Технологія виробництва рибо посадкового матеріалу в умовах ПАТ "Лебединська рибоводно-меліоративна станція" Лебединського району Сум

Для інтенсивного живлення, росту і розвитку рослиноїдних риб, як і коропа, вміст розчиненого у воді кисню має становити не менше 4 мг/л.

Білий товстолобик у ставовому рибництві виконує функцію основного споживача фітопланктону. Добовий раціон білого товстолобика становить до 25—40% маси риб, оптимальною температурою для живлення, як і для білого амура, є 20—30°С, кормовий коефіцієнт за фітопланктоном залежно від температури води та виду водоростей коливається від 20 до 50.

Строкатий товстолобик серед зазначених рослиноїдних риб має найвищу потенцію росту. Живиться зоопланктоном, а також фітопланктоном і детритом. Особливо багато детриту в його раціоні навесні та восени, коли у водоймах знижується інтенсивність розвитку фіто- та зоопланктону. Добовий раціон становить 25—40% маси риб, оптимальна температура живлення — 25-30 °С.

Для господарств, розташованих у Поліссі, замість чистих  видів товстолобиків у ставову полі культуру рекомендовано включати їх гібридні форми .

Маючи низку господарсько цінних ознак, таких, як високий темп росту, особливий спектр живлення, відносна невибагливість до умов навколишнього середовища та інші, короп і рослиноїдні риби стали в Україні основними об'єктами ставової аквакультури.

 

4.2.Коропово-сазановий  гібрид

У підвищенні рибопродуктивності ставів одне з провідних місць посідають правильна організація і ведення селекційно-племінної роботи із ставовими рибами і одна з її ланок — гібридизація .

У 1933 р. коропово-сазанові гібриди були одержані М.Й. Арнольдом і В.І. Савельєвим в результаті схрещування самиць місцевого коропа і самців сазана, завезеного з озера Тапараван (Грузія). За ініціативою рибовода Ф.М. Михайлова у 1937 р. для розведення і гібридизації в рибницькі господарства деяких областей Росії був завезений амурський сазан.

З 1949 р. В.С. Кирпичников проводив роботи зі створення північної холодостійкої породи гібридної форми коропа. Вихідним матеріалом для її створення теж став амурський сазан. За даними В.С. Кирпичникова, амурський сазан кращий для використання в рибному господарстві від багатьох інших сазанів, зокрема тапараванського, волзького, волзько-каспійського і дунайського . Багато рибницьких господарств Росії, а також Литви, Латвії, Білорусі та України перейшли на виробниче вирощування гібридів, одержаних в результаті схрещування коропа і амурського сазана (коропово-сазанові гібриди), як більш стійких в умовах північних районів.

За останні роки інтерес до гібридизації коропа з амурським сазаном підвищився через погіршення екологічних умов вирощування, на фоні яких розведення коропа часто виявляється неефективним, а також у зв'язку із впровадженням випасної технології, за якої вирощування поширених відселекціонованих порід коропа теж не завжди дає позитивний ефект. Досвід окремих господарств свідчить, що вирощування коропово-сазанових гібридів із дотриманням технологічних вимог є достатньо ефективним в умовах Українського Полісся .

Висока ефективність використання коропово-сазанових гібридів дає змогу компенсувати вплив несприятливих чинників, проти яких гібриди виявляються більш стійкими, ніж культурні породи коропа .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. Результати власних  досліджень

5.1.Опрацювання  даних з вирощування малолускатого  внутрішньопородного типу   української   рамчастої   породи   коропа лебединської заводської лінії в умовах ПАТ  "Лебединська РМС"

Лебединська станція має статус племінного заводу. Починаючи з 2000-го року, місцеві працівники підтримують тісні зв’язки з науковцями Інституту рибного господарства Національної академії аграрних наук України. Завдяки активній селекційно-племінній роботі з малолускатим коропом, його новий внутрішньопородний тип української рамчастої породи офіційно визнано селекційним досягненням у тваринництві нашої країни. Лебединська РМС стала базовим господарством з розведення особливої лебединської заводської лінії.

Метою мого дослідження є вивчення і аналіз продуктивних властивостей та економічної доцільності вирощування малолускатого внутрішньопородного типу української рамчатої породи лебединської заводської лінії в умовах ПАТ "Лебединська РМС".

В результаті 17-річної цілеспрямованої  творчої  селекційної  роботи колективом   учених   Інституту   рибного   господарства  УААН  та спеціалістами господарств  з  розведення  риби,  шляхом  складного відтворного   та   зворотного   схрещувань   на  основі  генотипів української та румунської  селекції  створено  новий  малолускатий внутрішньопородний тип   української   рамчастої   породи   коропа. Нове племінне   стадо  малолускатого  типу  коропа  за  своєю генеалогією має три заводські лінії:  нивківська,  закарпатська та лебединська,   головна   відмінність   між   якими   закладена  на генетичному  рівні  за  спадковими  ознаками.  Збагачена  спадкова основа  нового типу забезпечує високі продуктивні якості,  а саме: високий  темп  росту,   життєстійкість,   високу   плодючість   та скоростиглість,   зимостійкість   та   резистентність   до  хвороб бактеріальної  природи.  Крім  того,   малолускатий   тип   коропа відповідає всім     європейським     вимогам     щодо    товарного вигляду - м'ясиста тілобудова, високоспинність, малолускатість.

Загальна чисельність   малолускатого   типу   коропа  налічує 756 гнізд плідників і понад 5000 екземплярів ремонтного  молодняка старших вікових груп.

Відповідно до  існуючих   нормативно-технологічних   норм   з рибництва малолускатий   тип   коропа,  в  залежності  від  лінії, має перевагу за рибопродуктивністю у перший рік вирощування -  від 28,9  до 42,4%,  у товарному дволітньому віці - від 12,0 до 34,8%, при меншій витраті корму - від 14,5 до 37,9 та від  7,5  до  28,5% відповідно. За    зимостійкістю   перевага   однорічок   становить до 14,5%.

Передумовою для виведення "лебединського коропа" став дефіцит ставкової риби європейського стандарту середньою вагою понад 1 кілограм. Основою для виведення став генетичний матеріал української та румунської селекції. Зараз на станції нараховується до 120 екземплярів плідників середньою вагою 7,5 кілограма. Лебединська заводська лінія є однією з найпродуктивніших в Україні.

За результатами досліджень встановлено, що лебединська заводська лінія малолускатого коропа зберігає високоспинну тілобудову, при цьому індекс високоспинності у самок становить 2,24±0,024 (мал. 4).

Мал.4 Типова самка п’ятирічного віку лебединської заводської лінії

Відносний обхват тіла плідників коливається в межах 1,07-1,11 залежно від статі риб, значення цього показника в абсолютному вираженні у самок п'ятирічного віку є нижчим, ніж у самців, що пов'язано з дозріванням першої порції ікри (мал. 5).

Мал.5 Типовий самець п’ятирічного віку лебединської заводської лінії

Індекс відносної висоти хвостового стебла характеризується незначною мінливістю і перебуває на рівні 1,14-1,15, що поступається певною мірою коропам породи "Фресинет"

Найвищі значення коефіцієнта варіації зафіксовані за масою тіла до 29,99%, тоді як для індексів тілобудови він не перевищує 8,82%.

Лусковий покрив утворює рамку з окремих лусочок та відповідає бажаному типу.

Оцінка плідників лебединської заводської лінії за репродуктивними показниками здійснювалась в умовах нерестових ставів (ПАТ "Лебединська РМС") (табл. 8)

Таблиця 8. Результати нерестової кампанії та репродуктивні показники плідників УМКЛF3

№ нерестового ставу	Посадка коропів на нерест			Дата нересту	Дата вилуплення ембріонів	Дата вилову личинок	Виловлено личинок
	Дата	Температура, °С	Кількість гнізд, шт.				Всього, тис.екз	У середньому від одного гнізда,тис. екз.
3	25,05	19	5	26,05	6,06	4,06	1410	282
4	25,05	19	5	26,05	6,06	5,06	1380	276
9	25,05	19	5	26,05	4,06	5,06	1420	284
Разом			15				4210	280,7

 

Таблиця 9. Репродуктивні показники самок  УМКЛF3

№ самки	Маса,кг	Реакція на гормональну стимуляцію, %	Маса отриманої ікри,г	Робоча плодючість, тис. ікринок	Відносна плодючість, тис. ікринок/кг
1	6,33	+	775	516,7	81,6
2	7,05	+	975	658,8	93,4
3	7,66	+	755	531,7	69,4
4	8,18	+	995	686,2	83,9
5	7,55	+	865	589,4	78,1

 

За результатами нерестової кампанії в умовах ставів встановлено, що коропи лебединської лінії третього селекційного покоління у віці 6 років мають доволі високі репродуктивні якості. Вихід 10-добової молоді від одного гнізда плідників становить 230,7 тис. екз.. що значно перевершує нормативне значення для лісостепової зони України. Що стосується температурного режиму нересту, то плідники УМКЛF3 залишаються термофільними і їх висадку на нерест доцільно проводити у другу чергу після лускатих форм коропа.

Показники робочої та відносної плодючості у самок FЗ лебединської лінії становлять 602,6±36,74 тис. ікринок та 81,3±3,91 тис. ікринок/кг відповідно, що перевищує нормативні значення практично в 2 рази.

Зокрема, рибопродуктивність вирощувального ставу № 3 у сезоні 2011 р. досягла 1199 кг/га при виході цьоголіток, отриманих від природного нересту, 68,5% (табл. 10).

 Рибницька характеристика вирощування цьоголіток малолускатого коропа лебединської заводської лінії у 2011р.

Ставок, №/га	Посаджено мальків з нерестових ставів на вирощування тис.екз./га	Виловлено цьоголіток			Вихід цьоголіток, %	Рибопродуктивність, кг/га	Згодовано комбікормів, кг	Затрати комбікормів, од.
		всього,кг	тис. екз	середня маса, г
3/4,5	315/70	5394	215775	25	68,5	1199	20000	3,71

У дослідний період зимостійкість коропів лебединської лінії коливалась у межах 72-85% залежно від особливостей конкретного зимувального сезону.

Рибопродуктивність товарних дволіток у контрольному вирощуванні сезону 2012 р. досягла 1207,5 кг/га при затратах комбікорму 2,8 одиниць (табл. 11).

Рибницька характеристика вирощування дволіток малолускатого коропа лебединської заводської лінії у 2012р.

Ставок, №/га	Посаджено однорічок		Виловлено дволіток, став			Вихід дволіток, %	Рибопродуктивність, кг/га	Згодовано комбікормів, кг	Затрати комбікормів, од.
	екз. екз./га	середня маса, г	всього,кг	екз.	середня маса, г
4/9	18000/ 2000	25	11318	16146	701	89,7	1207,5	30000	2,8

 

Додатковий економічний ефект при вирощуванні малолускатого внутрішньопорідного типу української рамчатої породи коропа лебединської заводської лінії (таблиця 12)

Походження,  група ставів	Рибопродуктивність фактична, кг/га	Фактичний кормовий коефіцієнт, од	Додатковий економічний ефект, грн/га	Додатковий економічний ефект на одне гніздо (самку) при відтворенні, грн.
				заводському	у нерестових ставах
Лебединська заводська лінія				774,96	1065
Вирощувальні стави	1442,7	4	9368,8
Нагульні стави	1649,3	4,1	6723,9