Договори підряду в капітальному будівництві

Договори підрядного типу, що їх застосовують у будівництві, доцільно класифікувати відповідно до характеру робіт і сфери виконання їх. Можна виділити такі групи підрядних договорів: 1) на виконання проектних і розвідувальних робіт;

2) на виконання будівельних, монтажних і спеціальних робіт;

3) на виконання пусконалагоджувальних робіт і шефмонтажа устаткування; 4) на виконання інших допоміжних робіт¹.

Тривалий період у  літературі точилися дискусії з приводу  правової природи і самостійності  окремих видів договорів, що застосовуються в будівельному процесі. Найбільші суперечки викликав договір на виконання проектних і розвідувальних робіт. Якщо питання про самостійність договору підряду на капітальне будівництво було розв'язано в законодавстві позитивно, то доля інших підрядних договорів, які тісно пов'язані з будівництвом і становлять єдиний технологічний процес, залишилася поза межами законодавчого регулювання. Саме це і стало приводом для твердження, що договір на виконання проектних і розвідувальних робіт, як і інші підрядні договори в будівництві, слід розглядати як різновид договору підряду на капітальне будівництво, оскільки проектування є однією із стадій капітального будівництва в широкому розумінні. Висловлювалася думка про те, що підрядні відносини з приводу проектування мають регулюватися тими самими нормами глави 8 Основ цивільного законодавства, що й підряд на капітальне будівництво. Однак більшість авторів обстоювали самостійність договору на виконання проектних і розвідувальних робіт, маючи на увазі, що він характеризується власним предметом регулювання, іншим порядком виконання зобов'язань, а також приймання і оплати робіт.

Під час розробки нового ЦК України знову постало питання  про співвідношення підрядних договорів  у будівництві. Його рішення передбачає певні зміни в оцінках природи договорів і перспектив їх регулювання. На відміну від чинного ЦК у проекті ЦК України не передбачається самостійне регулювання договору підряду на капітальне будівництво, оскільки усі підрядні договори містяться в єдиній главі і мають єдиний уніфікований режим правового регулювання. У межах окремих видів підрядних договорів, на які, однак, поширюються загальні норми про підряд, передбачається регулювання відносин, що складаються в будівництві під час виконання проектних і розвідувальних, а також науково-дослідних і конструкторських робіт. Крім того зазначається, що особливості виконання окремих видів підрядних робіт і їх оплати передбачаються ЦК України та іншими нормативними актами.

Отже, у межах єдиного  договірного типу — підряду — і в інвестиційній діяльності, складовою якої є капітальне будівництво, застосовуються різні види договорів на виконання робіт у галузі проектування, будівництва, монтажу устаткування та його налагодження. Ці договори охоплюють відносини між замовником і підрядчиком з приводу виконання певних робіт (створення нового об'єкта або його реконструкція, розширення, технічне переозброєння) і можуть мати певну специфіку, насамперед зумовлену тим, що об'єкт неможливо відокремити від місця його експлуатації.

Складність виробничого  процесу, тривалість його в часі та інші особливості відображаються на структурі договірних відносин.

Відповідно до ст. 354 ЦК України договір підряду на капітальне будівництво укладає замовник з однією будівельною організацією, яка виступає як підрядчик. Проте, враховуючи специфіку будівельного виробництва і багатопрофільність характеру робіт, ця будівельна організація може доручити виконання певних обсягів монтажних або інших спеціалізованих робіт іншій організації на підставі самостійного договору субпідряду. Таким чином, у складі учасників договірних відносин беруть участь замовник, підрядчик і спеціалізована організація — субпідрядчик. Якщо відносини будуються за наведеною схемою, то укладається договір підряду і договір субпідряду, решту функцій замовника виконує підрядчик. Така схема дістала назву генерального підряду, а підрядчик іменується генеральним підрядчиком. Як правило, генеральний підрядчик — це одна організація, яка виконує загальнобудівельні роботи і координує роботу субпідрядчиків, яких може бути кілька.

Однак якщо будова складна, то у випадках і в порядку, що визначаються Кабінетом Міністрів України, замовник може укладати договір підряду з  двома і більше будівельними організаціями, які мають право як генеральний підрядчик на підставі договору субпідряду доручати виконання окремих комплексів робіт спеціалізованим організаціям.

Якщо підрядна організація  без залучення субпідрядників власними силами і засобами виконує повний обсяг робіт, то відносини будуються за схемою звичайного підряду.

Проте договори на виконання  монтажних та інших спеціалізованих робіт із відповідними організаціями може укладати не лише генеральний підрядчик. Такі договори може укладати безпосередньо замовник з організацією, що має виконувати роботи. В цьому разі укладатиметься не договір субпідряду, а прямий договір підряду. Слід мати на увазі, що укладення прямих договорів між замовником і спеціалізованими організаціями відбувається лише за згодою генерального підрядчика.

Таким чином, система звичайного підряду характеризує просту структуру договірних зв'язків, а система генерального підряду — складну.

3. Джерела регулювання підрядних відносин у будівництві

За умов існування  СРСР правове регулювання відносин у капітальному будівництві (і суміжних з них) здійснювалося союзним законодавством. Республіканські нормативні акти в цій сфері якщо і приймалися, то тільки дублювали зміст союзних. В умовах формування самостійного українського законодавства основні напрями правового регулювання капітального будівництва і суміжних з ним сфер визначаються Законом України "Про інвестиційну діяльність" та нормами ЦК України, де цим питанням присвячено главу 29.

Постановою Верховної  Ради України "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР' від 12 вересня 1991 р. передбачено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на її території застосовуються акти законодавства СРСР з питань, які не врегульовані законодавством України за умови, що вони не суперечать Конституції та законам України.

Тому серед джерел правового регулювання капітального будівництва України залишаються  на певний час законодавчі і підзаконні акти колишнього СРСР.

Так, постановою Ради Міністрів СРСР від 26 грудня 1986 р. були затверджені Правила про договори підряду на капітальне будівництво. Певні зміни внесено в порядок застосування їх Постановою Ради Міністрів СРСР "Про впорядкування системи економічних (майнових) санкцій, що застосовуються до підприємств, об'єднань і організацій" від 30 липня 1988 р. Порядок укладення і виконання договорів субпідряду регулюється Положенням про взаємовідносини організацій — генеральних підрядчиків з субпідрядними організаціями, затвердженими постановою Держбуду СРСР і Держплану СРСР від 3 липня 1987 р. Щодо правового режиму договору на виконання проектних і розвідувальних робіт, то він встановлений нормативним актом, прийнятим понад 30 років тому і через це є явно застарілим. Правила про договори на виконання проектних і розвідувальних робіт, про які йдеться, були затверджені Держбудом СРСР, Держпланом СРСР і Міністерством фінансів СРСР 25 травня 1959 р. Багатосторонні контракти в капітальному будівництві регулюються Тимчасовим положенням про контракт у капітальному будівництві, затвердженим Держбудом СРСР 13 березня 1989 р.

Важливе місце серед джерел правового  регулювання посідають постанови  Уряду СРСР. Деякі з них присвячені загальним питанням, як, наприклад, Постанова Ради Міністрів СРСР "Про деякі заходи щодо поліпшення стану справ у капітальному будівництві" від 30 вересня 1989 р., інші — окремим проблемам, як, наприклад, Постанова Ради Міністрів СРСР "Про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" від 23 січня 1981 р. (з відповідними змінами від 24 квітня 1984 р.). Важливу роль у регулюванні розрахунково-кредитних відносин відіграють Правила фінансування і кредитування будівництва, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 10 січня 1987 р.

Протягом останніх років впроваджується метод будівництва об'єктів "під ключ". Відносини між учасниками такого будівництва регулюються відповідно до Положення про організацію будівництва об'єктів "під ключ", яке затверджене постановою Держбуду СРСР від 10 листопада 1989 р.

Крім наведених нормативних  актів законодавчого, підзаконного і відомчого характеру, діють численні будівельні норми і правила, а також інструктивні та інформаційні листи Держбуду УРСР і Державного арбітражу УРСР (нині — Держкоммістобудування і Вищого арбітражного суду України), які в прямому розумінні не є джерелами права, але суттєво впливають на формування практики застосування цих джерел.

З метою поліпшити організацію  контрактних взаємовідносин у будівництві в 1993 р. науково-технічна рада Міністерства України у справах будівництва та архітектури затвердила Положення про підрядні контракти у будівництві України. Цей акт врахував вимоги законодавства, певний вітчизняний та зарубіжний досвід правового регулювання відносин між учасниками будівництва та особливості становлення ринкових відносин у будівництві. Положення визначає порядок підготовки, складання та виконання підрядних контрактів на будівництво об'єктів і має рекомендаційний характер.