Правовідносини як складовий елемент механізму правового регулювання

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 13 Февраля 2013 в 18:46, курсовая работа

Краткое описание

1.1 Правовий нігілізм як юридично-філософська категорія: його соціальний зміст і форми прояву.
“Нігілізм” /від лат. ніщо, нічого/ - огульне заперечення історичних цінностей, культурних надбань світового та вітчизняного характеру, створених людством, негативне ставлення до національної культури, моральних, політичних, юридичних цінностей. Його можна розглядати як гуманітарну цінність, що має універсальне значення і характеризується глобальним метафізичним запереченням існуючих норм.

Вложенные файлы: 1 файл

КУРСОВА.docx

— 60.59 Кб (Скачать файл)

Завдання, пов’язані з подоланням правового нігілізму, тісно стикаються з реалізацією програми підвищення правової і політичної культури громадян, що має стати органічною частиною реформування політичної системи в  двох її аспектах: стабілізації суспільно-політичної ситуації в країні і усунення з  практики державного будівництва силових  технологій функціонування влади. Вирішення  цього завдання безпосередньо пов’язане  з наявним потенціалом юридичної  освіти. Проведений нами аналіз свідчить про те, що загалом в Україні  цей потенціал достатній для  проведення державно-правової реформи, виховання високої правової культури громадян та подолання правового  нігілізму. Однак сфери юридичної освіти і просвіти потребують серйозного вдосконалення у відповідності з вимогами  часу. [12, c.73]

 Аналізуючи стан справ у  правоохоронній діяльності, можна  відзначити важливу роль міліції  у розв’язанні проблеми подолання  правового нігілізму. Але ефективність  роботи і підвищення авторитету  співробітників міліції серед  населення значною мірою залежать  від поліпшення її нормативно-правової  бази та матеріально-технічного  забезпечення.

Загалом, можна констатувати, що, хоча в Конституції України наша держава  проголошена як соціальна і правова, вона ще не створила умови для забезпечення гідного людини життєвого рівня, не гарантувала конституційно проголошених соціальних послуг, внаслідок чого вона ще не є соціальною державою. Водночас вона ще не є і правовою, оскільки не завершена державно-правова реформа, мають місце правовий нігілізм, низька правова культура громадян та посадових  осіб. Не подолавши правового нігілізму, не можна створити правову державу, а, з іншого боку,  кожний крок по шляху розбудови правової держави  означає послідовне розв’язання  проблеми правового нігілізму. Тому можна сказати, що ми маємо не правову  державу, а “напівправову”, або  ж “частково” правову. Правова держава  для України ще не є реальністю, а певним ідеалом що має програмне  значення, до якого ми повинні поступово  наближатись, долаючи на цьому шляху  соціально-економічну кризу і залишки  тоталітаризму, що виступають джерелом існування та відтворення правового  нігілізму.


Информация о работе Правовідносини як складовий елемент механізму правового регулювання