Технологія вирощування ячменю ярого в умовах лісостепу

7). При вирощуванні пивоварного  ячменю, а також при підсіві багаторічних бобових трав, дозу азотних добрив зменшують на 25-30%. Вона не повинна перевищувати після удобрених просапних культур N₃₀, а після інших попередників - N₆₀.

8). Дози добрив і строки внесення  азоту визначають залежно від родючості ґрунту, попередника, гідротермічних умов року, рівня удобрення та біологічних особливостей сортів. 

 

Норма внесення азоту на високому агрофоні має бути в межах 45-60 кг/га д.р. Після малоцінних попередників та на ґрунтах з відносно низькою родючістю зростає до 60-80 кг/га д.р. При цьому на відміну від озимих культур, 50% загальної норми азоту необхідно обов’язково внести до сівби. Найкраще розкинути добрива незадовго до передпосівного обробітку і загорнути їх у верхньому шарі, оскільки азот швидко вимивається у глиб ґрунту. Решту азоту необхідно вносити на IV етапі органогенезу для підвищення озерненості колоса[7].

 

3.4. Система основного обробітку  ґрунту

 

Ярий ячмінь належить до рослин з  підвищеними вимогами до обробітку  ґрунту. Ґрунт для нього має  бути нещільним, чистим від бур'янів. На щільних ґрунтах погано розвивається коренева система ячменю, жовкне листя, що знижує продуктивність рослин.

Ячмінь дуже добре реагує на зяблеву  оранку після всіх попередників. При  розміщенні його після зернових культур  чи однорічних трав є можливість провести лущення стерні. На полях, засмічених однорічними бур’янами, вистачає одного лущення дисковими лущильниками (ЛДГ-10; ЛДГ-15) на глибину 6-8 см. У випадку сильного забур’янення через 2-3 тижні проводять повторне лущення на глибину 10-12 см дисковими боронами (БДТ-7). Лущення можна з успіхом замінити внесенням універсальних гербіцидів (раундап, гліфоган та ін.) після відростання бур’янів. Особливо ефективні ці препарати у боротьбі з багаторічними бур'янами (пирій, осот).

Якщо попередник кукурудза, поле дискують важкими боронами БДТ-7 і проводять  зяблеву оранку. Глибина оранки на полях, де проведено 1-2 лущення, становить 20-22 см. За наявності осоту глибину оранки збільшують до 25-27 см. Оптимальні строки зяблевої оранки коливаються в межах другої половини вересня – першої або другої декади жовтня.

На важких та перезволожених ґрунтах  до чи після оранки на зяб рекомендується глибоке чизелювання або щілювання на 40-50 см.

При розміщенні ярого ячменю після  цукрових буряків чи картоплі, відразу  після їх збирання площу орють  на глибину 20-22 см. На легких за механічним складом ґрунтах оранку можна  замінити поверхневим обробітком, особливо після картоплі.

У зоні Лісостепу з нестійким зволоженням має перевагу безполицеве розпушування ґрунту, а в зволоженій західній частині регіону більш доцільна оранка, в першу чергу як ефективний захід у боротьбі з бур'янами. Заміна звичайно рекомендованого обробітку на 20-22 см, мілким на 12—14 см, не забезпечує сталих позитивних наслідків і здебільшого себе не виправдовує. Проте в жодному разі не слід допускати проведення весно-оранки! Це призводить до втрати вологи, запізнення зі строками сівби а, отже, до зменшення врожайності та зростання собівартості зерна. Якщо лишилося поле до весни необробленим, доцільніше з економічної точки зору провести пряму сівбу спеціальними сівалками[9;1].  

 

3.5. Способи передпосівного  обробітку ґрунту

Передпосівний обробіток ґрунту під ранні ярі зернові розпочинається при фізичному його достиганні. Рано навесні, як тільки ґрунт перестає мазатися, на полях, які швидко пересихають, з метою закриття вологи слід провести боронування і шлейфування зябу впоперек оранки. Площі, які будуть засівати в першу чергу, зразу ж культивують і готують до сівби без попереднього закриття вологи шляхом боронування.

Передпосівний обробіток ґрунту повинен  бути виконаний на глибину загортання насіння.

Різноманітність ґрунтово-кліматичних  умов, ступінь окультурення ґрунту, його фізичний стан потребують диференційованого  підходу до обробітку в передпосівний  період. Ярий ячмінь дуже негативно  реагує на переущільнення і перезволоження ґрунту та нестачу в ньому кисню. Вибір оптимального стану вологості  ґрунту для ярого ячменю особливо важливий. Тому на перезволожених ґрунтах з важким механічним складом в умовах затяжної прохолодної весни для покращення аерації, прискорення прогрівання та активізації мікробіологічних процесів необхідне глибоке розпушування (8-12 см) з наступним доведенням ґрунту до посівного стану. Якщо на зяб виорано плугами, застосовують культиватори типу КПС-4; на плоскорізному зябу - використовують голчасті борони (БИГ-3; БМШ-15) або лущильники з плоскими дисками (ЛДГ-10А). Для остаточного доведення ґрунту до посівного стану найкраще використати комбіновані агрегати типу комбінатор ЛК-4, Європак та ін.

На легких ґрунтах за відсутності  опадів головним за передпосівної підготовки ґрунту є збереження і нагромадження вологи, добре розпушення ґрунту. Цього можна досягти шляхом мінімального обробітку.

На полях, чистих від післязбиральних  решток, можна використати дуже простий  агрегат із послідовно з’єднаних  важких, середніх та легких борін. На гірше вирівняних площах необхідно застосовувати голчасті борони в агрегаті з котками та зубовими боронами. При використанні культиваторів типу КПС-4 обов’язково коткують ріллю. Найкращу якість підготовки ґрунту до сівби дає використання сільськогосподарських машин класу "Компактор", ЛК-4 чи "Європак".

За високої вологості ґрунту на передпосівній підготовці його не допускається використання енергонасичених колісних тракторів класу         Т-150К і особливо К-700.

Передпосівний обробіток ґрунту виконується  впоперек до напрямку сівби або під  кутом до неї. Розрив у часі між  передпосівним обробітком і сівбою не повинен перевищувати 0,5-1 год[10;11].

 

3.6. Підготовка насіння  до сівби

Перед зберіганням зерно ячменю очищують на зерноочисних машинах (Петкус та ін.), доводять його до однорідного стану, тобто відбирають зерна з рівномірним великим розміром. Допускається смітна домішка не більше 1%, зернова домішка не більше 2%, дрібних зерен не більше 5%. Зерно потрібно вчасно сушити, щоб не утворювалась пліснява, яка знижує схожість та викликає плісняві отрути. Вологість повинна не перевищувати 14-15%.

Сіють ячмінь кондиційним насінням високих репродукцій. При вирощуванні  за інтенсивною технологією використовують насіння з масою 1000 зерен 40-50 г, силою  росту не менше 80%.

Якщо джерелом захворювання ячменю є насіння, його обов’язково протруюють. Протруювання насіння є найбільш дешевим, ефективним і обов’язковим заходом захисту рослин.

При виборі препарату для протруювання необхідно враховувати спектр його дії, очікуване ураження хворобами, сортові особливості, погодні умови, реакцію рослин на даний препарат, ціну, його тип та ін. (Табл.2)[2]. 

Таблиця 2.

Препарати для протруювання насіння ячменю проти зовнішньої та внутрішньої  інфекцій

Діюча речовина, г/л; г/кг (препаративна форма)	Назва препарату	Норма витрати, кг/т; л/т	Хвороба, проти якої обробляється
Диніконазол, 20 (к.с.)	Сумі - 8 ФЛО	1,3    1,7	Сажкові хвороби;    фузаріозна та звичайна кореневі гнилі, плямистості листя, септоріоз
Дифеноконазол, 30 г/л + ципроконазол 6,25 г/л (т.к.с.)	Дивіденд Стар 036 FS, Цензор FS	1,5-2,0	Сажкові хвороби, фузаріозна та звичайна кореневі гнилі, пліснявіння насіння
Дифеноконазол, 25 г/л + флудиоксоніл, 25 г/л + тіаметоксам, 262,5 г/л (т.к.с.)	Селест Топ 312,5 FS	1,3-2,0	Сажкові хвороби, борошниста роса, гельмінтоспоріоз, карликова іржа, грунтові шкідники, шкідники сходів
Епоксиконазол, 70 г/л + карбоксин, 170 г/л + імідаклоприд, 100 г/л (т.к.с.)	Моноліт	1,5-2,0	Сажкові хвороби, фузаріозна та звичайна кореневі гнилі, пліснявіння насіння, грунтові, сходові шкідники.

 

 

 

Спосіб сівби.

На практиці все ще переважає  рядковий (15 см) спосіб сівби (сівалки  С3-3,6А; С3-3,6А-03; СЗ-3,6А-04; СЗ-5,4; СЗ-5,4-03; СЗ-5,4-06). При інтенсивній технології вирощування  ярого ячменю перевагу має вузькорядний (7,5 см) спосіб сівби. Краще використовувати  сівалки СЗЛ-3,6; СЗ-3,6А-04; СЗ-3,6А-02; СЗ-5,4-04 та ін.). Використання імпортних сівалок, які в більшості випадків розміщують рядки на відстані 12 см, теж має  переваги над звичайним рядковим способом.

Глибина сівби.

Оптимальна глибина сівби при  сприятливих умовах 2-4 см. На легких ґрунтах сіяти необхідно на 1-2 см глибше. При запізненні із строком  сівби і мілкому загортанні насіння  посіви обов’язково необхідно прикоткувати для кращого контакту насінини з ґрунтом і надходження вологи з глибини ґрунту.

Норма висіву.

У Лісостеповій зоні оптимальною нормою висіву вважається 4,5 млн/га Збільшують норму висіву при пізніших строках сівби, низькій якості підготовки ґрунту та для слабо-кущистих сортів. На 1 га висівають орієнтовно 160-220 кг/га насіння.

На полях з високою культурою  землеробства, де забезпечується польова  схожість на рівні 80%, а загальне виживання  рослин в межах 70-75%, на високих агрофонах  можна застосовувати знижені норми висіву - 3,0—4,0 млн./га схожих насінин.

Строки сівби.

Насіння може проростати при температурі 1-3°С тепла. Сівбу проводять у ранні строки, як тільки дозволяє стан ґрунту. Критерієм початку сівби є стиглість ґрунту, коли досягається якісне його кришення при обробітку. Ярий ячмінь необхідно посіяти впродовж 5-7 днів від настання фізичної стиглості ґрунту. Сівбу необхідно завершити не пізніше другої декади квітня навіть в умовах пізньої весни[12;13].

3.7. Характеристика рекомендованих для зони сортів

Таблиця 3.

Назва	Характеристика
Авгій	Миронівський інститут пшениці ім. В. М. Ремесла УААН.  Різновид - нутанс. Рослини середньої висоти, мають слабовиповнену соломину, остюки із сильним антоціановим забарвленням кінчиків, довші за колосок. Колос дворядний, циліндричної форми, дуже нещільний та довгий.   Сорт середньостиглий, в умовах Лісостепу за 89-98 днів, напівінтенсивного типу.   Середня врожайність за роки державного сортовипробування - 43,6-45,7 ц/га, що на 4,9-5,3 ц/га перевищує стандарт. Виявляє стійкість проти борошнистої роси та гельмінтоспоріозу.  За показниками якості зерна, належить до сортів пивоварного призначення. Білка має 11,4% , екстрактивність - 80 відсотків.
Баланс	Хай ленд Драйв Бленхейм, Канада  Різновид - нутанс. Рослини середньої висоти, мають слабовиповнену соломину, остюки із сильним антоціановим забарвленням кінчиків, довші за колосок. Колос шестирядний, циліндричної форми, середньої довжини та щільності.   Сорт середньостиглий, вегетаційний період - 84-96 днів, інтенсивного типу.  За роки випробування на державних сортодослідних станціях збирали середній урожай 47,1-53,2 ц/га, що на 8,8-12,1 ц/га більше за стандарт. Потенційна можливість сорту - 90 ц/га. Стійкий до вилягання, осипання; посухостійкість середня. Пивоварні якості добрі. Білка має 11,5%. Стійкий проти борошнистої роси.
Виклик	Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр'єва УААН  Рослини низькі, соломина слабовиповнена, остюки із сильним антоціановим забарвленням на кінчиках, довші за колосок. Колос дворядний, циліндричної форми, нещільний та довгий.  Сорт - середньоранній, вегетаційний період - 88-98 днів, напівінтенсивного типу.   За роки випробування в закладах експертизи збирали середній урожай 45,6-51,2 ц/га, що на 7,3-10,4 ц/га більше за стандарти. Стійкий до вилягання, осипання.   Належить до сортів пивоварного призначення. Білка має 10,6-11,7%.
Еней	Селекційно-генетичний інститут - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення УААН  Сорт дворучка (альтернативного типу розвитку), для ярого та озимого висівання.   Рослини середньої висоти, остюки із сильним антоціановим забарвленням на кінчиках, довші за колосок. Колос із слабким восковим нальотом, дворядний, циліндричної форми, середньої довжини та нещільний.  Сорт середньоранній, дозріває за 80-94 дні, що на три-чотири дні раніше за стандарт. Зерно велике, жовте, маса 1000 зернин - 45,6 г, інтенсивного типу. Високоадаптований для будь-яких умов вирощування, має підвищену посухостійкість. Слабко уражується гельмінтоспоріозом і твердою сажкою.  Під час експертизи за роки випробування отримали середній урожай 54,5-55,7 ц/га, що на 13,7-17,4 ц/га більше за стандарт.
Ебсон	"Плант Селект" - товариство з обмеженою відповідальністю  Рослини низькі, соломина слабовиповнена, остюки з помірним антоціановим забарвленням на кінчиках, довші за колосок. Колос дворядний, циліндричної форми, нещільний та середньої довжини.  Сорт середньостиглий, вегетаційний період - 90-97 днів, стійкий до вилягання, осипання. Посухостійкість вища за середню, інтенсивного типу.  За роки експертизи збирали середній урожай 49,9-50,3 ц/га. Запізнення із сівбою на п'ять-десять днів призводить до значного недобору врожаю. Потенційна можливість сорту - 105 ц/га. Пивоварні якості добрі. Білка має 11,3%, плівчастість - 8-9%, екстрактивних речовин - 82.
Вакула	Заявник СГІ.  Різновидність - паллідум.  Кущ прямостоячий, листки не опушені, проміжні, зелені. Колос шестирядний, середньої довжини (7-9 см), середньої щільності (на 4 см колосового стрижня 10-11 члеників), неламкий, слабо пониклий, прямокутної форми з переходом у ромбічну, солом'яно-жовтий.  Остюки довгі - 14-18 см, злегка розлогі, тонкі, еластичні, слабо зазубрені, у верхній частині жовті, при обмолоті легко відділяються.  Висота рослин 65-75 см.  Зернівка видовжено-овальна, розмір 13x14 мм, жовта, вирівняна.  Маса 1000 насінин 44г.  Середньостиглий, дозріває за 80 днів.  Сорт має групову стійкість до сажкових хвороб, борошнистої роси, гельмінтоспоріозу.  На державних сортодослідних станціях отримали середній врожай 48,4 ц/га, що на 8,8 відсотки більше стандартів. Потенційна можливість сорту 105 ц/га.
Козак	ХНАУ ім. В.В. Докучаєва. Сорт середньостиглий, вегетаційний період 85-90 днів. Стійкий до вилягання. Посухостійкий. Стійкий до ураження хворобами. Придатний до вирощування  за інтенсивною технологією. Високоврожайний. У 2003 р. на Крижопільській сортостанції Вінницької області урожайність сорту становила 67,6 ц/га. Має високі пивоварні  якості зерна. Екстрактивність – 79,7%, вміст крохмалю – 64,0%, білка – 10,3-10,5%. Занесено до Реєстру  сортів рослин України з 2004 р.
Докучаєвський 15	ХНАУ ім. В.В. Докучаєва. Сорт середньостиглий, вегетаційний період 85 днів. Стійкий до вилягання  та осипання. Посухостійкий. Стійкий до ураження хворобами. Високоврожайний, за сприятливих  умов здатний давати більше 50 ц/га. Має високі пивоварні  якості зерна. Екстрактивність – 79,9%, вміст крохмалю – 63,4%, білка – 10,5-10,9%. Занесено до Реєстру  сортів рослин України з 2003 р.

 

3.8. Система заходів догляду за посівами

 

Обприскування посівів ячменю дозволеними фунгіцидами.

При виборі фунгіциду перевагу слід віддавати  найбільш екологічно безпечним (малі норми  витрати), економічно вигідним (низька ціна), ефективним препаратам (висока технічна ефективність) із широким спектром дії проти збудників хвороб ячменю.

Протикореневих  гнилей, борошнистої роси, септоріозу, бурої іржі, фузаріозу колоса, церкоспорельозу  можна застосовувати біопрепарат  Агат 25 К, т.п. (30 г/га).

Перше обприскування  ярого ячменю фунгіцидами у більшості  випадків співпадає з пізньою фазою кущіння рослин – до початку формування стебла. У випадку, якщо борошниста роса, ринхоспоріоз та інші плямистості є загрозливими, тоді обробку рослин розпочинають трохи раніше – на початку кущіння рослин (Табл.3)[2].

Таблиця 4.

Фунгіциди, дозволені для використання ячменю проти хвороб

Діюча речовина, г/л; г/кг (препаративна форма)	Назва препарату	Норма витрати: г/т; л/т	Хвороба, проти якої обробляється	Строк останньої обробки (кратність)
Азоксістробін, 200 г/л + ципроконазол, 80 г/л (к.с.)	Амістар Екстра 280 SC	0,5-0,75	Борошниста роса, бура іржа, плямистості  листя	30 (2)
Епоксиконазол 187 г/л + тіофанат-метил, 310 г/л (к.е.)	Рекс Дуо	0,5	Борошниста роса, бура іржа, плямистості  листя, фузаріоз, гельмінтоспоріоз	20 (2)
Карбендазим, 125 г/л+ пропіконазол, 62,5 г/л (к.с.)	Арбалет	2,0	Борошниста роса, плямистості листя	30 (1)
Фосфіт алюмінію, 570 г/л + фосфориста кислота, 80 г/л (в.р.к.)	Фитал	1,5	Кореневі гнилі, борошниста роса, септоріоз, фузаріоз колосу, плямистості, іржі.	20 (2)
Ципроконазол, 80 г/л + пропіконазол, 250 г/л (к.е.)	Альто Супер 330 ЕС	0,4-0,5	Борошниста роса, бура іржа, плямистостілистя	30 (2)

Боротьба із шкідниками.

Основу  системи захисту від шкідників  складає комплекс агрозаходів, який перешкоджає поширенню шкідників, підвищує витривалість рослин до пошкоджень.

До найефективніших  методів належать сівозміна, рання  зяблева оранка, оптимальні строки сівби та норми висіву, підбір стійких  сортів[2].

Таблиця 5.

Фізико – хімічна характеристика інсектицидів, рекомендованих для застосування на ярому ячмені