Вдосконалення технології вирощування вівса в ФГ "Українець" Братського району Миколаївської області

Таблиця 3.2.1

                 Структура земельних угідь ФГ «Українець»

Показник	2008		2009		2010
	га	%	га	%	га	%
1. Всього зернових і зернобобових  культур в т.ч. Озима пшениця Кукурудза на зерно Ярий ячмінь Озимий ячмінь Горох Соя 2. Технічні культури  в т.ч. Цукровий буряк 3. Просапні культури Соняшник 4. Кормові культури  в т.ч. Еспарцет Кормовий буряк Кабаки Кукурудза на зелений корм Кукурудза на силос	1416,9 534,2 224 318,1 120,6 112,3 107,7 233,6 233,6 223,8 223,8 477,2 89,2 87,3 89,5 88,8 122,4	54,8 20,6 8,6 12,3 4,6 4,3 4,1 9,05 9,05 8,6 8,6 18,4 3,4 3,3 3,4 3,4 4,7	1426,3 537,6 229,5 318,8 122,4 109,6 108,4 229 229 225,9 225,9 476,1 88,9 91,5 88,8 87,3 119,6	55,2 20,8 8,8 12,3 4,7 4,2 4,1 8,8 8,8 8,7 8,7 18,4 3,4 3,5 3,4 3,3 4,6	1421,7 530 226,9 321,1 119,6 111,8 112,3 229,6 229,6 228,9 228,9 475 89,5 89,2 87,3 91,5 117,5	55 20,5 8,7 12,4 4,6 4,3 4,3 8,8 8,8 8,8 8,8 18,4 3,4 3,4 3,3 3,5 4,5

 

Урожайність культур в господарстві у 2010 році була така: озима пшениця 19,3 ц/га, ярий ячмінь 14,8 ц/га, соняшник 12 ц/га

 

 

 

 

 

 

        4. Проект заходів підвищення врожайності культури

4.1. Розрахунок дійсно можливого врожаю

 

Планування врожаю починається з обґрунтування величини урожаю: потенційного за проходом сонячної енергії, дійсно можливого за біокліматичними показниками, продуктивністю грунту, вологозабезпеченістю посівів і використання ними вологи протягом вегетації. Основним лімітуючим фактором в господарстві являється вологозабезпеченість посівів. Розрахунок дійсно можливого урожаю за вологозабезпеченістю посіву проводять за допомогою формули:

                                           ДМУ = 100 w / К в ,

де ДМУ – дійсно можливий урожай абсолютно сухої біомаси, ц/га ;

    w – кількість фактичної для рослин вологи, мм ;

    К в – коефіцієнт водовикористання, мм га/ц ;

Доступну вологу (w) визначають як суму запасів доступної вологи у кореневмісному шарі грунту на період відновлення вегетації озимих культур, багаторічних трав, плюс волога опадів ( Роп ), які випадають за вегетаційний період культури, мінус волога, що не використана рослинами ( W з ).

Кількість продуктивної вологи для рослин розраховують за формулою:

                         W = W пр + (Роп  *  Кз ) - W з ,

де W пр – доступна волога в 0-100см шарі грунту на період сівби ярих ранніх культур, мм;

W з – волога, що залишається при збиранні врожаю, мм;

W = 120  + ( 193 * 0,5 ) – 20 = 196,5мм

ДМУ = 100 * 196,5 / 500 = 39 ц/га

При переведенні абсолютно сухої маси на стандартну вологість користуються формулою:

                             ДМУгос = 100 ДМУ / (100 – w) а,

де ДМУгос – дійсно можливий урожай при стандартній вологості, ц/га;

w – стандартна вологість основної продукції, мм;

а – сума частин основної і побічної продукції;

ДМУгос = 100 * 30 / ( 100 – 14 ) * 2,3 = 15 ц/га

Розрахунок дійсно можливого врожаю за родючістю грунту проводять за формулою:

                                               ДМУ = Б * Цб ,

де Б – бонітет грунту, бал;

Цб – урожайна ціна балу грунту, ц/бал;

 ДМУ = 56 *  0,32 = 18 ц/га

Таким чином, рівень врожайності  вівса коливається в межах від 18 ц/га до 39 ц/га, залежно від культури землеробства у господарстві.

 

4.2. Місце в сівозміні

    В господарстві ФГ «Українець» овес не вирощується. Я пропоную вирощувати його в польовій восьмипільній сівозміні на чорноземах південних, так як вони родючіші за лучно-чорноземні грунти.

Кращим попередником для ярого ріпаку є озима пшениця, отже я пропоную освоїти в господарстві таку сівозміну: 1 – чорний  пар, 2 – озима пшениця, 3 – ярий ріпак, 4 – кукурудза на зерно, 5 – горох, 6 – ярий ячмінь, 7 – овес, 8 – соняшник. В такій структурі сівозміни позитивним є ще й те, що під овес органічні добрива не вносяться, а вносяться під попередник. Також восени після збирання врожаю залишається стерня, яку обробляють азотними добривами и отримують більшу кількість органічної речовини, яка сприяє підвищенню родючості  грунту і тим самим збільшує врожай культури.

 

4.3. Система удобрення

Внесення мінеральних добрив істотно впливає на урожай сільськогосподарських культур. Під запланований урожай необхідно внести визначені норми добрив. В табл. 4.3.1  розраховані норми добрив, які необхідно внести на запланований урожай – 20 ц/га.

Таблиця 4.3.1

Розрахунки норм добрив на запланований урожай

Показники	Символ	N	P 2 O 5	K 2 O
Запрограмована урожайність, ц/га	У	20	20	20
Питомий винос елементів живлення, кг/ц	в	3,1	1,3	2,5
Валовий винос елементів живлення урожаєм, кг/га ( У * в)	В	62	26	50
Глибина розрахункового шару, см	h	30	30	30
Об’ємна маса грунту, г/см	А	1,25	1,25	1,25
Вміст елементів живлення у грунті, мг/100 г грунту	n	2,9	9,6	25
Запаси елементів живлення у грунті, кг/га         ( h * A * n )	П гз	109	360	936
Коефіцієнт використання елементів живлення з грунту	К  гз	0,25	0,1	0,12
Буде засвоєно рослинами з грунту, кг/га             ( П гз *  К  гз )	М	27,25	36	112,3
Потрібно засвоїти з мінеральних добрив, кг/га  ( В – М )	д	34,75	-10	-62,3
Коефіцієнт використання елементів живлення з мінеральних добрив	Км	0,7	-	-
Потрібно внести з мінеральними добривами, кг/га ( д : Км )	Д	50	-	-

 

За розрахунками необхідно внести тільки азотні добрива 50 кг/га, з них 20кг/га вносять під час дискування стерні, для кращої мінералізації рослинних залишків, а 30 кг/га під час підживлення.

В табл. 4.3.2 наведені дані по застосуванню мінеральних і органічних добрив.

                                                                                                      

 

 

 

 

Таблиця 4.3.2

Робочий план застосування органічних і мінеральних добрив

	Органічні добрива, т/га	Мінеральні добрива, кг/га	Дози добрив, кг\га д.р.			Форм і добрив
			N	P2O5	K2 O	Азот -них	Фосфор-них	Калійих	Комп- лексних
Всього	---	50	---	---	---	---	---	---	---
В т.ч. основне	---	20	20	---	---	Сульфат амонію	---		---
передпосівне	---	20	220	---	---	Аміачнаселітра	---	---	---
вихід в трубку	---	10	10	---	---	карбомід	---	---	---

 

Органічні добрива під овес не вносять. Необхідну дозу азотних добрив вносять у при прийоми: основне внесення з осені, передпосівне і під час виходу в трубку – підживлення.

 

4.4. Система обробітку грунту

У зоні Степу обробіток ґрунту спрямований, насамперед, на збереження продуктивної вологи. Для того щоб зберегти вологу бажано виконувати декілька операцій за один прохід, це також є енергозберігаючою операцією. Важливим завданням також є максимальне знищення бур'янів та вирівнювання поверхні ґрунту. 

Основний обробіток грунту. Після попередника, озимої пшениці, для кращого знищення бур’янів   поле лущу на глибину 6-8 см ЛДГ-15. Після внесення азотних добрив роблять оранку зябу на глибину 20-22 см ПЛН – 5 -35.

Передпосівний обробіток грунту. Ранньовесняне боронування СГ-21

БЗСС-1,0. Передпосівна культивація на глибину 5-6см С-11У КПСП-4,0.

В табл. 4.4.1 наведена система обробітку грунту

 

 

 

 Таблиця 4.4.1

Система обробітку грунту

Вид обробітку	Прийоми обробітку	Машини і знаряддя	Термін виконання	Вимоги до якості
Основний	Лущення стерні	Т-150 ЛДГ-15	Після збирання попередника	1.своєчасне виконання: не  пізніше 2-3 дні після збору попередника 2.глибина обробітку ( відхилення 1-2 см) 3. кількість непідрізаних  бур’янів –  1-3 шт/м 4.гребенистість- висота гребенів 3-4 см
	Оранка зябу	Т-150      ПЛН-5-35		Оранка зябу.1.відхилення від встановленої глибини-до 2см. 2.збереження на поверхні  грунту не <80-85% післязбиральних решток рослин. 3.кількість непідрізаних  бур’янів-5 шт/м 4.брилуватість- <5-10см.
Передпосівний	Ранньовесняне боронування	Т-150 СГ-21 БЗСС-1,0		Боронування1.кришіння грунту:-маса грудок діаметром >5см – до 5%; -площа грудок діаметром >5см –до 20%; 2.вирівняність поверхні: - відхилення від заданої  висоти гребенів- до 4см;
	Культивація	С-11У КПСП-4,0	Перед посівом або в день висіву	Культивація. 1.відхилення від заданої  глибини – до 2см 2.вирівняність поверхні  – висота гребенів 2-3см 3.кришіння грунту – до 10% 4.кількість непідрізаних  бур’янів 1-2шт/м 5.брилуватість (маса  грудок діаметром більше 2,5 см ) – 4-5%

 

 

 

 

4.5 Районовані сорти культури  та їх характеристика

Характеристика основних районованих в Миколаївській області сортів вівса представлена у таблиці 4.5.1.

                                                                                                       Таблиця 4.5.1

Районовані в Миколаївській області сорти вівса 

Показники	Сорт
		Альф	Чернігівський 27
Заявник	СП УААН	КНДІСГ
Реєстрація	1994	1992
Група стиглості	середньостиглий	середньостиглий
Зона	Степ	Степ
Напрям використання	продовольчий	продовольчий
Маса 1000 зерен, г	33-45	36-45
Висота, см	100-110	75-90
Посухостійкість	середня	Середня
Ураження іржею	слабо	слабо

 

4.6 Підготовка насіння до сівби, сівба

Для того, щоб отримати запланований урожай необхідно висівати  високоякісне насіння з чистотою 98% і схожістю 92% а також протруєне насіння. Для передпосівної обробки насіння пропоную використовувати Раксил Ультра.  В табл. 4.6.1 наведені дані по підготовці насіння для висіву.

                                                                                                       Таблиця 4.6.1

Препарати для обробки насіння

Назва препарату	Норма внесення, кг/т	Шкідливий організм проти якого обробляється	Спосіб обробки
Корріоліс	0,2	Тверда та летюча сажки, смугаста та сітчаста плямистості, кореневі гнилі, септоріоз, ринхоспоріоз	Обробка насіння перед висіванням

 

 

Для знезараження рекомендується брати очищене від пилу і домішок насіння, що гарантує добре прилипання і, в кінцевому результаті, кращу якість знезараження.

Перед використанням змішують з необхідною кількістю води. Як правило, норма робочого розчину при знезаражуванні зерна зі зволоженням складає до 10 л на 1 тонну зерна (наприклад. 0,2 л препарату і 8-10 л води).

Обробку насіння можна проводити на протруювальних машинах типу: ПК-20 "Супер", ПМШ-3 "Фермер", ПМШ-5 "Господар", Мобітокс-Супер, а також на стаціонарному обладнанні PETKUS, CIMBRA, Landkraft та ін.

Препарат у рекомендованих нормах витрат високоефективний проти комплексу хвороб зернових культур і кукурудзи, що передається насінням і/або через ґрунт:

• гельмінтоспоріозна коренева гниль (Helminthosporium sativum);
• фузаріозна коренева гниль (Fusarium spp.);
• летюча сажка пшениці (Ustilago tritici);
• летюча сажка ячменю (Ustilago nuda);
• ріжки жита (Claviceps purpurea);
• стеблові гнилі кукурудзи (Helminthosporium spp.);
• тверда сажка пшениці (Tilletia caries):
• кам'яна сажка ячменю (Ustilago hordei);
• покрита сажка вівса (Ustilago laevis);
• пухирчаста сажка кукурудзи (Ustilago zeae);
• стеблова сажка жита (Uricystis occulta);
• септоріоз (Septoria nodorum);
• пліснявіння насіння (Pencillium spp., Aspergillus spp.. Altemaha spp., та ін.).