Социальная работа с детьми сиротами

- робота ведучого групи  не повинна зумовлювати формування  ставлення до нього як до наділеного «магічними якостями». Ведучий повинен залишатися реальною людиною і на рівні інших членів групи бути включений в її роботу;

- як правило, прийомні  батьки мають здатність долати складні ситуації [18,93].

Ведучим групи слід пам'ятати, що способи подолання складних життєвих ситуацій є різними і люди по-різному реагують на сильні емоції та конфлікти. Вміння ведучого визнавати доречність різних способів вирішення складних ситуацій, може вступити у конфлікт із моральними переконаннями та стилем поведінки учасників. Нереалістичні очікування від групи, приписування їй функцій вирішення питань матеріальної допомоги, схильність учасників уникати або йти на конфронтацію у складних ситуаціях, занижена самооцінка можуть призвести до нездатності людини реалізувати у житті груповий досвід. За таких умов група може мати негативний вплив на особистість.

Метод груп зустрічей дає людям відчуття спільності, тому їх надбання широко використовуються у роботі різних груп та соціальних інститутів.

Поки існує проблема самотності, відчуження, а також прагнення особистості до реалізації власного потенціалу, буде відповідна необхідність у групах зустрічей. Інститут прийомної сім'ї недостатньо розвинений у нашій країні. Тож потреба у підтримці однодумцями людей, які створили прийомні сім'ї, ще тривалий час буде актуальною. Проведення групових зустрічей є вдалою та ефективною формою підтримки прийомних батьків.

 

 

2.4. Діагностика  внутрішньосімейних відносин за  методикою «Кінетичного малюнку  сім’ї»

Тест  «Кінетичний малюнок сім’ї» запропонований в 1972 р. Р. Бернсом і С.Кауфманом для діагностики внутрішньосіейних відносин з точки зору дитини , дає інформацію про суб’єктивну сімейну ситуацію дитини . Він допомагає виявити відносини в сім’ї ,які викликають тривогу у дитини , показує ,як він сприймає інших членів сім’ї та своє місце серед них.

Використовуючи тест «Кінетичного малюнку сім’ї», слід мати на увазі , що кожен малюнок є творчою діяльністю , і не тільки відбиває сприйняття своєї сім’ї , а й дозволяє дитині  аналізувати ,переосмислювати сімейні відносини . Тому малюнок сім’ї не тільки відображає сьогодення і минуле ,але також спрямований на майбутнє : при малюванні дитина інтерпретує ситуацію , по-своєму вирішує проблему актуальних сімейних відносин.

Тест проводиться  з 8 – річним  хлопчиком Пашею ,який проживає  в прийомній родині один рік .

Тест «Кінетичний малюнок сім’ї» складається з 2 частин : малювання своєї сім’ї та бесіди після малювання. Для виконання тесту дитині дається стандартний аркуш паперу для малювання , олівець,кольорові олівці і гумка.

Бесіда після закінчення малювання включає в себе такі питання:

1. Хто намальований на малюнку?
2. Що робить кожен член сім’ї ?
3. Де вони знаходяться ?
4. Їм весело або нудно ?
5. Хто з них найщасливіший і чому ?
6. Хто самий нещасний ,чому?

Крім питань дитині можна запропонувати рішення декількох

ситуацій для виявлення позитивних і негативних стосунків у сім’ї :

1. Уяви собі ,що ти маєш два квитки в цирк.  Кого ти покликав піти з собою ?
2. Ти будуєш з конструктора будинок і у тебе не виходить . Кого ти покличеш на допомогу ?
3. Ти маєш багато квитків (на один менше , чим членів родини) на цікаву кінокартину .Хто залишиться вдома?
4. Уяви собі ,що ти потрапив на безлюдний острів .З ким би ти хотів та м пожити?

Аналіз структури малюнка .

1 . Порівняння  складу сім’ї з реальним.

Сім’я намальована в повному складі ,що свідчить про емоційне благополуччя в родині ,дружні відносини ,в дитини присутнє почуття спільності з родиною.

2.Розташування членів родини ,особливості їх взаємодії .

Члени сім’ї розташовані досить близько один до одного , це ознака почуття єдності. Всі вони зайняті однією справою – введення домашнього господарства , що свідчить про згуртованість ,спільність інтересів ,взаємодопомогу.

3 . Послідовність  і особливості малювання членів  сім’ї.

Першими були намальовані батьки , спочатку тато , а потім мама. За ними була намальована сестра ,  а потім брат . У центрі композиції – тато , як важливий суб’кт в домашній ієрархії . Всі вони приблизно однакового розміру ,що свідчить про значимість цих членів родини для дитини. Всі члени родини в гарному настрої , усміхнені . Дитина намалювала себе приблизно однаково за зовнішнім виглядом зі своїм братом , що може свідчити про ідентифікацію себе з ним та тісний дружній зв’язок . Також вони з братом зайняті спільною справою – прибиранням.

4.Кольорова гамма  малюнку .

Зазвичай діти використовують 6-8 кольорів . У цьому випадку можна говорити про нормальний середньому рівню емоційний розвиток . На малюнку зображеному дитиною кількість кольорів становить 8. Найбільш емоційно значимі фігури виділяють великою кількістю кольорів. У кожного з члена родини до 5 кольорів , з чого можна зробити висновок , що кожен з них важливий для дитини та відіграє важливу роль. Всі кольори яскраві ,темних зовсім незначна кількість.

На малюнку переважають такі кольори:

• зелений – свідчить про врівноваженість , незалежність ,наполегливість упертість , прагнення до безпеки;
• жовтий – позитивні емоції , безпосередність ,допитливість ,оптимізм;
• фіолетовий – фантазія , інтуїція , емоційна та інтелектуальна незрілість (діти часто відають перевагу цьому кольору );
• голубий – дружба , спокій , гармонія.

В бесіді після закінчення малювання дитина назвала всіх членів родини ,розповіла про те ,чим кожний з них займається , де знаходиться ,розповіла про їх емоціональний стан. Всі члени родини щасливі ,їм подобається те, чим вони займаються .

З питаннях  рішення ситуацій для виявлення позитивних і негативних стосунків можна зробити висновок ,що у дитини склалися дружні відносини з братом та сестрою , які не є всиновленими , а є рідними  дітьми прийомних батьків .З питання про конструктор , а точніше кого б покликав на допомогу , якщо не виходило збудувати , видно ,що дитина покладається на батька , може завжди знайти підтримку в ньому . Але не в одному питанні не було вказано матері , можливо це свідчить про те, що відносини з нею не є такими близькими та довірчими,  аніж  з іншими членами родини.

В загалом малюнок вийшов яскравим, легким, життєрадісним,упорядкованим ,швидше доброзичливим . З цього можна зробити висновок ,що атмосфера в цій прийомній родині досить позитивна . Дитина сприйнялась членами родини, та сама дитина сприйняла родину дружньо ,вони знайшли спільну мову ,дитина здружилась з рідними дітьми прийомних дітей . Паша адаптувався в цій родині за незначний строк – один рік. Він є повноправним членом родини ,як і рідні діти.

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Таким чином, ми дослідити історію дослідження специфіки соціальної роботи з сім’ями, які виховують прийомних дітей. Визначили головні поняття роботи такі, як: «соціальна робота», «прийомна сім`я», «прийомна дитина». Проаналізували принципи і методи дослідження використання у соціальній роботі ігрової терапії з дітьми дошкільного віку.

Отже, створення прийомної сім’ї є лише першим кроком до відновлення життя дитини, яка опинилася в кризовій ситуації. Це складний процес для всіх його учасників: для дитини, яка зазнала травм і потребує кваліфікованої (в той же час сімейної) допомоги; прийомної сім’ї, яка приймає дитину; служби супроводу та держави і її соціальної політики стосовно форм та якості надання турботи дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування.

Дитяча «Книга життя» не починається з її входження у прийомну сім’ю. Допомога дитині обережно і уважно відкрити попередні сторінки своєї «Книги життя», переосмислюючи її зміст, робить маленьку особистість здатною до написання нових «сторінок». Об’єднання новоствореної сім’ї здійснюється через сприйняття минулого дитини, а відтворення довіри до світу у «дітей без сімей» відбувається через надання турботи та її постійності з боку значимих дорослих – прийомних батьків. Потреба в увазі у таких дітей буває настільки сильна, що вони прагнуть отримати її різними способами, а також з будь-яких джерел. Для прийомних дітей першою сходинкою до повернення у дитинство і вивільнення від пут попереднього досвіду є емоційне спілкування з прийомною матір’ю, а для майбутньої соціалізації дитини – «виведенню її у світ» надзвичайно важливою є роль батька.

Прийомна сім’я є живим організмом, у якому час від часу відбуваються як позитивні, так і негативні процеси. Успішність «народження нової сім’ї» залежить від розуміння батьками потреб прийомної дитини та усвідомлення можливих труднощів на цьому шляху. Створення прийомної сім’ї повинно бути завжди спільним і усвідомленим рішенням всіх її членів, а також прийомної дитини при підтримці служби супроводу. Соціальний супровід бере на себе вирішення частини проблем, які виникають в ситуації заміщувальної опіки, розвантажуючи в такий спосіб сім’ю щодо непрямих витрат (оформлення документів дитини, медичного обстеження тощо).

Досвід створення прийомних сімей в Україні продемонстрував важливість організації належного соціального супроводу створених прийомних сімей. Ефективність його роботи в першу чергу буде визначатися саме фактом збереження сім’ї, а в подальшому сприятиме розв’язанню основного завдання сім’ї заміщувальної опіки – надання домівки прийомній дитині та попередження зміни місця її проживання.

Завдяки методиці «Кінетичного малюнку сім’ї» вдалось проаналізувати внутрішню атмосферу родини. Також дану методику можна розглядати як процедуру, яка відображає в першу чергу переживання і сприйняття дитиною свого місця в сім'ї, ставлення дитини до сім'ї в цілому і окремим її членам, особливості "Я-образу" дитини, його статевої ідентифікації.

 

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Бевз Г. М., Пєша І. В. Дитина в прийомній сім'ї. Нотатки психолога. – К.: наука, 2001 – 101с.
2. Дементьева И.Ф., Олиференко, Л.Я. Приемная семья – институт защиты детства: Методические рекомендации / И.Ф. Дементьева, Л.Я. Олиференко. – М.: 2000. – 55 с.
3. Капська А. Й. Соціальна педагогіка. Навчально-методичний посібник / За заг. ред.. - К.: ІЗИН, 1998. – 220 с.
4. Коваль Л.Г., Звєрєва І.Д., Хлєбік С.Р. Соціальна педагогіка / Соціальна робота: Навч. посібник. – К.: ІЗМН, 1997 – 392 с.
5. Кузнецова Л. П. Основные технологии социальной работы: Учебное пособие. – Владивосток: Изд-во ДВГТУ, 2002. – 92 с.
6. Кизименко Л. Д., Бєдна Л. М. Словник-довідник соціального працівника (для студентив та соціальних працівників) – Міні – глосарій – Львів, ДЦ МОУ, 2000. – 67 с.
7. Лодкина Т.В. Социально-педагогическая защита семьи и детства: Уч. пос. для студ. пед. завед. – М.: "Академия", 2003 – 156 с.
8. Лукашевич М. П., Мигович І. І. Теорія і методи соціальної роботи: Навч. посіб. – 2-ге вид., доп. і випр. – К.: МАУП, 2003. – 168 с.
9. Методичний посібник по проведенню тренінг-курсу для соціальних працівників з питань підбору, підготовки та соціального супроводу прийомних батьків / Г.М. Бевз, А.Й. Капська, Н.М. Комарова та ін. – К.: УІСД, 2000 – 128 с.
10. Методичні рекомендації соціальним працівникам щодо соціального супроводу прийомних сімей / Н.М. Комарова, Г.М. Бевз, Л.С. Волинець та ін. – К.: УІСД, 1999 – 278 с.
11. Міщик Л.І. Соціальна педагогіка: Навч. посібник. – К.: ІЗМН, 1997 – 240 с.
12. Мустафаева Ф.А. Основы социальной педагогики: Учебник для студ. высш. пед. учеб. заведений. – М.: Академический проэкт, 2002 – 208 с.
13. Никитина Н.И. Методика и технология работы социального педагога / Н.И. Никитина, М.Ф. Глухова. – М.: Гуманитар. изд. центр «Владос», 2007. – 399 с.
14. Павлова В.А. Семейная форма воспитания детей-сирот / В.А. Павлова. – СПб, 2003. – 349 с.
15. Пєша І.В. Соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. – К.: Логос, 2000 – 287 с.
16. Прийомна сім’я: методика створення і соціального супроводу: Науково-методичний посібник/ Г.М.Бевз, В.О.Кузьмінський,, О.І.Нескучаєва та ін. – К.: Центр стратегічної підтримки, 2003. – 292 с.
17. Соціальне становлення дитини у прийомній сім'ї: соціальний супровід: Навч.- метод, посіб. / Г.М. Бевз, Л.С. Волинець, А.Й. Капська та ін. – К.: УІСД, 2000 – 285 с.
18. Створення та функціонування прийомних сімей: Навчальний посібник для державних службовців/ О.О. Яременко, Н.М. Комарова, Л.С. Волинець, І.В. Пєша. – К.: УІСД, 2000 – 128 с.
19. Социальная работа / Под общ. ред. В. И. Курбатова. – Ростов н\Д: Феникс, 2003. – 576 с.
20. Теорії і методи соціальної роботи: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. Т. В. Семигіної, І. І. Миговича. – К.: Акедемвидав, 2005. – 328 с.
21. Тюптя Л. Т., Іванова І. Б. Соціальна робота (теорія і практика). Навч. посіб. для студентів вищих навчальних закладів. – К.: ВМУРОЛ «Україна», 2004. – 408 с.
22. Теория социальной работы // Под ред. Холостовой Е.И. - М.: Юрист, 1998 – 334 с.
23. Технології соціально-педагогічної роботи: Навчальний посібник / За ред. проф. А.Й. Капської. – К.: Наука, 2000. – 372 с.
24. Технології створення та функціонування прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу: Збірник методичних матеріалів / Авт. кол. Г.М.Бевз, А.Й. Капська, Н.М. Комарова та ін. – К.: Державний ін-т проблем сім'ї та молоді, 2003 – 188 с.
25. Холостова Е.И. Социальная работа с семьей / Е.И. Холостова. – М.: Издательско-торговая корпорация «Дошков и К», 2008. – 212 с.
26. Фирсов М. В., Студенова Е. Г. Теория социальной работы: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001. – 432 с.
27. Шакурова М.В. Методика и технология работы социального педагога: Учебное пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений. – 2-е изд. – М.: Изд. центр «Академия», 2004 – 272 с.
28. http://www.fostercare.org.ua
29. http://www.uapravo.net
30. http://www.ditu.gov.ua