Договор поставки

У статтях 161, 207, 208 Цивільного кодексу України зазначено, що зобов'язання повинні виконуватися в натурі, належним чином і в установлений строк  згідно з законом, договором, а за відсутності таких вказівок - згідно з вимогами, що звичайно ставляться. При виконанні договорів кожна  із сторін повинна зважати на інтереси іншої сторони, виконувати їх найекономічнішим чином і всіляко сприяти іншій стороні у виконанні нею своїх обов'язків.

Передача продукції місцевому  покупцеві має відмінності від  іногородніх поставок. Основним способом здійснення місцевих поставок є централізована доставка продукції на склад покупця  автомобільним транспортом. Роздрібним торговельним організаціям і позаринковим споживачам за прямими договорами товари довозять підприємства промисловості. Якщо у договірних відносинах беруть участь оптові торговельні і постачально-збутові організації, централізовану доставку товарів одержувачам, як правило, ці організації як із своїх складів, так і зі складів промислових підприємств у порядку транзитного завезення.

У разі централізованих перевезень навантаження продукції і вивантаження поворотної тари проводяться силами і засобами постачальника, а вивантаження товарів і навантаження поворотної тари на складі одержувача - силами і  засобами одержувача і за його рахунок. У договорі може бути передбачено, що покупець, який перебуває в одному населеному пункті з постачальником, вибирає продукцію зі складу постачальника (виготовлювача).

У разі іногородніх поставок продукцію здебільшого відправляють залізничним або водним транспортом  вантажною швидкістю або здають установі зв'язку для пересилання  покупцеві. Одержувачам, що перебувають  у важкодоступних районах, куди немає  іншого способу доставки товарів, крім повітряного транспорту, поставка здійснюється цим видом транспорту. Виконуючи зобов'язання, постачальник повинен дотримуватись умов договору щодо кількості, асортименту, якості, строків та інших умов поставки.

Відповідно до частини  першої статті 245 ЦК України поставлену відповідно до умов договору продукцію  покупець повинен прийняти й оплатити за встановленими цінами.

Продукція, що доставлена транспортною організацією, приймається одержувачем, відповідно до діючих на транспорті правил перевезень вантажів. Остаточна перевірка відповідності одержаної продукції умовам договору, як правило, проводиться одержувачем на його складі за Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного значення і товарів народного споживання за кількістю (від 15 червня 1965 року) та Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю (від 25 квітня 1966 року).

Перевірка продукції і  товарів за кількістю і якістю часто оформляється одним актом.

Перевірка продукції на складі одержувача здійснюється у певні  строки, незалежно від надходження  рахунку та інших документів на продукцію. Так вагу нетто і кількість  товарних одиниць у кожному місці  перевіряються одночасно з відкриванням тари, але не пізніше 10 днів з моменту  одержання продукції. Для перевірки  продукції за якістю при місцевій поставці надається 10 днів, а при  іногородній - не більше 20 днів. Акт  про приховані недоліки має бути складений протягом 5 днів після  виявлення недоліків, але не пізніше  чотирьох місяців з дня надходження  продукції до складу одержувача.

Про порушення, виявлені під  час перевірки, складають акт  за підписами сторін, уповноважених  на приймання керівником підприємства-одержувача..

Результати перевірки  продукції оформляють актом; його підписують усі особи, що брали участь у перевірці, і затверджує керівник підприємства-одержувача. Акт приймання з необхідними  додатками до нього є підставою  для пред'явлення претензій і  позовів у зв'язку з порушенням умов договору.

Реалізація поставленої  договором продукції завершується її оплатою. Реалізованою вважається продукція, оплачена покупцем, тобто якщо відповідні кошти надійшли на розрахунковий  рахунок підприємства-виготовлювача.

Під час виконання договору поставки може виникнути потреба  внести зміни або доповнення до окремих  його умов. Закон забороняє односторонню відмову від виконання зобов'язання або односторонню зміну умов договору, за винятком випадків, передбачених спеціальним  законодавством. Сторони можуть продовжити дію договору на новий строк. Зміна, розірвання або продовження дії  договору оформляються додатковою угодою, яку підписують сторони, чи шляхом обміну листами, телеграмами тощо.

Положеннями про  поставки передбачено випадки, коли покупець має право в односторонньому  порядку відмовитися від виконання  договору, попередивши контрагента  за один місяць:

а) при поставці продукції  з відхиленням за якістю від нормативної  документації;

б) при завищенні постачальником ціни на продукцію тощо.

Покупець може також відмовитися  від передбаченої договором продукції (повністю або частково) за умови, що він повністю відшкодує постачальникові  збитки, спричинені такою відмовою.

2.3.Відповідальність за неналежне виконання договору поставки

Сторони повинні вживати  всіх необхідних заходів щодо виконання  договорів. Порушення умов договору поставки призводить до невигідних майнових наслідків для його учасників. Часто  це завдає шкоди і загальнодержавним  інтересам. У системі стимулюючих  засобів, разом із засобами заохочення, важлива роль відводиться майновій відповідальності, а також засобам  оперативного впливу на правопорушника.

Відповідальність за договором  поставки наступає у вигляді відшкодування  збитків і неустойки у вигляді  штрафу або пені. Як правило застосовується залікова неустойка. Постачальник (виробник) за договором поставки несе відповідальність:

за прострочку поставки або недопоставки продукції. В цьому випадку постачальник повинен сплатити неустойку, розмір якої залежить від вартості непоставленої продукції в певний строк і повинен поповнити недопоставлену кількість продукції, яка розподіляється, - з урахуванням строку дії ліміту (фонду). Поповнення недопоставки продукції здійснюється в асортименті того періоду, в якому вона мала місце, а товарів - в асортименті наступного строку поставки, якщо іншу номенклатуру (асортимент) не буде додатково погоджено між сторонами. Правда, покупець товарів може вимагати поповнення недопоставки в асортименті того періоду, в якому вона мала місце. Він також має право відмовитись від продукції, поставку якої прострочено, якщо інше не передбачено в договорі. Продукцію, відвантажену постачальником до одержання повідомлення покупця, останній повинен прийняти й оплатити.

Зазначена вище неустойка  за недопоставку або прострочення поставки стягається одноразово. Це означає, що обсяг недопоставленої продукції  не враховується при визначенні розміру  неустойки за такі самі порушення  в наступних здавальних періодах. Більше того, тут діє певна заохочувальна  норма: в разі поповнення в наступних  здавальних періодах недопоставленого обсягу продукції (за умови повного  виконання зобов'язання з поставок у цьому періоді) розмір неустойки за недопоставку або прострочення поставки знижується на 50 відсотків.

за відхилення від вимог  щодо якості продукції. Недотримання умов щодо якості продукції тягне різні  правові наслідки залежно від  характеру правопорушення. Насамперед, дуже часто в продукції виявляються  дефекти, які можна й економічно усунути в місці її одержання. На вимогу покупця їх усувають працівники виготовлювача (в тому числі шляхом заміни окремих частин або виробу в цілому) протягом 20 днів, якщо інший  строк не передбачений нормативною  документацією або договором. У  разі усунення дефектів силами і засобами покупця виготовлювач відшкодовує  йому нанесені витрати. Якщо дефект усунуто  виготовлювачем в обумовлений строк, а також якщо покупець не вимагав  її усунення, майнової відповідальності у вигляді штрафів постачальник не несе. У випадку поставки продукції  чи товарів, які за якістю не відповідають стандартам, технічним умовам договору, постачальник повинен усунути недоліки або замінити предмет договору поставки на продукцію чи товари належної якості протягом 20 днів з для одержання  вимоги покупця. Покупець має право  усунути недоліки самостійно і вимагати від постачальника відшкодування  понесених витрат. Покупець може в  цьому випадку також відмовитися  від прийняття і оплати продукції  чи товарів, а якщо оплата вже була здійснена - вимагати повернення сплачених  сум і заміни товарів чи продукції  доброякісними.

Постачальник сплачує  покупцеві штраф за поставку неякісної  продукції в розмірі 20% від її вартості.

У випадку поставки продукції, яка відповідає нормативній документації, але виявиться нижчого сорту, ніж засвідчено в документі, що посвідчує  якість, покупець має право або  прийняти її за ціною, передбаченою для  продукції відповідного сорту (якості), або відмовитись від прийняття  продукції. У разі відмови покупця  від недоброякісної продукції або використання її не за цільовим призначенням вона не зараховується у виконання зобов'язання за договором поставки.

за поставку некомлектуючої продукції - постачальник повинен доукомплектувати продукцію або замінити її комплектною в 20 денний строк після одержання вимоги, якщо інший строк не передбачено угодою сторін. До виконання цієї вимоги покупець може не оплачувати некомплектну продукцію, а якщо вона вже оплачена, вимагати повернення оплачених сум. Коли виготовлювач не виконав цих вимог, покупець може відмовитись від продукції і стягнути штраф у розмірі 20 відсотків її вартості, вимагаючи і вартість частин, яких не вистачає (п.42, 59 Положення про поставки продукції; п.35, 52 Положення про поставки товарів).

В усіх трьох випадках застосовується штрафна неустойка, тобто збитки повинні бути відшкодовані в повному  обсязі. Відшкодування збитків і  сплата неустойки не звільняє постачальника  від виконання обов'язку в натурі.

Положення про поставки передбачає також відповідальність за неналежне  маркування, за порушення вимог щодо упаковки і тари, щодо транспортування  тощо.

За договором поставки певні права та обов'язки  має й покупець. Він, зокрема, повинен прийняти продукцію та оплатити її за встановленими цінами. Покупець також несе відповідальність за відмову своєчасно прийняти продукцію і оплатити її в розмірі 0,03% від суми заборгованості за кожен день прострочки.

У Цивільному кодексі України, зокрема, в статті 249 зазначено строк  позовної давності за позовами про  недоліки поставленої продукції, тобто, для позовів, що випливають з поставки продукції неналежної якості, встановлюється шестимісячний строк давності з  дня встановлення покупцем у належному  порядку недоліків поставленої  йому продукції.

Також ч.1 статті 250 Цивільного кодексу передбачено строки пред'явлення  претензій у зв'язку з недоліками поставленої продукції. Тобто строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставленої йому продукції, що не могли бути виявлені при звичайному її прийманні, і пред'явлення поставщикові претензій, які випливають з поставки продукції неналежної якості, визначаються законодавством Союзу РСР.

Оскільки вище зазначалося, що Положення про поставки передбачає відповідальність поставщика і покупця, то Цивільний кодекс, а відповідно і стаття 252 передбачає Положення  про поставки і Особливі умови  поставок. Тобто, договори поставки укладаються  і виконуються відповідно до Положень про поставки, затверджуваних Радою  Міністрів СРСР, Особливих умов поставки окремих видів продукції, затверджуваних у порядку, встановленому Радою  Міністрів СРСР, а в передбачених нею випадках - Радою Міністрів  Української РСР.

За Положенням про поставки продукції (п.74) та Положенням про поставки товарів (п.65) сторонам надається можливість передбачити в договорі відшкодування  збитків у твердій сумі, яка  підлягає стягненню в разі неналежного  виконання контрагентом зобов'язання. Тоді позивачеві не потрібно доводити фактичний розмір понесених збитків.

Положенням про поставки товарів (п.24) передбачено, що виготовлювач має право зажадати від покупця  оплати підготовленої до відправки  продукції, давши гарантії наявності  її в натурі, або перенести поставку на наступний період, повідомивши  про це покупця.

Якщо договором передбачено  вибірку продукції покупцем зі складу постачальника, ініціативу в одержанні  її повинен виявити покупець. У  договорі слід чітко визначити порядок  вибірки і санкції за порушення  покупцем свого обов'язку, оскільки Положеннями про поставки вони не передбачені. У всякому разі постачальник може вимагати від покупця відшкодування  збитків, заподіяних не вибіркою продукції.

Також важливим обов'язком  покупця є своєчасна і повна  оплата замовленої продукції. Розрахунки між суб'єктами господарської діяльності за поставки продукції, здійснюються переважно  шляхом попередньої оплати, якщо інша форма розрахунків не обумовлена угодою сторін. За несвоєчасну сплату заборогованості підприємства-боржники сплачують на користь кредиторів, крім суми заборгованості, пеню в розмірі 2 відсотків від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу в розмірі, визначеному законом, якщо інший розмір пені не передбачено угодою сторін. Сплачена при цьому пеня відноситься на результати фінансової діяльності підприємства-боржника. Покупець відповідає також за прострочення повернення тари, засобів пакетування та деякі інші порушення договору.

Так, відповідно до статті 253 - відповідальність за порушення договору поставки передбачено, що відповідно до Положень про поставки і Особливих  умов поставки, зазначених в ст. 252 Цивільного кодексу, стягується неустойка (штраф, пеня) і збитки за порушення обов'язків  за договором поставки.