Розчистка водойм засобами гідромеханізації

 

Вкладання грунту

Намив грунту, що розробляється, передбачається виконувати на висоту не більше 4м на тимчасові карти намиву, де грунту мають обезволожуватися до природного рівня вологості. Далі передбачена рекультивація ділянок (поновлення рослинного шару висотою не менше 0,3м, посів багаторічних трав).

Вкладання грунту при гідромеханізованих роботах передбачається виконувати одночасно на одну з трьох карт ділянки намиву, на другій карті намитий раніше грунт в цей період збезводнюється природним шляхом і за рахунок роботи системи дренажу. Третя карта готується для намиву. Кожна карта являє собою окрему площу довжиною і шириною до 100м (як того і рекомендують нормативи), обмежену контурними дамбами обвалування. Дамби обвалування виконуються замкненими по периметру, трапецеїдального перерізу висотою до 1,5м шириною по гребеню до 4м при прокладці по ним магістральних пульпопроводів або проїздів будівельних машин, та шириною до 1,0м в інших випадках. Дамби будуються з місцевих матеріалів з пошаровим ущільненням відсипаного грунту при їх відсипанні екскаваторами. Дамби первинного обвалування виконуються відразу на повну висоту в межах виділених ділянок. При необхідності подальше їх нарощування виконується за рахунок пересування намитого та обезводненого грунту з карт намиву. Закладення зовнішніх укосів в межах 1:1,5...1:2, внутрішніх укосів - 1:1,5. Запас по висоті дамб від горизонту в ставках-відстійниках не менше 0,3м. Для дамб вторинного обвалування приймаються наступні характеристики: висота – від 1,0м, ширина по верху - 0,7м, похил внутрішнього укосу 1:1,5. Вздовж зовнішніх укосів дамб первинного обвалування на відстані не менше 3,0м від їх підніжжя виконуються траншеї трапецеїдального перерізу глибиною та шириною по дну не менше 1,0м з загальним ухилом в бік водойми для вловлювання та відводу вод фільтрації крізь дамби обвалування і відведення поверхневого стоку з прилеглих ззовні земельних ділянок і шляхів. В зв’язку з замуленням в процесі намиву канави періодично необхідно прочищати. Вийнятий грунт при виконанні дренажних траншей вкладається в тіло дамб обвалування за умови його відповідних характеристик.

На території карти передбачається облаштування дренажної системи для відводу об’ємів освітленої води, яка виділяється при осадженні твердих фракцій з пульпи. Дренажна система складається з колодязів з лісоматеріалів хвойних порід дерев стандартної конструкції та колекторів водовідводу з металевих труб Ду=600мм при товщині стінок труб не менше 6мм.

На кожній карті намиву встановлюється не менше двох колодязів на відстані не менше 75м між ними. Колодязі по конструкції односекційні (витрата води до 0,5м3/сек) і є шандорними, дерев’яними, квадратного перерізу в плані розміром 1,0х1,0м. Колодязі виконуються у вигляді каркасної конструкції із стійок та розпірок. Для стійок та розпірок використовуються бруси 20х20см. Нижні кінці стійок повинні бути заглиблені під рівень грунту на 1,5м. Стінки колодязів при необхідності нарощуються в різнобій, тобто в будь-якому горизонтальному перерізі не повинно бути більше одного стику. В брусах стійок виконуються пази розміром 5х5см для подальшого закладення в них шандор. Стінки колодязя - з брусів (шандор) перерізом 10х5см. Шандори виконують роль водозливів, через які освітлена вода із ставка-відстійника переливається в колодязь. З боку водовідвідної труби стінку колодязя на висоту 1,0м набрати із шпунтин, які закріпити цвяхами. В цій стінці колодязя за допомогою просмоленого полотна або прядива запаковується водовідвідна труба.

Через кожні 0,9м по висоті колодязя виконуються внутрішні розпірки для захисту стінок колодязя від перекосів, які можуть призвести до здавлювання та ушкодження колодязя. Для виключення спливання колодязя нижня його частина заповнюється щебенево-кам’яним баластом, відсипаним по влаштованій дощатій підлозі: нижній шар завтовшки 0,6м - бутовий камінь; верхній шар завтовшки 0,6м - щебінь або гравій. Колодязі забезпечують глибину води в ставку-відстійнику в межах 0,4...1,0м.

Спорудження дренажних колекторів і колодязів вимагають ретельного виконання. У випадку аварійної ситуації ремонт пошкодженого колодязя вкрай складний, а інколи - неможливий. Аварійні ситуації з ним призводять до значних часових затримок в проведенні робіт по гідронамиву.

Колектори відводу освітлених вод від дренажних колодязів виконуються по прямих трасах з ухилом не менше 0,01 в бік водоприймача для безперешкодного спустошення колекторів, а їх кінцеві ділянки занурюються під мінімальний рівень води. При монтажі колекторів слід особливу увагу приділити якості зварних швів стиків. Для попередження спливання колекторів на початку намиву вони закріплюються додатковим баластом у вигляді грунтової засипки або з.-б. блоків зверху, при цьому питоме навантаження повинно становити не менше 430кг/п.м. Для попередження виникнення поздовжної фільтрації трубопроводи облаштовуються кроком не більше 10м зовнішніми діафрагмами з металевих листів завтовшки 5мм з довжиною квадрату діафрагми 180см. Діафрагми монтуються на трубах колекторів за допомогою зварювання, при цьому зварний шов має бути суцільним і якісним по всьому периметру прилягання.

Після закінчення робіт на майданчику намиву в період рекультиваційних робіт дренажні колодязі та колектори демонтуються.

Вкладання грунту передбачається з прокладанням намивних трубопроводів з легко роз’ємними сполученнями розтрубного типу (тип РК) по поверхні пляжу намиву з випуском пульпи зосереджено з торця труб безестакадним двобічним способом. При цьому похил поверхні намиву становитиме 0,07...0,06, ширина ставка відстою має становити не більше 1/3 площі карти намиву. Інтенсивність намиву залежить від складу грунтів, які розробляються. В зв’язку з тим, що частина розроблюваного грунту являє собою суглинок легкий та мул суглинистий інтенсивність їх намиву не повинна перевищувати 0,3м на один цикл намиву з подальшим повним обезволожуванням намитого грунту, яке для наших природних умов має термін не менше 7 діб з умови відсутності атмосферних опадів. Це пов’язане з тим, що грунту, які мають значну кількість пилуватих часток у своєму складі, дуже повільно віддають воду, а в разі намиву більшими шарами підвищена вологість намитих грунтів може зберігатися десятками років провокуючи в подальшому аварійні ситуації з намитими грунтами внаслідок можливого площинного переміщення шарів грунту з різною ступінню вологості та виникнення вертикальних просадок. Горизонтальний дренаж для таких грунтів абсолютно неефективний і після скиду надлишкової освітленої води з карт намиву ці грунти зменшують вологість до нормативних показників виключно за рахунок випаровування з намитої поверхні. Для піщаних грунтів інтенсивність намиву по висоті повинна бути в межах 0,6...0,8м/добу.

Обраний спосіб намиву рекомендується для зведення споруд з будь яких грунтів. При цьому способі намиву можлива механізація всього процесу вкладення грунтів. При намиві цим способом пульпа подається на карту з торця труби, прокладеної безпосередньо по поверхні намитого грунту. Після намиву шару товщиною 15...20см в той момент, коли вода починає рухатися в бік раніше прокладеної ланки, пульпопровід нарощують, не припиняючи подачу пульпи, та продовжують намив з торця нарощеної ланки пульпопроводу і т.д. Намив вести до тих пір, поки нарощений трубопровід не досягне кінця карти, після чого роботи проводити у зворотному напрямку, послідовно від’єднуючи одну за одною крайні ланки труби і підіймаючи кінці суміжних з ними ланок труб на висоту 15...20см. Після кожного циклу, який складається з намиву в прямому і зворотному напрямках, пульпопровід по мірі збільшення висоти споруди переміщується в напрямку до вісі карти намиву на відстань 5...7м від обвалування.

Для нарощування та від’єднання ланок труб використовується кран-трубовкладальник на широкому гусеничному ході, який рухається між дамбою обвалування і трубопроводом.

Нарощення дамб обвалування по висоті передбачається виконувати з намитого і обезвоженого грунту екскаватором або бульдозером.

 

3.2.3 Рекомендовані  машини і механізми.

 

Для виконання грунтових робіт засобами гідромеханізації передбачається використання одного земснаряду класу 100-40К з грунтовим насосом типу ЗГМ-2М з продуктивністю по грунту ІІ категорії 200м3/год.

Дамби обвалування облаштовуються за допомогою бульдозерів, спеціальних обваловувачів або екскаваторів.

Спеціальне обладнання для відсипки дамб, наприклад обваловувачі типу ОПМ, виконуються на тракторному ході. Облаштовуються ковшовою рамою, підвішеною на поворотній платформі, і бульдозерним ножем. Може використовуватися і як підйомний кран. Розрахований на продуктивність до 400м3/год на піщаних грунтах.

Для монтажних і демонтажних робіт на картах намиву застосовуються крани, змонтовані на базі екскаваторів-драглайнів, а також трубовкладники і спеціальні машини. До спеціальних машин, наприклад, відноситься машина типу УМ на базі трактора ДТ-5 з комплексом обладнання для проходки свердловин і встановлення опор під трубопроводи.

В комплекті машин для використання на картах намиву може бути застосована наступна техніка: бульдозер С-100 (1шт.), кран КПТ-1 з вантажопідйомністю до 8т (1шт.), трубовкладник ТЛ (1шт.).

Розвезення труб на картах намиву виконується за допомогою гусеничних тракторів. Суцільнотягнуті труби без фланців при транспортуванні на відстані до 5м доставляються волочінням по поверхні грунту за допомогою петлі тросу.

 

3.3 Роботи по рекультивації  ділянок намиву.

 

Після закінчення робіт покращенню екологічного стану заплавної старичної водойми шляхом її розчистки та днопоглиблення засобами гідромеханізації передбачені роботи по рекультивації тимчасових ділянок складування розробленого грунту.

Питання рекультивації враховуються ще на етапі вибору технології виконання робіт. Так при виконанні розробки грунту засобами гідромеханізації в зонах, де роботи входять в завершальну стадію, передбачається така розробка земснарядом, при якій забезпечується утворення оптимального підводного укосу поглибленої ділянки дна, який формується по природним характеристикам грунту для запобігання розмиву і спливанню укосів розробки після повного завершення робіт.

Після завершення основних робіт по складуванню грунту і розбиранні дренажних систем, поверхня ділянок покривається рослинним грунтом з тимчасових відвалів шаром не менше 0,3м.

Подальші рекультиваційні роботи залежать від напрямку наступного використання земель, який визначатиметься окремим проектом по забудові та облаштуванню території:

 сільськогосподарська рекультивація - використання частини земель сінокоси, сади, луки, декоративні насадження і т.ін.;

 лісова рекультивація - лісонасадження  різного призначення (протиерозійні, водоохоронні, зелені зони, лісопарки  і т.д.);

 використання рекультивованих  земель під спорудження житлових будинків об’єктів соціально-побутового та культурного спортивного призначення (по окремих проектах перспективного розвитку регіону.

Визначення напрямку рекультиваційних робіт знаходиться в компетенції власників земельних ділянок проведення робіт (ТОВ „ПУХ-КЛАБ). На момент розробки проектних рішень архітектурно-планувальні питання подальшого використання земель, які тимчасово задіються, після рекультивації остаточно не вирішене. Благоустрій та будівельні рішення по подальшому використанню даної території будуть вирішені окремими проектами.

Рекультивація земель по етапах виконання розподіляється на гірничо-технічну та біологічну (агробіологічну).

Найважливішим та трудомістким процесом гірничо-технічної рекультивації є зняття та складування родючого шару грунту в тимчасовий відвал, його транспортування і відновлення родючого шару грунту при рекультивації. З метою зменшення вітрової та водної ерозії поверхня відвалів засівається багаторічними травами, їй слід завдати ухил не більше 0,005. Наносити родючий шар передбачається звичайним способом, без застосування засобів гідромеханізації. Товщина родючого шару на рекультивований поверхні рекомендується в межах 20...40м.

До робіт по гірничо-технічній рекультивації відносяться також: зрізування та планування (зположнення) укосів і терасування укосів з утворенням берм для проведення їх в стійкий стан, устрій зположнених з’їздів до водної поверхні (похилом 1:10), намив прибережних пляжів з вирівнюванням дна ділянки розробки грунту і берегової смуги, нанесення на укоси рослинного грунту, насадження дерев і облаштування грунтової дороги вздовж берегової лінії водойми, тощо. Обладнання демонтують. Шар грунту, який не розбирається, використовується для засипання водовідвідних канав, відстійників, територію покривають родючим грунтом. Цю територію в подальшому використовують для лісонасаджень, посіву трав та інше.

Біологічна рекультивація земель - це покращення родючості порушених земель і повне поновлення їх первинного біологічного потенціалу, підготовка земель для вирощування садівницьких культур, лісонасаджень (внесення добрив, озеленення, підбір найкращих порід дерев, трав, чагарнику, проведення протиерозійних заходів, відновлення естетичної цінності порушених земель і т.ін.).

 

4 ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВНИЦТВА

 

Розділ складений у відповідності з ДБН А.3.1-5-96 "Організація будівельного виробництва".

 

4.1. Характеристика умов будівництва

 

Об’єкт виконання робіт по покращенню екологічного стану та розчистці старичної водойми лівобережної заплави р.Десни знаходиться  в руслі бувшої старичної протоки р.Десна в 1,25км на південь від с.Рожни і примикає до основного русла ріки з лівого берега в районі 29км по фарватеру від її гирла. По адміністративному районуванню майданчик намічених робіт знаходиться в межах  Броварського району Київської області на землях Рожнівської селищної Ради. Довжина ділянки розчищення водойми становить – 540м при максимальній ширині по дзеркалу – 49,5м. Ділянка тимчасового складування грунту знаходиться поряд з водоймою і в межах землекористування ТОВ „ПУХ-КЛАБ”, її площа – 1,4га.

Найближча залізнична станція – Бровари знаходиться на відстані 19 км від будівельного майданчика. При виконанні будівельних робіт вантажні перевезення будматеріалів не передбачені. Передбачене лише переміщення будівельної техніки по дорогах загального користування Броварського району. Дорожня мережа в районі будівництва розвинена задовільно – автодороги мають асфальтове покриття.

Групи грунтів за способом їх розробки механізмами відносяться до І та ІІ груп згідно таблиці 1 ДБН Д.2.2-1-99.

 

4.2 Запроектовані заходи

 

Проектними рішеннями передбачається провести розчищення існуючих відокремлених водойм старичної заплавної водойми з об’єднанням розділених акваторій в одну та забезпечення можливості відводу повеневих поверхневих та грунтових вод прилеглих територій.