Роль торгово-промислової палати в розвитку зовнішньоекономічних зв’язків України з іншими країнами

Щодо змішаних ТПП, то їх кількісні та територіальні обмеження законом не визначені. Вони створюються за участю ТПП України та партнерських організацій як в Україні, так і за її межами.

Статут торгово-промислової палати не має суперечити законодавству України, а статут регіональної торгово-промислової палати – Статуту Торгово-промислової палати України.

Державну реєстрацію Торгово-промислової палати України провадять Міністерство юстиції України, Торгово-промислової палати Автономної Республіки Крим – Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці

Крим, обласні торгово-промислові палати, Київське та Севастопольське міські управління юстиції.

Для державної реєстрації торгово-промислової палати у відповідний орган, що здійснює реєстрацію, у місячний термін із дня прийняття статуту подається заява її засновників. До неї додаються нотаріально засвідчені копії статуту торгово-промислової палати і протоколу установчого з'їзду (конференції) або загальних зборів засновників, що прийняли статут.

Державна реєстрація здійснюється не пізніше ЗО днів з дня подання заяви. Зареєстрованим торгово-промисловим палатам орган, що реєструє, видає свідоцтво про державну реєстрацію.

Відмова у державній реєстрації торгово-промислової палати можлива лише у разі порушення встановленого законом порядку створення торгово-промислової палати або невідповідності її статуту законодавству України. Відмова у реєстрації торгово-промислової палати з інших підстав не допускається.

Відмову в державній реєстрації торгово-промислової палати може бути оскаржено в судовому порядку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.4.Припинення діяльності  торгово-промислової палати

Порядок припинення діяльності торгово- промислових палат максимально наближений до загального порядку припинення діяльності юридичних осіб . Воно проводиться шляхом керівництва ( злиття , приєднання, поділу , виділення) або ліквідації . Реорганізація і ліквідація торгово- промислових палат здійснюються їх рішеннями вищих керівних органів. Торгово- промислові палати можуть бути ліквідовані також у випадках і порядку , встановлених законодавством України . Торгово -промислова палата вважається реорганізованої або ліквідованою з моменту внесення необхідних змін до відповідного реєстру .У разі злиття двох або декількох торгово- промислових палат усі майнові права та обов'язки кожної з них переходять до новоствореної торгово-промисловій палаті. При приєднанні торгово-промислової палати до іншої торгово-промисловій палаті до останньої переходять усі майнові права та обов'язки приєднаної палати . У разі поділу торгово-промислової палати до освічених в результаті цього поділу торгово-промисловим палатам переходять у відповідних частинах майнові права і обов'язки реорганізованої торгово -промислової палати. При виділенні з торгово -промислової палати однієї або декількох торгово- промислових палат до кожної з них переходять у відповідних частинах майнові права і обов'язки реорганізованої торгово -промислової палати. Поділ майнових прав і обов'язків затверджується вищим керівним органом реорганізованої торгово-промислової палати.

Діяльність ТПП припиняється шляхом її ліквідації, що провадиться за рішенням засновників ТПП або за рішенням її вищого керівного органу. ТПП може бути також ліквідовано за рішенням суду у випадках і порядку, встановлених законодавством України.

Час припинення діяльності торгово-промислової палати настає з моменту внесення запису про це в Єдиний державний реєстр підприємств і організацій України.

Майно і засоби ліквідованої торгово-промислової палати після задоволення вимог усіх кредиторів розподіляються в порядку, передбаченому законодавством.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.Основні види діяльності  торгово-промислової палати України

Одним з головних напрямків діяльності ТПП є сприяння встановленню ділового співробітництва як між місцевими діловими колами, так і з іноземними партнерами. З метою розвитку зовнішньоекономічних зв'язків вони виступають ініціаторами створення змішаних торгових палат, рад, відкривають свої представництва за кордоном, а також іноземні - на території своєї країни.

 Так, наприклад, працюють Болгарсько-Російська, Російсько-Британська, Італо-Російська, Фінсько-Російська, Франко-Російська, Польсько-Російська торгово-промислові палати. Крім того, Російська торгово-промислова палата має свої представництва у таких країнах, як Аргентина, Австрія, Німеччина, Індія, Туреччина, Північна Корея тощо.

 Для реалізації інформаційно-консультативних  функцій у палатах створюються спеціальні інформаційні системи, формуються та оновлюються бази даних про експортний потенціал вітчизняних підприємств, їх імпортні потреби та пропозиції щодо зовнішньоекономічного співробітництва.

 Крім того, інформаційні системи  ТПП різних країн зв'язані між  собою, а в мережі "Інтернет" існують їх окремі сторінки.

 Багато підприємців звертаються з питань підготовки проектів експортно-імпортних контрактів та угод, експертизи таких документів з наступним наданням висновку на предмет їх відповідності стандартним вимогам; щодо розробки установчих документів та їх реєстрації; визначення мита на товари, що ввозяться та'вивозяться.

 Торгово-промислові палати надають  консультації з питань відкриття  представництв іноземних фірм на території певної держави та їх акредитації; видачі документів, що засвідчують форс-мажорні обставини тощо.

 Підприємці країн співдружності користуються послугами з оформлення вантажних та митних декларацій, транспортно-супровідних документів, у тому числі типу САЮЧЕТ ТІК, ЕЧУОІСЕ, СМК тощо.

Помітне місце у діяльності ТПП займає підготовка, розробка та єс ація товарНИХ знаків та знаків обслуговування, фірмових та інших найменувань, виконання замовлень з патентування винаходів, промислових зразків та інші дії, пов'язані з охороною промислової та інтелектуальної власності, що сприяє боротьбі з фальсифікацією.

 При проведенні експертизи ТПП виступають як незалежні контролюючі організації. Акти експертизи, які видають палати, служать ефективним засобом захисту вітчизняних імпортерів у випадку отримання від закордонних постачальників товарів, що не відповідають за якістю та комплектністю умовам укладених ними угод.

 Засвідчення торгово-промисловими  палатами обставин форс-мажору  дає можливість підприємцям звільнитися  від конкретних обов'язків перед  іноземними партнерами у випадку виникнення пожеж, повені, а також іншого стихійного лиха та причин об'єктивного характеру, що виникли не з їхньої волі та вини.

 Виходячи із запитів та  інтересів промисловості, палати  освоїли послуги з надання оцінки вартості державного та особистого майна, декларування митних вантажів, оформлення паспортів-угод, засвідчення достовірності різної зовнішньоторговельної документації.

 Особливим видом діяльності  торгово-промислових палат є складання  та розгляд позовів у Міжнародному  арбітражному суді, Морській арбітражній  комісії та інших судових інстанціях, представництво своїх клієнтів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.Формування внутрішнього  ринку товарів

Формування конкурентного внутрішнього ринку є необхідною передумовою забезпечення сталого економічного розвитку та стійкого стану економічної безпеки держави. Роль зовнішньої торгівлі при цьому постійно зростає в умовах поглиблення регіональних інтеграційних процесів, активним учасником яких є і прагне бути Україна.

На сучасному етапі залежність насичення внутрішнього ринку від тенденцій зовнішньої торгівлі актуалізує проблематику державного регулювання експортно-імпортних потоків. Зокрема, у 2006 р. уповільнились темпи нарощування пропозиції промислових товарів у вартісному вимірі; зросла залежність динаміки обробної промисловості від зовнішньої торгівлі, відновилась домінуюча ролі імпорту у прирості товарної пропозиції практично по всіх товарних позиціях, посилилась експортна орієнтація підприємств металургії, електронного машинобудування, виробників гумових та пластмасових виробів, зросла роль підприємств з іноземним капіталом у формуванні товарної пропозиції.

Стратегічним пріоритетом у сфері розвитку внутрішнього ринку визначено спрямування потенціалу зовнішньої торгівлі на стимулювання власного виробництва конкурентоспроможної споживчої та високотехнологічної продукції. Для досягнення позитивного ефекту та впливу зовнішньої торгівлі на формування товарної пропозиції на внутрішніх ринках промислової продукції запропоновано низку заходів, необхідних для реалізації вже у короткостроковому періоді.

 В умовах формування ринку  непродовольчих товарів експертиза  має велике значення і свої  особливості. Ринкова економіка  стимулює розвиток виробництва непродовольчих товарів і зростання вимог до їх конкурентоспроможності. Внутрішній ринок товарів України має негативні явища і занепад вітчизняного виробництва, стихійне наповнення внутрішнього ринку закордонними товарами низької якості, підробками, шкідливими для здоров’я людини і т. і.

Законами передбачений державний захист громадян, їх інтересів як споживачів, вільний вибір непродовольчих товарів.

Тому гостро стоїть проблема експертизи непродовольчих товарів, що реалізуються на ринку України, з питань їх якості, дотримання технологій виробництва, умов транспортування, зберігання і реалізації. Все це спрямовано на захист прав споживачів непродовольчих товарів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.Роль торгово-промислової  палати в розвитку зовнішньоекономічних зв’язків України з іншими країнами

Економічні відносини України з іншими державами регулюються відповідними міжнародними договорами і нормами міжнародного права. Україна укладає, виконує і денонсує міжнародні договори з питань зовнішньоекономічної діяльності, а також договори, що стосуються таких питань, відповідно до Конституції (Основним Законом) України і законами України.

 Правовий статус суб'єктів  господарської діяльності інших  держав на території України  визначається діючими законами  України і вищевказаних договорів.

 Україна самостійно здобуває  членство в міжнародних міжурядових  економічних організаціях, установчі акти яких не суперечать цілям і принципам Конституції (Основного Закону) України. Україна може вступити у відносини з міжнародними міжурядовими економічними організаціями на підставі відповідних міжнародних договорів і/або установчих актів зазначених організацій.

 Україна зобов'язана здійснювати  захист прав і законних інтересів  суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України за межами України відповідно до норм міжнародного права. Такий захист здійснюється по звертаннях зазначених суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності через дипломатичні і консульські установи, державні торгові представництва, що представляють інтереси України.

 Якщо є відомості про те, що інші держави, митні союзи  або економічні угруповання обмежують  здійснення законних прав і інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України, органи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності відповідно до їхньої компетенції мають право застосовувати адекватні відповідні міри на такі дії. Якщо такі дії завдають шкоди чи створюють погрозу його нанесення державі і/або суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності, зазначені міри можуть передбачати його відшкодування.

 Відповідними мірами на дискримінаційні  і/або недружні дії інших держав, митних союзів/економічних угруповань є:

-застосування повної заборони (повного ембарго) на торгівлю;

-застосування часткової заборони (часткового ембарго) на торгівлю;

-позбавлення режиму найбільшого сприяння чи пільгового спеціального режиму;

-уведення спеціального мита;

- введення режиму ліцензування і/або квотування зовнішньоекономічних операцій;

- установлення квот (контингентів);

 -уведення комбінованого режиму квот і контингентів;

 -введення індикативних цін по імпорту і/або експорту товарів;

 -інші міри, передбачені законами і міжнародними договорами України.

 Рішення про застосування  відповідних мір на дискримінаційні  і/або недружні дії інших держав, митних союзів або економічних  угруповань приймаються:

 -Верховною Радою України про: позбавлення режиму найбільшого сприяння або пільгового спеціального режиму;

-застосуванні повної заборони (ембарго) на торгівлю;

- Кабінетом Міністрів України про: застосування часткової заборони (ембарго) на торгівлю;

- здійсненні мір тарифного регулювання по імпорті і/або експорту товарів; -уведенні режиму ліцензування і/або квотування зовнішньоекономічних операцій;

-Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України про: здійснення мір нетарифного регулювання по імпорті і/або експорту товарів; ліцензуванні і реєстрації окремих видів контрактів; введенні індикативних цін по імпорті і/або експорту товарів; застосуванні інших відповідних мір на дискримінаційні і/або недружні дії інших держав, митних союзів або економічних угруповань.

 З метою установлення фактів  дискримінаційних і/або недружніх дій інших держав, митних союзів/економічних угруповань Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України проводить відповідне розслідування в порядку, обумовленому Кабінетом Міністрів України.