Вдосконалення технології вирощування вівса в ФГ "Українець" Братського району Миколаївської області

Розраховую норму висіву насіння за формулою:

                                     Н =( Г М1000 10) / ( В * ПП ),

де Н – норма висіву, кг/га;

     Г – оптимальна  густота посіву  млн. штук схожих  насінин на гектар;

    М1000 – вага 1000 насінин, г;

    В – загальне виживання  рослин, %;

    ПП – посівна придатність, %;

Посівна придатність визначається за формулою:

                               ПП = С Ч / 100,

де  С – схожість, %;

      Ч – чистота, % ;

ПП = 92 * 98 / 100 = 90,16 %

Н = (4,5 * 25 * 10000) / ( 87 * 90,16 ) = 143,4 кг/га

Отже, необхідно посіяти 143,4 кг/га насіння.

Сівба. Сіяти овес потрібно в перші дні весняних польових робіт сівалками СЗ – 5,4  або СЗ – 3,6 А. Спосіб сівби звичайний рядковий.

 

4.7 Догляд за посівами

Догляд за посівами включає такі операції: післяпосівне коткування, знищення шкідників, хвороб і бур’янів під час вегетації. Коткування ущільнює грунт, цей агротехнічний захід є обов’язковим в Степу, так як бувають часто пилові бурі, під час яких відбувається видування грунту і насіння, а токож підтягується волога в шар грунту, де посіяно насіння В табл. 4.7.1 наведені заходи по догляду за посівами.

                                                                                                  Таблиця 4.7.1

Заходи по догляду за вівсом, сорт Альф

Заходи по догляду за посівами	Фаза розвитку рослини	Строк проведення робіт	Агрегат	Вимоги до якості
Післяпосівне коткування	----	Відразу після посіву	ЮМЗ-6Л С-11У ЗККШ-6А	1.оптимальне ущільнення  грунту 1,2-1,4г/см 2.кришіння грунту –  до 10% 3.вирівняність поверхні 4.кількість огріхів – до 3%

В табл.4.7.2 наведені дані про заходи хімічного захисту.

                                                                                                  Таблиця 4.7.2

Заходи хімічного захисту вівса

Препарат	Доза, кг/га	Спосіб застосування	Строки проведення (фаза вегетації)	Склад агрегату	Агротехнічні вимоги	Примітка (проти яких бур’янів, шкідників чи хвороб)
БІ – 58 новий	1,1	обприскування	в період вегетації	З-80 ОП-2000-2-01	діє одночасно у трьох напрямках: системно, контактно і тривало	п'явиці, злакові мухи, попелиці, трипси
Фолікур	0,8	обприскування	з початку кущення до кінця колосіння	0 ОП-2000-2-01	рекомендується дрібнокрапельне обприскування з нормою витрати робочої рідини 200–400 л/га	борошниста роса, іржа, червоно-бура плямистість

 

Отже для захисту вівса пропоную використовувати такі пестициди:

Інсектицид БІ-58 НОВИЙ.

Системна дія.

Рослина швидко поглинає БІ-58 НОВИЙ через листя, стебло та коріння і транспортує діючу речовину далі. Транспортування здійснюється головним чином у акропетальному напрямку (до верхівки рослин). Завдяки цьому в зеленій тканині листа знищуються мінуючі шкідники (наприклад, личинки буря кової мухи).

Контактна дія.

БІ-58 НОВИЙ швидко та активно діє на комах, які безпосередньо входять у контакт з робочим розчином, незалежно від типу шкідника.

Тривала дія.

БІ-58 НОВИЙ відрізняється тривалою захисною дією. Це особливо важливо для боротьби з шкідниками, які вилуплюються з яєць або прилітають на поле через деякий час після обприскування.

БІ-58 НОВИЙ діє одночасно у трьох напрямках: системно, контактно і тривало, чим забезпечує широкий спектр захисної дії на багатьох культурах.

Змішуваність.

Не виникає проблем при змішуванні препарату БІ-58 НОВИЙ з іншими пестицидами. Це дає змогу використовувати його в комплексних системах захисту рослин. Проте в деяких випадках необхідно перевіритипрепарат на сумісність. Робочу суміш рекомендується використовувати негайно після приготування.

Токсичність.

БІ-58 НОВИЙ небезпечний для бджіл та помірно отруйний для риб.

Фунгіцид Фулікур.

Використання фунгіцида Фолікур весною забеспечує стійкість проти вилягання та краще формування бічних пагонів.

 Фолікур швидко проникає в рослину (за 1–2 години), тому ефективність гарантована навіть у випадку можливої зливи після обприскування. Він діє як профілактично, так і після ураження хворобою, зберігаючи свою ефективність протягом декількох тижнів.

Техніка застосування:

Рекомендується дрібнокраплинне обприскування з нормою витрати робочої рідини 200–400 л/га для внесення польовими агрегатами в залежності від його типу: наприклад, підходять плоскоструменеві форсунки, тиск рідини 2,5–3 кг/см2, швидкість руху агрератів 6–7 км/год.

 Сумісність:

Фолікур можна змішувати з багатьма гербіцидами, регуляторами росту, рідкими добривами, інсектицидами, а також з іншими контактними і системними фунгіцидами. Перед приготуванням робочого розчину слід перевірити його на змішуваність.

 Селективність:

В рекомендованих нормах витрати Фолікур добре сприймається усіма сортами зазначених культур.

 Токсичність для бджіл та захист водойм.

В рекомендованих нормах витрати препарат не токсичний для бджіл.

 Не допускати потрапляння  препарату, його залишків і порожньої  тари та упаковок до водойм.

 Переваги:

• широкий спектр біологічної активності
• профілактичне та лікуюче застосування
• добре виражений стоп-ефект
• тривалий захист листя, стебла та колосу від основних хвороб
• відсутність фітотоксичності.

4.8. Збирання врожаю

Перед збиранням урожаю поле обкошують до розмірів поворотної смуги, розбивають на окремі загони і прокошують впоперек загонів транспортні магістралі. Кожному комбайну збиральної ланки відводиться загін розміром не менше 20-30 га. Поворотні смуги і транспортні магістралі перед збиранням вирівнюють дисковими лущильниками. До збирання приступають в кінці воскової стиглості зерна у більшій частині волоті, починаючи зверху. Висота зрізу 15-20см. При підсиханні стебел до вологості 30-35% і зерна 16-18% збирають овес комбайном Дон -1500 . Навантаження на один збиральний агрегат не повинно перевищувати 100-120 га для Дон-1500. Тривалість збирання не повинна перевищувати 3-4 днів. Збирають овес прямим комбайнування з подрібненням соломи. Після збирання зерно очищюють, при потребі підсушують і зберігають з вологістю 14 – 15%.

 

4.9. Економічна оцінка запроектованих заходів

Розроблені агротехнічні заходи підвищення продуктивності культури доцільні лише тоді, коли вони є економічно ефективними. Показниками економічної ефективності вирощування культури є врожайність з 1га натуральної продукції, виробничі затрати на 1га, собівартість 1ц продукції, чистий дохід з 1га та рівень рентабельності. В табл. 4.9.1 наведена господарська ефективність запроектованої технології вирощування вівса.

Таблиця 4.9.1

Господарська ефективність запроектованої технології вирощування вівса

Елемент технології	Параметри технології	Переваги проектної технології
Попередник	Ярий ячмінь	В грунті залишаються органічні рештки, що покращує структуру і родючість грунту, рано звільняє поле, що дозволяє більше зберегти вологу
Система добрив	Під основний обробіток грунту треба внести  N20	Підвищується діяльність мікроорганізмів, відбувається краща мінералізація органічних решток.
	Під передпосівну культивацію N20	Підвищення рівня урожайності
	Під час виходу в трубку N10	Підвищення рівня урожайності
Підготовка насіневого матеріалу	Корріоліс	Зменшення витрат на фунгіциди
Збирання урожаю	Пряме комбайнування	Економія пального

Запропонована технологія є економічно вигідною і дає змогу отримати більші і якісніші врожаї. Чистий дохід визначається як різниця між вартістю основної продукції і всіма затратами на її виробництво. Додатковий чистий доход становить різницю між чистим доходом, який в середньому за рік отримувало господарство від всієї валової продукції культури, і доходом який воно може отримати за основну продукцію при повному запровадженні розроблених у роботі агрозаходів. В табл. 4.9.2 приведені дані економічної ефективності  запропонованих заходів.

Таблиця 4.9.2

Економічної ефективності  запропонованих заходів при вирощуванні за інтенсивною технологією

Показник	Запропоновані заходи
Врожайність, ц/га	20
Вартість продукції, грн./т	1200
Виробничі затрати, грн./га	2897,56
Собівартість, грн./т	34,68
Чистий доход, грн./га	302,44
Рівень рентабельності, %	10

 

Витрати на 1 т продукції складають 43,67 (заробітна плата) + 93,5 (насіння)  + 239,7 (добрива) + 137,54 (ПММ) + 121,15 (амортизація) + 101,97 (ремонт) + 17,7 (транспортні витрати) + 68,36 (інші матеріальні витрати) + 42,27 (страхові платежі) + 31,7 (загальновиробничі витрати) = 897,56 грн.

Рівень виробничої рентабельності (РВР) визначається за формулою:

РВР = Чд * 100 / Зп

 

де,        Чд – чистий дохід з 1га, грн.;

           Зп – всього затрат на 1га, грн.;

РВР = 302,44 * 100 / 2897,56 = 10 %

За розрахунками табл. 4.9.2 рівень рентабельності при запропонованих заходах складає 10 %.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки і пропозиції

В даній курсовій роботі я пропоную вирощування вівса в ФГ «Українець» Миколаївської області Братського району.

Овес є перспективною культурою для вирощування. Але лімітуючим фактором для вирощування в умовах Степу є вологозабезпечення посівів.  Грунти Миколаївської області придатні для вирощування вівса.

Рентабельність в господарстві за пропонованою технологією складає 34 %.

Для підвищення врожайності необхідно проводити якісний догляд за посівами. Вчасно проведені обприскування проти хвороб і шкідників, боротьба з бур’янами  підвищують якість і кількість урожаю. Не менш важливу роль також відіграє удобрення посівів і передпосівна підготовка насіння. Оброблене насіння менше вражається хворобами і шкідниками, що робить рослини на перших етапах росту і розвитку сильнішими, посіви вирівняними. Внесені під попередник органічні добрива, на посівах вівса проявляють найбільш кращу післядію, ніж на третій рік внесення. Вони сприяють підвищенню якості грунтів, що впливає безпосередньо на врожай. Мінеральні добрива забезпечують рослини поживними елементами на перших етапах розвитку, сприяють кращому росту. Все це підвищує якість і кількість урожаю.

Необхідні заходи:

- внесення азотних добрив під час виходу в трубку, що дозволяє підвищити якість і кількість урожаю;

- застосування в основному обробітку грунту покращеного зябу, оскільки такий підхід дозволить досягти зниження засміченості посіву бур’янами;

- збирання врожаю прямим комбайнуванням, що зменшує витрати;

- розміщення вівса в сівозміні після ярого ячменю.

 

 

 

 

Бібліографічний список:

1. Авговський О.С. Овес. - К.: Урожай, 1985. -188с.

2. Зінченко О.І., Салатенко В.М., Білоножко М.А., Рослинництво: Підручник. – Київ.: Аграрна освіта, 2001. – 591 с.: іл..

3. Анохін А.Н. Система удобрення зернових культур. - М.:Колос,1998. -165с.

4.Вирощування вівса за індустріальною технологією / О.С. Алексеева та ін - К.: Урожай, 1991. - 65с.

5. Вавилов П.П. Растениеводство . - М.: Агропромиздат, 1986, - 512с.

6. Давидов С.К. Зернові культури у Степу. - Дніпропетровськ: Промінь, 1989.- 187с.

7. Демиденко П.М. Зернові колосові. - Дніпропетровськ: Промінь, 1994. -298с.

8. Ефименко Д.Я. Барабаш Г.И. Индустриальная технология производства зерна. - М.: Россельхозиздат, 1986. - 163с.

9. Лихочвор. Рослинництво. - К.: Вища школа, 2001. - 368с.

10.Пооперационные технологические проекты выращивания сельскохозяйственных культур на юге Украины. Николаев. 1983 Ю.Якименко А.Ф. Зернові колосові в інтенсивних сівозмінах. - К.: Урожай, 1983.- 187с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ