Організація торгово-технологічного процесу з продажу продовольчих товарів

УДК

ОРГАНІЗАЦІЯ ТОРГОВО-ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ З ПРОДАЖУ ПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ

Ажель Юлія

Харківський торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету

Науковий  керівник

Огієнко С.О., к.е.н., доцент

jul_ka1992@mail.ru

 

Характерною рисою науково-технічного прогресу на сучасному етапі є його розвиток не тільки в промисловості, але і в інших галузях народного господарства і особисто в торгівлі.

Дослідженням  питання торгівлі займалося багато науковців, серед яких     В. В Апопій, П. Ю. Балабан, 3.В.Герасимчук, Л.Л.Ковальська, І.М. Вахович.

Торгівля  — це процес обміну товарами, послугами, цінностями і грошима[1].

Організація торгівлі – це сукупність упорядкованих  і взаємодіючих організаційних елементів (торговельних підприємств, організацій, підсистем), що створюють цілісну  систему, а також комплекс цілеспрямованих  організуючих дій, що забезпечують функціонування торгівлі [1].

Технологічний процес в торгівлі – це сукупність способів і засобів завершення процесів виробництва в сфері обігу, переміщення товарів з пунктів виробництва в райони споживання і їх продажу [1].

Основними принципами організації технологічних процесів в продовольчих магазинах є [2]:

- комплексний підхід до вироблення оптимальних варіантів продажу товарів;

- відповідність технології сучасному науково-технічному рівню;

- економічна ефективність прийнятої схеми продажу товарів;

- збереження якості товарів.

Продовольчі магазини – це магазини, що торгують продовольчими товарами. В них розрізняють три основні схеми технологічного процесу продажу[2].

Перша схема включає приймання товарів і подачу їх безпосередньо з прийомної площадки в торговий зал для продажу. Застосування цієї схеми технологічного процесу обуславлює необхідність виділяти для її здійснення два функціональних приміщення: для приймання товарів і для їх продажу.У другій схемі технологічний процес складається з трьох операцій: приймання, зберігання товарів і їх продажу.Найбільш складною є третя схема технологічного процесу, яка застосовується при організації продажу товарів, що вимагають попередньої доопрацювання перед подачею їх в торговий зал (наприклад, звільнення від фабричної упаковки, фасування, упакування). Застосування цієї схеми вимагає наявність ще одного функціонального приміщення, яке необхідне для підготовки товарів до продажу.

Невід’ємною частиною будь-якого технологічного процесу в торгівлі є безпосереднє обслуговування покупців, яка виступає однією з основних його функцій. Складові елементи процесу продажу товарів у продовольчих магазинах діляться на [4]:

- основні: пропозиція товару, консультації покупців, операції з відпуску товару, розрахунково-касові операції;

- допоміжні: приймання товарів, розміщення та укладання їх на складі,

підготовка товарів, робочих місць і зон обслуговування покупців до продажу,

внутрішня транспортування товарів.

Дуже важливе  значення мають допоміжні елементи процесу продажу. Адже на цих етапах проводиться перевірка кількості  та якості товарів, що прибули для продажу, їх розміщення на складах та підготовка до продажу. Тому саме їх і розглянемо детальніше. Допоміжні елементи застосовуються поетапно:приймання і зберігання товарів; підготовка товарів до продажу та безпосередньо продаж товарів [7], які слід розгляну більш детально.

І етап - приймання і зберігання товарів є важливими етапом роботи торгового підприємства. Недотримання правил приймання товарів, неправильне їх оформлення призводить до ускладнення пред'явлення претензій до постачальника або до транспортної організації за недопоставку або поставку недоброякісних товарів. Приймання здійснюється матеріально відповідальними особами за кількістю та якістю (завідуючими відділами, секціями, товарознавцями) на підставі супровідних документів (рахунків-фактур, товарно-транспортних накладних, описів, пакувальних ярликів). Якщо товари прибули без супровідних документів, приймання проводиться за актом, в якому вказують фактичну наявність товару і відзначають відсутність документів. Приймання товарів за кількістю полягає в звірці маси, числа місць, одиниць товару, що фактично надійшли з показниками рахунків-фактур, товарно-транспортних накладних та інших супровідних документів.

Особливостями умов поставки, договорами може бути передбачена вибіркове приймання за кількістю з поширенням результатів перевірки на всю партію.

При виявленні недостачі приймання товарів призупиняється, і для подальшої приймання і складання двостороннього акта викликається представник постачальника. У разі неявки представника постачальника приймання товарів за кількістю здійснюється [7]:

- з участю представника іншого промислового підприємства (організації), виділеного його керівником;

- з участю представника громадськості підприємства-одержувача, якого призначає керівник організації торгівлі. Громадські представники затверджуються рішенням місцевого комітету торгової організації;

- приймання може бути одностороннім, якщо на це дана згода постачальника.

В організації приймання товарів велике значення має попереднє встановлення часу прибуття і кількість товарів, що дозволяє своєчасно підготуватися до приймання товару на складі.

Склад –  це споруда, різноманітне обладнання та внутрішня транспортна система, яка застосовується для прийому, розміщення та зберігання матеріальних цінностей, підготовки їх до споживання та видачі споживачу. До підготовчих заходів із приймання вантажів на складі відносяться [5]:

- встановлення місця розвантаження транспортних засобів, максимально наближеного до приміщення для зберігання;

- розрахунок необхідної кількості і видів підйомно-транспортного устаткування і підготовка їх до прибуття товарів;

- завчасне визначення місць зберігання, номерів штабелів і т.п. для прибуваючих на склад товарів;

- підготовка документації, пов'язаної з оформленням приймання-здачі товарів.

Приймання товарів за якістю проводиться відповідно до вимог, передбачених стандартами, технічними умовами, а також за супровідними документами (сертифікатами, посвідченнями про якість) і, як правило шляхом вибіркової перевірки. Суцільне приймання проводиться лише у випадках, передбачених стандартами, технічними умовами, умовами договору. Одночасно виробляється приймання тари за кількістю, перевіряється комплексність товару, маркування. При виявленні невідповідності якості, маркування продукції і тари встановленим вимогам одержувач зобов'язаний забезпечити зберігання товарів в умовах, що запобігають подальше погіршення їх, викликати для участі у продовженні приймання і складання акту представника постачальника. Якщо ж представник постачальника не з'явився, то перевірка якості товару проводиться експертом бюро товарних експертиз, представником інспекції якості, якщо на неї покладено цей обов'язок. Результати приймання оформляються актом, служать документами для пред'явлення претензій постачальнику за кількість і якість.

Забраковані товари приймаються на тимчасове зберігання (під схоронну розписку) до рішення постачальника про їх подальше використання.

З моменту надходження товару до моменту продажу проходить час, протягом якого товар зберігається в магазині.

Зберігання продовольчих товарів в умовах магазину має деякі   особливості [6]:

- короткочасність перебування товару в магазинах, і отже, більш швидке оновлення товарних запасів;

- відносно невеликі розміри цих запасів.

Особливості, які визначають умови зберігання товарів у магазині,це: створення надійного режиму зберігання; раціональне розміщення товарів; проведення санітарно-гігієнічних та попереджуючих заходів [5,6]. При організації зберігання товару основна увага повинна бути приділена боротьбі з товарними втратами. Розрізняють такі види втрат:

- природне зменшення товарів:природний спад (сушіння, витік) відбувається неминуче за нормальних умов зберігання і обробки товарів в силу їх фізико-хімічних властивостей. Для природного убутку встановлюються певні норми по кожному окремому товару, які і диференціюються по періодах року і кліматичних зонах. Норми встановлені у відсотках до роздрібного товарообороту незалежно від термінів зберігання товарів у магазині. На штучні товари та товари, що надійшли в магазин в розфасованому вигляді, ці норми не поширюються;

- втрати, що актуються: товари-бій, лом, псування товарів.

Проведення  досконалої прийомки являється одним з факторів, що впливає на якість товару в магазині.

ІІ етап – підготовка товарів до продажу, яка сприяє звільненню продавців та інших працівників від зайвих витрат часу й праці в процесі обслуговування покупців, швидкому відпуску товарів і збільшення відпускної здатності магазинів, скорочує товарні втрати і підвищує коефіцієнт використання торговельного залу. Операції з підготовки товарів до продажу діляться на: сортування, калібровка, миття, фасування, пакування [5].

ІІІ етап – продаж товарів є заключним етапом технологічного процесу на торговельному підприємстві.Особливість продажу товарів, послідовність проведення окремих операцій залежить від складності асортименту продаваних товарів, характеру попиту покупців, застосовуваних форм продажу. Незважаючи на принципові відмінності в організації продажу товарів із застосуванням різних форм (особливо самообслуговування) і з індивідуальним обслуговуванням покупців, вони мають і спільні риси. У магазинах процес продажу складається з наступних операцій [3]:

- зустріч покупця і виявлення попиту – початковий елемент процесу продажу. Його завдання - виявити наміри покупців відносно моделі, фасону, якості, ціни та інших ознак товару;

- пропозиція і показ товарів – найважливіший складовий елементом процесу обслуговування покупців. Правильна організація показу товарів можлива тільки наоснові добре продуманої схеми розміщення товарів, застосування сучасних способів їх викладки. Раціональна викладка товарів здійснюється на основі наступних принципів: використовувати всі вільні місця в торговому залі; товари, що мають однакове значення, повинні бути розташовані в одному відділі магазину; супутні товари повинні бути виставлені в безпосередній близькості від основних; нові товари, на які необхідно звернути особливу увагу покупців, потрібно викладати на видних місцях; товари зниженого попиту доцільно розташовувати з відповідними групами товарів, що мають підвищений попит;

- допомога у виборі товарів і консультація – підвищує культуру торгівлі, проводиться при показі і відборі товарів і включає відомості про призначення товарів різних марок, властивості товару і норми споживання окремих товарів, відповідно виробів сучасній моді. Консультація не повинна обмежуватися лише відомостями про товар, якими цікавиться покупць, а й сприяти пропаганді нових товарів, вихованню  смаків покупців.

- оплата вартості товарів, упаковка та видача товарів – заключна стадія процесу обслуговування покупців і може здійснюватися у розрахунковому вузлі, де покупець пред'являє товари контролеру-касиру, самостійно відібрані в залі самообслуговування.

Велике значення в технологічному процесі має рекламне оформлення магазинів, яке вирішується з урахуванням архітектурних особливостей будівлі, інтер'єру магазину і конструкції торгово-технологічного обладнання. Для підвищення якості і прискорення обслуговування покупців у торговельному залі слід розміщувати різні покажчики та довідкові таблиці.

Таким чином, торгівля, будучи пов'язаною з багатьма галузями народного господарства, використовує досягнення науково-технічного прогресу кожної з них. Так, науково-технічний прогрес у сфері виробництва товарів народного споживання робить істотний вплив на вдосконалення форм і методів продажу товарів. Розвиток виробництва сучасних продовольчих товарів та їх впровадження змінюють зміст процесів управління торгівельною діяльністю.

Науково-технічний прогрес в торгівлі на ряду з впровадженням передової продукції проявляється також у вдосконаленні в технології товароруху і продажу товарів, застосування сучасних методів управління. В даний час науково-технічний прогрес в торгівлі характеризується масовим впровадженням прогресивних форм продажу товарів.

 

Література

1. Підручник 3-тє вид. / за редакцією Апопія В. В. - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 632 с.

2. Герасимчук 3.В., Ковальська Л.Л., Вахович І.М. Організація та технологія торгівлі. – Л. «Видавництво», 2009. – 653 с.

3. Мерчандайзинг: Управление розничными продажами.— М.: Изд-во Жигульского, 2002. —223 с.

4. Организация и технология торговых процессов: учебник / ф. Г. Панкратов, э. А. Арустамов, п. Ю. Балабан и др.; рук. Авт. Колл. Ф. Г. Панкратов. — М.: Экономика, 1990. —304 с.

5. Правила торговли. Сборник нормативной документации (с изменениями и дополнениями по состоянию на 01.01.2012) – Х.: ООО «Конус», 2012.-224с.

6. Гончарова В.И., Голощапова Г.Я. Товароведение пищевых продуктов. —М.: Экономика, 1990.