Законодавче закріплення принципу розподілу влад в Україні та його реалізація у державно-правовій практиці

Розгляд справ у вищому спеціалізованому суді здійснюється колегіально. Голова вищого спеціалізованого суду має такі повноваження: 
   - здійснює організаційне керівництво діяльністю суду; 
   - розподіляє обов’язки між заступниками голови суду; 
   - на підставі акта про обрання суддею вищого спеціалізованого суду або припинення повноважень судді цього суду видає відповідний наказ; 
   - утворює судові палати і вносить на затвердження президії суду пропозиції щодо їх персонального складу; 
   - організовує роботу президії суду, вносить на її розгляд питання і головує на її засіданнях; 
   - скликає Пленум вищого спеціалізованого суду, вносить на його розгляд питання і головує на його засіданнях; може головувати в судових засіданнях колегій суддів вищого спеціалізованого суду при розгляді будь-якої справи, що належить до юрисдикції цього суду; 
   - керує організацією роботи судових палат, здійснює керівництво роботою апарату відповідного вищого спеціалізованого суду; 
   - організовує ведення і аналіз, вивчення й узагальнення судової практики, має право витребувати з відповідного суду справи, судові рішення з яких набрали законної сили; 
   - приймає на роботу та звільняє працівників апарату суду, надає їм ранги державного службовця в порядку, встановленому законом, застосовує щодо них заохочення і накладає дисциплінарні стягнення; 
   - погоджує подання щодо утворення і ліквідації відповідних місцевих та апеляційних спеціалізованих судів; 
   - вносить подання про призначення та обрання безстроково суддів відповідних місцевих і апеляційних спеціалізованих судів, вищого спеціалізованого суду, а також про звільнення їх з посад; 
   - вносить подання про призначення суддів на адміністративні посади в порядку, встановленому законом; 
   - затверджує штатний розпис і кошторис витрат на утримання відповідного вищого спеціалізованого суду; 
   - організовує підвищення кваліфікації суддів і працівників апарату вищого спеціалізованого суду; 
   - подає в установленому порядку пропозиції щодо фінансування витрат на утримання суду та організаційного забезпечення його діяльності; 
   - інформує Пленум Верховного Суду України про діяльність вищого спеціалізованого суду; 
   - представляє вищий спеціалізований суд та відповідну систему спеціалізованих судів у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадянами і організаціями, органами влади та організаціями інших держав; 
   - здійснює інші передбачені законом повноваження. 
   Голова вищого спеціалізованого суду має першого заступника та заступників голови суду. У разі відсутності голови вищого спеціалізованого суду його обов’язки виконує перший заступник голови суду, а за його відсутності — один із заступників голови цього суду відповідно до розподілу обов’язків [7].

Конституційний Суд України  розпочав діяльність 18 жовтня 1996 року. Своє перше Рішення прийняв 13 травня 1997 року. Конституційний Суд України  — єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні.

Завданням Конституційного  Суду України є гарантування верховенства Конституції України як Основного  Закону держави на всій території  України.

Організація, повноваження та порядок діяльності Конституційного  Суду України визначаються Конституцією України та Законом України “Про Конституційний Суд України”.

Діяльність Конституційного  Суду України грунтується на принципах  верховенства права, незалежності, колегіальності, рівноправності суддів, гласності, повноти  і всебічності розгляду справ  та обгрунтованості прийнятих ним  рішень.

Друкованим органом Конституційного  Суду України є “Вісник Конституційного  Суду України”.

Верховний Суд України  згідно зі статтею 125 Конституції України  є найвищим органом у системі  судів загальної юрисдикції. Він  переглядає в апеляційному та касаційному  порядку справи, розглянуті загальними судами. Крім того, він розглядає  справи за нововиявленими обставинами. Згідно зі статтею 35 Кримінально-процесуального кодексу України Верховному Суду України як суду першої інстанції  підсудні кримінальні справи особливої  складності або такі, що мають виняткове  громадське значення.

До повноважень Верховного Суду належить: 
- у межах своїх повноважень розглядає справи як суд першої інстанції у касаційному порядку, порядку нагляду і в зв’язку з нововиявленими обставинами; 
- вивчає і узагальнює судову практику; 
- аналізує судову статистику; 
- дає керівні роз’яснення Пленуму Верховного Суду України, судам з питань застосування законодавства, що виникають при розгляді судових справ; 
- здійснює контроль за виконанням судами України керівних роз’яснень Пленуму Верховного Cуду; 
- вирішує в межах своїх повноважень питання, що випливають з міжнародних договорів України та здійснює інші повноваження; 
- має право прийняти до свого розгляду будь-яку справу, підсудну вищестоящому суду або передати на розгляд відповідного суду України. 
Верховний Суд України діє у складі: 
- Пленуму Верховного Суду; 
- судової колегії з кримінальних справ; 
- судової колегії з цивільних справ; 
- військової колегії.

Крім того, для розгляду організаційних питань створюється  Президія Верховного Суду. 
Пленум Верховного Суду України діє у складі: 
1. Голови Верховного Суду; 
2. заступників Голови Верховного Суду; 
3. членів Верховного Суду; [8].

5. Реалізація влади в  України.

Кожна з гілок влади вважається самостійною та незалежною, і тим  самим виключається можливість узурпації  державної влади будь-якою особою або органом держави.

Цей принцип включає певну  систему вимог:

-розподіл функцій і повноважень (компетенції) між державними органами відповідно до вимог поділу праці;

-закріплення певної самостійності кожного органу влади під час здійснення своїх повноважень, неприпустимість втручання у прерогативи один одного та їх злиття;

-наділення кожного органу можливістю протиставити свою думку рішенню іншого органу держави та виключення зосередження всієї влади в одній гілці;

-наявність в органів влади взаємного контролю та неможливість зміни компетенції органів держави неконституційним шляхом.

Законодавча влада — це делегована народом своїм представникам у парламенті державна влада, яка має виключне право приймати закони. Вона здійснює і фінансову, і установчу, і контрольну функції. В Україні, згідно зі ст.75 Конституції України, єдиним органом законодавчої влади є парламент — Верховна Рада України.

Виконавча влада — це влада, яка володіє правом безпосереднього управління в державі. Носієм цієї влади у масштабі країни є уряд, який забезпечує виконання законів та інших актів законодавчої влади, відповідальний, підзвітний та підконтрольний їй. Виконавча влада покликана відпрацьовувати шляхи та засоби реалізації законів, займатися поточним управлінням, здійснювати розпорядчу діяльність. Згідно з розділом VI Конституції України органами виконавчої влади є Кабінет Міністрів, центральні органи виконавчої влади та місцеві державні адміністрації (здійснюють виконавчу владу в областях і районах).

Судова влада — це незалежна влада, яка охороняє право, виступає арбітром у спорах про право, здійснює правосуддя. Судова влада обмежена нормами та принципами права, здійснюється у формі судової процедури й не може залежати від суб'єктивного впливу інших гілок влади. Юрисдикція судів поширюється на всі правові відносини, що виникають у державі. Найвищим судовим органом у системі судів є Верховний Суд України. Система судів в Україні будується за принципами територіальності (місцеві, апеляційні суди) і спеціалізації (суди загальної юрисдикції та спеціалізовані: господарські, адміністративні) [ 9].

Принцип поділу влади доповнюється системою стримувань та противаг, яка  передбачає конкуренцію різних органів  влади, наявність засобів для  взаємного стримування й підтримки  відносної рівноваги сил.

Поділ влади слід сприймати як загальний принцип здійснення державної влади.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури 

1. Конституція України / Чинне законодавство зі змінами та доповненнями станом на 18 серпня 2011 року. – К.: Видавець А.В Паливода, 2011. 
2. Законодавча влада [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://myukraine.info/uk/state/vlada/ 
3. Про Верховну Раду України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=46692&cat_id=31426 
4. Ославський М. І. Виконавча влада в Україні: організаційно-правові засади/ М. І. Ославський. – Київ: Знання, 2009. 
5. Тодика Ю. М. Конституційне право України: Підручник для студентів ВНЗ / За ред. Ю. М. Тодики, В. С. Журавського. — К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2002. — 544 с.  
6. Олійник А.Ю. Правознавство / А.Ю. Олійник, А.М. Колодій – Изд-во ЦУЛ, 2008. — 792 c. 
7. Гель А.П. Судові та правоохоронні органи України: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / А. П. Гель, Г. С. Семаков, С. П. Кондракова. — К.: МАУП, 2004. — 272 с.  
8. Мельник П.В. Судова система України / П.В. Мельник,  П.В.  Цимбал. – Ірпінь, 2000.  
9.  Ведєрніков Ю. А. Теорія держави і права: Навч. посіб. / Ю.А. Ведєрніков, В. С. Грегул. — 4-те вид., доп. і переробл. — К.: Центр навча-льної літератури, 2005. — 224 с.