Метрологічна атестація пристрою для контролю радіального биття деталі «Кришка»

           2.3.7 Перевірка розмірів базуючого елемента.

         Базуючим єлементом є оправка. Перевірка  відхилення від паралельності площин оправки проводиться за допомогою індикатора, штангенрейсмуса, штангенциркуля, рівня, нутроміра або скоби. 
         Перевірка відхилень від перпендикулярності роблять за допомогою кутника, кутоміра, індикатора або рівня. 
          Контроль точності геометричної форми і чистоти оправки перевіряється звичайними методами, характерними для деталей будь-яких розмірів.

 

 

 

 

        3 Розробка методики контролю параметрів шорсткості деталі «Кришка»             

        3.1Параметри шорсткості контролюють за наступною методикою: 
        3.1.1 Вимірювання параметрів шорсткості відбувається на профилографі - профілометрі,

Рисунок 1 - Профілометр: 1 – станина; 2 - привід; 3 - стійка;          

               4 - датчик; 5 - деталь; 6 - вимірювальний столик;

              7 - електронний блок з показуючим пристроєм.

 

а спеціальний креслярський пристрій дає можливість зобразити на аркуші паперу шорсткість профілю деталі - профилограмму ( графічне зображення дійсного профілю, отриманого в результаті виміру ).

 

 

Рисунок 2- Нормальний профіль і параметри шорсткості поверхні.

      

            3.1.2 Для кожної базового ділянки проводять середню лінію за методом найменших квадратів. Допускається проводити середню лінію так, щоб сума площин виступів, розташованих вище середньої лінії, приблизно дорівнювала площі впадин, розташованих нижче середньої лінії.  
          Для визначення положення середньої лінії іноді використовують натягнуту нитку. Вважають, що похибка такого способу проведення середньої лінії близько 3%. 
          3.1.3 Визначаємо параметр Rz

Rz — висота нерівностей профілю по десяти точкам;

 

 

3.1.4 Визначаємо значення параметра Rа. Його зазвичай отримують за показаннями приладів зі стрілковою або цифровою індикацією. Однак, параметр Rа можна визначити на профилограммі.

          Ra — середнє арифметичне відхилення профілю;

 

          

          3.1.5 Визначаємо значення параметра Rmах.

          Rmax — найбільша висота профілю;

 

Rmах = Rp + Rv, 

              де Rp - максимальна висота виступу; 
                   Rv - максимальна глибина западин. 

             Ra, Rz і Rmax визначаються на базовій довжині l, яка може приймати значення з ряду 0,01; 0,03; 0,08; 0,25; 0,80; 2,5; 8; 25 мм. 
             Зазвичай перевагу віддають параметру Ra.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

 

В даному курсовому проекті за темою : «Метрологічне забезпечення пристрою для перевірки радіального биття деталі «Кришка»» був обраний засіб вимірювальної техніки який забезпечує необхідну точність вимірювання, розрахована сумарна похибка вимірювання пристроєм, розроблена локальна повірочна схема для вимірювальної головки.

Локальна повірочна схема складається з засобів та методів повірки, кожен з яких має певну похибку. Найбільшу похибку має робочий засіб вимірювальної техніки Δ =11 мкм, яка поступово зменшується до останнього ланцюга повірочної схеми.

Розрахована сумарна похибка вимірювання встановлює придатність пристрою до застосування. Також розроблений проект програми метрологічної атестації пристрою для перевірки радіального биття.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

 

1 Альбом контрольно - измерительных  приспособлений: учебное пособие для вузов. Степанов Ю.С., Афанасьев Б.И. и др. – М.: Машиностроение, 1998.

6 Величко О.М., Коломієць Л.В., Гордієнко  Т.Б. Оцінювання результатів вимірювань: основи і нормативне забезпечення. Підручник – Одеса: ВМВ, 2010.

7 Володарський Є. Т., Кухарчук В. В., Поджаренко В. О., Сердюк Г. Б. Метрологічне забезпечення вимірювань і контролю. Навчальний посібник для студентів технічних спеціальностей вищих навчальних закладів. — Вінниця: Видавництво Державного Технічного Університету, 2001.

8 Желєзна А. М., Кирилович  В. А. Основи взаємозамінності, стандартизації та технічних вимірювань: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2009.

9 Поліщук Є.С. Методи та засоби  вимірювань неелектричних величин. – Львів: Видавництво Державного  університету Львівська політехніка, 2000.

10 Проектирование и расчет станочных и контрольно-измерительных приспособлений в курсовых и дипломных проектах: учебное пособие. Аверьянов И.Н., Болотеин А.Н., Прокофьев М.А. – Рыбинск: РГАТА, 2010.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Нормативні документи

 

ДСТУ ГОСТ 8.395-2008	ГСИ. Нормальные условия измерений при поверке. Общие требования
ДСТУ ГОСТ 8.009-2008	ГСИ. Нормируемые метрологические характеристики средств измерений
ДСТУ OIML D 27 :2008	Метрологія. Повірка засобів вимірювальної техніки первинна за наявності у виробника системи управління якістю
ДСТУ ISO 10012 :2005	Системи управління вимірюваннями. Вимоги до процесів вимірювання та вимірювального обладнання (ISO 10012:2003, IDT)
ДСТУ 3741-98	Метрологiя. Державна повiрочна схема для засобiв вимiрювань довжини
ДСТУ 3651.0-97	Метрологiя. Одиницi фiзичних величин. Основнi одиницi фiзичних величин Мiжнародної системи одиниць. Основнi положення, назви та позначення
ГОСТ 8.401-80	ГСИ. Классы точности средств измерений. Общие требования
ГОСТ 8.061-80	ГСИ. Поверочные схемы. Содержание и построение
ДСТУ ГОСТ 868- 2009	Нутромеры индикаторные с ценой деления 0,01 мм. Технические условия
ДСТУ ГОСТ 8.549-2008	ГСИ. Погрешности, допускаемые при измерении линейных размеров до 500 мм с неуказанными допусками
ГОСТ 11007-66	Наконечники измерительные к приборам для линейных измерений. Технические условия

 

 

 

					ХМК 5.711152.101 ПЗ.	Лист
Зм.	Лист	№ докум.	Підпис	Дата