Адвокатура України

 

 

 

 

 

 

№3

Одним із вирішальних моментів у формуванні захисної позиції, стратегії і тактики захисту обвинувачуваного є реалістична оцінка матеріалів справи. Критичний підхід до елементів доказової чи анти-доказової бази, до кожного документа чи слідчої дії, зокрема і до позиції підзахисного, має бути реалістичним, тобто не підганятися під позицію останнього чи під власні скороспілі висновки.

Результатом вивчення і критичного аналізу матеріалів справи має стати стратегія захисту. Залежно від комбінації обставин, що сплелися в тій чи іншій справі, кінцева мета стратегії може уявлятися по -різному:

- припинення справи  за різним и обставинами - явна необ'єктивність слідства, необґрунтованість обвинувачення, відсутність складу злочину, стан здоров'я чи вік обвинувачуваного, наявність алібі і т.д.;

- вилучення окремих  епізодів з обвинувачення за ознаками штучного притягнення їх до обвинувачення підзахисного, наявність алібі, протиріччі свідчення;

- уникнення ролі "лідера" у справі;

- заміна слідчого  за наявності законних приводів для такого висновку.

Може трапитися так, що у процесі роботи над справою стратегія зазнає суттєвих змін. Якась невідома раніше обставина, інформація від підзахисного чи певний крок слідчого можуть докорінно змінити кінцеву мету роботи, а отже, і стратегію захисту.

Якщо кінцевою метою стратегії є певний результат, на який максимально розраховує захисник, то кінцевою метою кожного тактичного кроку мусить бути цілеспрямований успішний крок на шляху до стратегічної мети у конкретній справі.

Згідно зі ст. 48 КПК, адвокат має право бути присутнім при допитах підозрюваного та обвинувачуваного, а також при вчиненні інших слідчих дій, що виконуються за їх участю чи за клопотанням підозрюваного, обвинувачуваного та його захисника:

- з дозволу особи, що проводить дізнання, або слідчого  брати участь в інших слідчих  діях;

- застосовувати  науково-технічні засоби при виконанні  тих слідчих дій, в яких бере  участь захисник, а також при  ознайомленні з матеріалами справи - з дозволу особи, що провадить  дізнання, чи слідчого, а в судовому засіданні з дозволу судді чи суду;

- ознайомлюватися  з матеріалами, якими обґрунтовується  затримання підозрюваного чи обрання запобіжного заходу, чи пред'явлення обвинувачення, а після закінчення досудового слідства - з усіма матеріалами справи.

Щодо ознайомлення з матеріалами справи, то на цьому завершальному етапі роботи захисник може:

- виписувати з  матеріалів справи, з якими він ознайомився, необхідні відомості;

- надавати докази  та заявляти клопотання і відводи;

- захисник, присутній  при виконанні слідчих дій, має  право ставити запитання особам, яких допитують, подавати Письмові  зауваження щодо недостовірності  чи неповноти записів у протоколі  відомостей про слідчі дії. Особи, що проводять дізнання, чи слідчий  можуть відхилити поставлене  захисником запитання, але зобов'язані  занести його до протоколу.

 

ТЕМА 5. Участь адвоката в цивільному процесі

1. Правовий статус адвоката в цивільному процесі.

2. Робота адвоката під час ведення цивільних справ у суді першої інстанції.

3. Робота адвоката під час ведення цивільних справ у стадіях апеляційного та касаційного провадження, а також провадження у зв'язку з винятковими та нововиявленими обставинами.

№1

При здійсненні професійної діяльності адвокату надано право представляти і захищати права й інтереси громадян та юридичних осіб за їх дорученням в усіх судових органах і на всіх стадіях цивільного судочинства. 
   Для ведення справи в суді адвокат повинен мати певні повноваження. Повноваження дають адвокату право на вчинення від імені особи, яку він представляє, усіх процесуальних дій, повну або часткову відмову від позовних вимог, на погодження з позовом, зміну предмета позову, укладення мирової угоди, передання повноважень іншій особі (передоручення), оскарження рішення суду, подання виконавчого листа до стягнення, на одержання присудженого майна або грошей. Повноваження адвоката на вчинення кожної із зазначених дій мають бути спеціально обумовлені у виданому йому дорученні. Адвокат, що займається адвокатською діяльністю індивідуально, набуває повноважень після подання судові доручення, виданого довірителем, а також свідоцтва про право займатись адвокатською діяльністю. 
   На підставі наданих повноважень адвокати допомагають заінтересованим особам звернутися до суду за захистом їх цивільних прав. Для цього використовуються цивільні процесуальні засоби — позовна заява; у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, — скарга і заява, а при окремому провадженні — заява. 
   До подання позову адвокат виконує велику і складну допроцесу-альну роботу, пов’язану з вивченням матеріалів справи і написанням заяви. 
   Представники мають право ставити перед суддею питання про витребування доказів від осіб, які відхилили вимогу адвоката про їх добровільну видачу, а також можуть порушувати клопотання про забезпечення доказів і позову, про зміну умов його забезпечення або скасування. 
   При оформлених повноваженнях на ведення справи в суді адвокат відповідача може використовувати загальні процесуальні засоби захисту, передбачені ст. 99, 103 ЦПК України, а також спеціальні процесуальні засоби — заперечення проти позову і зустрічний позов. Право на пред’явлення зустрічного позову може бути реалізовано адвокатом не пізніше як за три дні до судового засідання. 
   Процесуальним забезпеченням участі адвокатів у судовому засіданні є своєчасне одержання від суду викликів і повідомлень про день, місце і час розгляду судом спірної справи, а також про відкладення судом розгляду справи за відсутності відомостей, що їм вручено повістки. 
     Адвокати мають також право брати участь у судових дебатах, обмінюватися з дозволу суду репліками, одержувати від суду роз’яснення щодо змісту винесеного рішення та про строки і порядок його оскарження, а в разі неучасті в судовому засіданні одержати його копію. У судових дебатах представники осіб підбивають підсумки розгляду судом справи, дають правову оцінку дослідженим доказам і спірним правовідносинам, викладають судження з приводу розгляду справи по суті. У промові представник висловлює думку щодо розподілу між сторонами судових витрат, а в разі встановлення при розгляді справи порушень законності має право порушити клопотання про винесення судом окремої ухвали. 
   Важливою частиною процесуально-правового положення представника є повноваження, які забезпечують його діяльність, спрямовану на виправлення допущених у протоколі судового засідання і в рішенні суду неточностей або неповноти.

№3

Коли звертаються в апеляційний чи касаційний суд? В апеляційний чи касаційний суд звертаються у випадках незгоди з вироком (постановою, ухвалою) суду, який розглядав справу.   

   Апеляційний суд розглядає апеляції: 1) на вироки, які не набрали законної сили, ухвалені місцевими судами; 2) на постанови про застосування чи незастосування примусових заходів виховного і медичного характеру, ухвалені місцевими судами.    

  Апеляція також може бути подана: 1) на ухвали (постанови), ухвалені місцевим судом, про закриття справи або направлення справи на додаткове розслідування; 2) на окремі ухвали (постанови), ухвалені місцевим судом; 3) на інші постанови місцевих судів у випадках, передбачених КПК України.    

 Апеляції на  судові рішення районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів розглядаються Апеляційним судом Автономної Республіки Крим, апеляційними судами областей, міст Києва і Севастополя.      

Касаційний суд перевіряє вироки і постанови апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному порядку (нариклад, справи про вбивство).     

 У касаційному  порядку також можуть бути  перевірені вироки місцевих судів, постанови (ухвали) цих судів у  справах про застосування примусових  заходів виховного чи медичного  характеру, інші постанови (ухвали), які перешкоджають подальшому  провадженню у справі, ухвали  апеляційного суду, постановлені  щодо цих вироків, постанов (ухвал), крім випадків, коли апеляційною інстанцією зазначені рішення скасовано, а справу направлено на нове розслідування чи новий судовий розгляд, а також ухвали апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному порядку щодо видачі особи (екстрадиції).    

  Касаційні скарги на судові рішення, постановлені Апеляційним судом Автономної Республіки Крим, апеляційними судами областей, міст Києва і Севастополя, вироки районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів розглядаються колегією суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.     

Захист в апеляційному і касаційному суді. Після вступу захисника у процес він знайомиться з матеріалами справи, здійснює їх систематизацію, аналізує докази, заводить адвокатське досьє, визначається у переліку тих дій, що необхідно вчинити у справі, складає апеляцію і касацію.     

Апеляція чи касація (як і будь-який інший правовий документ) мають бути складені професійно. Від цього напряму залежить питання про скасування (зміну) апеляційним чи касаційним судом вироку (постанови, ухвалу) суду, що оскаржені.    

Професійне і юридично грамотне складання апеляції чи касації передбачає доведення адвокатом суду підстав для скасування чи зміни вироку (ухвали, постанови). Такими підставами закон називає:    

- однобічність  або неповнота дізнання, досудового  чи судового слідства;    

- не відповідають  фактичним обставинам справи, висновків суду, викладених у вироку;    

- істотне порушення  судом кримінально-процесуального  закону;    

- неправильне застосування  кримінального закону;   

- призначення покарання, що не відповідає тяжкості  злочину та особі засудженого.    

 При цьому  професійний захисник чітко знає, що просити у апеляційного чи касаційного суду:    

- змінити вирок;     

- повернути справу  прокурору, на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд;   

- закрити справу.     

 Захист в апеляційному  чи касаційному суді є значно  складнішим. Захисник має переконати  у правильності обраної позиції  захисту вже не одного суддю, а колегію суддів. Тому апеляція  чи касація мають бути складені юридично грамотно і професійно. Виступ захисника в апеляційному чи касаційному суді має бути на вищому рівні: аргументованим, обґрунтованим і переконливим. Не останню чергу у досягненні успіху у справі відіграють вміння компетентно вести судове слідство та ораторські здібності захисника. Якщо захисник не володіє матеріалами справи, не може обґрунтувати апеляцію чи касацію, не здатний переконати колегію суддів у необхідності скасувати (змінити) вирок (постанову, ухвалу), сподіватися у виграші справи даремно.