Система державного нагляду за страховою діяльністю в Україні

1. Система державного нагляду за страховою діяльністю в Україні.

 

Страховий нагляд за діяльністю суб'єктів страхових відносин у кожній країні забезпечується відповідною   системою органів з нагляду за" страховою діяльністю. Так, у Росії створена Федеральна служба з нагляду за страховою діяльністю, у Латвії - Державна страхова Інспекція, Франції - Комісія з контролю за страхуванням, в Італії - Державний Інститут контролю за діяльністю страхових компаній, у Нідерландах – Палата страхових справ тощо. Зазначимо, що в Україні до 2000 року з боку держави наглядом і контролем у страхуванні займався Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю (Укрстрахнагляд), який був створений згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 березня 1993 р. з метою забезпечення реалізації державної страхової політики. Комітет підпорядковувався Кабінету Міністрів України.Після 15 березня 2000 року до 26 квітня 2003 року на підставі Указу Президента України "Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади" від 15.12.99 р. № 1573/93 цю функцію виконувало Міністерство фінансів України (Департамент фінансових установ та ринків). Структурні підрозділи Департаменту займались загальним регулюванням, законодавчим забезпеченням, ліцензуванням і контролем за небанківськими фінансовими установами: кредитними спілками, недержавними пенсійними фондами, інвестиційними компаніями, страховими організаціями.З прийняттям нової редакції Закону України

"Про страхування" від 4 жовтня 2001 р. державний нагляд за страховою  діяльністю на території України здійснюється Уповноваженим органом та його органами на місцях.

Державний нагляд за страховою діяльністю в Україні здійснюють з метоюдотримання вимог законодавства України про страхування, ефективного розвитку страхових послуг, запобігання неплатоспроможності страховиків і захисту інтересів страхувальників.

Уповноважений орган забезпечує проведення державної політики у сфері страхування. У своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства, у визначеному порядку вносить їх на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів України. У межах своїх повноважень Уповноважений орган організовує виконання актів законодавства і систематично контролює їхню реалізацію.

 

2.Основні функції Уповноваженного органу

 

Уповноважений орган відповідно до покладених на нього завдань виконує такі основні функції (ст. 36 Закону)

-веде єдиний державний реєстр страховиків (перестраховиків) та державний реєстр страхових та перестрахових брокерів;

-видає ліцензії страховикам на здійснення страхової діяльності та проводить перевірки їх відповідності виданій ліцензії;

-видає свідоцтва про включення страхових та перестрахових брокерів до державного реєстру страхових та перестрахових брокерів та проводить перевірки додержання ними законодавства про посередницьку діяльність у страхуванні та перестрахуванні і достовірності їхньої звітності;

-проводить перевірки щодо правильності застосування страховиками (перестраховиками) та страховими посередниками законодавства про страхову діяльність і достовірності їх звітності;

-у межах своєї компетенції методично забезпечує роботу страховиків та страхових посередників;

-розробляє рекомендації для захисту фінансових інтересів страховиків, страхових посередників і страхувальників;

-узагальнює практику страхової і посередницької діяльності на страховому ринку, розробляє і подає у визначеному порядку пропозиції відносно розвитку і удосконалення законодавства України про страхову і посередницьку діяльність у страхуванні і перестрахуванні;

-у межах своєї компетенції приймає нормативно-правові акти з питань страхової діяльності і посередницької діяльності у страхуванні та перестрахуванні;

-проводить аналіз додержання законодавства об'єднаннями страховиків і страхових посередників;

-контролює платоспроможність страховиків відповідно до взятих ними страхових зобов'язань перед страхувальниками;

-забезпечує проведення дослідницько-методологічної роботи з питань страхової і посередницької діяльності у страхуванні та перестрахуванні, підвищення ефективності державного страхового нагляду;

-визначає правила формування, обліку і розміщення страхових резервів, та показники звітності;

-розробляє пропозиції щодо впровадження єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку і звітності, а також: форм статистичної звітності для страховиків і страхових посередників;

-аналізує стан і тенденції розвитку страхової і посередницької діяльності у страхуванні та перестрахуванні;

-у визначеному законодавством порядку проводить і координує навчання, підготовку і перепідготовку кадрів та встановлює кваліфікаційні вимоги до осіб, які провадять діяльність на страховому ринку, організовує наради, семінари, конференції з питань страхової діяльності;

-бере участь у міжнародному співробітництві у сфері страхування і посередницької діяльності у страхуванні та перестрахуванні, вивчає, узагальнює, поширює світовий досвід, організовує виконання міжнародних договорів України із цих питань;

-роз'яснює порядок застосування законодавства про страхову і посередницьку діяльність у страхуванні та перестрахуванні, проводить через ЗМІ інформаційно-роз'яснювальну роботу з питань страхової і посередницької діяльності у страхуванні та перестрахуванні; ---здійснює організаційно-методичне забезпечення проведення актуарних розрахунків;

розглядає звернення громадян, підприємств, установ та організацій з питань, що належать до його компетенції.

 

3.Основні права Уповноваженого органу

 

Законом України "Про страхування" (2001 р.) визначено основні права Уповноваженого органу, відповідно до яких він має право (ст. 37 Закону):

-одержувати у визначеному порядку від страховиків звітність про страхову діяльність, інформацію про їх фінансове становище та пояснення щодо звітних даних, а від підприємств, установ (у тому числі банків), організацій і громадян - інформацію, потрібну для виконання покладених на нього завдань;

-одержувати від страхових брокерів визначену звітність про їхню діяльність та інформацію про укладені договори, а також: пояснення щодо цих даних;

-видавати приписи страховим брокерам про усунення виявлених порушень законодавства, а у разі їх невиконання приймати рішення про вилучення страхового брокера з державного реєстру страхових брокерів;

-одержувати у визначеному порядку від аварійних комісарів інформацію, необхідну для виконання покладених на нього завдань, у тому числі інформацію про обставини і причини настання страхового випадку та заподіяну шкоду;

-створювати комісії та робочі групи для проведення перевірок діяльності страховиків та страхових брокерів;

-контролювати достовірність та повноту інформації, що надається учасниками страхового ринку, призначати проведення за рахунок страховика додаткової обов'язкової аудиторської перевірки з визначенням аудитора;

-одержувати безоплатно від органів виконавчої влади інформацію та статистичну звітність, необхідну для виконання покладених на нього завдань;

-при виявленні порушень страховиками вимог законодавства України про страхову діяльність видавати їм приписи про їх усунення, а у разі невиконання приписів зупиняти або обмежувати дію ліцензій цих страховиків до усунення виявлених порушень чи приймати рішення про відкликання ліцензій та вилучення з державного реєстру страховиків (перестраховиків). Спори про відкликання ліцензії розглядає суд або

арбітражний суд;

- звертатися до арбітражного суду з позовом про скасування державної реєстрації страховика як суб'єкта підприємницької діяльності у випадках, передбачених статтею 8 Закону України "Про підприємництво".

 

4.Основні завдання уповноваженого органу

 

Основними завданнями уповноваженого органу є:

- видача ліцензій страховикам на право здійснювати страхову діяльність та перевірка щодо додержання ними видів страхування і перестрахування, передбачених ліцензіями; 
- планові, тематичні та комплексні перевірки щодо правильності застосування страховиками законодавства України про страхову діяльність та достовірності їх звітності; 
- методичне забезпечення (згідно зі своєю компетенцією) роботи страховиків; 
- розробка проектів актів законодавства з питань страхової діяльності та рекомендацій для захисту фінансових інтересів страховиків і страхувальників; 
- прийом нормативних актів з питань страхової діяльності; 
- аналіз додержання об’єднаннями страховиків чинного законодавства; 
- контроль за платоспроможністю страховиків згідно зі взятими страховими зобов’язаннями; 
- забезпечення дослідницько-методологічної роботи з питань страхової діяльності та підвищення ефективності державного страхового нагляду; 
- установлення правил формування й розміщення страхових резервів, а також (за погодженням з Мінстатом) правил їх обліку та показників звітності; 
- розробка та контроль за дотриманням єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку і звітності, а також форм статистичної звітності для страховиків; 
- аналіз стану та тенденцій розвитку страхової діяльності в Україні, узагальнення практичного досвіду страховиків; 
- організація заходів щодо професійної підготовки та перепідготовки фахівців зі страхової діяльності, а також роботи круглих столів, нарад, семінарів, конференцій з питань страхової діяльності; 
- налагодження міжнародного співробітництва в галузі страхової діяльності, вивчення, узагальнення й поширення світового досвіду в цій справі, виконання міжнародних договорів України з питань страхування; 
- інформаційно-роз’яснювальна робота через пресу, телебачення та інші засоби масової інформації з питань страхової діяльності; 
- розгляд пропозицій та запитів громадян з питань, що належать до його компетенції; 
- управління майном, яке перебуває в загальнодержавній власності і належить підприємствам, установам й організаціям, які входять до сфери його управління; 
- інші функції з управління майном, передбачені чинним законодавством.

 

5.Повноваження  Уповноваженого органу

 

Уповноважений орган у межах своєї компетенції:

1) узагальнює практику  страхування і посередницької  діяльності на страховому ринку  України, розробляє і подає в  установленому порядку пропозиції щодо забезпечення розвитку і вдосконалення законодавства про страхування і посередницьку діяльність у страхуванні, надає рекомендації із зазначених питань;

2) розробляє і затверджує  нормативно-правові акти з питань  страхування і посередницької  діяльності у страхуванні, контролює їх виконання;

3) здійснює реєстрацію  страховиків і веде реєстр  страховиків та перестраховиків  як складову частину державного  реєстру фінансових установ;

4) визначає порядок реєстрації  і сертифікації страхових та/або  перестрахових брокерів, веде реєстр страхових та/або перестрахових брокерів;

5) встановлює плату за  реєстрацію документів та видачу  ліцензій, надає інформацію на  запити осіб,;

6)здійснює, перевірку і  аналіз дотримання вимог щодо системи управління, включаючи оцінку власних ризиків і платоспроможності, технічних резервів, вимог до капіталу, інвестиційних правил, якості і кількості власних фондів,

7) надсилає страховикам (перестраховикам) обов’язкові для виконання щодо  вдосконалення та зміцнення системи  управління;

8) визначає обов’язкові  вимоги до пруденційніх нормативів, що обмежують ризики за операціями  з фінансовими активами, встановлює  правила формування, ведення обліку  і розміщення коштів страхових  технічних резервів, здійснює контроль  за платоспроможністю страховиків відповідно до взятих ними страхових зобов’язань за договорами страхування (перестрахування);

9) проводить виїзні та  безвиїзні перевірки страховиків (перестраховиків), страхових та/або  перестрахових брокерів і аутсорсингових  компаній (інформація про види послуг, які плануються передаватись в аутсорсинг, а також інформацію про осіб, які надаватимуть послуги аутсорсингу) щодо правильності застосування ними законодавства про страхову діяльність і достовірності їх звітності;

10) здійснює постійний  нагляд за дотриманням афілійованими та спорідненими особами страховиків на території України та за кордоном, об’єднаннями страховиків, а також іншими юридичними та фізичними особами страхового законодавства, нормативно-правових актів уповноваженого органу;

11) встановлює кваліфікаційні вимоги до осіб, які можуть проводити актуарні розрахунки, видає їм відповідні свідоцтва та здійснює організаційно-методичне забезпечення проведення актуарних розрахунків; веде реєстр актуаріїв;

12) веде реєстр аудиторів, які можуть проводити аудиторські перевірки фінансових установ;

13) встановлює порядок  проведення оцінки ділової репутації  та критерії задовільного фінансового  стану осіб, що мають істотну  участь у статутному капіталі  страховика;

14) встановлює порядок  запровадження та діяльності служби внутрішнього аудиту страховиків;

15) встановлює вимоги до  джерел походження коштів, за  рахунок яких формується статутний  капітал страховиків;

16) організовує і координує  у визначеному законодавством  порядку навчання, підготовку і  перепідготовку кадрів на страховому ринку, організовує наради, семінари, конференції з питань страхування;

17) визначає професійні  вимоги та порядок проведення  оцінки ділової репутації керівників  страховиків, головних бухгалтерів  та керівників служби внутрішнього аудиту страховиків та може вимагати звільнення з посад осіб, які не відповідають встановленим вимогам для зайняття відповідних посад;

18) встановлює вимоги до  програмного забезпечення страховиків, пов’язаного із здійсненням страхування;

19) встановлює порядок розкриття інформації та подання звітності учасниками страхового ринку відповідно до законодавства, показники та періодичність подання звітності, правила підготовки, подання та обробки даних щодо провадження діяльності страховиками (перестраховиками), страхових та/або перестрахових брокерів, власників істотної участі страховиків, здійснює контроль за достовірністю інформації, що надається учасниками страхового ринку;

20) отримувати від осіб  які надають аутсорсингові послуги  вичерпну звітність пов’язану з наданням послуг визначених пунктом 8 частин 2 статті 3 Розділу І Закону.  

21) має право одержувати  в установленому порядку від  органів виконавчої влади та  місцевого самоврядування, підприємств, установ (у тому числі банків), організацій і громадян інформацію, необхідну для виконання покладених на нього завдань;

22) проводить аналіз дотримання  законодавства об’єднаннями страховиків, які є об’єктами нагляду відповідно  до частини другої статті цього  Закону;

23) здійснює моніторинг  руху капіталу в Україну та за її межі через страховий ринок;

24) надсилає учасникам  страхового ринку обов’язкові  до виконання розпорядження про  усунення порушень законодавства  з питань страхування та вимагає  подання необхідних документів;

25) надсилає страховикам (перестраховикам) обов’язкові для виконання розпорядження які містять превентивні та корегуючи заходи для гарантування відповідності діяльності страховика (перестраховика) відповідно до законодавства з питань страхування;