Організація митного контролю та здійснення митного оформлення товарів та транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон

При ввезенні пред'явленням є повідомлення прикордонного митного органу перевізником або уповноваженою ним особою про прибуття товарів і транспортних засобів на митну територію або в місце доставки (митницю призначення).

При вивезенні  товарів і транспортних засобів  пред'явлення виражається в прийнятті митним органом відправлення митної декларації або в повідомленні митного органу призначення про їх прибуття в місце доставки. Оскільки транспортні засоби декларуються в складі перевезених ними товарів, то їх митне оформлення здійснюється в місцях митного оформлення товарів. Безпосередньо на митному кордоні митному оформленню підлягають морські, річкові і повітряні суда, порожні транспортні засоби і транспортні засоби, що перевозять пасажирів, їх декларування здійснюється за допомогою надання митному органу транспорт- •* них документів, що підтверджують факт державної реєстрації даного транспортного засобу і право на керування ним.

Відповідно  до митного законодавства, місця  перетину митного кордону і місця здійснення митного оформлення товарів і транспортних засобів є зонами митного контролю, а переміщення товарів, транспортних засобів і осіб, включаючи посадових осіб інших державних органів, через межу таких зон допускається тільки з дозволу митних органів і під їх контролем.

Основні напрями вдосконалення типової і принципової схеми організації митного контролю на сучасному етапі розвитку зовнішньоекономічних відносин України полягають у:

1) вдосконаленні  організації механізму митного  контролю;

2) скороченні  термінів і підвищенні якості огляду товарів і транспортних засобів;

3) скороченні  термінів сплати митних платежів;

4) вдосконаленні  документального оформлення митних  процедур;

5) попередженні  заподіяння збитку економіці  і загрози загальної безпеки країни;

6) зменшенні  витрат на здійснення контролю за допомогою розробки гнучких технологій залежно від категорій товарів і осіб, що їх переміщають;

7) забезпеченні  доставки товарів у повному  обсязі до місць митного оформлення;

8) поліпшенні  взаємодії з транспортними організаціями  за допомогою розробки і впровадження спільних технологій, що забезпечують здійснення ефективного митного контролю та оформлення товарів з урахуванням необхідності забезпечення безперервності перевізного процесу і необхідності скорочення простою транспортних засобів;

9) розробці  і впровадженні заходів для  вдосконалення основних напрямів взаємодії митної служби з іншими правоохоронними органами;

10) вдосконаленні  контролю на напрямах незаконного  переміщення товарів і транспортних засобів.

З викладеного випливає, що лише в результаті вдосконалення організаційної структури митних органів та організації митного контролю на кожній ділянці здійснення цього процесу може бути забезпечена висока результативність функціонування митної системи в цілому.

Декларування як складова митного оформлення

Митне оформлення базується на додержанні учасниками ЗЕД вимог законодавства про обов'язкове декларування, тобто подання відомостей митним органам про всі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон, а також тих, митний .режим яких змінюється. Декларування виражається в поданні митної декларації в усній, електронній або письмовій формі, інших документів та інформації, необхідних для митного оформлення і митного контролю.

Усне декларування може застосовуватися при митному оформленні ручної поклажі і багажу пасажирів. Прикладом декларування в іншій формі може служити прохід пасажирів у міжнародних аеропортах по «зеленому коридору». У такому разі пасажир своєю дією заявляє співробітникам митниці про відсутність у нього товарів, що підлягають контролю митних органів.

У зв'язку з  різними ситуаціями, в яких перебувають  декларанти при ввезенні, вивезенні і транзиті товарів і транспортних засобів, процес декларування може сильно відрізнятися за формою, змістом, терміном і т. ін., у тому числі залежно від виду обраногодіяльності необхідно отримати ліцензію Митного комітету України, а також мати в-ев@шуішвіі митного брокера (фахівця з митного оформлення), якому видано кваліфікаційне свідоцтво Державною митною службою України.

Митний брокер має право самостійно здійснювати  будь-які операції з митного оформлення, виконувати посередницькі функції за рахунок і за дорученням особи, яку представляє.

 

Митний брокер зобов 'язаний:

1) пред'являти  митні товарі та інші предмети, що переміщуються через митну територію України;

2) подавати  митні документи, які містять  дані, необхідні для здійснення митного контролю і митного оформлення;

3) сплачувати  мито і митні збори, якщо  товари та інші предмети підлягають обкладенню митом.

Заява на отримання  ліцензії Державній митній службі України на право здійснення митної брокерської діяльності розглядається Державною митною службою України протягом двох місяців з дня її отримання.

 

Для отримання  ліцензії необхідно:

1) пред'явити гарантію банківської застави на предмет наявності особистого мінімального капіталу у встановленому розмірі для забезпечення відповідальності перед митними органами;

2) мати достатнє  матеріально-технічне забезпечення  для виконання обов'язків митного брокера;

3) вести необхідний  облік і звітність, які в  повному обсязі відображають операції з товарами, які підлягають митному контролю.

Для цього  на адресу Державної митної служби України необхідно вислати такі документи:

1 . заяву, в  якій мають бути вказані зазначені дані:

— повна назва  організації;

— юридична адреса;

— номери банківських  рахунків;

—зобов'язання про належне виконання обов'язків  митного брокера.

2. Копію свідоцтва  про реєстрацію заявника як  суб'єкта зовнішньоекономічних зв'язків України.

3. Довідку  банку про наявність мінімального  капіталу в установленому розмірі для забезпечення відповідальності перед митними органами України.

4. Копію платіжного  доручення про перерахування  збору у встановленому розмірі на рахунок Державної митної служби України за видачу ліцензії на здійснення суб'єктом зовнішньоекономічних явДязків брокерської діяльності і визнання його як декларанта

5. Лист-згода  митниці з обгрунтуванням доцільності  визнання суб'єкта зовнішньоекономічних зв'язків як суб'єкта митного брокерства і відповідності матеріально-технічного забезпечення виконанню обов'язків митного брокера

Державна  митна служба України може скасувати  ліцензію у випадках:

1) якщо ліцензія  була видана на основі недостовірних  відомостей, які мали суттєве значення для прийняття рішення про її видачу;

2) неодноразове  невиконання обов'язків митного  брокера;

3) допущення  дій, що порушують права інших  підприємств або суперечать інтересам держави;

4) визнання  митного брокера плато неспроможним;

5) користування  послугами особи, яка не має кваліфікаційного посвідчення або посвідчення, дія якого тимчасово зупинена;

6) порушення  митного або іншого законодавства  України.

За видачу свідоцтва  Державної митної служби України  на здійснення суб'єктом зовнішньоекономічних зв'язків брокерської діяльності і визнання його як декларанта встановлено збір, який перераховується на відповідний рахунок Державної митної служби України. У разі анулювання ліцензії встановлений збір за її видачу не повертається.

Особа митного  брокера, яка отримала кваліфікаційне свідоцтво Державної митної служби України, здійснює декларування і митне оформлення транспортних засобів, товарів та інших предметів, а також предметів міжнародних, іноземних організацій і представництв.

Для отримання  кваліфікаційного свідоцтва особи митного брокера митний брокер подає заяву до тієї митниці, в зоні діяльності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Порівняльний аналіз статей діючого та нової редакції митного кодексів.

Зробивши порівняльний аналіз статей діючого та нових статей редакції митного кодексу ми побачимо, що митний кодекс нової редакції більш досконалий та доповнений.  З цього можна побачити що метою митного  оформлення  є засвідчення відомостей одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів.

Отже краще викладене  в кодексі нової редакції митне оформлення здійснюється в місцях розташування провідних підрозділів митних органів протягом часу, що встановлюють митні органи за погодженням з органами, вповноваженими здійснювати види контролю, зазначені у Статті 27 цього Кодексу.

За рішенням спеціально уповноваженого ценрального органу виконавчої влади в галузі митної справи митне оформлення товарів окремих видів може здійснюватися у спеціально визначених для цього митних органах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок.

 

Підсумовуючи, можна зробити висновок про важливу роль і місце Держмитслужби в системі контрольно-наглядових органів України. Враховуючи специфічність та багатогранність завдань, що виконуються митними підрозділами, а також певну недосконалість правової регламентації їх роботи, існує нагальна проблема здійснення подальших кроків щодо зміцнення законодавчих підвалин організації діяльності Держмитслужби , першочерговим з яких є остаточне вирішення проблеми незалежного правового забезпечення виконання прокладених на неї правоохоронних функцій.

Існують декілька причин через які Державна Митна  служба України ще досих пір не функціонує так як потрібно. Першою причиною є те що, після розпаду  СССР, вся матеріальна база, інформаційна , а також кваліфіковані кадри  і підготовка їх. Це все залишилось в Російській федерації а для україни залишилося 8 тисяч кілометрів кордону, і довелося самотужки створювати Державну Митну службу.

Ставши незалежною в Україні неісну вало свого Митного  кодексу а користувались колишнім кодексом СССР. Діючий сьогодні Митний кодекс України, прийнятий у перші роки незалежності нашої держави, як головний документ з митної справи не повною мірою відповідає нинішнім завданням митних органів, що повязані із захистом економічних інтересів країни, бородьбою з контрабандою, порушеннями митних правил , злочинністю і корупцією. Митний кодекс України не враховує обставин , полв’язаних із значними змінами в законодавчій базі України. Достатня кількість нормативних і законодавчих актів, прийнятих за останні 6 років, що регулюють зовнішньо економічну діяльність, вимагають відповідного закріплення у національномі законодавстві, у тому числі і у митному. Теперішній Митний кодекс також загально прийнятим у світовій практиці норм та правилам.

Усе це вимагає  докорінної переробки Митного кодексу  та підготовки його нової редакції. Найближчим часом має бути затвердженний новий митний кодекс.

В 1998 році на Україньська  митниця перейшла на загально прийняті технологічні схеми якими користуються працівникі митниці , але вони також  не є досконалими. Наприклад у схемі митного оформлення товарів та інших предметів у ВВ, вона дуже заплутана і тяжка для використання. І документи подані проходять через велику кількість службовців.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Перелік посилань

 

1. Драгоманов В.Г. “Основи таможенного дела”.,  Економика – М 1998
2. Митний кодекс України., Ужгород, 1999 
3. Бякен Г.И. “Таможенний брокер”., Санкт-Петербург, 1998
4. Науменко В., Терещенко С., “ Основи митного законодавства” К- 1999
5. Бабригидзе Б. Н. “Российское таможенное право” М- 1997
6. // Митна газета; Урядовий кур’єр; Митна справа; Митний брокер; Таможенні консультації
7. Митна енциклопедія ІV том
8. Корнійчук “ Основи митної справи”
9. Pstbrok 

 

 

WWW.REFERATUA.ORG.UA – Реферати Українською