Робота с многодетными семьями

ЗМІСТ

 

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. БАГАТОДІТНА СІМ’Я: ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ

2.1. Поняття  багатодітної сім'ї, категорії  багатодітних сімей

2.2. Проблеми  багатодітної сім'ї: соціальні  аспекти

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ СОЦІАЛЬНОГО  ПЕДАГОГА З РІЗНИМИ ТИПАМИ БАГАТОДІТНИХ СІМЕЙ

2.1. Допомога соціального педагога багатодітним сім'ям

2.2. Етапи і  техніки проведення соціально-педагогічної  роботи

2.3. Технології  роботи соціального педагога  з багатодітною сім'єю

2.4. Адаптація  та дезадаптація в роботі соціального  педагога

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

 

 

 

ВСТУП

 

Актуальність теми дослідження. Сім'я є одним з найстаріших і найважливіших соціальних інститутів суспільства, впливають на формування та розвиток особистості. Величезний діапазон і унікальність засобів впливу сім'ї роблять її потужним, незамінним засобом соціалізації та соціального становлення особистості. Багатодітна сім'я самою своєю сутністю сприяє реалізації особистісних і суспільних потреб. У багатодітних сім'ях створюються сприятливі умови виховання, оскільки діти ростуть в тісних взаєминах один з одним в сімейному колективі і, як правило, з раннього віку привчаються виконувати певні обов'язки і допомагати один одному. Проте в економічному плані саме багатодітна сім'я опиняється в найбільш складному становищі, оскільки мати, як правило, не працює, а один батько не має можливості забезпечити сім'ї нормальні умови існування. Крім того, відзначається негативне, і навіть негативне ставлення суспільства до багатодітних сімей. Існуючі проблеми таких сімей обумовлюють необхідність надання їм допомоги з боку суспільства. Матеріальна і моральна підтримка багатодітної сім'ї, створення нормальних умов життя в ній батьків і дітей допоможуть вирішенню демографічної проблеми в нашій країні, тому дуже важливо осмислити як нинішнє становище багатодітної сім'ї, так і шляхи поліпшення їх становища. Робота з населенням, накопичення практичного досвіду дозволять сформулювати необхідні законодавчі ініціативи, які можуть бути висунуті громадською організацією на наступних етапах своєї діяльності.

Як показує  практика, чинне законодавство регулює  тільки внутрісімейний конфлікт і звертає  увагу на сімейний стан громадянина  лише в окремих кризових випадках. Проте все ще немає чіткої системи  їх соціальної підтримки. Для успішного  вирішення виникаючих проблем необхідні  спільні зусилля фахівців у різних галузях діяльності, в тому числі, професійних соціальних працівників, які володіють різними технологіями вирішення соціальних проблем. При цьому, соціальні працівники повинні виступати як посередники між сім'єю і суспільством (групою, колективом, державою), так і в якості помічників у справі подолання тих чи інших соціальних труднощів. Створення ефективної системи соціального захисту сім'ї є невід'ємною умовою розвитку нашого суспільства.

Дослідження проблеми в науковій літературі. А.І. Антонов; В. М Медков; Т.А. Бодрова - дослідження соціальних проблем багатодітної сім'ї. Така сім'я самою своєю сутністю сприяє реалізації особистісних і суспільних потреб. У багатодітних сім'ях створюються сприятливі умови виховання, оскільки діти ростуть в тісних взаєминах один з одним в сімейному колективі і, як правило, з раннього віку привчаються виконувати певні обов'язки і допомагати один одному. У таких сім'ях складається високоморальна атмосфера любові і турботи дітей та батьків один про одного. Проте в економічному плані саме багатодітна сім'я опиняється в найбільш складному становищі, оскільки мати, як правило, не працює, а один батько не має можливості забезпечити сім'ї нормальні умови існування. Л.Г. Гуслякова; Е.А. Зимова; Т.В. Шеляг; Є.І. Холостова - аналіз питань професійної соціальної роботи з багатодітними сім'ями в працях вітчизняних вчених - основний напрямок в соціальній роботі - це надання допомоги сім'ї у різних формах, що передбачено в концепції федеральної сімейної політики, а також у посадових обов'язках соціального працівника. Положення багатодітної сім'ї, її чисельність, місце в суспільній структурі, проблеми і потреби, можливість їх пом'якшення та дозволу є основним місцем розгляду в питаннях професійної соціальної роботи. Д. Турбалев, О. Павленко; Н.В. Панкратьєва - займалися вивчення надання соціальної допомоги з боку держави сім'ям, які мають дітей. В економічному плані саме багатодітна сім'я опиняється в найбільш складному становищі, оскільки мати, як правило, не працює, а один батько не має можливості забезпечити сім'ї нормальні умови існування. Крім того, відзначається негативне, і навіть негативне ставлення суспільства до багатодітних сімей. Існуючі проблеми таких сімей обумовлюють необхідність надання їм допомоги з боку суспільства. Матеріальна і моральна підтримка багатодітної сім'ї, створення нормальних умов життя в ній допоможуть вирішенню демографічної проблеми в нашій країні.

Об'єкт роботи: соціальна робота з багатодітними сім'ями.

Предмет роботи: форми і методи соціальної роботи з багатодітними сім'ями.

Мета: вивчення форм і методів соціальної роботи з багатодітними сім'ями.

Завдання:

1. Вивчити  поняття, типологію, категорії багатодітних сімей та їх соціальне становище.

2. Визначити  проблеми багатодітних сіией.

3. Розглянути форми соціальної роботи, які застосовуються при роботі з багатодітними сім'ями.

4. Вивчити методи соціальної роботи з багатодітними сім'ями.

5. Охарактеризувати  допомогу соціального педагога багатодітним сім'ям.

6. Визначити  етапи і техніки проведення соціально-педагогічної роботи.

7. Дослідити  технології роботи соціального педагога з багатодітною сім'єю.

8. З’ясувати  адаптацію та дезадаптацію дітей з багатодітних родин в роботі соціального педагога.

 

 

 

РОЗДІЛ 1. БАГАТОДІТНА СІМ’Я: ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ

 

2.1. Поняття  багатодітної сім'ї, категорії  багатодітних сімей

Багатодітна  сім’я  самою  своєю  сутністю  допомагає  реалізації особистісних та суспільних потреб. У таких сім’ях створено сприятливі умови  виховання,  оскільки  діти  зростають  у  тісних  взаєминах  у сімейному  колективі  та,  зазвичай,  з  раннього  віку  привчаються виконувати  певні  обов’язки  та  допомагати  один  одному.  Проте,  в економічному  аспекті  саме  багатодітна  сім’я  опиняється  в  найбільш складному  становищі,  тому  що  мати  здебільшого  не  працює,  а  один батько  не  має  можливості  забезпечити  родині  нормальні  умови існування.  Крім  того,  спостерігаємо  дещо  негативне  ставлення суспільства  до багатодітних сімей.

Наявні  проблеми  таких  сімей  зумовлюють  необхідність  надання їм  допомоги  з  боку  держави.  Матеріальна  й  моральна  підтримка багатодітній сім’ї, створення  нормальних умов життя в ній допоможуть вирішенню демографічної проблеми в нашій країні, тому дуже важливо  осмислити  й  сучасне  становище  багатодітної  сім’ї,  і  шляхи  пополіпшення умов її існування.

Для стабілізації та стійкого розвитку багатодітних сімей  держава вживає певних заходів, Проте, все ще не вироблено чіткої системи  їхньої соціальної підтримки. Для успішного  вирішення проблем, що виникають, необхідні  спільні зусилля фахівців  у  різних галузях діяльності,  зокрема  професійних  соціальних  працівників,  які  володіють  різними технологіями  вирішення  соціальних  проблем.  При  цьому  соціальні працівники  повинні  бути  й  посередниками  між  сім’єю  та  суспільством (групою, колективом, державою), і помічниками  у справі подолання тих або  інших  соціальних  труднощів.  Створення  ефективної  системи  соціального  захисту  сім’ї –  невід’ємна  умова  розвитку  нашого суспільства [19, 148-152].

Становищем  багатодітних сімей, їхніми проблемами та наданням соціальної  допомоги  в  сучасних  умовах  займалися  А.  І. Антонов, Н. Ф. Басова,  О. В. Безпалько,  Н. Ф. Дивіцина,  І. Д. Звєрєва, Г. М. Лактіонова, С. Я. Харченко.

У  наш  час  багатодітні  сім’ї  стійко  становлять  досить  незначну частку  від  загальної  кількості  сімей.  Часто  багатодітність  є  не запланованою,  а  випадковою (народження  близнюків,  народження дитини  в  результаті  неефективності  контрацепції  або  неможливості  за станом здоров’я жінки  вчасно перервати вагітність тощо).

Решта багатодітних сімей може бути розподілена на три  категорії: ·  сім’ї, багатодітність у яких запланована (наприклад, у  зв’язку з національними  традиціями,  релігійними  настановами,  культурно-ідеологічними  позиціями,  традиціями  сім’ї).  Такі  сім’ї  випробовують багато  труднощів,  зумовлених  малозабезпеченістю,  тіснотою  житла, завантаженістю батьків (особливо матері), станом їхнього здоров’я, але в батьків є мотивація  до виховання дітей; ·  сім’ї, що утворилися в результаті другого  й подальших шлюбів матері (рідше  –  батька),  у  яких  народжуються  нові  діти.  Дослідження показують, що такі сім’ї можуть бути цілком благополучними, але їхнім членам властиво відчуття неповної сім’ї; неблагополучні багатодітні  сім’ї, що утворюються в результаті безвідповідальної  поведінки  батьків,  на  тлі  алкоголізму,  асоціального способу  життя.  У  таких  сім’ях  батьки  мають  нижчий  освітній  рівень  і соціальний  статус.  Діти  з  таких  сімей  особливо  часто  потребують допомоги, реабілітації, страждають від хвороб і недорозвинення. У разі втрати батьківського піклування їхню долю особливо важко влаштувати, оскільки сімейне законодавство  перешкоджає розділенню дітей з  однієї сім’ї, а всиновити 3 – 7 дітей  різного віку й різного ступеня  соціальної дезадаптації далеко не завжди можливо [15, 121-128].

Перші  дві  категорії  цілком  благополучні.  Вони  зазвичай  мають усталені сімейні традиції, чітку внутрішню  структуру, достатньо міцний захист,  традиційно  шанобливе  ставлення  до  старших.  У  таких  сім’ях легше вирішуються проблеми й конфлікти, у батьків не буває самотньої старості.  Психологічна  атмосфера  сім’ї –  взаєморозуміння,  однакове бачення проблем і способів їх розв’язання подружжям.

Типи  багатодітних  сімей  і  причини,  з  яких  вони  утворилися, необхідно знати  й ураховувати для того, щоб  детально вивчити джерела проблем, що постали, у кожній конкретній сім’ї.

Відзначимо  кілька  принципових  моментів,  що  стосуються безпосередньо багатодітної сім’ї.

По-перше, говорячи про таку сім’ю, треба мати на увазі  не тільки проблеми,  що  виникають  у  ній  самій,  але  й  проблеми  дітей,  які проживають у подібних сім’ях.

По-друге,  проблеми  багатодітної  сім’ї  розрізняють  залежно  від місця  її  мешкання:  різних  регіонів  країни,  міста  або  села.  Є  істотні розбіжності  між  регіонами  з  високою  народжуваністю,  де,  отже,  таких сімей  багато,  і  регіонами  з  низькою  народжуваністю,  де  їх  мало.  Тому суттєва  допомога  багатодітній  сім’ї  повинна  виявлятися  з  урахуванням  місцевих умов, можливостей, побажань і думок населення.

По-третє,  багатодітні  сім’ї  не  є  однорідною  масою.  Усі  вони, незважаючи на наявність  спільних проблем, різко відрізняються  одна від одної [12, 361-368].

Головна проблема багатодітних сімей – матеріальна. У наш час з народженням  кожної  дитини  дохід  сім’ї  різко  зменшується.  Численні дослідження  показують найтісніший взаємозв’язок  між кількістю дітей, які  проживають  у  сім’ї,  і  доходами  на  кожного  члена  сім’ї,  а  в  більш загальному  плані –  ступенем  її  збіднення.  У  сім’ях,  які  складаються  з  шести та більше осіб, сукупний дохід  у середньому на кожного члена  у 2,2 – 2,8 рази нижчий, аніж у сім’ях, які складаються з двох осіб, і  в 1,8 – 2,1  рази  нижчий,  аніж  у  сім’ях  з  трьох  осіб.  Можна  сказати,  що народження  в  сім’ї  третьої  дитини  в  більшості  випадків  призводить  до малозабезпеченості [3, 108].

Багатодітні сім’ї й раніше були матеріально  вразливою категорією населення, а  сучасні інфляційні процеси впливають  на них більше, ніж на суспільство  загалом  і  змушують  заощаджувати  на  найнеобхіднішому – на продовольчих і майже на всіх промислових товарах. Частіше всього такі сім’ї мають  і погані житлові умови. Сьогодні  сім’ї,  а  особливо  багатодітній,  потрібна  соціальна допомога  й  захист  держави.  Причому  допомога  не  разова,  а  постійна, гарантована, адресна. Потрібна продумана, зважена соціальна програма роботи  з  сім’єю  в  кожній  області  України,  яка  враховуватиме  її соціально-економічні можливості.

Багатодітні сім'ї, найбільш поширені в Україні  в колишні часи (на початку XX ст. в  європейській частині країни кожна  сім'я мала в середньому 8 дітей), нині стійко складають дуже незначну долю від загальної кількості  сімей. Причому частенько багатодітність є не запланованою, а випадковою (народження близнюків або народження дитини в результаті неефективності контрацепції або неможливості через  стан здоров'я жінки удатися до переривання вагітності).

Усі багатодітні  сім'ї можуть бути розподілені на три категорії [20,  203]:

• сім'ї, багатодітність в яких запланована (наприклад, у зв'язку з національними традиціями, релігійними приписами, культурно-ідеологічними позиціями, традиціями сім'ї). Такі сім'ї зазнають багато труднощів, обумовлених малозабезпеченістю, тіснотою житла, завантаженістю батьків (особливо матері), станом їх здоров'я, але у батьків є мотивація до виховання дітей;
• сім'ї, що утворилися в результаті другого і наступних браків матері (рідше - батька), в яких народжуються нові діти. Дослідження показують, що такі сім'ї можуть бути і цілком благополучними, але їх членам властиво відчуття неповної сім'ї;
• неблагополучні багатодітні сім'ї, що утворюються в результаті безвідповідальної поведінки батьків, іноді на тлі інтелектуально-психічної зниженности, алкоголізму, асоціального способу життя. Діти з таких багатодітних сімей особливо часто потребують допомоги, реабілітації, страждають від хвороб і недорозвинення. У разі втрати батьківського піклування їх долю особливо важко влаштувати, бо сімейне законодавство перешкоджає розподілу дітей з однієї сім'ї, а усиновити 3-7 дітей різного віку і різної міри соціальної дезадаптації далеко не завжди можливо [4, 135-141].