність людини-оператора - властивість людини безвідмовно виконувати свою роботу протягом визначеного терміну та за відповідними умовами.

Напруга - система реакцій (емоційний стан) організму у відповідь на будь-яку висунуту до нього вимогу. 

Оптимальна працездатність - характеризується стабільними параметрами діяльності організму. Вона визначається як "стійкий робочий стан" чи стан "функціонального комфорту", що відбиває оптимальність психофізіологічних витрат (висока продуктивність досягається мінімальними витратами).

Оптимальні умови діяльності. Оптимальний режим роботи здійснюється у комфортних умовах, коли добре працюють технічні пристрої. Обстановка є звичною, робочі дії відбуваються в певній послідовності. В оптимальних умовах проміжних і кінцевих цілей праці досягають у разі невисоких психічних затрат. Здебільшого тут наявне тривале збереження працездатності, відсутність грубих помилок, помилкових дій, зривів та інших аномалій. Праця в оптимальному режимі характеризується високою надійністю та оптимальною ефективністю.

Органи управління - поняття і термін психології управління, психології праці: засоби впливу на управлінську систему; є, зокрема, моторним полем.

Освітленість - є одним із важливих фізичних чинників. Через око людина одержує 90% інформації з навколишнього середовища, що пов'язано зі сприйняттям сітківкою ока світлових (електромагнітних) коливань. В залежності від їх інтенсивності організм реагує по-різному - недостатнє освітлення, як і надлишкове, веде до передчасної втоми, що сприяє виникненню небезпечних травм.

Відповідальність - здатність особистості розуміти відповідність результатів своїх дій поставленим цілям, прийнятим в суспільстві або в колективі нормам, в результаті чого виникає почуття причетності до загальної справи, а при невідповідносі — почуття невиконаного обов’язку.

Перевтома - кумуляція (накопичення) стомлення в результаті неправильного режиму праці і відпочинку.

Поріг чутливості - рівень інтенсивності подразника, який здатний викликати відчуття.

Продуктивність оператора. Однією з умов успішної роботи спеціаліста є дуже високий рівень розвитку швидкості і точності рухів. Це пояснюється тим, що продуктивність праці оператора значною мірою залежить від його темпу роботи, здатності швидко і правильно набирати цифри чи тексти на клавіатурі машини. За кожним пальцем закріплені певні клавіші. Досвідчені оператори набирають необхідну інформацію на клавіатурі "сліпим" методом, тобто не дивлячись на неї, а концентруючи всю увагу на інформаційному матеріалі.

Професіограма - це спеціальна карта, яка містить розгорнутий перелік умов і характеристик трудової діяльності по конкретній професії, її окремих вимог і професійно важливих якостей, якими повинен володіти працівник.

Професійна відповідність - властивість людини, що визначається сукупністю професійних знань, вмінь та навичок, зумовлених її здатністю виконувати свою працю з визначеною якістю

Психічний стан - психологічна характеристика особистості, що відбиває її порівняно тривалі душевні переживання.

Психічна стійкість - це властивість особистості, окремими аспектами якої є стійкість, урівноваженість, опірність. Вона дає змогу особистості протистояти життєвим труднощам, несприятливому тискові обставин, зберігати здоров’я і працездатність у різних випробуваннях.

Психогігієна - галузь науки, що виникла на стику гігієни і психології. Вивчає закономірності організації міжлюдських взаємин та психогенного середовища в напрямі їх оптимізації згідно з інтересами та потребами людей, суспільства в цілому.

Психопрофілактика - це система міроприємств, спрямованих на попередження психічних захворювань. Основним завданням психопрофілактики є попередження виникнення конкретних психічних розладів.

Пульт управління - пристрій у вигляді столу, колонки, стенду і т.п. з розміщеними на його лицьових частинах (панелях) засобами відображення інформації і органами управління, за допомогою яких оператор (часто група операторів) впливає на керовані об'єкти (процеси), їх якісні або кількісні характеристики. П. в. — основний елемент робочого місця оператора, одне з основних засобів взаємодії людини і машини

Працездатність - поняття, загальне для психології і фізіології людини: здатність людини виконувати певну роботу, що вимірюється фізіологічними і біохімічними параметрами.

Робоча поза - позначає типове положення тіла у просторі при виконанні трудових операцій. Розрізняють такі робочі пози: стоячи, сидячи, лежачи, сидячи — стоячи.

Робоче місце - місце постійного або тимчасового перебування працівників в процесі трудової діяльності.

Релаксація - фізіологічний стан динамічної рівноваги, який супроводжується розслабленням або різким зниженням скелетної мускулатури та процесами розконцентрації уваги і сприймання. Розрізняють природну, довільну та штучну релаксацію. Приклад: природна релаксація — розслаблення при відході до сну, довільна — медитація та трансові стани, штучна — гіпноз, фармакологічна дія міорелаксантів.

Самоконтроль - співставлення прийнятого плану самовиховання з реальністю, результатами діяльності, встановлення їх невідповідності та внесення необхідної корекції для досягнення наміченого, пошук причин відхилень тощо.

Самоорганізація - діяльність і здібності особистості, пов’язані з умінням організувати себе. Проявляється в цілеспрямованості, активності, обґрунтованій мотивації, плануванні своєї діяльності, самостійності, швидкості прийняття рішень і відповідальності за них, критичності оцінки результатів своїх дій, почутті обов’язку.

Саморегуляція - властивість біологічних систем автоматично встановлювати і підтримувати на визначеному, відносно постійному рівні ті або інші фізіологічні або інші біологічні показники. При саморегуляції чинники, що управляють, не впливають на регульовану систему ззовні, а виникають в ній самій. Процес саморегуляції може носити циклічний характер. Відхилення якого-небудь життєвого чинника від константного рівня служить поштовхом до мобілізації апаратів, поновлюючих його. На різних рівнях організації живої матерії — від молекулярного до надорганізменного — конкретні механізми саморегуляції вельми всілякі.

Сенсорна напруга - напруга, викликана неоптимальними умовами діяльності сенсорних і перцептивних систем і що виникають у разі великих утруднень в сприйнятті необхідної інформації.

Сенсорні процеси - це фізіологічні процеси отримання інформації з навколишнього середовища, які залежать від стану організму й сенсорної системи.

Здібності - психічні властивості індивіда, які є передумовою успішного виконання певних видів діяльності (набуття знань, умінь і навичок; використання їх у діяльності). Здібності є результатом розвитку задатків.

Стрес - система реакцій (емоційний стан) організму у відповідь на будь-яку висунуту до нього вимогу. У стресовому стані людина припускається помилок у розподілі і переключенні уваги, у неї порушується перебіг пізнавальних процесів (сприймання, пам’ять, мислення), спостерігається розлад координації рухів, неадекватність емоційних реакцій, дезорганізація і гальмування всієї діяльності. Стрес може здійснювати як позитивний, мобілізуючий, так і негативний вплив на діяльність (дистрес), аж до повної її дезорганізації.

Стресор - фактор, який викликає стан стресу. Вирізняють фізіологічний і психологічний стресори. Фізіологічні С. – надмірне фізичне навантаження, висока або низька температура, больові відчуття та ін. Психологічні С. поділяються на інформаційні та емоційні. Інформаційний стрес виникає в ситуаціях інформаційних перевантажень, коли людина не виконує завдання, не встигає приймати правильні рішення у належному темпі. Емоційний стрес виявляється в ситуаціях загрози, небезпеки, гніву, образи та ін.

Тривога - емоційний стан людини, який виникає в умовах ймовірних несподіваних ситуацій: як при відстроченні, затримці приємних ситуацій, так і при очікуванні неприємностей. Тривожний стан людини характеризується стурбованістю, побоюванням, тугою.

Тренажер - навчальний посібник, який психологічно моделює реальну діяльність або її окремі дії, призначені для формування відповідних для них навичок. Може використовуватися з метою психодіагностики. Розрізняють Т. для тренування окремих навичок і комплексні.

Тривожність - психічне явище, що має три форми: короткочасна емоційна реакція слабо вираженого неадекватного остраху, яка впливає на судження і рішення; аналогічний психічний стан; властивість особистості, що сприяє окремим виявам реакцій і станів тривожності.

Фактор ризику - негативні чинники, що провокують або збільшують ризик розвитку певних ефектів (захворювань).

Фізична напруга - напруга організму, викликана підвищеним навантаженням на руховий апарат людини.

Фобія - симптом, суттю якого є переживання непотрібної і зайвої тривоги в певних ситуаціях. Звідси агорафобія — страх відкритих просторів, клаустрофобія — страх закритих просторів, фобія павуків, змій та інші.

Функціональні стани - інтегральний комплекс різних характеристик, процесів, властивостей і якостей людини, які прямо або побічно обумовлюють виконання діяльності.

Екстремальні умови. Робота в екстремальних умовах передбачає підвищений фактор ризику, дефіцит інформації і часу на обміркування, необхідність прийняття адекватного рішення, високу відповідальність за виконання задачі, наявність неочікуваних перепон. Це все висуває підвищені вимоги до стану психічного здоров'я особистості. Сильні емоційні й фізичні навантаження створюють передумови до виникнення у представників ризикованих професій психічних, соматичних розладів, а також суїцидальної поведінки. В таких екстремальних умовах роботи важливими чинниками є стресостійкість та адаптивність особистості, за відсутності яких можливе емоційне вигорання. Слід відмітити також і схильність до самопожертви у представників ризикованих професій, яка зумовлена альтруїзмом.

Саме поняття „екстремальний” (від лат. extremum – крайній) використовують для об’єднання понять як максимуму так і мінімуму. Екстремальні умови можуть створюватися не лише максимізацією (зверхдією), але й мінімізацією (дефіцитом) діючих факторів. В обох випадках це призводить до подібних результатів

Екстремальна напруга - емоційний стан людини, що виникає під дією екстремальних впливів; особливий психічний стан людини на стадії пристосування до нових умов Існування, спричинений надмірною психофізіологічною мобілізацією організму.

Еустрес - впливає на людину позитивно: мобілізує, покращує увагу та реакцію, полiпшує психічну ді¤льність, пiдвищує адаптаційні можливості організму. Це так званий добрий стрес. Його можна порівн¤ти з загартовуванням, фізичними тренуваннями та школою життя. Г. Сельє розглядав еустрес як синдром, що сприяє збереженню здоров'я.