Сутність та основні поняття медичного страхування

 

 

____________________________________________________________________________________  (повне найменування вищого навчального закладу)  ____________________________________________________________________________________  (повна назва кафедри, циклової комісії)

 

КУРСОВА РОБОТА

з ____________________________________________________________________________________  (назва дисципліни)  на тему: ______________________________________________________________________________  _____________________________________________________________________________________

 

Студента (ки) _____ курсу ______ групи   напряму підготовки ____________________________  спеціальності __________________________________  ______________________________________________                                    (прізвище та ініціали)   Керівник _____________________________________  _____________________________________________    (посада, прізвище та ініціали)    Оцінка: _______ Члени комісії: ________________  (підпис) ___________________________  (прізвище та ініціали) ________________  (підпис) ___________________________  (прізвище та ініціали) ________________  (підпис) ___________________________  (прізвище та ініціали)   м. ____________ - 20__ рік

 

    Зміст

Вступ

1.     Сутність та основні поняття медичного страхування
2.     Різновиди медичного страхування
3.     Стан медичного страхування в Україні
4.     Вдосконалення медичного страхування в Україні

Висновок

Література

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Сьогодні, на початку ХХІ  століття, настав час продовжити набутий  досвід

України XIX-XX ст. в проведенні демократичної реформи діючої системи

охорони здоров'я за українськими взірцями. Для цього повинні бути

визначені пріоритетні напрямки.

Одним з таких перспективних  напрямків є введення страхової  медицини за

принципом медичного страхування.

Але, щоб держава, підприємець  та громадянин не хочуть ставати

партнерами у реалізації права на охорону здоров’я. Для  реалізації такого

партнерства в історичному  контексті суспільство має виробити критичну

масу правових та соціальних передумов, які б забезпечили  становлення

такої верстви населення, яка б узяла на себе соціальну  відповідальність

за своє сьогодення і майбутнє всього суспільства. Істотну роль у

формуванні такого суспільства  відіграють і системи соціального

страхування, у тому числі  й медичного

 

Головна мета. Мета даної роботи полягає у дослідженні особливостей медичного страхування та шляхи його впровадження в Україні. Головна мета економічної політики будь-якої країни є збільшення темпів економічного зростання за умови фінансової стабілізації та створення на цій основі сприятливих умов для структурних перетворень. Як свідчить світовий досвід, відчутного імпульсу зростанню національної економіки надає повноцінний розвиток страхової інфраструктури.

 

Предмет

1. посередницька діяльність в організації та фінансуванні страхових програм із надання медичної допомоги населенню;
2. контроль за обсягом та якістю виконання страхових медичних програм лікувально-профілактичними, соціальними закладами і окремими приватними лікарями;
3. розрахунок з медичними, соціальними установами та приватними лікарями за виконану роботу згідно з угодою через страхові фонди, які формуються за рахунок грошових внесків підприємств, закладів, організацій, громадян.

 

 

Дослідження.Медичне страхування в Україні поки що знаходиться лише на стадії формування та не існує чіткого уявлення про систему медичного страхування, яке має бути прозорим і зрозумілим громадськості. Впровадження загальнообов'язкового медичного страхування забезпечило б гарантування якісної медичної допомоги кожному громадянину, а також подальший розвиток добровільного медичного страхування.

 

Актуальність  теми. Ринок фінансових послуг в Україні досі перебуває на етапі становлення. Тому в ньому існує очевидний дисбаланс: домінує банківський сектор, другорядні позиції займають сектори страхування та фондових операцій.

 

 

 

 

 

 

 

1. Сутність та основні поняття медичного страхування.

 

Страхування — це економічні відносини, за яких страхувальник сплатою грошового внеску забезпечує собі чи третій особі в разі настання події, обумовленої договором або законом, суму виплати страховиком, який утримує певний обсяг відповідальності і для її забезпечення поповнює та ефективно розміщує резерви

Медичне страхування - специфічна самостійна підгалузь особистого страхування, яка має свої характерні особливості і об'єднує всі види страхування, пов'язані з відшкодуванням витрат страхувальника у зв'язку із захворюванням і необхідністю лікування. Медичне страхування в Україні є добровільним, ним займається близько 10 страхових компаній. Як правило, страхувальником виступає підприємство (фірма), а застрахованими особами - співробітники даного підприємства (фірми).

У системі заходів щодо поліпшення соціальної захищеності  громадян важливе місце посідає  забезпечення їм можливості одержати необхідну, своєчасну та якісну медичну  допомогу.

Світовий досвід показує, що напрямки вирішення цієї проблеми можуть бути різні. Загалом вони відрізняються структурою джерел фінансування охорони здоров'я й організацією надання медичних послуг.

Фінансування охорони  здоров'я може бути бюджетним, соціальним і приватним.

Бюджетна система охорони  здоров'я найвиразніше була представлена в республіках, які входили до СРСР. Соціальна система характерна для країн Західної Європи, а переважно приватна — для США.

За бюджетної системи  фінансування охорони здоров'я страхування або відсутнє зовсім, або є незначним. Бюджетна система фінансування передбачає використання коштів податкових надходжень до бюджету, але саме це й не сприяє стабільності фінансового забезпечення охорони здоров'я.

Соціальна система фінансування охорони здоров'я заснована на цільових внесках підприємств, працівників, на державних субсидіях.

Причому внески підприємців  є переважаючим джерелом надходжень. Незважаючи на те, що внески сплачують  одержувачі доходів, існують винятки, які стосуються пенсіонерів та осіб з низьким рівнем доходів.

Для соціальної системи характерне співіснування державних систем охорони здоров'я і приватних  систем.

У різних країнах питання  про співіснування базових державних і приватних систем вирішується по-різному. Наприклад, у Німеччині передбачена можливість виходу певної категорії населення із державної системи та її участь у приватному страхуванні за умови контролю держави за його якістю. У Франції державна система не забезпечує повного відшкодування вартості лікування, що спонукає населення брати участь у приватному страхуванні. У Великій Британії поряд із тим, що все населення застраховане державою, у випадках, коли державна система не влаштовує громадян, з метою поліпшення обслуговування вони мають змогу взяти участь у приватному страхуванні.

У США фінансування охорони  здоров'я базується майже виключно на платній основі, але певна частина населення, чиї доходи нижчі за межу бідності (пенсіонери, бідняки, інваліди), обслуговуються за державними програмами «Медікер» і «Медікейд».

Організація охорони здоров'я, яка забезпечує право кожного  громадянина на одержання медичної допомоги, може бути забезпечена системою страхової медицини. За допомогою страхової медицини вирішуються питання гарантованості і доступності медичних послуг для широких верств населення, залучення додаткових ресурсів у сферу охорони здоров'я.

Страхова медицина базується  на певних принципах, серед яких можна  назвати забезпечення економічної  та соціальної захищеності середніх і малозабезпечених верств населення, гарантованість прав кожного громадянина на якісну медичну допомогу, обов'язковість внесків як громадян, так і юридичних осіб.

Важливим елементом системи  страхової медицини є медичне  страхування. Медичне страхування  передбачає страхування на випадок  втрати здоров'я з будь-якої причини.

Воно забезпечує більшу доступність, якісність і повноту щодо задоволення  різноманітних потреб населення в наданні медичних послуг, є ефективнішим порівняно з державним фінансуванням системи охорони здоров'я.

Медичне страхування пов'язане  із компенсацією витрат громадян, які обумовлені одержанням медичної допомоги, а також інших витрат, спрямованих на підтримку здоров'я.

Соціальна та економічна ефективність медичного страхування залежить від того, наскільки глибоко і  всебічно пророблено концепцію розвитку страхової медицини в країні.

Об'єктом медичного страхування  є життя і здоров'я громадян. Мета його проведення полягає в забезпеченні громадянам у разі виникнення страхового випадку можливості одержання медичної допомоги за рахунок накопичених коштів і фінансування профілактичних заходів.

Медичне страхування полягає  в тому, що страхові організації  укладають із закладами охорони  здоров’я договори про співпрацю  щодо надання медичної допомоги й  лікування застрахованих осіб за умовами договорів добровільного  медичного страхування. [За матеріалами 2, 14, 15] .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Різновиди медичного страхування

 

Обов'язкове медичне  страхування

 

Медичне страхування може проводитися в обов'язковій і  добровільній

формах.

 Вибір форми медичного  страхування залежить від конкретних економічних і культурно-історичних умов, від особливостей демографічних і соціальних показників, рівня захворюваності та інших факторів, які характеризують загальний стан здоров'я і рівень медичного обслуговування.

Принцип обов'язкового медичного  страхування діє, наприклад у  Франції, Канаді, Німеччині, Нідерландах.

В Ізраїлі і Швейцарії  переважає добровільне страхування  здоров'я, а обов'язкове існує лише щодо осіб окремих професій. Обов'язкова форма медичного страхування використовується, як правило, у тих країнах, де переважне значення має суспільна охорона здоров'я, а добровільна — там, де поширені приватні страхові програми.

Медичне страхування, яке  провадиться в обов'язковій формі, набуває рис

соціального страхування, оскільки порядок його проведення визначається

державним законодавством. Обов'язкова форма страхування координується

державними структурами. Страхові платежі, сплачувані громадянами  та

юридичними особами, мають  форму податку. Обов'язкове медичне  страхування

перебуває під жорстким контролем  держави і характеризується безприбутковістю. Ця форма організації страхового фонду дає змогу планувати медичну допомогу завдяки тому, що надходження коштів до страхового фонду характеризується стабільністю.

Обов'язкове медичне страхування  базується на таких принципах:

загальності, державності, некомерційності.

 Принцип загальності полягає в тому, що всі громадяни незалежно від статі, віку, стану здоров'я, місця проживання, рівня особистого доходу мають право на одержання медичних послуг.

 

Принцип державності означає, що кошти обов'язкового медичного

страхування — це державна власність. Держава забезпечує сталість системи

обов'язкового медичного  страхування і є безпосереднім  страхувальником

для непрацюючої частини  населення (наприклад, пенсіонерів).

 

Некомерційний характер обов'язкового медичного страхування базується на

тому, що його здійснення і  прибуток — це несумісні речі. Прибуток від

проведення обов'язкового медичного страхування є джерелом поповнення

фінансових резервів системи  такого страхування і не може бути засобом

збагачення.

В основу проведення обов'язкового медичного страхування закладаються

програми обов'язкового медичного  обслуговування. Ці програми визначають

обсяги й умови надання  медичної та лікувальної допомоги населенню.