Метрологічна атестація пристрою для контролю радіального биття деталі «Кришка»

Під найменуванням метода повірки вказують допустимі значення похибки метода повірки. Найменування методів повірки розташовують у горизонтальних овалах, які в свою чергу, розташовуються між найменуванням об’єктів повірки та засобів вимірювання, від яких передається розмір одиниці.

Текстова частина повірочної схеми повинна містити вступну частину та пояснення до елементів повірочної схеми, що мають додаткову інформацію

 

         2.2.3 Вибір та обґрунтування похибок методів та засобів локальної повірочної схеми

В приладі для перевірки допуску радіального биття робочим засобом вимірювання є індикатор годинникового типу ИЧ-5 , похибка вимірювання якого складає Δ =11 мкм.

а) Повірка індикатора здійснюється методом прямих вимірювань, похибка якого складає δ' =0,5  мкм і залежить від похибки індикатора. Повірку індикатора виконують за допомогою певних приладів, похибка яких складає δ = 0,5÷1,5 мкм.

б) В свою чергу  повірку цих приладів здійснюють плоскопаралельними кінцевими мірами довжини 3 - го розряду також за допомогою методу прямих вимірювань. Похибка методу δ' = 0,1 мкм, а похибка зразкових кінцевих мір довжини, яка залежить від довжини міри, складає δ = (0,1 + 1L)мкм. Довжина L – величина виражена в метрах: L=0,160 м.

 δ =0,26

в) Повірку зразкових кінцевих мір довжини 3 - го розряду здійснюють звіренням за допомогою компаратора плоскопаралельними кінцевими мірами довжини 2 - го розряду. Похибка цього методу складає δ' = 0,05 мкм, а похибка кінцевих мір довжиною від 0,1 мм до 1000 мм -δ = (0,05 + 0,5L) мкм.

δ =0,13

г) Повірку зразкових кінцевих мір довжини 2 - го розряду також здійснюють методом звірення за допомогою компаратора плоскопаралельними кінцевими мірами довжини 1 - го розряду. Похибка методу складає δ' = 0,02 мкм, а похибка кінцевих мір довжиною від 0,1 мм до 1000 мм - δ = (0,02 + 0,2L) мкм.

δ =0,052

д) Повірку зразкових кінцевих мір довжини 1 - го розряду здійснюють методом прямих вимірювань, похибка якого складає δ' = 0,01 мкм, за допомогою інтерференційної установки для перевірки ПКМД довжиною від 0,1 мм до 100 мм. Похибка інтерференційної установки S∑δ = 1• 10-7 мкм

 

2.3 Розробка проекту програми та методики метрологічної атестації пристрою

 

Метрологічній атестації підлягають засоби вимірювальної техніки  (не стандартизовані), які не підлягають під державні випробування та регламентуються стандартом ДСТУ 3215 для забезпечення єдності вимірювань, ефективного використання ЗВТ, більш точних або більш якісних:

- ЗВТ, що виготовляються в поодиноких  примірниках або малими партіями та не призначені для серійного виробництва ;

- ЗВТ, що імпортуються в Україну поодинокими зразками чи малими партіями та ін.

За умови позитивних результатів оформлюють свідоцтво, яке має встановлену форму. 

Завданнями метрологічної атестації ЗВТ є:

• визначення та встановлення відповідності метрологічних характеристик ЗВТ вимогам технічного завдання на розроблення та іншим нормативним документам (далі – ТЗ та НД), що поширюються на відповідні ЗВТ;
• перевірка правильності вибору методів і засобів повірки (калібрування) ЗВТ, наведених в експлуатаційній документації;
• перевірка методики повірки (калібрування);
• встановлення придатності ЗВТ до застосування.

Метрологічну атестацію мають право проводити:

• Державні науково-метрологічні центри;
• територіальні органи Держстандарту України.

ЗВТ подають на метрологічну атестацію разом з документацією, до складу якої повинні входити:

• технічне завдання на розроблення ЗВТ чи документ, що його замінює;
• експлуатаційна документація;
• технічні умови (якщо в ТЗ передбачено їхнє розроблення);
• проект програми та методики метрологічної атестації (ПМА чи типова ПМА);
• проект методики повірки (калібрування) ЗВТ, як окремий документ чи розділ експлуатаційної документації.

 

Вступ

«Ця програма і методика метрологічної атестації поширюється на пристрій для перевірки радіального биття деталі «Кришка» і встановлює зміст та методику метрологічної атестації».

Зміст вимог, на відповідність яким повинна проводитись технічна документація, подана на атестацію та загальні вказівки о послідовності розгляду документації наведені в таблиці  4

 

Таблиця 4- Розгляд технічної документації

Зміст вимог по розгляду технічної документації	Вказівки по методиці розгляду технічної документації
Перевірка відповідності комплекту технічної документації, поданої на метрологічну атестацію	Перевірку проводять на відповідність вимогам п. 4. 1 ДСТУ3215-95, а саме технічне завдання на розроблення ЗВТ, експлуатаційна документація, технічні вимоги
Перевірка правильності та способу вираження метрологічних характеристик	Перевірку проводять на відповідність вимогам ГОСТ 8.009-84
Перевірка відповідності пристрою вимогам які розповсюджуються на нього нормативними документами	Перевірку виконують на відповідність вимогам ДСТУ 3741- 98
Перевірку обсягу повноти та вірності методів та способів повірки (калібровки)	Перевірку проводять на відповідність вимогам технічного опису к пристрою РД 50-660-88
Перевірка повноти та вірності викладення в керівництві по експлуатації всіх операцій по підготовці до роботи та технічному обслуговуванню пристрою	Перевірку виконують на відповідність вимогам ДСТУ ГОСТ 2.601:2006
Перевірка  повноти і правильності встановлення в експлуатаційній документації характеристик приладу по безпеці і охороні довкілля	Перевірку проводять на відповідність ДСТУ ISO 14004-97
Оцінка експлуатаційної документації на зручність її використання	Перевірку виконують на відповідність вимогам ДСТУ ГОСТ 2.601:2006

 

При проведенні метрологічної атестації виконані операції з застосуванням засобів вимірювальної техніки та допоміжного обладнання з характеристиками, що вказані в таблиці 5

Таблиця 5 - Експериментальні дослідження

Назва операції	Пункт методики	ЗВТ, що застосовують під час атестації
1 Перевірка комплектності	2.3.1	Візуально
2 Маркування та зовнішній вигляд	2.3.2	Візуально
3 Перевірка характеристик ЗВТ  щодо безпеки та охорони довкілля	2.3.3	Візуально
4 Перевірка працездатності	2.3.4	Візуально
5 Визначення метрологічних характеристик: зовнішній огляд; опробовування; визначення похибки відлікового пристрою; зовнішній огляд; опробовування; визначення похибки відлікового пристрою;       перевірка розмірів базуючого елемента	2.3.5   2.3.5.1 2.3.5.2   2.3.6 2.3.6.1 2.3.6.2   2.3.6.3       2.3.7	Візуально   Візуально Візуально   Візуально Візуально Візуально   Пристрій ППИ- 4 для визначення похибок відлікового пристрою.   Індикатор, штангенрейсмус, штангенциркул, рівень, нутромыр або скоба, кутник, кутомір.
6 Дослідна перевірка методики  повірки	-	-

 

Методика досліджень

Застосовані при атестації засоби вимірювальної техніки повинні бути повірені (атестовані) згідно вимогам ДСТУ 2708-99(ДСТУ 3215-95) та мати оттиски повірочного клейма або свідоцтва про їх повірку (атестацію)

 

2.3.1 Перевірка комплектності складальних одиниць пристрою для перевірки допуску радіального биття деталі «Кришка».

 

Перевірка комплектності перевіряється візуально, без застосування спеціальних засобів вимірювальної техніки на відповідність усіх деталей згідно специфікації ХМК 5. 394 152.101 СБ.

2.3.2  Маркування та зовнішній вигляд пристрою для перевірки допуску радіального биття деталі «Кришка».

Перевірка маркування перевіряється візуально, без застосування спеціальних засобів вимірювальної техніки на відповідність технічним вимогам, що вказані на кресленику пристрою.

          2.3.3    Перевірка характеристик ЗВТ щодо безпеки та охорони довкілля.

Пристрій не є шкідливим для навколишнього середовища.

Щоб не зашкодити своєму здоров’ю, людина, яка працює за пристроєм повинна знати такі правила:

- як користуватися пристроєм.

- не можна підіймати пристрій наодинці, якщо він важкий, або має великі габаритні розміри.

         - людина повинна бути обережною при роботі з пристроєм, якщо пристрій має гострі кути, ріжучі поверхні або інші елементи, які можуть зашкодити її здоров’ю.

Для роботи на пристрої для перевірки допуску радіального биття деталі «Кришка» спеціальний одяг не передбачений.

2.3.4 Перевірка працездатності пристрою для перевірки допуску радіального биття деталі «Кришка».

При перевірці працездатності пристрою перевіряють взаємодію вузлів пристрою:

• переміщення рухливих частин пристрою повинно бути плавним і без заїдань.
• закріплення рухомих частин пристрою повинно бути надійним.
• вимірювальні механізми повинні перемішуватися плавно та без ривків.

         Всі несправності  засобів вимірювань і контролю  повинні бути усунені. Забороняється виконувати наступні операції до усунення виявлених несправностей. Якщо несправності були неусунені то пристосування бракують і направляють у ремонт.

      

         2.3.5 Визначення метрологічних характеристик пристрою:

         2.3.5.1 Зовнішній огляд.

        При зовнішньому  огляді повинна бути встановлено: 
- справність вузлів і механізмів приладу; 
- відсутність зовнішніх дефектів, що впливають на експлуатаційні властивості приладу; 
- відсутність шлаку, окалин й корозії на поверхнях приладу; 
- відсутність тріщин і пор на поверхнях приладу.

        2.3.5.2 Опробовування 
        При опробовуванні перевіряють:

       - переміщення рухливих частин пристрою повинно бути плавним і без заїдань.

- закріплення рухомих частин  пристрою повинно бути надійним.

- вимірювальні механізми повинні  перемішуватися плавно та без ривків.

- правильне взаємне розташування та закріплення деталей; 
- кожен вузол повинен володіти жорсткістю і міцністю; 
- поверхні повинні бути ретельно зачищені; 
- складання з'єднань повинна бути з оптимальним зазором ;

       2.3.6 Визначення метрологічних характеристик відлікового пристрою.

        2.3.6.1Зовнішній огляд. 
        При зовнішньому огляді повинна бути встановлена відповідність індикатора вимогам ДСТУ ГОСТ 577: 2009 до стрілки і елементів шкали, матеріалу, який закриває циферблат, оснащенню покажчиком числа обертів стрілки і пристроєм поєднання нульового штриха шкали зі стрілкою, маркування; перевіряють відсутність на зовнішніх поверхнях індикатора корозії, механічних пошкоджень, а на вимірювальній поверхні наконечника - забоїн, тріщин, подряпин, майданчиків в наслідок зносу та інших дефектів, що впливають на експлуатаційні властивості. 
         2.3.6.2 Опробовування.  
         При випробуванні перевіряють взаємодія рухомих частин індикатора: 
           - загальний хід вимірювального стрижня повинен перевищувати робочий хід не менш ніж на 0,5 у індикаторів з діапазонами вимірювань 5мм; 
           - загальний хід дорівнює різниці показань індикатора при крайніх положеннях вимірювального стержня; 
           - у крайніх положеннях вимірювального стрижня стрілка повинна переходити вісь симетрії не менш ніж на 10 поділок у індикаторів з верхньою межею вимірювань понад 2 мм 
           - вимірювальний стрижень при натискуванні по лінії вимірювання повинен переміщатися плавно, без заїдань і коливання; 
           - кінець стрілки повинен перекривати короткі штрихи шкали не менше ніж на 0,3 і не більше ніж на 0,8 їх довжини; 
           - при вільному переміщенні вимірювального стрижня або при його різкій зупинці стрілка не повинна провертатися на осі; 
           - при установці індикатора за вказівкою оборотів на будь-яке число повних обертів відхилення стрілки від напрямку осі вимірювального стрижня індикатора не повинно перевищувати 15 поділок; 
           - пристрій, що поєднує нульовий штрих шкали зі стрілкою повинен працювати плавно, без заїдань і пристерігати від самовільного зміщення циферблата з встановленого положення. 
          2.3.6.3 Визначення похибки відлікового пристрою. 
          Найбільшу різницю похибки індикатора визначають за допомогою приладу ППИ- 4 ( пристосування з мікрометричним головкою). Арретирування вимірювального наконечника та зміна напряму переміщення вимірювального стрижня при визначенні похибок не допускаеться. 
          Найбільшу різницю похибок індикатора на всьому діапазоні вимірювань і на будь-якій ділянці в 1 мм визначають  неприривним переміщенням вимірювального стрижня або з зупинками стрижня через кожних 0,2 мм. 
          При повірці на приладі ППИ - 4 розраховують найбільше і найменше показання приладу (похибки повіреного індикатора) на послідовних ділянках в 1 мм і на всьому діапазоні вимірювань індикатора. 
         Найбільша різниця похибок на всьому діапазоні вимірювань індикатором при прямому або зворотному ході вимірювального стержня дорівнює різниці найбільшого і найменшого відхилень показань на всьому діапазоні вимірювань. 
          Найбільша різниця похибок на ділянці в 1 мм дорівнює різниці найбільшого і найменшого відхилень показань на повіряємій ділянці. 
         Найбільшу з отриманих різниць на ділянці в 1 мм приймають за найбільшу різницю похибок індикатора на будь-якій ділянці в 1 мм. 
          Найбільшу різницю похибок індикатора на ділянці в 0,1 мм визначають аналогічно визначенню найбільшої різниці похибок на ділянці в 1 мм, відраховуючи відхилення показань індикатора на повіряємій ділянці через кожні 0,02 мм переміщення вимірювального стрижня. 
          Найбільшу різницю похибок визначають на трьох ділянках за 0,1 мм, рівномірно розміщених по діапазону вимірюваня. 
          Найбільшу з отриманих трьох різниць приймають за найбільшу різниця похибок індикатора на будь-якій ділянці в 0,1 мм. 
Найбільша різниця похибок на всьому діапазоні вимірювань індикатора і на будь-якій ділянці в 0,1 мм не повинна перевищувати значень, зазначених в ДСТУ ГОСТ 577: 2009.