Автор работы: Пользователь скрыл имя, 14 Декабря 2013 в 18:05, курсовая работа
Випарювання лимонної кислоти є дуже енерговитратним, а виготовлення випарного апарату потребує великої кількості металу. Саме тому необхідна раціональна організація процесу випарювання, що дозволяє забезпечити максимальну продуктивність випарної установки при мінімальних витратах тепла та металу.
Використання лимонної кислоти розповсюджене у багатьох галузях промисловості. До них належать харчова, медична, фармацевтична, лакофарбна та інші галузі народного господарства [3]. Продукти таких виробництв звичайно виготовляють з використанням концентрованих розчинів лимонної кислоти, які отримують саме за допомогою випарювання. Широке використання робить виробництво лимонної кислоти дуже актуальним.
Визначимо коефіцієнт теплопередачі:
Розрахунок коефіцієнта теплопередачі в 2-ому корпусі
Проводимо розрахунок α1 при
Нехай ∆t1=2°С
2-е наближення
Після ряду обчислень приймемо - ∆t1 = 3,65 оC, тоді
Визначимо коефіцієнт теплопередачі:
Розподіл корисної різниці температур
Розподіл корисної різниці температур по корпусах проводимо з умови рівності поверхонь теплопередачі в апаратах установки:
де ∆tКj, Qгj, Kj корисна різниця температур, теплове навантаження, коефіцієнт теплопередачі для j -го корпуса
Перевірка сумарної корисної різниці температур установки:
5.2 Розрахунок поверхні теплопередачі
Вихідні дані:
Q1=38,242 МВт, Q2=31,6418 МВт
К1=1316 , К2= 1359,45
Поверхня теплопередачі випарних апаратів
Порівнюємо значення корисних різниць температур розподілених за умови рівності поверхні теплопередачі і попередньо розрахованих:
Значення корисних різниць температур:
Розподілені в І наближенні значення ∆tК, oС: 16,72 15,8
Попередньо розраховані значення ∆tК,oС : 13,3 19,21
Висновок: як видно, корисні різниці температур суттєво відрізняються. Тому знову перерозподілимо температури (тиски) між корпусами установки. В основу цього перерозподілу покладено корисні різниці температур, знайдені за умови рівності поверхонь теплопередачі апаратів.
Розрахунок поверхні теплопередачі у другому наближенні
Вихідні дані наведено у таблиці 5.2.1
В зв’язку з тим, що суттєва зміна тиску в порівнянні з розрахованою в першому наближенні відбувається лише в 1-му корпусі (де сумарна температурна втрата незначна ), в другому наближенні приймаємо такі самі значення ∆ ∕ ,∆∕ ∕ ,∆∕ ∕∕ для кожного корпуса , як в першому наближенні . Отримані після перерозподілу температур(тисків) параметри розчинів і парів по корпусах наведені нижче:
Таблиця 5.2.1- Параметри розчинів та парів згідно отриманих ∆tкор [11]
Параметри |
1 |
2 |
Продуктивність по воді , що випарюється w,кг/с |
1,3956 |
1,4244 |
Концентрація розчинів ,% |
16,76 |
65 |
Температура гріючої пари в І-му корпусі tг1,0С |
143,6 |
- |
Корисна різниця температур ∆tкор ,0С |
16,72 |
15,8 |
Температура кипіння розчинів, tк=tг-∆tкор,0C |
94,58 |
78,5 |
Температура вторинної пари , tвп=tк-(∆ ∕ +∆∕ ∕ ), 0C |
91,9 |
58,41 |
Тиск вторинної пари Рвп,МПа |
0,0756214 |
0,0185952 |
Температура гріючої пари, tг=tвп-∆∕ ∕∕ ,0С |
- |
90,9 |
Теплоємність, Вт/кг . К |
4261 |
4080 |
Ентальпія вторинного пару, кДж/кг |
2665,4 |
2605,25 |
Розраховуємо теплові навантаження :
Виконуємо розрахунок коефіцієнтів теплопередачі методом, що описаний вище:
Таблиця 5.2.2 – Параметри розчинів по корпусах [11]
Найменування параметра |
1-й корпус |
2-й корпус |
Температура, 0С |
94,58 |
78,5 |
Концентрація, % |
16,76 |
65 |
Теплопровідність розчину, λ, Вт/м. |
0,593 |
0,792 |
Густина розчину,ρ, кг/м3 |
1040,54 |
1275,47 |
Теплоємність розчину, C, Вт/кг . К |
4080 |
2680 |
В'язкість розчину,μ, Па. с |
0,366. 10-3 |
2,78. 10-3 |
Поверхневий натяг, σ, Н/м |
0,0578 |
0,04463 |
Теплота пароутворення, rВ, Дж/кг |
2274 ∙103 |
2313,3 . 103 |
Густина пари при 1 атм., ρ0, кг/м3 |
0,579 | |
Густина пари, ρп, кг/м3 |
0,4971 |
0,2775 |
Розрахунок коефіцієнта теплопередачі в 1-ому корпусі
∆t1=2,8 °С
Тоді
Оскільки q1 =q2 друге наближення робити не треба.
Розрахунок коефіцієнта теплопередачі в 2-ому корпусі
1-е наближення
∆t1=2,8°С
Для розрахунку приймаємо ті самі параметри конденсату
Тоді
Оскільки q1 =q2 друге наближення робити не потрібно.
Визначимо коефіцієнти теплопередачі:
Розподіл корисної різниці температур:
Перевірка сумарної корисної різниці температур установки:
Порівняння корисних різниць температур ,отриманих в 2-ому та 1-ому:
Розподілені в І наближенні значення ∆tК, 0С: 16,72 15,8
Розподілені в ІІ наближенні значення ∆tК, 0С: 15,91 16,61
Висновок: різниця між значеннями корисних різниць температур по корпусах не перевищує 5%.Розрахуємо поверхню теплопередачі випарних апаратів
Поверхня теплопередачі випарних апаратів
Вихідні дані
Q1 = 3,286 МВт
Q2 = 3,47 МВт
К1 = 1337,2
К2 = 1353,3
.
Висновок:
За ГОСТ 11987- 81 обираємо випарний апарат з наступними характеристиками[2]:
Номінальна
поверхня теплообміну ,Fн
Діаметр труб ,d
Висота труб
, Н
Діаметр гріючої камери , dк
Діаметр сепаратора
, dс
Діаметр циркуляційної
труби , dц
Загальна висота
апарата , На
Маса апарата
, Ма
5.3 Конструктивний розрахунок
Розрахунок числа труб гріючої камери
Вихідні дані:
F= 160 м2
d = 0,038 м
Число труб гріючої камери
Висновок: число труб становить 336
Розрахунок товщини теплової ізоляції
Вихідні дані:
lі = 0,09 Вт/м∙ К.
tСТ2=40 оС
Товщина теплової ізоляції dі визначається з різниці питомих теплових потоків через шар ізоляції й у навколишнє середовище для 1-го корпуса:
де aВ – коефіцієнт тепловіддачі від зовнішньої поверхні ізоляційного матеріалу в навколишнє середовище, Вт/м2.
tст2 – температура ізоляції з боку повітря, приймаэться 35 ¸ 45 оС;
tcт1 – температура ізоляції з боку апарата. Через незначний термічний опір стінки апарата в порівнянні з термічним опором шаруючи ізоляції tСТ1 приймаємо рівній температурі гріючої пари;
tВ – температура навколишнього середовища, оС;
lі – коефіцієнт теплопровідності ізоляційного матеріалу, Вт/м. К.
Матеріалом теплової ізоляції вибираємо совеліт [13], що має коефіцієнт теплопровідності lі = 0,09 Вт/м. К.
aВ = 9,3 + 0,058 . 40 = 11,62 Вт/м2.К.
Товщина теплової ізоляції дорівнює:
Висновок: приймаємо товщину теплової ізоляції 30 мм.
Для з’єднання шляхів подачі гріючої пари в апараті використовуємо фланцеві з’єднання. Фланці вибираємо за діаметром сепаратора, днища, кришки та гріючої камери. Люки виконуються діаметром 500 мм. Штуцери для вимірювання тиску та температури виконуються діаметром 80 мм. Штуцер для подачі гріючої пари має стандартний діаметр 500 мм, а для входу розчину – 125
мм, зважаючи на визначені вище витрати. Усі інші штуцери виконуються діаметром 100 мм, оскільки з технологічної зору недоцільно використовувати різні прохідні діаметри в одному апараті, в вузлах, що не надто впливають на продуктивність, а лише збільшують різноманітність стандартних виробів при виготовленні. Товщину стінок приймаємо рівній 8 мм з огляду на габарити даного випарного апарату.
6. Вибір загальнозаводського обладнання
Для створення вакууму у випарних установках звичайно застосовують конденсатори змішування з барометричною трубою. У якості охолоджувального агента використовують воду, яка подається у конденсатор частіше за все за температури оточуючого середовища (близько 20 оС). Суміш охолоджувальної води і конденсату виливається із конденсатору по барометричній трубі. Для підтримання постійного вакууму у системі з конденсатора з допомогою вакуум-насоса відкачують несконденсовані гази.
При виборі загальнозаводського обладнання для випарного апарату із співвісною гріючою камерою та природною циркуляцією розчину необхідно розрахувати основні розміри барометричного конденсатора та барометричної труби.
Діаметр конденсатора
,
де ρ – густина парів, кг/м3, V – швидкість парів, м/с
При надлишковому тиску у конденсаторі близько 104 Па швидкість парів дорівнює 15-25 м/с. Тоді
Приймаємо барометричний конденсатор діаметром dбк =1м.
За значенням діаметру барометричного конденсатора приймаємо висоту барометричної труби Hбт = 7 м [10].
У подальшому розрахунку і підбору по нормалям, каталогам і ДСТУ можуть бути підібрані наступні апарати та їх параметри:
1) Вакуум насоси
2) Необхідний напір та марка насосів
3) Конструкція
і поверхня теплообмінника-
4) Діаметри трубопроводів та штуцерів
5) Конденсатовідводи
6) Циркуляційні насоси [10].
Техніка безпеки при роботі з випарним апаратом містить такі положення:
1. Нагляд за роботою апарата, перевірку справності дії арматури, контрольно-вимірних приладів необхідно доручати працівникам які пройшли інструктаж по техніці безпеки, які здали техмінімум, які освоїли управління та вивчили технічний паспорт даного апарата.
2. Потрібно знаходитись на своєму робочому місці під час роботи апарата, суворо виконувати правила експлуатації та не допускати сторонніх до керування арматурою.
3. Жорстко стопорити спускний клапан у період упарювання.
4. Перевіряти надійність ущільнення запірної арматури, що підводять та відводять трубопроводи.
5. Не допускати ремонт апарата та його елементів під час праці.