Контрольна робота з « Основи економічної теорії »

Пізнання механізму дії економічних законів є передумовою їх використання.

 

Використання економічних законів.

 

Механізм використання економічних законів — комплекс заходів, спрямованих на подолання антагоністичних форм розвитку суперечностей (які пронизують закони), формування науково обгрунтованої системи управління народним господарством передусім шляхом використання економічних, правових та адміністративних важелів.

Держава не може скасувати об'єктивні економічні закони, але може створювати передумови для їх розвитку, змінюючи умови. Це досягається вдосконаленням права власності, господарського механізму та за допомогою державного регулювання. Отже, економічні закони не залежать від волі й свідомості людей, але залежать від їх свідомої діяльності.

 

До системи економічних законів належать такі групи:

 

1. Закони, які діють упродовж  різних історичних періодів. Серед  них розрізняють чотири типи  законів: всезагальні, загальні, специфічні, стадійні.

Всезагальні економічні закони властиві всім суспільним способам виробництва (закон відповідності виробничих відносин рівню і характеру розвитку продуктивних сил, закон зростання продуктивності праці, закон економії часу тощо) і відображають внутрішні, необхідні, сталі й суттєві зв'язки, властиві і технологічному способу виробництва, процесу взаємодії людини з природою.

Загальні закони діють у кількох економічних формаціях (закон вартості, закон попиту і пропозиції, закон грошового обігу тощо).

Специфічні економічні закони діють лише в межах одного суспільного способу виробництва. Найважливіший з-поміж них — основний економічний закон, який виражає найбільш глибинні зв'язки між продуктивними силами і виробничими відносинами (відносинами економічної власності) у взаємодії з розвитком продуктивних сил.

Стадійні закони діють лише на одній із стадій (висхідній або низхідній) суспільного способу виробництва (наприклад, закон породження монополії концентрацією виробництва, який діє на вищій стадії розвитку капіталізму) або на одному із ступенів стадії. Так, на вищому, державно-монополістичному ступені низхідної стадії діють закон планомірності економічного розвитку, закон одержавлення економіки.

2. Закони різних сфер суспільного  відтворення. Так, до законів сфери  безпосереднього виробництва належать  закон зростання органічної будови капіталу, закон спадної віддачі та ін.; до законів сфери розподілу — закон обернено пропорційної залежності між прибутком і заробітною платою; до законів сфери споживання — закон зростання потреб, закон Енгеля та ін.

3. Закони розвитку і функціонування окремих економічних підсистем.

 

Використання економічних законів може бути емпіричним і свідомим. Емпіричне використання економічних законів має місце тоді, коли люди несвідомо пристосовуються до дії тих чи інших законів, враховують їх у своїй діяльності, навіть не знаючи нічого про них як особливих історичних суспільних відносинах. Скажімо, люди тривалий час не знали, що діє закон вартості, але обмін товарами намагалися здійснювати з врахуванням затрат праці на їх виробництво. Емпіричне використання економічних законів характерне для ранніх етапів розвитку кожного суспільного способу виробництва, коли люди ще недостатньо повно пізнали економічні закони його розвитку. Водночас слід мати на увазі, що емпіричне використання економічних законів більш поширене в суспільствах, де панує приватна власність на засоби виробництва і має місце експлуатація людини людиною. Пригноблені верстви населення не допускаються до пізнання не тільки механізму використання, але й механізму дії економічних законів. 
 
Свідоме використання економічних законів означає, що люди на основі глибокого пізнання законів та закономірностей економічного розвитку свідомо використовують їх у* своїй діяльності, науково передбачають наслідки такої діяльності і свідомо й активно створюють необхідні умови для отримання передбачених наслідків. У свідомому використанні економічних законів зацікавлене людство і кожне окреме суспільство як ціле, а також ті верстви населення, які об'єктивно виступають рушійною силою нового суспільства. Так, на етапі становлення капіталістичного суспільства у свідомому використанні економічних законів були зацікавлені не тільки і не стільки робітники, скільки буржуазія. Бо саме таким чином вона могла реалізувати свої матеріальні, економічні інтереси. Свідоме використання економічних законів відкривало широкі можливості для прискореного розвитку економіки і суспільства в цілому. 
 
Свідоме використання економічних законів призвело до розширення функцій економічної науки (політичної економії). Поряд з пізнавальною та ідеологічною функціями вона почала виконувати ще й практичну і методологічну функції. Співставляючи об'єктивний механізм дії економічних законів з конкретним станом економіки, економічна наука почала робити практичні висновки, спрямовані на вдосконалення економіки, на свідоме використання економічних законів, тобто на встановлення механізму їх використання. 
 
В кожному суспільстві діє свій механізм використання економічних законів. Проте в сучасних умовах у механізмах використання економічних законів у капіталістичних та соціалістичних країнах багато спільного: активне втручання держави у процес відтворення, розвиток регулювання, програмування та планування економічних процесів, впровадження системи матеріального і морального стимулювання, розвиток змагання при соціалізмі, конкуренції при капіталізмі тощо. 
 
На основі викладеного можна зробити висновок, що механізм використання економічних законів не слід ототожнювати з механізмом їх дії. Механізм дії є процесом об'єктивним, незалежним від волі та свідомості людей. В той час як механізм використання економічних законів несе на собі відбитки суб'єктивного, оскільки залежить від економічної грамотності та організаторських здібностей тих, хто, пізнавши механізм дії економічних законів, взявся за їх використання на практиці. Причому неприпустимість ототожнення означених механізмів - це проблема не тільки теоретична. Адже ототожнення механізму дії та механізму використання економічних законів в теорії означало б змішування об'єктивного і суб'єктивного, базису і надбудови і цим самим відкривало б шлях до суб'єктивізму та волюнтаризму на практиці. Сказаним ми не ставимо собі за мету применшити роль і значення суб'єктивного фактора в економічній діяльності. Роль його досить велика хоча б тому, що без нього неможлива дія економічних законів, а отже й неможливе їх використання. Проте за будь-яких умов ототожнювати означені механізми недоцільно, бо тоді будь-які дії людей, держави, суспільства треба було б визнавати об'єктивними, а насправді це не так. Адже вони можуть бути правильні і неправильні, суб'єктивні.

 

Економічні категорії. Економічні закони, передусім специфічні, розкривають найглибшу (або внутрішню) сутність економічної системи, а менш глибока її сутність виражається у економічних категоріях.

Економічна категорія — теоретичне вираження, мислена форма економічних, передусім виробничих, відносин у взаємодії з розвитком продуктивних сил, економічних явищ і процесів, які реально існують.

Категорії теоретично відображають не лише окремий аспект (сторону) економічних відносин, а й його зв'язок з відповідним аспектом (стороною) системи продуктивних сил. Залежно від груп та видів економічних законів розрізняють відповідні економічні категорії. Визначальними є категорії суспільного способу виробництва. Так, зміст продуктивних сил утворює ставлення людини до природи, їх взаємодія. Речовим змістом економічної категорії є окремий аспект (сторона) такого ставлення до природи, а суспільною формою — відносини між людьми з приводу привласнення різних об'єктів суспільного відтворення власності у всіх сферах. У кожній такій категорії втілюється діалектична взаємодія виробничих відносин між людьми (відносин економічної власності) з розвитком продуктивних сил, які відображають відносини людини і природи у процесі праці.

Економічні категорії рухливіші, мінливіші, ніж економічні закони. Для економічних законів характерний вищий ступінь пізнання людиною єдності та зв'язку явищ і процесів, вони відображають глибинні, приховані зв'язки й відносини, охоплюють явища і процеси, які виражаються у низці категорій. Іншими словами, внутрішньо необхідний, сталий, суттєвий зв'язок між економічними явищами та процесами, що виражається за допомогою економічних законів, набуває відображення у взаємозв'язку певних економічних категорій. Кожний закон наче групує навколо себе певну кількість (залежно від його складності) економічних категорій.

Оскільки економічні категорії є теоретичним вираженням передусім окремих складових виробничих відносин у їх взаємодії з розвитком продуктивних сил, деяких економічних явищ і процесів, то зміна цих явищ і процесів, розвиток і модифікація виробничих відносин відображаються в русі, плинності економічних категорій. Так, з погляду об'єктів економічної власності й виробництва економічна теорія вивчає виробничі відносини, які виникають між людьми в процесі створення й відтак руху, привласнення не лише матеріальних благ, а й послуг в усіх сферах суспільного відтворення.

Отже, змінність економічних категорій виявляється у появі самого поняття «послуги», різних видів послуг, низки категорій, що виражають їх привласнення у безпосередньому виробництві, обміні тощо. Крім того, зміна самих виробничих відносин виявляється в еволюції різних типів і форм економічної власності.

 

Висновки.

 

Вивчення економічної теорії головним чином і зводиться до пізнання економічних законів і категорій, які виражають глибинну суть конкретної, завжди визначеної економічної системи.

Отже, економічні закони виявляють об'єктивні, стійкі причинно-наслідкові зв'язки як у середині виробничих відносин, економічних процесів і явищ, так і між ними, розкривають сутність зв'язків (наприклад, закони вартості, середнього або монопольного прибутку, співвідношення між складовими національного доходу). Економічні закони не можуть бути незмінними, оскільки економічні процеси не є чимось застиглим.

На відміну від законів природи, економічні закони це закони діяльності безпосередньо самих людей. Люди активно впливають на економічні закони, можна сказати, деякою мірою їх формують. У той же час економічні закони носять об'єктивний характер. Тому що люди не можуть самі вибрати продуктивні сили й умови матеріального життя, вони підкоряються тим економічним законам, які функціонують у суспільстві в даний історичний момент. Так, якщо підприємець в умовах капіталізму не буде прагнути до максимізації прибутку, те він розориться: закони ринкової економіки й вільної конкуренції змушують виробника створювати товари у відповідності з попитом населення.

Економічні закони носять історичний характер. У рамках конкретних історичних формацій діють особливі системи економічних законів. Так, закони первіснообщинного способу виробництва відрізняються від економічних законів рабовласництва. Специфічний характер мають економічні закони феодалізму й капіталізму.

Економічні закони протягом сторіч в умовах різних суспільних формацій функціонували стихійно, на зразок законів природи. Суспільні катаклізми, так само як і природи, потрясали людство, привели до колосальних соціальних і економічних втрат. Особливо яскраво це проявлялося в кризах надвиробництва. Після останньої економічної кризи 1929-1933 р., що охватили увесь світ, людство в певній мері навчилося регулювати економічні процеси на основі пізнання економічних законів. Це виявилося в зміні характеру економічних криз, у нейтралізації їхніх негативних наслідків для населення й для виробництва.

Економічні закони відрізняються по своєму змісті й тривалості дії. Поряд зі специфічними законами, що діють протягом якої-небудь однієї суспільно-економічної формації, функціонують загальні економічні закони, властиві всім або ряду суспільно-економічних формацій. Наприклад загальні закони ринкової економіки, закон економії часу, закон підвищення продуктивності праці, закон відповідності виробничих відносин рівню продуктивних сил.

 

 

Література:

 

1. Гальчинський А. С. Основи економічних знань: Навчальний посібник/ А. С. Гальчинський, П. С. Єщенко, Ю. І. Палкін.—К.: Вища школа, 2002.—С.343-355.
2. Діброва А. Державна підтримка аграрного сектора економіки за допомогою спеціальних режимів та механізмів/ А. Діброва// Економіст. — 2007. — №7. — С. 32-35.
3. Мочерний С. В. Основи економічної теорії: Підручник/ С. В. Мочерний. В. Г. Скотний. — Львів: Світ, — 2006. — С. 295-314.
4. Носік В. В. Власність і право власності на землю: методологія, теорія, практика/ В. В. Носік// Земельне право України: теорія і практика. — 2007. — №3. — С. 3-11.
5. Олійник Т. Тенденції, фактори та перспективи розвитку господарств різних категорій в аграрному секторі економіки України/ Т. Олійник// Економіка України. — 2007. — №7. — С. 56-64.
6. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник/ За ред. Г. Н. Климка, В. П. Нестеренка. — К.: Вища школа – Знання, 1997.- С. 354-372.
7. Прокопа І. В. Формування передумов багатофункціонального розвитку села: інвестиційний аспект/ І. В. Прокопа// Економіка і прогнозування. — 2009. — №2. — С. 71-82.
8. Уланчук В. С. Шляхи підвищення ефективності використання земельних ресурсів у сільськогосподарських підприємствах регіону/ В. С. Уланчук, Л. П. Альошкіна// Економіка АПК. — 2009. — №9. — С. 10-14.

 

Міністерство аграрної політики і продовольства України

Миколаївський державний аграрний університет

 

 

 

РЕЦЕНЗІЯ НА КОНТРОЛЬНУ РОБОТУ

 

Студента_______________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

Шифр____________, який навчається на __________________ курсі

____________________________________________________факультету

Контрольна робота №___ з ____________________________________

                                                        (найменування навчальної дисципліни)

Тема:__________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________

РЕЄСТРАЦІЙНИЙ №__________________________________________

Дата отримання роботи “_____”__________________________20__р.

Рецензент_______________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

 

ЗМІСТ РЕЦЕНЗІЇ

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________