Система державного нагляду за страховою діяльністю в Україні

26) надсилає страховикам (перестраховикам) обов’язкові для виконання розпорядження щодо проведення додаткового стрес-тестування, у випадку, якщо страховик не реагує належним чином на результати стрес-тестування. З метою здійснення заходів таким страховиком (перестраховиком) щодо проведення більш обачливої діяльності, в тому числі збільшити капітал, посилити засоби контролю, внести зміни до бізнес-плану.

27) може розробляти та  рекомендувати страховикам стандартні  стрес-тести.

28) оцінює відповідність  розроблених страховика (перестраховиками) методів і практики визначення можливих подій і майбутніх змін економічних умов (страс-тестування), що можуть негативно вплинути на загальний фінансовий стан організації.

29) у разі порушення  законодавства про страхування  вживає заходів впливу та накладає  адміністративні стягнення відповідно до закону, приймає рішення про виключення страховиків (перестраховиків) з Державного реєстру фінансових установ, страхових або перестрахових брокерів з реєстру страхових та перестрахових брокерів, актуаріїв — з реєстру актуаріїв і аудиторів — з реєстру аудиторів, які можуть проводити перевірки фінансових установ;

30) звертається до суду  з позовами (заявами) у зв’язку  з порушенням законодавства про  страхування, в тому числі з  позовом про скасування державної  реєстрації страховика (перестраховика) або страхового (перестрахового) посередника у випадках, передбачених законом;

31) надсилає матеріали  у правоохоронні органи стосовно  фактів, які містять ознаки правопорушень, здійснення заходів впливу щодо  яких не входить до компетенції  уповноваженого органу;

32) надсилає матеріали  органам Антимонопольного комітету  України у разі виявлення фактів, що містять ознаки порушень  законодавства про захист економічної  конкуренції;

33) затверджує положення  про централізовані страхові  резервні фонди;

34) установлює розміри  кредитів, порядок та умови їх  видачі страхувальникам, які уклали  договори про страхування життя;

35) установлює особливості  із забезпечення правонаступництва  щодо укладення договорів страхування (перестрахування) в разі реорганізації страховика;

36) встановлює вимоги до  перестрахування ризиків страховиками;

37) установлює порядок  та форму ведення обліку договорів  страхування і вимог (заяв) страхувальників  щодо здійснення страхової виплати;

38) здійснює контроль за  дотриманням страховиками (перестраховиками), страховими (перестраховими) посередниками та страховими групами законодавства під час укладання договорів страхування (перестрахування) та інших видів договорів для забезпечення виконання страхових (перестрахових) зобов’язань;

39) видає дозвіл на реорганізацію страховика (перестраховика) та на придбання чи збільшення істотної участі у страховика (перестраховика) відповідно до цього Закону;

40) встановлює вимоги до  методики проведення розрахунку  викупної суми за договорами  страхування за класами страхування життя, що належать до галузі страхування життя;

41) має повноваження  накладати додаткові вимоги до необхідного платоспроможного капіталу лише за виключних обставин після проведення процесу наглядової перевірки

42) переглядає вимоги до необхідного платоспроможного капіталу не менше одного разу на рік і скасовує їх у випадку виправлення організацією недоліків, що стали причиною їх запровадження.

43) Враховуючи характер і соціальні наслідки контрактів медичного страхування, наглядові органи держави-члена знаходження ризику, повинні мати змогу вимагати систематичного повідомлення про загальні та спеціальні умови страхового полісу у випадку приватного або добровільного страхування здоров’я, щоб перевірити, що такі контракти є частковою або повною альтернативою медичного страхування, передбаченого системою соціального захисту. Така перевірка не повинна бути попередньою умовою для збуту продукту.

44) має інші повноваження, визначені законом.

6. Взаємовідносини страховика і держави

1. Страховик не відповідає за зобов’язаннями держави, а держава — за зобов’язаннями страховика.

2. Не допускається будь-яке  централізоване регулювання (уніфікація, обмеження, обов’язковість тощо) розмірів  страхових платежів (тарифів) і страхових  сум (страхової виплати), умов укладення страхових договорів, взаємовідносин страховика і страхувальника, якщо вони не суперечать законодавству, перестрахування, страхування експортно-імпортних поставок під гарантію держави та діяльності страхових та/або перестрахових брокерів.

 

7.Гарантії прав та законних інтересів страховиків

 

1. Держава гарантує дотримання  і захист майнових та інших  прав і законних інтересів  страховиків, умов вільної конкуренції  при здійсненні страхування.

2. Втручання в діяльність  страховиків із боку державних та інших органів забороняється, якщо воно не пов’язане з виконанням завдань, покладених на такі органи законодавством.

8.Заходи впливу

1. У разі порушення  законів та інших нормативно-правових  актів у сфері страхування  уповноважений орган застосовує заходи впливу.

2. Уповноважений орган  обирає та застосовує заходи  впливу з урахуванням результатів  аналізу даних та інформації  про порушення, наслідків порушення  та результатів застосування  таких заходів.

3. Уповноважений орган  може застосовувати такі заходи впливу:

1) зобов’язання страховика, страхового та/або перестрахового  брокера вжити заходів для  усунення порушення;

2) вимога скликання позачергових  загальних зборів акціонерів  страховика;

3) накладення штрафу;

4) обмеження, тимчасове зупинення  дії або анулювання ліцензії на провадження страхової (перестрахової) діяльності;

5) відсторонення керівників  страховика від управління страховиком  та призначення тимчасової адміністрації;

6) затвердження плану  відновлення фінансової стабільності  страховика;

7) порушення питання щодо ліквідації страховика, прийняття рішення про ліквідацію філії страховика-нерезидента;

8) встановлення заборони  власникові істотної участі у  страховику щодо голосування  на загальних зборах акціонерів  та голосування членами наглядової ради, які представляють такого власника істотної участі на засіданнях наглядової ради.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

1. Система державного нагляду за страховою діяльністю в Україні……………..1

2. Основні функції Уповноваженного органу……………………………………...2

3. Основні права Уповноваженого органу………………………………………….4

4 .Основні завдання уповноваженого органу……………………………………….5

5. Повноваження Уповноваженого органу………………………………………….6

6. Взаємовідносини страховика і держави………………………………………....12

7. Гарантії прав та законних інтересів страховиків………………………………..12

8. Заходи впливу……………………………………………………………………..12

Список літератури…………………………………………………………………...15

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список літератури

 

1.Закон України «Про страхування» / Cайт Верховної Ради України http://www.rada.gov.ua 

2.Архипов А. П., Гомеля У. Б.,Туленти Д. З. Страхування. Сучасний курс – М.: Фінанси і статистика, 2007.

3.Шахов В.В. Страхування. Підручник – М.:Юнити, 2003.

4.Грищенко М. Б. Основи страхової діяльності – М.: Фінанси і статистика, 2008.

5.Кабанцева М. Р.Страховое справа – М.: Форум, 2008.

6.ФедороваТ.А.Страхування–М.:Экономистъ,2004. 
7.Страхування : Підручник / Керівник авт. колективу і наук. ред. С. С. Осадець. — Вид. 2-ге, перероб. і доп. — К.: КНЕУ, 2002