Підприємство як основна ланка народного господарства

Державне підприємство — це підприємство, засноване на загаль-нодержавній власності.

Спільне підприємство — це підприємство, засноване на базіоб’єднання майна різних власників (змішана форма власності).

Серед замовників спільного підприємства можуть бути юридичніособи і громадяни України та інших держав.

Іноземне підприємство — це підприємство, заснованена власності юридичних осіб і громадян інших держав.

Господарські товариства — це підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянамишляхом об’єднання їх майна та підприємницької діяльності з метоюодержання прибутку.

Права та обов’язки учасників господарського товариства

Права:

— участь в управлінні справами товариства;

— участь у розподілі прибутку товариства та одержання його частки (дивідендів);

— одержувати інформацію про діяльність товариства, ознайомитисяз його документацією (річні баланси, звіти, протоколи зборів та ін.);

— вийти в установленому порядку з товариства;

— інші права.

Обов’язки:

— додержуватись установчих документів і виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління товариства;

— вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі та порядку, передбаченими установчими документами;

— не розголошувати комерційної таємниці та конфіденційної інформації про діяльність товариства;

— інші обов’язки.

Загальні особливості господарських товариств:

— є юридичними особами;

— можуть набувати майнових та немайнових прав, вступати взобов’язання, виступати в суді, арбітражному  суді від свого імені;

— засновниками та учасниками товариств можуть бути юридичніособи і громадяни України та інших держав;

— можуть відкривати розрахунковий та інші рахунки в банках,укладати угоди після їхньої реєстрації;

— мають право створювати на території України та за її межамифілії, дочірні підприємства;

— є власниками майна засновників, виробленої продукції, одержаних доходів;

— мають право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмірстатутного фонду;

— створюється резервний (страховий) фонд у розмірі не меншеніж 25 % статутного фонду.

Вкладами засновників та учасників господарського товариства можуть бути:

— грошові кошти, в тому числі в іноземній валюті;

— будинки, споруди, обладнання;

— готова продукція;

— інші матеріальні цінності;

— цінні папери;

— інтелектуальні ресурси (ноу-хау, право на інтелектуальну власність);

— майнові права;

— інші вклади.

Забороняється використовувати для формування статутного фондубюджетні кошти та кошти, одержані в кредит та під заставу.

Види господарських товариств в Україні:

— акціонерне товариство;

— товариство з обмеженою відповідальністю;

— товариство з додатковою відповідальністю;

— повне товариство;

— командитне товариство;

— довірче товариство.

Акціонерне товариство — це товариство, яке має статутнийфонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальноївартості.

Акціонери відповідають за зобов’язаннями товариства тільки в межах належних їм акцій. Види акціонерних товариств: відкрите акціонерне товариство, закрите акціонерне товариство.

Відкрите акціонерне товариство — це акціонерне товариство, акціїякого можуть поширюватися шляхом відкритої передплати та купівлі-продажу на біржах.

Закрите акціонерне товариство — це акціонерне товариство, акції якого розподіляються між засновниками і не можуть розповсюджуватися шляхом відкритої передплати, купуватися та продаватися набіржі.

Для створення акціонерного товариства засновники повинні:

— повідомити про наміри створити акціонерне товариство;

— здійснити передплату на акції;

— провести установчі збори;

— здійснити державну реєстрацію акціонерного товариства.

Особливості створення відкритого акціонерного товариства:

— відкрита підписка на акції організовується засновниками;

— засновники зобов’язані __・бути・ власниками акції на суму не меншеніж 25 % статутного фонду;

— строк відкритої підписки не може перевищувати 6 місяців;

— акціонерне товариство вважається заснованим, якщо вдалосяохопити передплатою не менше як 60 % акцій;

Відомості для публікації повідомлення про створення акціонерноготовариства шляхом відкритої передплати:

— фірмове найменування акціонерного товариства;

— предмет, цілі та строки його діяльності;

— склад засновників;

— дата проведення установчих зборів;

— розмір статутного фонду;

— номінальна вартість акцій, їхня кількість та види;

— переваги і пільги засновників;

— місце проведення підписки, початковий та кінцевий строк передплати на акції;

— найменування банківської установи та номер рахунка, на якиймають бути внесені внески.

У закритому акціонерному товаристві засновники повинні внестидо дня скликання установчих зборів не менше як 50 % номінальної вартості акцій.

Рішення про створення акціонерного товариства, затвердження його статуту, обрання органів управління і контролю та ряд інших організаційних питань приймаються на установчих зборах.

Товариство з обмеженою відповідальністю — це товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначаєтьсяустановчими документами.

Особливості товариства з обмеженою відповідальністю:

— учасники несуть відповідальність у межах їхніх вкладів;

— до моменту реєстрації товариства йому виплачується вартістьчастини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді, а також належна йому;

— при виході учасника з товариства йому виплачується вартістьчастини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді, а також належна йому частка прибутку.

Товариство з додатковою відповідальністю — це товариство,статутний фонд якого поділений на частки визначених установчимидокументами розмірів.

Учасники такого товариства відповідають за його боргами своїмивнесками до статутного фонду, а за недостатності цих сум — додатково належним їм майном в однаковому для всіх учасників кратномурозмірі до внеску кожного учасника.

Повне товариство — це товариство, всі учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном.

Відповідальність учасників за борги повного товариства:

— учасник відповідає за борги товариства незалежно від того, виникли вони після чи до його вступу до товариства;

— якщо при ліквідації повного товариства виявиться, що наявністьмайна не вистачає для сплати всіх боргів, за товариство в недостатній частині несуть солідарну відповідальність його учасники усім своїм майном.

Командитне товариство — це товариство, яке включає поряд зодним або декількома учасниками, які несуть відповідальність за зобов’язаннями товариства всім своїм майном, також одного або більшеучасників (вкладників), відповідальність яких обмежується їхнім вкладом у майно товариства.

Сукупний розмір часток вкладників не повинен перевищувати 50 %майна товариства.На момент реєстрації командитного товариства кожний із вкладників повинен внести не менше ніж 25 % свого внеску.

Вкладники командитного товариства мають право:

якщо вкладник укладає угоду від імені і в інтересах командитноготовариства без відповідних повноважень, то:

— він разом з учасниками з повною відповідальністю відповідає заугодою перед кредиторами усім своїм майном (у разі схвалення дійвкладника командитним товариством);

— він відповідає самостійно усім своїм майном (якщо схваленняна цю угоду не буде одержано).

Довірче товариство — це товариство з додатковою відповідальністю, яке здійснює представницьку діяльність відповідно до договору,укладеного з довірителями майна щодо реалізації їх прав власників.

Довіритель майна — це юридична особа або громадянин, які передають довірчому товариству повноваження власника належного їммайна відповідно до умов укладеного між ними договору.

Довірителі можуть передавати довірчому товариству кошти, цінніпапери, документи, які засвідчують право власності довірителя.

Особливості створення довірчого товариства:

— статутний фонд формується виключно за рахунок коштів тацінних паперів учасників;

— установчий договір має передбачати обов’язки перед комерційним банком та довірителями майна, перелік довірчих операцій;

— до моменту реєстрації довірчого товариства кожен з його засновників зобов’язаний внести на тимчасовий рахунок не менш як 50 %від вказаного в установчих документах розміру його вкладу до статутного фонду.

— учасники відповідають по його зобов’язаннях своїми внескамидо статутного фонду, а при недостатності цих сум — додатково належним їм майном у п’ятикратному розмірі до внеску кожного учасника;

— стосунки між довірчим товариством і комерційним банком визначаються договором;

— довірче товариство має розрахунковий рахунок, який відкривається комерційним банком, що обслуговує здійснення довірчих операцій.

Довірчі операції — це послуги, які довірче товариство надає довірителям майна.

Довірче товариство може здійснювати такі довірчі операції:

— розпорядження майном;

— агентські послуги;

— здійснення операцій, пов’язаних з розміщенням приватизаційних паперів;

— управління голосуючими акціями, переданими довірчому товариству шляхом участі в загальних зборах акціонерного товариства.

Підприємство з іноземними інвестиціями — це підприємство(організація) будь-якої організаційно-правової форми, створене відповідно до законодавства України, іноземна інвестиція в статутному фонді якого, за його наявності, становить не менше як 10 %.

Підприємство набирає статус підприємства з іноземними інвестиціями з дня зарахування іноземної інвестиції. Щодо ознаки технологічної і територіальної цілісності, то такоюцілісністю володіють материнські (головні) підприємства або фірми.Особливостями їхньої діяльності є те, що вониконтролюють інші фірми. В залежності від розміру капіталу, що належить материнській (головній) фірмі, а також правового статусу та ступеня підпорядкованостіпідприємства, які знаходяться у сфері впливу головної фірми, їх поділяють на дочірні і асоційовані філії.

Дочірнє підприємство (компанія) — юридично самостійне органі-заційне утворення, що здійснює комерційні операції і складає звітнийбаланс; проте материнська фірма суворо контролює діяльність усіхсвоїх дочірніх компаній, оскільки володіє контрольним пакетом їхнімакцій.

Асоційоване підприємство є самостійним; воно не знаходитьсяпід контролем фірми, яка володіє його акціями. На відміну від дочірніх і асоційованих підприємств, філія не користується юридичноюі господарською самостійністю, не має власного статуту та балансу,діє від імені і за дорученням головного підприємства, має однаковуз ним назву.

Підприємства залежно від кількості працюючих та обсягу валовогодоходу від реалізації продукції за рік можуть бути віднесені до малих,середніх або великих підприємств.

Малими (незалежно від форми власності) визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує п’ятдесяти осіб, а обсяг валового доходу відреалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує суми, еквівалентної п’ятистам тисячам євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні.

Великими підприємствами визнаються підприємства, в яких се-редньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рікперевищує тисячу осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за рік перевищує суму, еквівалентну п’яти мільйонам євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні.

Усі інші підприємства визнаються середніми.

З метою запровадження спрощеної системи оподаткування досуб’єктів малого підприємництва відносять:

— юридичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких за рік ,середньооблікова чисельність працівників не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік неперевищує 1 млн гривень;