Запровадження системи НАССР на малих та середніх підприємствах

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 04 Июня 2013 в 15:02, дипломная работа

Краткое описание

На протязі останніх літ вітчизняна харчова промисловість розвивається дуже динамічно. Ця тенденція безумовно є позитивною, тому що визначає формування зрілого внутрішнього ринку харчових продуктів, посилення конкуренції та зростання якості. Дійсно, при можливості більшого вибору претендувати на споживчий попит може лише товар, котрий відповідає високим вимогам якості. Тому в останні роки виробники продуктів харчування приділяють усе більше і більше уваги питанням контролю за якістю сировини і кінцевого продукту, причому не тільки давно відомі, але й молоді підприємства, з перших ступенів розвитку дбайливо відносяться до своєї репутації.

Содержание

Вступ
1.Огляд вимог до системи керування безпекою продуктів харчування (НАССР)
1.1 Історія виникнення НАССР
1.2 Застосування системи безпеки харчової продукції
1.3 Нормативно-технічне забезпечення НАССР в Україні
2. Запровадження системи НАССР на малих та середніх підприємствах
3. Порядок розробки і впровадження системи керування безпекою харчових продуктів
3.1 Підготовчий етап
3.2 Принципи НАССР
4. Сертифікація систем керування безпекою харчових продуктів
5. Результати сертифікаційних іспитів молочної продукції
5.1 Метрологічне забезпечення якості продукції
5.2 Методики виконання вимірювань
5.2 Сучасні підходи до визначення змісту білка
6 Охорона праці та навколишнього середовища
6.1 Загальні питання охорони праці
6.2 Характеристика виробничого приміщення
6.3 Промислова санітарія
6.4 Електробезпечність
6.5 Пожежна безпека
6.6 Захист навколишнього середовища
Висновок
Список використаної літератури

Вложенные файлы: 1 файл

диплом 2.doc

— 3.66 Мб (Скачать файл)

Безумовно необхідно два етапи корегуючої дії - негайна дія і застережливе дію.

Негайна дія складається з двох частин:

1) Наладка процесу для відновлення контролю.

2) Розпорядження затронутою продукцією.

Корегуючу дію, викликану порушенням ГДР, повинно документувати в таблиці перевірок НАССР.

Відповідальність за корегуючі дії повинна покладатися на конкретних посадовців в організації.

Важливо щоб подробиці зроблених корегуючих дій були зареєстровані і документовані. Це можна зробити, залишаючи місце для записів в кожній формі реєстрації результатів моніторингу, або розробивши особливу форму, спеціально для запису деталей зроблених корегуючих дій.

Так само, необхідно документувати результати розслідування причин відхилень по ККТ. Документування допоможе організації у виявленні проблем, що часто повторюються, і, якщо корегуючими діями вдалося успішно справитися з проблемами, то можна відповідно змінити план НАССР.

Наперед певні коректуючі дії вносяться в план НАССР. Коли порушуються ГДР і робиться корегуюча дія, воно реєструється, і для реєстрації може використовуватися форма повідомлення про невідповідність.

Принцип №6. «Ухвалення методик верифікації».

Верифікація (перевірка) - це застосування методів, процедур, тестів і інших видів оцінки, на додаток до моніторингу, для підтвердження виконання плану НАССР.

Перевірка дає упевненість в повсякденному виконанні плану НАССР і в тому, що він забезпечує випуск продовольства, якісного в усіх відношеннях и/или безпечного для вживання в їжу.

Перевірка - це система або комплекс систем, розроблених для забезпечення ефективного функціонування плану НАССР. На групі НАССР лежить обов'язок забезпечити наявність ефективних перевірочних процедур і те, щоб в графіках перевірки указувалися методи і періодичність перевірок. Конкретно, перевірочні процедури повинні давати упевненість в тому, що:

- план НАССР, в його початковому застосуванні, придатний для контролю ризиків для даної продукції і процесів;

- продовжують застосовуватися процедури моніторингу і коректуючі дії;

- як до, так і після впровадження НАССР проводяться внутрішні перевірки-аудити, мікробіологічні або хімічні аналізи готової продукції.

Перевірка відрізняється від моніторингу тим, що моніторинг дає нам негайну картину існуючої ситуації з процесом.

Перевірка ж - це інспекція всієї системи НАССР для отримання упевненості в тому, що вона здатна, як записано в її документах, забезпечити виробництво безпечним для споживання

та високоякісним продовольством, і що ця система застосовується. Інформація, що одержується при перевірках, повинна використовуватися для вдосконалення системи НАССР.

Перевірка НАССР складається з наступних дій:

- підтвердження ефективності НАССР;

- аналіз результатів моніторингу;

- випробування продукції;

- проведення аудитів.

Принцип №7. «Встановлення процедур введення документації».

Цей принцип передбачає розробку документів, як по плануванню, так і по функціонуванню системи. Дослідження показують, що без введення документації проблеми повторюються з більшою постійністю.

Корисно мати документи, які реєструють реальне положення по дослідженнях НАССР, наприклад визначення ризиків і гранично допустимих рівнів, але в цілому документація повинна стосуватися моніторингу за ККТ і коректуючих заходів. Запис даних може проводитися різними способами, починаючи від простих перевірочних списків до контрольних схем. Запис даних, зроблених в ручну і на комп'ютері однаково прийнятна, але більшість аудиторів віддають перевагу запису в журналах.

Наступні види записів повинні вестися як частина системи НАССР:

- план НАССР і допоміжні документи;

- записи по моніторингу;

- записи по корегуючим діям;

- записи по перевірках.

Допоміжні документи включають:

- документацію дотично 12 кроків плану НАССР визначених в Керівництві Codex Alimentarius;

- список членів групи НАССР і їх відповідальність;

- короткий виклад попередніх кроків виконаних при розробці плану НАССР;

- необхідні супутні програми.

 

4 СЕРТИФІКАЦІЯ СИСТЕМ КЕРУВАННЯ БЕЗПЕКОЮ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ

 

Вимоги цього порядку є обов'язковими для органів з сертифікації систем якості, які функціонують в Системі сертифікації УкрСЕПРО, а також для юридичних та фізичних осіб - підприємців, СУБХП яких сертифікуються.

Основні принципи сертифікації.

Сертифікація СУБХП проводитися з ініціативи виробника харчових продуктів або на вимогу незалежних організацій.

Сертифікація СУБХП проводитися з метою підтвердження відповідності СУБХП вимогам, встановленим ДСТУ 4161, для гарантії того, що виробник здатний стабільно випускати безпечну продукцію, небезпечна продукція своєчасно виявляється, а виробник уживає всіх заходів щодо запобігання випуску небезпечної продукції.

Сертифікація СУБХП містить лише оцінювання зазначених систем організації, але не визначає сертифікацію її продукції, процесів або послуг. Тобто відповідальність за випуск небезпечної продукції не перекладається з виробника на орган з сертифікації.

Процес сертифікації СУБХП складається з етапів:

- подання та розгляду заявки на сертифікацію СУБХП;

- попереднє (заочне) оцінювання СУБХП;

- аудит та остаточне оцінювання, отримане під час проведення оцінювання, та прийняття рішення щодо сертифікації СУБХП;

- технічний нагляд за сертифікованою СУБХП протягом терміну дії сертифіката;

- інформування про результати сертифікації.

Подання та розгляд заявки на сертифікацію СУБХП.

Організація, що претендує на сертифікацію СУБХП, подає до органу з сертифікації заявку. Орган з сертифікації реєструє заявку і направляє організації заявнику:

- опитувальну анкету для проведення попереднього (заочного) оцінювання СУБХП;

- перелік вихідних матеріалів, що повинний надати заявник до органу з сертифікації для проведення попереднього оцінювання СУБХП.

Організація заявник заповнює опитувальну анкету, готує всі необхідні вихідні матеріали та направляє їх до органу з сертифікації.

Орган з сертифікації проводить розгляд заявки та отриманих вихідних матеріалів, щоб встановити можливість проведення сертифікації.

Результати розгляду заявки оформляються рішенням.

Негатівне рішення повинне бути обгрунтовано. Відмова в сертифікації СУБХП не повинна носити дискримінаційного характеру і може бути обумовлена лише об`єктивними причинами.

Рішення готується в двох примірниках: один надається організаії заявнику, а другий залишається в органі з сертифікації.

У разі позитивного рішення між органом з сертифікації та організацією-заявником укладається договір на проведення сертифікації СУБХП.

Роботі з сертифікації розпочинаються після сплати робіт відповідно до укладеного договору.

Формування групи з аудіту.

Для проведення робіт з сертифікації СУБХП, призначається керівник групи з аудиту, який формує всю групу з аудиту.

Організація-заявник повинна бути завчасно проінформована про персональний склад групи.

Налагодження попереднього зв`язку з організацією-заявником.

Попередній з`вязок з питаннь проведення сертифікації СУБХП з оргаізацією-заявником може бути неформальним або формальним, його має налагоджувати керівник групи з аудиту.

Попереднє (заочне) оцінювання СУБХП.

Попередне оцінювання СУБЗП здійснюється з метою:

- визначення відповідності задокументованої СУБХП вимогам стандарту;

- підготовки плану аудиту.

Підготовка плану аудиту та робочих документів.

У разі позитивного рішення за результатами попереднього оцінювання СУБХП, керівник групи з аудиту готує план аудиту.

У плані зазначають:

- цілі аудиту;

- критерії аудиту та посилання на будь-які застосовані документи:

- сферу аудиту, включаючи визначення організаційних чи функціональних підрозділів та процесів, аудит яких буде проводитися;

- місце та термін проведення аудиту;

- склад групи аудиторів;

- розподіл обов`язків та відповідальності між членами групи з аудиту;

- робочу мову аудиту та мову звіту про аудит;

- тематичний зміст звіту про аудит;

- питання пов`язані з конфіденційністю.

У разі необхідності, до плану аудиту додається графік його проведення.

Здійснення аудиту та остоточне оцінювання СУБХП.

Здійснення аудиту складається з таких етапів:

- проведення попередньої наради;

- збирання та перевірка інформації;

- підготовка даних та висновків аудиту;

- проведення заключної наради.

Підготовка, схвалення та розсилання звіту про аудит.

Звіт про аудит готується групою з аудиту під керівництвом керівника групи, який є відповідальним за підготовку звіту, які підготовлені ним згідно з розподілом обов`язків відповідно до плану аудиту.

Звіт про аудит є власністю організації-заявника. Членам групи, всім одержувачам звіту слід дотримувати та забезпечувати конфіденційність інформації, що міститься у звіті.

Рішення щодо сертифікації.

За результатами оцінювання СУБХП можливі такі висновки:

- система повністю відповідає стандарту;

- система в цілому відповідає стандарту, але виявлено ряд незначних невідповідностей щодо окремих вимог, які можуть бути усунуті достатньо швидко (у термін до шести місяців);

- система має значні невідповідальності, які можна усунути лише в результаті доопрацювання її протягом достатньо тривалого часу.[10]

 

 

5 РЕЗУЛЬТАТИ СЕРТИФІКАЦІЇ ВИПРОБУВАНЬ МОЛОЧНОЇ   ПРОДУКЦІЇ

 

5.1 Метрологічне забезпечення якості продукції

 

При розробці і впровадженні системи управління безпекою харчової продукції підприємства повинні документально оформити методики, що дозволяють перевірити наявність та необхідний рівень метрологічного забезпечення виробництва продукції. Ця документація повинна стати невід'ємною частиною системи управління якістю. За цими методиками на виробництві проводитися періодична і систематична перевірка рівня метрологічного забезпечення, або організується проведення такої перевірки з метою постійного забезпечення ефективності виробництва і відповідності продукції установленим вимогам.

Система метрологічного забезпечення повинна мати всебічний облік усіх супутніх даних, у тому числі тих, котрі формуються методиками контролю процесів вимірювань, що використовуються виробником продукції.

Виходячи з результатів перевірок якості й інших даних, наприклад, даних зворотного зв'язку із замовником, виробник повинний при необхідності, переглядати свою систему метрологічного забезпечення і вносити до неї відповідні зміни.

На підприємстві повинні бути розроблені і застосовані методики з виконання процедур метрологічного забезпечення.

Створення системи метрологічного забезпечення якості продукції на підприємствах повинні активно приймати участь в організації Держспоживстандарту України.

Закон України „ Про внесення змін у Законодавство України „ Про метрологію й метрологічну діяльність” від 15.06.2004р. №1765-1 передбачає розвиток державної метрологічної системи (ДМС), основним завданням якої є створення необхідних основ для забезпечення єдності вимірів у державі. Діяльність ДМС спрямована на:

- реалізацію даної технічної політики в сфері метрології;

- захист громадян і національної економіки від наслідків недостовірних результатів вимірів;

- підвищення рівня фундаментальних досліджень і наукових розробок;

- економії всіх видів матеріальних ресурсів;

- забезпечення якості й конкурентоспроможності вітчизняної продукції;

- створення нормативно-правових, нормативних, науково-технічних й організаційних основ забезпечення єдності вимірів у державі.

Діяльність по забезпеченню функціонуванню й розвитку ДМС координує спеціально вповноважений центральний орган виконавчої влади в сфері метрології.

З метою колегіального розгляду концептуальних питань забезпечення функціонування й із ДМС при центральному органі виконавчої влади в сфері метрології створений консультативно-дорадчий орган - Науково-технічна комісія з метрології. Основною метою діяльності цієї комісії є документування пропозицій щодо напрямків технічної політики й науково-технічних робіт у сфері метрології й метрологічної діяльності.

У статті 10 „ Виміру й використання їхніх результатів” Закону України внесені зміни в Закон України „ Про метрологію й метрологічну діяльність” затверджується наступне. Результаті вимірів можуть бути використані за умови, що відомі відповідні характеристиками погрішностей (ГОСТ 8.207-76.МІ1317-86) або невизначеності вимірів.

Вимірювальні лабораторії можуть виконувати виміри в сфері поширення державного метрологічного нагляду за умов їхньої атестації на проведення цих вимірів. Правила атестації викладені в ПМУ 18-200.

Информация о работе Запровадження системи НАССР на малих та середніх підприємствах