Роль торгово-промислової палати в розвитку зовнішньоекономічних зв’язків України з іншими країнами

Завданнями торгово-промислових палат є:

– сприяння розвиткові зовнішньоекономічних зв'язків, експорту українських товарів і послуг, надання практичної допомоги підприємцям у проведенні торговельно-економічних операцій на внутрішньому та зовнішньому ринках, освоєнні нових форм співробітництва;

– представлення інтересів членів палати з питань господарської діяльності як в Україні, так і за її межами;

– організація взаємодії між суб'єктами підприємницької діяльності, координація їх взаємовідносин з державою в особі її органів;

– участь в організації в Україні та за кордоном професійного навчання і стажування фахівців – громадян України з питань підприємництва, розвитку конкуренції, а також у розробленні та реалізації державних і міждержавних програм у цій галузі;

– надання довідково-інформаційних послуг, основних відомостей, що не є комерційною таємницею, про діяльність українських підприємців і підприємців зарубіжних країн згідно з національним законодавством, сприяння поширенню, зокрема через засоби масової інформації, знань про економіку і науково-технічні досягнення, законодавство, звичаї та правила торгівлі в Україні і зарубіжних країнах, можливості зовнішньоекономічного співробітництва українських підприємців;

– сприяння в організації інфраструктури інформаційного обслуговування підприємництва;

– надання послуг для здійснення комерційної діяльності іноземним фірмам та організаціям;

– встановлення і розвиток зв'язків з іноземними підприємцями, а також організаціями, що об'єднують або представляють їх, участь у роботі міжнародних неурядових організацій та інших спільних організацій;

– сприяння розвитку торгових та інших чесних звичаїв у підприємницькій діяльності, участь у розробленні правил професійної етики у конкуренції для різних сфер підприємницької діяльності, галузей економіки, спілок та об'єднань підприємців;

– виконання інших завдань, передбачених її статутом.

Торгово-промислові палати створюються за принципом добровільного об'єднання їх засновників. Принцип добровільного об'єднання підприємців у торгово-промислову палату полягає у праві вибору входити або не входити до її складу. Торгово-промислові палати створюються на території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (регіональні торгово-промислові палати). У межах кожної з цих адміністративно-територіальних одиниць може бути створена лише одна торгово-промислова палата. На території України діє Торгово-промислова палата України, членами якої є торгово-промислові палати, створені відповідно до цього Закону, юридичні особи, які створені і діють відповідно до законодавства України, громадяни України, що зареєстровані як підприємці, та їх об'єднання. Члени регіональних торгово-промислових палат одночасно є членами Торгово-промислової палати України.

Торгово-промислова палата створюється за ініціативою не менш як 50 засновників, які перебувають на відповідній території. Засновники торгово-промислової палати скликають установчий з'їзд (конференцію) або загальні збори, на яких приймається статут і створюються керівні органи торгово-промислової палати. Членами торгово-промислової палати можуть бути лише юридичні особи, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадяни України, зареєстровані як підприємці, та їх об'єднання.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» статут торгово-промислової палати повинен містити: найменування і цілі діяльності, завдання та функції торгово-промислової палати; найменування адміністративно-територіальної одиниці, в межах якої торгово-промислова палата здійснює свою діяльність; умови і порядок прийняття до складу членів торгово-промислової палати та виходу з нього; права та обов'язки членів торгово-промислової палати; порядок створення керівних органів торгово-промислової палати та визначення меж їх компетенції, терміни повноважень і порядок прийняття ними рішень; відомості про джерела формування майна торгово-промислової палати; порядок внесення змін до статуту; порядок припинення діяльності торгово-промислової палати і правонаступництво на її майно та кошти; право торгово-промислової палати відповідно до законодавства України створювати, реорганізовувати, ліквідовувати підприємства та організації для виконання своїх статутних завдань.

До статуту можуть включатися й інші положення, що стосуються діяльності торгово-промислової палати. Статут торгово-промислової палати не має суперечити законодавству України, а статут регіональної торгово-промислової палати також Статуту Торгово-промислової палати України.

Торгово-промислова палата набуває статусу юридичної особи з дня її державної реєстрації.

Державна реєстрація Торгово-промислової палати України провадиться Міністерством юстиції України, Торгово-промислової палати Автономної Республіки Крим – Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, інших торгово-промислових палат – відповідно обласними, Київським та Севастопольським міськими управліннями юстиції.

Наказом Міністерства юстиції України №35/5 від 8 червня 1998 р. затверджено Положення про порядок державної реєстрації торгово-промислових палат. Відповідно до Положення для реєстрації регіональних торгово-промислових палат в органах юстиції подаються такі документи: заява засновників або уповноваженого представника (представників), підписи яких засвідчуються у встановленому законодавством порядку; нотаріально засвідчена копія статуту торгово-промислової палати; нотаріально засвідчена копія протоколу установчого з'їзду (конференції) або загальних зборів засновників, що прийняли Статут (не менш як 50); відомості про засновників (не менш як 50): для юридичних осіб – назва юридичної особи, її місцезнаходження, копія документа про реєстрацію (нотаріально засвідчена); для фізичних осіб – громадян України, зареєстрованих як підприємці, – прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання, відомості про реєстрацію як підприємця; документ про сплату реєстраційного збору. Для реєстрації Торгово-промислової палати України до Міністерства юстиції України подаються: заява Торгово-промислової палати України; нотаріально засвідчена копія Статуту; нотаріально засвідчена копія протоколу з'їзду (конференції) або загальних зборів засновників, що прийняли Статут; документ про сплату реєстраційного збору.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» торгово-промислові палати та інші установи та організації, для яких законом установлені особливості державної реєстрації, набувають статусу юридичної особи лише з моменту їх державної реєстрації у порядку, встановленому цим Законом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2.Права торгово-промислових  палат в Україні

Діяльність торгово-промислових палат (ТПП) регулюється Законом України “Про торгово-промислові палати в Україні” від 02.12.1997 р.

Відповідно до Закону, назва “торгово-промислова палата” та утворені на його основі словосполучення можуть використовуватися лише стосовно організацій, створених відповідно до цього Закону. Інші організації не мають права використовувати у своїх назвах словосполучення “торгово-промислова палата”, “торгова палата” або “промислова палата” і не підлягають державній реєстрації під назвами, що містять ці словосполучення.

 Отже, законодавством України  статус ТПП установлений як  не-комерційної організації, що характеризується  двома основними ознаками: неприбутковістю і нерозподілом прибутку між її членами.

 Закон надав ТПП статусу  юридичної особи з усіма властивими  їй ознаками, включаючи самостійну  відповідальність за своїми обов'язками  та наявність відокремленого майна. Водночас ТПП чітко виділені з кола юридичних осіб шляхом введення спеціальних обмежень на використання найменування “ТПП” у найменуваннях інших комерційних та некомерційних організацій.

ТПП надані численні права, у тому числі:

- проводити за дорученням державних  органів незалежну експертизу  нормативно-правових актів з питань економіки, зовнішньоекономічних зв'язків, а також з інших питань, що стосуються прав та інтересів підприємців;

- представляти і захищати законні  інтереси ТПП або за дорученням  її членів їх інтереси;

- надавати за дорученням українських  та іноземних юридичних і фізичних осіб послуги, пов'язані із захистом їх прав та інтересів, відповідно до законодавства України та міжнародних договорів України;

- проводити на замовлення українських  та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначити їх вартість;

- засвідчувати і видавати сертифікати  про походження товарів, сертифікати визначення продукції власного виробництва підприємств з іноземними інвестиціями та інші документи, пов'язані із здійсненням зовнішньоекономічної діяльності;

- створювати за ініціативою  учасників спору третейські суди  відповідно до законодавства  України, галузеві або територіальні  комітети (ради) підприємців, цільові секції фахівців-консультантів.

Методичні та експертні документи, видані ТПП у межах їх повноважень, є обов'язковими для застосування на всій території України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.3.Принципи створення  торгово-промислових палат

Торгово-промислові палати створюються за принципом добровільного об'єднання їх засновників. Принцип добровільного об'єднання підприємців у торгово-промислову палату полягає у праві вибору входити або не входити до її складу.

Торгово-промислові палати створюються на території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (регіональні торгово-промислові палати). У межах кожної з цих адміністративно-територіальних одиниць може бути створена лише одна торгово-промислова палата.

На території України діє Торгово-промислова палата України.

Порядок створення торгово-промислової палати

1. Торгово-промислова палата створюється  за ініціативи не менш як 50 засновників, які перебувають на  відповідній території.

2. Засновники торгово-промислової  палати скликають установчий  з'їзд (конференцію) або загальні збори, на яких приймається статут і створюються керівні органи торгово-промислової палати.

Членами торгово-промислової палати можуть бути лише юридичні особи, які створені і діють відповідно до законодавства України та громадяни України, зареєстровані як підприємці, та їх об'єднання.

Із змісту Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" можна виділити основні принципи створення та діяльності ТПП: недержавності; державного сприяння ТПП, контролю та нагляду; неприбутковості; самоврядування; добровільності; легітимності; територіальності. Ці принципи містяться в різних розділах закону і не обмежуються положенням ст. 5 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", яка має найменування "Принципи створення торгово-промислових палат". Ми не ставимо за мету розкрити в цій роботі зміст усіх названих принципів, спинимося лише на тих, які мають пряме відношення до висвітлюваних нами проблем.

Принцип легітимності, по-перше, означає, що ТПП є статутною організацією, яка створюється та діє відповідно до законодавства України, має статус юридичної особи, повинна бути зареєстрована у порядку, визначеному законодавством. По-друге, засновниками та членами ТПП можуть бути лише юридичні особи, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадяни України, зареєстровані як підприємці, та їх об'єднання (ст.ст.1,7 Закону).

Поняття "створені" і "діють" корелюються відповідно поняттями "правоздатність" та "дієздатність" юридичної особи. Для юридичної особи вони виникають одночасно в момент її реєстрації. Обумовленість створення і діяльності юридичних осіб тезою"відповідно до законодавства України" означає набуття ними статусу юридичної особи за законами України і відповідно здійснення діяльності на підставі установчих документів. Іншими словами, юридичні особи, що мають статус нерезидентів, не можуть об'єднуватись в ТПП України, оскільки їх правоздатність та дієздатність виникає за національним законодавством країни їх утворення.

Не можуть бути учасниками ТПП представництва, відокремлені підрозділи підприємств, організацій, установ, які не мають статусу юридичної особи.

Щодо фізичних осіб, то їх право об'єднуватись в ТПП залежить від специфічної правоздатності, виникнення якої закон пов'язує з реєстрацією такої особи як підприємця. Разом з тим, не всякий підприємець (фізична особа) має право участі в ТПП, а лише громадянин України. Іноземці та особи без громадянства такими правами не наділені.

Членство в ТПП також може бути обмежене для тих учасників, які втратили відповідно до закону право на об'єднання в ТПП. Для підприємців та юридичних осіб такою ознакою є, наприклад, скасування їх державної реєстрації.

Принцип добровільності, відповідно до п. 1 ст. 5 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", полягає у праві підприємців входити або не входити до складу ТПП. Проте, розкриваючи зміст цього принципу, законодавець поширює його дію лише на підприємців, не згадуючи інших засновників, які за своїм статусом не займаються підприємницькою діяльністю, що на наш погляд є суттєвим недоліком змістовності згаданої статті, адже цей принцип є актуальним і для інших учасників об'єднання (юридичних осіб).

Принцип територіальності - це окрема форма законодавчого обмеження об'єднання в ТПП за кількісними та територіальними умовами їх створення.

За цими умовами в Україні діє лише одна Торгово-промислова палата України, в систему якої входять регіональні ТПП. Регіональність їх обумовлена межами областей, міст Києва та Севастополя, Автономної Республіки Крим. В межах кожного регіону може діяти лише одна регіональна ТПП. Це означає, що учасник РТПП Миколаївської області не може бути членом РТПП Одеської області і навпаки (ст. 6 ЗУ "Про торгово-промислові палати в України"). Разом з тим усі учасники регіональних ТПП є учасниками ТПП України (ст.13 ЗУ "Про торгово-промислові палати в України"). Загальна кількість РТПП визначається кількістю областей, автономних утворень та міст зі спеціальним статусом в Україні.