Готельні мережі

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 28 Ноября 2012 в 22:47, реферат

Краткое описание

Важливе значення у розвитку індустрії гостинності мають готельні ланцюги. Вони дозволяють просувати на світовий туристичний ринок високі стандарти обслуговування, а також сприяють підтримці готельного обслуговування туристів.
Готельні ланцюги сприяють поширенню і значного підвищення рівня організації виробництва та обслуговування туристів, створення певного образу готельного обслуговування.

Вложенные файлы: 1 файл

Вступ готельні мережі.docx

— 41.49 Кб (Скачать файл)

 

Вступ

 

Важливе значення у розвитку індустрії гостинності мають  готельні ланцюги. Вони дозволяють просувати  на світовий туристичний ринок високі стандарти обслуговування, а також  сприяють підтримці готельного обслуговування туристів.

Готельні ланцюги сприяють поширенню і значного підвищення рівня організації виробництва  та обслуговування туристів, створення  певного образу готельного обслуговування.

 

  1. Поняття та особливості готельних ланцюгів

 

Готельні ланцюги - це об'єднання  готелів, що працюють за контрактом на керування. Такий контракт полягає  між власником конкретного готелю і компанією, що надає послуги  в області керування. Нерідко  та сама компанія здійснює керування  великим числом готелів. Таким чином, утворяться ланцюги. Наприклад, компанія Associate Inns, веде справи мережі готелів Sheraton.

Важливе значення у розвитку індустрії гостинності мають  готельні ланцюги. Вони дозволяють просувати  на світовий туристичний ринок високі стандарти обслуговування, а також  сприяють підтримці готельного обслуговування туристів.

Готельні ланцюги сприяють поширенню і значного підвищення рівня організації виробництва  та обслуговування туристів, створення  певного образу готельного обслуговування.

Відмінність готельних мереж:

1) дотримання єдиного  архітектурного стилю;

2) швидка реєстрація гостей;

3) гнучка система тарифів;

4) спеціальні номери для  постійних клієнтів;

5) наявність «шведського  столу» (як правило, на сніданок);

6) конференц-хол 

Методи формування готельних мереж

Можна виділити наступні підходи до розвитку готельних мереж:

- договір франчайзингу;

- контракт на управління;

- лізинг (оренда).

Франшизні ланцюги виникають  у тому випадку, коли якесь досить прибуткове готельне підприємство надає  в розпорядження іншому своє ноу-хау  на керування, маркетинг, організацію  справ у відповідь на дотримання останнім визначених умов, що стосуються стандартів якості послуг, внутрішнього оформлення, нерідко планування номерів.

Готельні ланцюги можуть існувати на основі контракту на керування (якщо в центрі знаходиться управлінська фірма) і на основі договіра-франшизи (якщо в центрі - готельне підприємство).

Відповідно до аналізу світової проектної практики і наукових досліджень основними факторами, що впливають на формування туристського готелю, є: розташування, режим експлуатації (круглогодиний, сезонний), термін перебування туристів, рівень обслуговування в готелі. Вирішальної для типології туристського готелю є фактор її основного призначення. У світовому готельному фонді, класифікуючи його по основному призначенню, можна виділити дві головні групи: готельні підприємства для постійного проживання (поки не поширені в вітчизняній практиці) і готелі для тимчасового проживання, що підрозділяються:

  • на транзитні готелі, що забезпечують будь-який контингент в умовах короткочасної зупинки;
  • готелі так називаного ділового призначення, що обслуговують осіб, що перебувають у ділових поїздках і відрядженнях;
  • готелі для відпочинку (туристські, курортні й ін.).

 

 

Визначальною тенденцією розвитку світового готельного господарства в 90-х pp. залишалася централізація управління.

Готельна мережа, як форма  організації бізнесу, виникла в  США наприкінці Другої світової війни, піонерами в цьому минулому стали  компанії Statler group, Hilton й Sheraton.

Практично всі готельні ланцюги  світу, незалежно від їхнього  рейтингу, зазнаючи жорсткої конкуренції, шукали будь-які можливості для збільшення свого потенціалу.

З 1950-х років в організаційній структурі управління готелями у  світовій готельній індустрії сформувалися різні моделі організації готельної  справи.

Перша модель - модель Рітца, пов'язана з іменем швейцарського підприємця Цезаря Рітца. Основна ставка в цих престижних готелях робиться на європейські традиції вишуканості та аристократизму. Нині ця модель зазнала кризи.

Друга модель пов'язана з  іменем американця Кемонса Вілсона. Кемонс Вілсон створив мережу готелів  «Holiday Inns», яка орієнтується на сімейне обслуговування з безкоштовним обслуговуванням дітей. Вона вирізняється значною гнучкістю при задоволенні потреб клієнтів у поєднанні з дотриманням високих стандартів обслуговування. Основні вимоги в готельних ланцюгах, організованих за цією моделлю, зводяться до таких моментів: єдність стилю (архітектура, інтер'єр); єдність позначень і зовнішньої інформації; просторий і функціональний хол; швидкість реєстрації клієнтів; номери, передбачені для постійних клієнтів; сніданок «шведський стіл»; наявність конференц-залу; гнучка система тарифів; єдине управління, маркетинг і служба комунікації.

Крім Кемонса Вілсона, найвидатнішими представниками готельного бізнесу є Елсворт Милтон Статлер (готелі «Statler»), Конрад Ніколсон Гілтон (готелі «Hilton»), Джон Вілард Маріот (корпорація «Marriott»). Елсворт Милтон Статлер  запровадив високі стандарти комфорту і зручностей у готелях для  туристів середнього класу за доступними цінами. Конрад Ніколсон Гілтон ввів поняття «п'ятизіркового готелю», першим установив телевізори в усі свої номери, запропонував сервісні послуги з прямого набору міжміських телефонних номерів і його готельна мережа стала першою серед американських мереж, що відкрила об'єкт за кордоном. Джон Вілард Маріот вперше запропонував годувати пасажирів під час перельоту.

Третя модель – «незалежні»  готельні ланцюги (наприклад, Best Western). У даному випадку під єдиною торговою маркою об'єднуються готелі за однорідними ознаками, що витримують певні стандарти і набори послуг, незалежно від країни розташування. Готелі-члени ланцюга сплачують внески до єдиного фонду, який витрачається на спільну рекламну і маркетингову діяльність, просування продукту. При цьому повністю зберігається їхня фінансово-економічна та управлінська самостійність. Можливе й поєднання другої моделі із третьою. Прикладом такого поєднання є ланцюг готелів Ассоr (найбільший у Європі), який пропонує готелі різних класів і виступає на ринку під різними марками (табл. 1).

Таблиця 1

Бренди готельного ланцюгу Ассоr

Бренд (марка)

Кількість готелів

Кількість номерів

Середній розмір готелю (номерів)

Ibis

709

75,460

106

Mercure

474

54,032

114

Holiday Inn

277

45,526

164

Novotel

265

43,420

164

Premier Inn

586

42,809

73

NH Hotels

275

41,213

150

Hilton

152

39,594

260

Radisson Blu

172

38,740

225

Etap

421

35,691

85

Travelodge

458

29,775

65


У 1992-1996 pp. лідером рейтингу був Hospitality Franchise System (HFS). У цей період йому вдалося поглинути такі великі компанії, як Ramada Inns і Howard Johnson. Але у 1997 p. настала черга HFS: його поглинув ланцюг, що динамічно розвивається.

Наприкінці століття явно набирав темпи процес централізації управління Cendant Corp., що очолив рейтинг готельних ланцюгів. Якщо за 1970 -1991 pp. Holiday Inns збільшив контроль у готельному господарстві тільки на 106 тис. номерів, то в 90-х контроль лідера зріс уже до 214,8 тис. номерів. Правда, це були вже зовсім інші компанії. Збільшення спостерігалося в усіх рангових позиціях рейтингу.

У 1970 р.перша десятка рейтингу об'єднала 4987 готелів на 502,4 тис. номерів, у 1991 р.- вже 13813 готелів на 1847 тис. номерів, у 1999 р. — 25827 готелів на 3083,9 тис. номерів. Тільки в 90-х роках число контрольованих номерів виросло майже в 1,7 раза, або на 1236,7 тис.

Централізація управління в  дрібних готельних ланцюгах відбувається інтенсивніше, ніж у великих. До централізації  менш схильні так звані управлінські компанії (consortia). Тут лідером донедавна  була Utell International, що у 1992 р. контролювала 1360 тис. номерів, у 1997 -1998 pp. її змінила REZ Solutions Inc. (1560 тис. номерів), а у 1999 p.-Pegasus Solutions (1803 тис. номерів).

Процес укрупнення готельних  ланцюгів грунтується насамперед на розвитку системи франчайзингу (нині приблизно 80 % готелів входять у  ланцюги на правах франчайзингу). У 1999 р. із 6315 готелів, керованих Cendant Corp., 6258 входили в цю компанію на умовах франчайзингу. Bass Hotels & Resorts (2-ге місце  в рейтингу) керує усіма своїми 2886 готелями тільки на таких умовах. З 1880 готелів більш відомої компанії Marriott Int. (3-тє місце в рейтингу) 998 також мають франчайзин-гові угоди. А з 716 готелів Starwood Hotels (8-ме місце в рейтингу) за даною системою працюють 299. З 10 готельних ланцюгів, що займали перші місця в рейтингу 1970 p., 9 зміцнили своє становище в 1999 р.

Якщо порівняти списки готельних ланцюгів першої двадцятки  рейтингу у 1991 та у 1999 pp., то багатьох уже немає. Вийшли з гри торгові марки Holiday Inns (1-ше місце в 1991р.), HFS (2-ге місце), ITT Sheraton (7-ме місце), Promus (12-те місце), Intercontinental Hotels (16-те місце), Ramada Inter (18-те місце), Westin Hotels (19-те місце).

Нинішні лідери Cédant Corp., Bass Hotels, Starwood Hotels y 1991 p. були нікому не відомі. Більше того, у 1999 р. про себе заявили порівнянно недавно утворені готельні ланцюги, що відразу потрапили в рейтинг. Серед перших 100 фірм десять готельних ланцюгів уперше згадуються тільки в 1999 р. З них слід відзначити такі: TUI Group (17-те місце) включає 172 готелі на 43,4 тис. номерів, Millennium (23-тє місце) — 117 готелів на 30,3 тис. номерів, Interstate Hotels Corp. (24-те місце) — 158 готелів на 29,4 тис. номерів.

Звичайно, найбільш відомі ті готельні ланцюги, що оперують у багатьох державах, а не обмежуються контролем готелів однієї країни. На початку 90-х років лідерами з міжнародної діяльності були Ассог, представлені у 66 країнах; ITT Sheraton - у 61 країні; Holiday Inns -у 55 країнах; Hilton Int., Inter-Continental, Best Western Hotels - у 47 країнах.

У лідерів 1999 p. міжнародна операційна діяльність значно розширилася. Bass Hotels має готелі в 98 країнах, Best Western Int. - у 84 країнах, Ассог -у 81 країні, Starwood Hotels - у 80 країнах, Carlson Hospitality Worldwide - у 57 країнах, Marriott Int.- у 56 країнах, Hilton Int. - у 53 країнах, Forte Hotel Group - y 51 країні. Багато готельних ланцюгів прагнуть територіально розширити свою діяльність.

Процес зростання значення готельних ланцюгів в управлінні світовим готельним господарством характеризується істотним протиріччям: з одного боку, укрупнюються головні готельні ланцюги, що оперують у багатьох країнах, з іншого, -все більше країн створюють власні готельні ланцюги, що успішно конкурують з інтернаціональними монополіями. Штаб-квартири 325 готельних ланцюгів, що потрапили в рейтинг журналу Hotels за 1999 p., розташовані в 39 країнах. Причому понад 60 % із них припадає на США, 17 штаб-квартир -у Великій Британії, 14 -у Японії, 11 -у Німеччині, 8-у Гонконгу, по 6- у Франції і Сінгапурі (табл. 1.2).

Таким чином, готельні ланцюги  мають в управлінні готелі місткістю 5698,7 тис. номерів. Лідируюче положення  зберігають США, на частку яких припадає 62,5 % від усіх номерів, а на частку головних європейських країн -усього 27,1 %. Роль готельних ланцюгів в управлінні постійно зростає. Нині готельні ланцюги  об'єднують приблизно половину всіх існуючих у світі готелів.

Питаннями координації функціонування готельних ланцюгів і асоціацій незалежних готелів і ресторанів у Європі займається Конфедерація національних асоціацій готелів і ресторанів Європейського економічного співтовариства (ХОТРЕК).

Кількісний ріст готельних ланцюгів, їхнє злиття й об'єднання справляють помилкове враження про зниження різноманіття пропозиції та відпочинку. Проте на практиці спостерігається інша тенденція: поширення ланцюгів не може задовольнити всіх різноманітних вимог туристів (через деяку знеособленість, стандартизованість обслуговування), що створює підґрунтя для розвитку малих незалежних готелів, які роблять ставку на унікальність і неповторність. Такі готелі спеціалісти вважають прототипами готелів XXI ст.: комфортабельні, без ресторану (передбачається, що ресторан знаходиться поруч), побудовані в сільському стилі, пропонують послуги за помірну ціну і мають все необхідне для роботи та відпочинку, де клієнти можуть одержати вишукане персоніфіковане обслуговування. Саме унікальність малого готелю є головним інструментом ринкової політики.

 

  1. Сучасний розвиток готельних мереж

 

Лідером за кількістю номерів  у світовій готельній індустрії  є компанія Inter Continental Hotel Group (IHG) – Crowne Plaza. Сьогодні готельній мережі IHG належить понад 600 тис. номерів у готелях світу. Щороку їх кількість збільшується на 6%, в основному завдяки зростанню кількості готелів Crowne Plaza, Staybridge Suites і Indigo boutique та розширенню марки Holiday Inn Express. Наступне місце у світі за кількістю номерів належить готельній групі Wyndham Hotel Group’s Ramada. До неї входить понад 7 тис. готелів (592 880 номери) на шести континентах.

Глобальна мережа курортів RCI Global Vacation Network, яка є складовою корпорації Wyndham Worldwide, пропонує своїм членам (3,4 млн. осіб) доступ до 73 тис. курортів у понад 100 країнах світу. У компанії Wyndham Hotel Group’s Ramada зайнято більш як 30 тис. працівників по всьому світу. На третьому місці – компанія Marriott International, номерний фонд якої складає 500 тис. номерів і зростає на 4,7% щороку.

Мережа Hilton’s Hampton Inn займає 4-е місце і демонструє найбільший приріст номерного фонду – 9,3%. Сьогодні кількість номерів компанії перевищила 500 тис. Тільки у 2008 році мережа збільшилася на 300 нових об’єктів. У портфелі компанії з’явилися нові бренди – Doubletree, Homewood Suites, Hilton Garden Inn і Hampton Inn.

Информация о работе Готельні мережі