Комерційна діяльність роздрібного підприємства

     > власне виробництво торгівлі та громадського харчування — до цієї групи можна віднести власні виробничі підрозділи торговельних підприємств (цехи з виробництва кондитерських виробів, м'ясних, рибних та овочевих кулінарних виробів, власні підсобні господарства й фасувальні цехи роздрібних торговельних підприємств) та торговельних систем (наприклад — виробничі підприємства системи споживчої кооперації, які виготовляють хлібобулочні, ковбасні та копчені вироби, безалкогольні напої, столярні вироби, постільну білизну, робочий одяг та ін.) і підприємства ресторанного господарства, які частину виробленої продукції та напівфабрикатів відпускають у роздрібну торговельну мережу;

    > інші джерела товаропостачання (до цієї групи можуть бути віднесені громадяни-підприємці без створення юридичної особи (які займаються виробництвом окремих видів продукції або індивідуальними промислами), навчальні, виховні заклади, громадські організації, які здають на реалізацію продукцію, тощо). Характерною особливістю цієї групи джерел товаропостачання є, як правило, нестабільний характер постачання виробів у незначних обсягах.

     Для формування широкого та стійкого асортименту товарів у підприємствах роздрібної торгівлі необхідно організувати завезення товарів від різних постачальників. Так, наприклад, хліб і хлібобулочні вироби, молоко і молочні продукти, м'ясо і м'ясопродукти та інші продовольчі товари з обмеженими термінами зберігання в магазини завозяться безпосередньо з виробничих підприємств (молокозаводів, м'ясокомбінатів, пекарень, підприємств харчової промисловості); значну частину товарів складного асортименту (кондитерські вироби) у роздрібну торговельну мережу завозять зі складів оптових торгових баз або власних складів підприємств роздрібної торгівлі. Крім того, значна частина товарів у магазини надходить від сільськогосподарських підприємств (як колективних, так і приватних та фермерських господарств), заготівельних організацій, окремих громадян та ін. Додаткові товарні ресурси для забезпечення торговельної діяльності торговельні підприємства можуть отримувати від власних виробничих підрозділів, підприємств або цехів ресторанного господарства тощо. У підсумку товари в кожен з магазинів завозяться, як правило, одночасно з різних джерел і від багатьох постачальників (у середньому — 5—8), що ускладнює процес організації та управління товаропостачанням. Водночас централізація товаропостачання (завдяки зменшенню кількості постачальників) дозволяє більш раціонально організувати весь процес товаропостачання, сконцентрувати необхідні товарні ресурси і забезпечити умови для безперебійної торгівлі з меншими запасами товарів у роздрібній торговельній мережі. [10]

     Система господарських зв’язків торгівлі з промисловістю – найважливіша складова частина господарського механізму, що представляє собою сукупність форм, методів і важелів взаємодії підприємств, об’єднань, фірм, галузей народного господарства зі споживачами продукції. Вона включає участь торгових організацій в розробці промисловими підприємствами планів виробництва товарів за допомогою представлення заявок і замовлень; господарські договори; контроль за дотримання договірних зобов’язань; застосування економічних санкцій; встановлення оптимальних фінансових взаємовідносин та ін. Раціональні господарські зв’язки сприяють планомірному розвитку економіки, збалансованості попиту і пропозиції, своєчасному постачанню продукції виробничого призначення і товарів народного споживання покупцям.

     Засобом, що регулює відносини партнерів у здійсненні господарської діяльності є договір.

    Господарський договір – це цивільно-правовий документ, призначенням якого є правове закріплення економічних обов’язків між незалежними суб’єктами господарювання. Найбільш поширеними у торгівлі є договір купівлі-продажу та договір постачання товарів.[13]

    Обов’язковим моментом перед укладанням договорів є доконтрактна робота, яка являє собою комплекс операцій, пов’язаних із підготовкою та оформленням договорів. Вона містить такі складові:

вибір формі методів роботи на конкретному ринку;

проведення рекламної кампанії;

підготовка і надсилання пропозицій та запитів про укладання договору;

виявлення реального наміру осіб укласти договір;

визначення імовірного рівня цін та загальної суми витрат;

складання техніко-економічних характеристик виробів;

вивчення кон’юнктури ринку.

    ПП „СуперСам” у 2011-2014 роках було заключено договорів постачання на загальну суму 1005,8 тис. грн. Серед підприємств, з якими були заключені договори наступні:

ВАТ „Концерн Хлібпром”;

ВАТ „Херсонський молокозавод”;

ВАТ „Херсонський м’ясокомбінат”;

ВАТ „Олійножировий комбінат”;

Філія „Кондитер”;

ТОВ „Союз-Віктан Трейд”;

ТОВ „Авіс”;

ТОВ „ТоргМастер”;

ДП ДАК „Хліб України”;

ПП „Камелія”;

ПП „Філін”;

ПП „Бандера”;

ПП „Молочний світ”;

ПП „Кондитер - Конті”;

МП „Меркурій”;

МП „Іванівські ковбаси”.

     Проте даний список не обмежується лише вище вказаними постачальниками. В зв’язку із розширенням обсягів своєї діяльності та постійним оновленням асортименту кількість постачальників збільшується.

     ПП „СуперСам” уклало договір поставки з МП „Іванівські ковбаси” на закупівлю ковбасних виробів кількістю 70 одиниць за ціною 39 грн. Середня роздрібна ціна цього товару становить 47 грн. Оплата проводиться протягом 7 календарних днів з моменту поставки. Рівень матеріальних та прирівняних до них витрат становить 0,9%. Рівень витрат на оплату праці становить 5% роздрібного товарообороту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Комерційна діяльність з роздрібної закупівлі та продажу

 

      Однією з найважливіших комерційних функцій є закупівельна робота. Правильно організована, вона не тільки сприяє задоволенню споживчого попиту, але і дозволяє зменшити імовірність комерційного ризику, зв'язаного з відсутністю збуту товарів.

      Для рішення цих задач робота з роздрібної закупівлі товарів повинна включати в себе наступні операції:

       а) вивчення і прогнозування купівельного попиту;

       б) визначення потреби в товарах;

       в) виявлення джерел надходження товарів і вибір постачальників;

       г) встановлення господарських зв'язків з постачальниками;

       д) контроль за виконанням договорів.

       Прийняття комерційних рішень з роздрібної закупівлі товарів неможливо без вивчення і прогнозування купівельного попиту.

       Обсяг  і структура попиту населення  розвиваються під впливом наступних  чинників: соціально-економічних (рівень  грошових доходів населення, рівень  роздрібних цін тощо); демографічні (чисельність і склад населення, розмір і склад сімей тощо); природно-кліматичних; історичні; національних  та ін. Тому вивчення попиту  вимагає комплексного підходу, що  дозволяє отримати повну інформацію  про необхідних споживачеві товари  і ціни, які вони готові за  них заплатити. Така інформація  не тільки сприяє вивченню  попиту, але і допомагає виявляти  тенденції його зміни і розвитку.

       Існують  різні методи вивчення і прогнозування  попиту, застосовувані в роздрібній торгівлі. Наприклад, аналіз показників товарообігу, товарних запасів і товарооборачиваемости, а також реалізованого і нереалізованого попиту покупців. Корисними можуть виявитися дані опитувань покупців стосовно придбаних ними товарах, побажання та зауваження щодо їх якості та асортименту. Такі опитування на замовлення роздрібних організацій можуть проводитися, наприклад, в магазинах. Там само організація виставок нових товарів.[18]

       Отримані різними способами і систематизовані дані є основою для визначення потреби в товарах. При цьому не тільки розраховується обсяг підлягають закупівлю товарів, але й уточнюється їхній асортимент.

       Наступним елементом роботи з закупівлі товарів є виявлення джерел їхнього надходження і вибір постачальників.

       При проведенні закупівельної роботи покупці повинні виходити з можливості максимального використання товарних ресурсів регіону, в якому вони здійснюють свою діяльність. Для цього комерційним службам необхідно володіти інформацією про місцевих промислових і сільськогосподарських підприємствах (постачальників-виготовлювачах) і вироблених ними товарах (асортименті, якості, упакуванні, цінах).

     При виборі постачальників-виготовлювачів важливу роль грає не тільки те, які товари вони роблять і продають у даний час, але і їхні можливості по удосконаленню, а також випуску нових товарів.

       Щоб закуповувати товари, які не виробляють місцеві підприємства, комерційним працівникам необхідно постійно аналізувати рекламні оголошення, у тому числі і постачальників-посередників, з пропозиціями оптового продажу товарів. Пошуку постачальників товарів сприяє також відвідування виставок нових товарів, оптових ярмарків, оптових ринків і товарних бірж.

       До найважливіших елементів закупівельної роботи відноситься встановлення господарських зв'язків з постачальниками товарів. Під господарськими зв'язками розуміють складаються між покупцями і постачальниками товарів економічні, організаційні, комерційні, фінансові, правові та інші відносини.[19]

       Регулювання таких відносин здійснюється за допомогою правових норм цивільного законодавства. Так як взаємини між покупцями і постачальниками виникають у процесі купівлі-продажу, то вони будуються на базі договору купівлі-продажу або окремого його виду - договору постачання.

      Для пошуку постачальників використовується стандартна схема, що складається з чотирьох етапів:

      1. пошук потенційних постачальників.

Для пошуку потенційних постачальників використовується наступний механізм дій:

     а) проведення конкурсів (тендерів);

     б) вивчення рекламних матеріалів, фірмових каталогів, оголошень у засобах масової інформації тощо);

     в) відвідування ярмарків, виставок;

     г) особисті контакти з можливими постачальниками (листування, телефонні дзвінки, ділові зустрічі).

     За підсумками першого етапу формується список потенційних постачальників, який постійно доповнюватися.

     2. перевірка постачальників.

     Однією з умов довгострокової роботи з новим постачальником, є надійність, фінансова ліквідність компанії. Компанія, яка готова стати довгостроковим постачальником, ставати партнером. Саме на стадії знайомства відбувається перевірка потенційного партнера, а не на стадії співробітництва. Якщо постачальник виявиться несумлінним, то у споживача можуть виникнути проблеми в налагодженій роботі виробництва і може призвести до фінансових втрат. Тому важливо виявити надійність постачальників до укладення договору. Для перевірки надійності постачальника може бути отримана інформація з наступних джерел: особиста зустріч з керівництвом компанії; фінансова звітність постачальника; банки та фінансові інститути; конкуренти потенційного постачальника.

     Здебільшого вітчизняні підприємства під час вибору постачальника керуються власною інформацією, не вдаючись до інших джерел інформації. Підсумком другого етапу є список постачальників з перевіреною репутацією.

     3. аналіз потенційних постачальників.

Отримавши список потенційних постачальників після другого етапу необхідно провести аналіз виробничих можливостей цих підприємств. Складений перелік постачальників аналізується на підставі різних критеріїв, які дозволяють здійснити відбір реальних постачальників. Кількість таких критеріїв може бути досить велике, понад 60. Критерії, на яких здійснюється аналіз потенційних постачальників є ціною і якістю продукції, а також надійністю поставок. Надійність постачальника включає виконання зобов'язань за строками поставок, асортименту, комплектності, кількості продукції, що поставляється. До інших критеріїв відносяться фінансове становище постачальника; терміни виконання поточних і екстрених замовлень; наявність резервних потужностей; підвищення якості продукції; віддаленість постачальника від споживача; організація управління якістю у постачальника; професійний рівень персоналу; плинність кадрів і ін.

В результаті проведеного аналізу потенційних постачальників формується перелік конкретних постачальників, з якими проводиться робота по укладанню договорів. [21]

     4. оцінка надійності постачальника.

     За результатами роботи з постачальниками проводиться оцінка результатів роботи за вже укладеними договорами. Для цього розробляється спеціальна шкала оцінки, що дозволяє нарахувати рейтинг постачальника. Перед розрахунком рейтингу необхідно виконати диференціацію закуповуються предметів праці. Головним критерієм при виборі постачальника буде надійність постачання.