Організація продажу товарів на ринках роботу виконано за матеріалами «Центрального» ринку

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Коротка організаційно-економічна характеристика «Центрального» ринку

Сучасний ринок –  підприємство з супутніми інфраструктурами:  це і магазини,  і павільйони,  і об’єкти ресторанного господарства,  і автостоянки, і кімнати особистої гігієни.  На 1  січня 2012  р.  на території ринків м. Вінниця працювало: 401 магазин, 74 павільйони, 37 об’єктів ресторанного господарства (кафе, барів, кіосків тощо). Крім того, на балансі ринків нараховувалось 27 магазинів, що знаходяться поза територією ринків.

Сьогодні ринок є суб’єктом  господарювання,  функціональними  обов’язками якого є надання  послуг та створення для продавців  і покупців належних умов в процесі  купівлі-продажу товарів. Для покращення умов праці приватних підприємців і сервісу для покупців на ринках проводиться будівництво нових об’єктів торгівлі,  модернізація та переобладнання торгових місць.  Так,  місця на критих та відкритих столах замінюються на кіоски  (контейнери),  лотки  (палатки).  Для поліпшення забезпечення населення продовольством на ринках м. Вінниця виділено 73  місця в кіосках та 78  місць в лотках.  Аграрним виробникам виділено 277  місць на ринках для продажу виробленої продукції з транспортних засобів, що є досить зручним.

Одним з найбільших ринків у м. Вінниця є Центральний ринок, який знаходиться у віданні підприємства Центральний ринок ОСС, що розташоване за адресою: м. Вінниця, вул. Коцюбинського . По суті місцевий ринок – це суб'єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці й зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов'язками якого є надання послуг та забезпечення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту та пропозиції.

Незважаючи на активний розвиток мережі супермаркетів, де асортимент як правило  значно більший за ринковий, населення  Вінницької області поки що окремі продукти харчування купує в основному на ринках. Слід зазначити, що придбанню продуктів харчування на ринках віддає перевагу населення з різним рівнем доходів. Тому продаж деяких продуктів харчування на ринках значно більший, ніж у цілому через роздрібну торгову мережу й мережу ресторанного господарства підприємств, які є юридичними особами.

Торгівля на ринках дозволяє значною  мірою задовольняти потреби населення  в різноманітних товарах. У  2010 р. населенню області на ринках було реалізовано товарів на 7,4 млрд. грн. – це третина від загального обсягу продажу споживчих товарів. Крім того, ринки забезпечують додаткові робочі  місця для населення, а також є джерелом наповнення місцевих бюджетів. 

Незважаючи на активний розвиток мережі супер- і гіпермаркетів, які є  конкурентами ринків, до цього часу в області ще продовжують функціонувати неформальні (стихійні) ринки. За розрахунковими даними, оборот неформальних ринків, продаж на яких здійснюється фізичними особами, офіційно не зареєстрованими в державних податкових адміністраціях і такими, котрі здійснюють торгівлю в заборонених місцях, у 2010 р. дорівнював більше 400 млн. грн.,  що становить 2% від загального обсягу продажу споживчих товарів населенню.

Підприємство Центральний ринок було створено в 1997 році. Підприємство отримало в довгострокову оренду від Вінницького виконавчого комітету землі, на яких розташовано ринок «Центральний». Ці землі підприємство надає в оренду приватним підприємцям – фізичним та юридичним особам, які займають торгівельною діяльністю.

Організаційну структуру підприємства в укрупненому вигляді представлено на (рис. 2.1).

Для більш повної характеристики підприємства потрібно також розглянути організацію  самого підприємства. В укрупненому  вигляді вона має такий вигляд (рис. 2.2).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.1. Управлінська структура підприємства Центральний ринок

Слід відмітити, що організаційна  структура підприємства не є досконалою. Якщо враховувати той факт, що в  сучасних умовах вся діяльність підприємства повинна бути направлена на задоволення  потреб споживача, то нераціональним виглядає в організаційній структурі частка підрозділів, які головна мета діяльності яких направлена на вирішення даного завдання.

 

 

 

Рис. 2.2. Організаційна структура  підприємства  Центральний ринок

Окрім того в структурі даного підприємства відсутній маркетинговий відділ. З іншого боку він і не потрібний  підприємству, оскільки воно надає  послуги, які тісно прив’язані до локального розташування.

Підприємство є юридичною особою, має печатку, розрахунковий рахунок в АТ «Приватбанк».

Рис. 2.3. Динаміка обсягів надання  послуг підприємства Центральний ринок за 2008-2011 рр.

Аналіз обсягів надання послуг по рокам дозволяє зробити висновок - існує тенденція до зниження обсягів  виручки по всім напрямкам діяльності підприємства. Виняток складає лише складським послугам - в 2010 році обсяг продаж даного виду послуг збільшився з 138,45 до 138,79 тис. грн., проте в 2011 році він знову знизився до рівня 135,16тис. грн., що на 3,29 тис. грн. нижче рівня 2009 року.

Розглянемо стан використання оборотних  фондів підприємства (табл. 2.1).

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2.1

Аналіз використання оборотних  фондів підприємства

Показники	Рік		Відхилення 2011 р. від 2010 р.
	2010	2011	абсолютне	відносне
Середньорічна вартість оборотних фондів, тис. грн.	339,91	372,29	32,38	9,52
Коефіцієнт оборотності	2,77	2,44	-0,34	-12,11
Коефіцієнт завантаження оборотних фондів	0,36	0,41	0,05	13,78
Тривалість одного  обороту, днів	129,77	147,65	17,88	13,78
Рентабельність оборотних фондів, %	36,96	28,33	-8,63	-

 

Як видно з даних табл. 2.3 в  2011 р. середньорічна вартість оборотних фондів підприємства склала 372,29 тис. грн. Порівняно з минулим роком вона збільшилася на 32,38 тис. грн. або на 9,52%. Такі зміни обумовлені збільшенням обсягів запасів та дебіторської заборгованості.

Коефіцієнт оборотності розраховувався за формулою:

 

^{,           (2.1)}

де ВР – виручка від реалізації, тис. грн.; 

СЗОФ – середні залишки оборотних  фондів, тис. грн. 

 

В 2011 р. цей показник склав 2,44, що на 0,34 грн. менше рівня минулого року або на 12,11%.  Така ситуація виникла внаслідок перевищення обсягів зміни обсягів реалізації порівняно з обсягами зміни в 2011 р. середньорічної вартості оборотних фондів. Обернений до коефіцієнта оборотності, коефіцієнт завантаження, навпаки - порівняно з минулим роком збільшився на 0,05 грн. або на 13,78%.

Тривалість одного обороту розраховується за формулою:

 

^{,             (2.2)}

де Тп – тривалість періоду, днів

 

В 2011 р. даний показник склав 147,65 дні. За минулий рік вона збільшилася на 17,88 днів, що є негативним моментом. У відсотковому відношенні темпи зростання склали 13,78%.

Рентабельність оборотних фондів визначається за формулою:

 

^{,             (2.3)}

 

де П - прибуток

     СЗОФ – середні  залишки оборотних фондів за рік.

Даний показник в 2011 році склав 28,33% і порівняно з минулим роком зменшилася на 8,63%. Зменшення рівня рентабельності відбулося за рахунок зменшення обсягів прибутку та вартості оборотних фондів підприємства.

 

 

 

3. Особливості організації продажу продовольчих та непродовольчих товарів

3.1 Організація продажу   продовольчих товарів

Висновок державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку (експертний висновок, етикетка) щодо якості й безпеки продукції у ветеринарному відношенні, наявність документів про сплату ринкового збору й наданих послуг є підставою для занимания продавцем місця на ринку по профілі торгівлі.

На ринках дозволяється продавати  харчові продукти, не заборонені для  реалізації.

Такі харчові продукти можна  продавати тільки при наступних умовах:

- готові м'ясні вироби й м'ясні  напівфабрикати, молоко й молочні  продукти, консерви, курячі яйця  й інші промислового виробництва  – наявності документів, що підтверджують  їхня якість і безпека (копії  сертифіката відповідності або свідчення про визнання, якщо продукція підлягає обов'язковій сертифікації, і копії документа виробника, що підтверджує належну якість, а також відповідних ветеринарних документів);

- м'ясо, отримане від вибою  худоби у власних або фермерських  господарствах – при наявності ветеринарної довідки про предзабойом, клінічний стан тварин або ветеринарного свідчення (довідки), виданих місцевою установою державної ветеринарної медицини, і висновку державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку;

- молоко й молочну продукцію,  отриману від власних або фермерських  господарств - наявності довідки  про клінічний огляд тварини  й епизоотичнім стані місцевості, виданої установою державної  ветеринарної медицини по місцю  вироблення продукції, особистої  медичної книжки продавця, виданої у встановленому порядку, і при наявності висновку державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку;

- курячі яйця, отримані від власних  або фермерських господарств  – наявності свідчення або  довідки про клінічний огляд птаха й епизоотичнім стані місцевості, виданої місцевою установою державної ветеринарної медицини, і при наявності висновку державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку;

- мед, отриманий від власних  або фермерських господарств, при продажі в межах району проживання власника - наявності ветеринарного свідчення (довідки) місцевої установи ветеринарної медицини (за межами району – ветеринарно-санітарного паспорта на пасіку) і наявності висновку державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку;

- рибу й рибопродукти, інші гідробіонти  промислового виробництва – наявності  копії документа виробника, що  підтверджує належна якість і  копії сертифіката відповідності  або свідчення про визнання, якщо  продукція підлягає обов'язковій сертифікації, а також відповідних ветеринарних документів;

- рибу, інші гідробіонти непромислового  виробництва — наявності ветеринарного  свідчення (довідки) місцевого  установи ветеринарної медицини  й висновку державної лабораторії  ветеринарно-санітарної експертизи на ринку;

- картопля, овочі, фрукти, у тому  числі тропічні, ягоди, баштанні  культури, сухофрукти, горіхи, сушені  гриби окремо від солінь, квашеної  й маринованої плодоовочевої  продукції - наявності висновку  державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку;

- продукцію рослинного походження, що доставлена для реалізації  від власних або фермерських  тепличних господарств, і що  має експертний висновок державної  лабораторії ветеринарної медицини  по місцю виходу продукції  щодо якості й безпеки - ветеринарного контролю (огляду), а при необхідності - лабораторного дослідження;

- масло (крім промислової розфасовки), дикоростучі плоди, ягоди й  свіжі гриби - наявності висновку  державної лабораторії ветеринарно-санітарної  експертизи на ринку;

- солоно-квашені, мариновані овочі  й фрукти – наявності висновку  державної лабораторії ветеринарно-санітарної  експертиза на ринку й дотримання  діючих ветеринарно-санітарних вимог  при торгівлі;

- зернові, круп'яні продукти, борошно  в чистих мішках або іншій тарі, розміщеної на підставках, стелажах або піддонах, - наявності висновку державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку.

Продукція, що підлягає обов'язковій  сертифікації, дозволяється до продажу  при наявності копій сертифіката відповідності або свідчення про визнання, виданих у встановленому порядку.

На ринках забороняється продаж:

- фізичними особами, які не  є суб'єктами підприємницької  діяльності - хліба й хлібобулочних  виробів, алкогольних напоїв і  тютюнових виробів; 

- кондитерських і кулінарних виробів, напівфабрикатів з м'яса й риби (фарш, котлети, кров'яні й домашні ковбаси, сальтисон, холодець, ікра рибна), а також консервованих продуктів (овочі, м'ясо, риба, ікра й інші консерви), виготовлених у домашніх умовах;

 

- готових продуктів тваринного  походження промислового виробництва  (масла вершкового, сирів, ковбас, копчення) без наявності документів, які засвідчують їхню якість  і безпеку (копії сертифіката  відповідності або свідчення  про визнання, якщо продукція  підлягає обов'язковій сертифікації, і копії документа виробника, що підтверджує належну якість товару, а також відповідних ветеринарно-санітарних документів);