Організація продажу товарів на ринках роботу виконано за матеріалами «Центрального» ринку

Значно коливається і вартість оренди одного торгівельного майданчика. Зокрема вартість оренди 1 м² площі складає від 25 до 75 грн. в залежності від місця розташування. Тобто орендна плата за оренду торгівельного майданчика площею біля 12 м² складає 600 грн/міс. В цілому на ринку біля 150 торгівельних майданчиків різної площі та значна кількість відкритих торгівельних місць.

Торгівельні майданчики здаються в  оренду з такими комунікаціями як:

- освітлення (до приміщення підведено  освітлення, встановлено електрозчитувальний прибор);

- підведено воду (такі торгівельні  майданчики здаються в оренду  для торгівлі продуктами харчування, кондитерськими виробами тощо);

- підведено газ (такі торгівельні  майданчики здаються в оренду  під кафе);

- підведено каналізацію.

Усі торгівельні майданчики мають  відповідні правоустановчі документи. При цьому між суб’єктом підприємницької  діяльності та підприємством Дніпровський ринок ОСС укладається договір  оренди чи купівлі-продажу та оренди.

Підприємство також здає в оренду комплекти холодильного обладнання.                                      

         

 

 

 

5.Шляхи удосконалення  організації продажу продовольчих  та непродовольчих товарів на  ринках

Конкуренція, що посилюється в торгівлі на ринках і у внутрішній торгівлі в цілому, примушує ринки диверсифікувати свою діяльність, тобто розширяти функції, перебудовувати структуру та організацію торгівлі, оновлювати технології на основі досягнень науково-технічного прогресу та активізації інвестиційної діяльності.

Диверсифікація технологій на ринках полягає в новаторському підході  до побудови самих ринків, технологічному плануванні зон торгівлі, раціоналізації, механізації, електронізації торговельно-технологічних  операцій і процесів на базі сучасного обладнання, техніки, приладів.

У сферу організації торгівлі диверсифікація проникає ще глибше, внаслідок чого максимально розширюється асортимент товарів та послуг, поглиблюється  спеціалізація продавців, впроваджуються активні методи продажу товарів, зокрема широко практикуються приймання замовлень на доставку товарів додому, зниження цін, гарантії.

У процесі диверсифікації в структурі  ринків з'являються об'єкти побутового, фінансового, соціально-культурного, правового, інформаційного обслуговування. Активізується оптова торгівля, виникають спеціалізовані оптові ринки. Відновлюють свою роботу торгово-заготівельні підприємства ринків, діяльність яких спрямована на закупівлю сільськогосподарської продукції у її виробників.

З урахуванням викладеного можна визначити такі пріоритети в розвитку і функціонуванні ринків:

створення ринків різних територіальних масштабів та спеціалізацій;

розширення функцій ринків, зокрема: надання послуг, інфраструктурне  обслуговування, активізація власної  підприємницької діяльності;

зростання значення ринків у забезпеченні зайнятості безробітного населення, збільшення грошових доходів сільських жителів;

спрямування діяльності стихійно утворених  ринків у цивілізоване русло шляхом вжиття передбачених законодавством контрольно-наглядових заходів, що призведе до посилення процесу детінізації товарно-грошового обігу, істотного зменшення надходження в продаж неякісних товарів;

запровадження багатоджерельного  фінансування ринків шляхом залучення  коштів іноземних і вітчизняних  інвесторів, суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють торгівлю на ринках;

удосконалення нормативно-правової бази у сфері землекористування, взаємовідносин ринків із місцевими органами виконавчої влади, суб'єктами підприємницької  діяльності, товаровиробниками, споживачами.

У міру реалізації пріоритетних напрямів розвитку і функціонування ринків будуть створені умови для поступового  перетворення ринків у торговельно-сервісні комплекси, які є сукупністю функціонально  і організаційно взаємопов'язаних об'єктів торгівлі і надання послуг, зосереджених у єдиному будівельно-архітектурному комплексі із спільним органом управління. Залежно від об'єктів, їх профілю, форм і методів обслуговування будуть створені різні види торговельно-сервісних комплексів.

Інтенсивне перетворення діючих ринків у торговельно-сервісні комплекси повинне відбуватися в три етапи на основі подальшої диверсифікації торгівлі на ринках за умови постійного зміцнення матеріально-технічної бази.

Перший етап передбачає перетворення в торговельно-сервісні комплекси великих ринків з широким асортиментом непродовольчих товарів, а також ринків, що будуть уводиться в експлуатацію найближчим часом.

Другий етап передбачає створення  торговельно-сервісних комплексів на базі великих продовольчих, а також середніх за обсягами діяльності змішаних і непродовольчих ринків. Відбудеться створення таких комплексів різних територіальних масштабів. Змішані ринки перетворюватимуться в торговельно-сервісні комплекси через паралельне створення підкомплексів з реалізації продовольчих і непродовольчих товарів.

Третій етап передбачає визначення економічної ефективності і доцільності  функціонування ринків, в результаті чого лише частина продовольчих ринків отримає статус торговельно-сервісних  комплексів. Решта ринків розвиватимуться як спеціалізовані ринки відповідно до їх функціонального призначення, оскільки основна частина продовольчих товарів у перспективі реалізовуватиметься через стаціонарні підприємства роздрібної торгівлі. Разом з тим, доки існуватиме дрібнотоварне виробництво в сільському господарстві, збережуть свій статус і функціонуватимуть роздрібні і оптові ринки з реалізації сільськогосподарської продукції. З посиленням конкуренції в роздрібній торгівлі, відновленням і розширенням торговельної мережі відпаде потреба в функціонуванні дрібних продовольчих і непродовольчих ринків.

Аналіз умов перехідної економіки  та вивчення досвіду зарубіжних країн  дають змогу стверджувати, що найближчим часом зростання кількості ринків припиниться і настане період глибоких трансформацій у ринковій мережі, який супроводжуватиметься ліквідацією частини ринків, переходом від екстенсивної до інтенсивної фази розвитку.

Сучасний стан розвитку ринків і  багатофункціональний характер їх діяльності об'єктивно вимагають створення  цілісної системи регулювання, яка повинна включати:

нормативно-правове забезпечення;

фінансово-економічне регулювання;

контрольно-наглядові заходи;

ресурсне забезпечення.

Система регулювання передбачає:

визначення типів, видів, категорій  ринків, їх завдань, функцій, структури, взаємовідносин з місцевими органами виконавчої влади, продавцями і покупцями та закріплення їх у Положенні про ринки;

внесення змін до Правил торгівлі на ринках з урахуваннями посилення  вимог до влаштування та утримання  територій ринків у належному технічному та санітарному стані, розширення асортименту товарів і послуг, впровадження стимулюючих, активних форм і методів продажу товарів;

визначення поняття торговельне  місце на ринку з урахуванням  того, що це площа, відведена фізичній або юридичній особі для ведення торгівлі, розмір якої визначається адміністрацією ринку залежно від виду продукції, що реалізується, за попереднім узгодженням з органами місцевого самоврядування;

створення дієвого механізму залучення  вітчизняних і іноземних інвестицій у розвиток ринків;

перерозподіл за рішенням органів  місцевого самоврядування через  місцеві бюджети частки ринкового  збору із спрямуванням цих коштів на покриття ринками витрат, пов'язаних із створенням належних умов для торгівлі на ринках, розвитком їх матеріально-технічної бази та організації ринкового збору;

активну підтримку сільськогосподарських  товаровиробників шляхом зменшення  в установленому порядку розмірів ринкового збору, земельного податку, орендної плати;

удосконалення спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва на ринках.

Контрольно-наглядові заходи носитимуть системний характер з акцентом на захист прав та інтересів споживачів. Тому слід істотно вдосконалити функції  з контролю органів виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.

Концепція передбачає посилення вимог  до порядку здійснення торговельної діяльності, запобігання проявам  несумлінної конкуренції, посилення  захисту прав учасників торгівлі на ринках, визначення в установленому порядку відповідальності продавців і адміністрації ринку за порушення Правил торгівлі на ринках.

Для забезпечення реалізації на ринках якісної та безпечної продукції  слід поліпшити матеріально-технічну базу державних лабораторій ветеринарно-санітарної експертизи, створити належні умови для роботи служб, до повноважень яких входить припинення реалізації на ринках контрафактної, фальсифікованої та контрабандної продукції.

Проблему стихійної торгівлі доцільно розв'язувати шляхом надання відповідного статусу "торговим рядам", "торговим майданчикам" та ліквідації стихійних ринків.

Ресурсне забезпечення охоплює  джерела інвестування, впровадження інновацій, технічне оснащення, землекористування, інформаційне та кадрове забезпечення діяльності ринків.

Поновлення матеріально-технічної бази ринків, створення їх інфраструктури здійснюватиметься на основі недержавного фінансування, зокрема із залученням коштів власників ринків, суб'єктів підприємницької діяльності, товаровиробників, споживчих товариств, їх спілок, іноземних інвестицій та кредитів банків.

Будівництво нових ринків, розширення та реконструкція існуючих здійснюватиметься  відповідно до сучасних проектів, що вимагатиме організації і відновлення діяльності спеціалізованих проектно-конструкторських, будівельних і постачальницьких фірм. Вони сприятимуть впровадженню інноваційної та науково-технічної політики на ринках. Широкий розвиток отримає практика постачання обладнання на умовах лізингу, франчайзингу.

Укомплектування ринків торгово-технологічним  обладнанням, ваговимірювальними приладами, інвентарем, спецодягом здійснюватиметься відповідно до норм оснащення, які будуть розроблені для кожного типу і категорії ринків. Найближчим часом доцільно обладнати торговельні місця на ринках електронними вагами.

Актуальною стає проблема виділення  і закріплення за ринками земельних  ділянок. Під час будівництва  нових ринків або розширення існуючих, а також розташування об'єктів  інфраструктурного обслуговування на прилеглих до ринків територіях надання земельних ділянок здійснюватиметься відповідно до генеральних планів населених пунктів та за наявності проекту об'єкта розбудови.

Земельні ділянки для будівництва  та функціонування ринків надаватимуться в установленому законодавством порядку в довгострокову оренду суб'єктам підприємницької діяльності.

Ефективність функціонування ринків безпосередньо залежить від кваліфікації кадрів, тому у найближчій перспективі  посилюватимуться вимоги до професійної  підготовки осіб, які здійснюють управління ринками, підприємців. У навчальних закладах проводитиметься підготовка спеціалістів з менеджменту, економіки, права за програмами, адаптованими до специфіки діяльності ринків. Буде налагоджено також систему перепідготовки кадрів і підвищення їх кваліфікації.

Необхідною умовою функціонування сучасного ринку є його інформаційне забезпечення. Спеціальні інформаційні служби надаватимуть суб'єктам підприємницької діяльності і адміністраціям ринків оперативну комерційну інформацію, нормативні матеріали. Істотно поліпшиться інформація споживачів про їх права, характеристику товарів, послуг, цін та тарифів на ринках.

 

ВИСНОВКИ

 

Розвиток мережі ринків з продажу  продовольчих та непродовольчих товарів  в Україні зумовлює зростання  масштабів товарно-грошового обігу, забезпечення соціальної підтримки значної частини населення, розширення сфер діяльності та збільшення торгового обороту суб'єктів підприємницької діяльності. Разом з тим, неконтрольоване зростання стихійної торгівлі посилює тінізацію обігу товарів та послуг. Нерегульований розвиток ринків зумовлює деформацію інфраструктури внутрішньої торгівлі, погіршення якості торговельного обслуговування населення.

Ринок - це створений в установленому  порядку на відведеній земельній  ділянці суб'єкт підприємницької  діяльності або його відокремлений підрозділ, функціональними обов'язками якого є надання послуг та створення продавцям і покупцям належних умов для купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозиції.

У зв'язку з цим, виникає потреба  у визначенні місця і ролі ринків як складової внутрішнього споживчого ринку, розроблення заходів із створення належної інфраструктури торгівлі на ринках, що сприятиме підвищенню доходів суб'єктів підприємницької діяльності, а це, у свою чергу, дасть змогу їм розширювати свій бізнес.

Розвиток і розширення торгівлі на ринках на сучасному етапі характеризується наступними факторами:

- об’єктивною основою розвитку реалізації непродовольчих товарів на ринках є кризовий стан вітчизняної промисловості, що супроводжується значним звуженням асортименту товарів, низькою їх якістю та високою ціною;

- торгівля на ринках є найбільш демократичною формою реалізації продукції, що зумовлюється практично необмеженим колом, як продавців, так і покупців, зведенням до мінімуму втручання держави на процес ціноутворення;

- розвиток торгівлі на ринках сприяє відносній економії коштів населення на придбання товарів, що має надзвичайно важливе значення для малозабезпечених верств населення;

- торгівля на ринках в сучасних умовах є місцем зайнятості багатьох людей, що дозволяє вижити в складних економічних умовах.

Ефективність торгівлі на ринках в  значній мірі залежить від рівня  її організації. Основними напрямками реалізації резервів розвитку торгівлі на ринках є:

- залучення юридичних і фізичних осіб до торгівлі на ринках;