Організація роботи туристичної фірми

Оцінювання конкурентних позицій  туристичної фірми передбачає визначення загальної місткості туристичного ринку. Методи оцінювання місткості  туристичного ринку певного регіону  дещо відмінні від тих, що пропонуються під час комплексного аналізу національного ринку.

Визначення місткості туристичного ринку (регіонального, національного, міжнародного) спирається на інформацію про загальний обсяг туристичних  послуг, які були реалізовані на ньому впродовж певного часу (за рік або сезон). Оцінюючи місткість ринку, треба враховувати властивості пропонованого туристичного продукту і діючих цін. У цьому показнику опосередковано відображається попит і ринкові умови. Але зважати на те, що значні обсяги діяльності можуть вказувати не лише на наявний попит, а й на перенасиченість такого ринку пропозицією, що ускладнює конкурентну боротьбу і потребує додаткових витрат на маркетингові заходи щодо посилення конкурентних позицій.

З метою оцінки конкурентних позицій  підприємства на певному ринку туристичних  послуг під час аналізу розробляються  критерії такої оцінки, які повинні  охоплювати всі аспекти підвищення конкурентоспроможності як самого підприємства, так і його продукції, а саме:

· місце на ринку;

· якість туристичного продукту;

· маркетингова політика і стратегія  туристичної фірми;

· фінансовий стан;

· умови співпраці з постачальниками  товарів і послуг;

· місцезнаходження, схема і канали реалізації;

· кадрова політика та організація  діяльності тощо.

Вибрані критерії конкретизуються  через систему показників, які  оцінюються за певною шкалою. Оцінка конкурентного середовища, крім критеріїв його оцінки, передбачає також відбір конкурентів. Аналізу підлягають ті туристичні підприємства, діяльність яких зіставлена за параметрами з власною діяльністю. Таким чином, відбір конкурентного середовища і критеріїв його оцінювання є результатом професійної придатності маркетолога, його обізнаності за станом певного ринку.

Комплексна оцінка конкурентоспроможності підприємства досягається зіставленням показників, які характеризують діяльність фірм-конкурентів (додаток 1).

Туризм має певні особливості, пов'язані з характером послуг, що надаються, формами продажу тощо. Для того щоб реально використовувати маркетингові стратегії на фоні конкурентного середовища як надійний інструмент досягнення успіху на ринку, фахівцям туристичних підприємств необхідно опанувати їх методологією й умінням застосовувати їх залежно від конкретної ситуації. Співробітники успішних туристичних компаній намагаються використовувати маркетингові стратегії у своїй діяльності, вивчаючи попит і пропозицію на конкретні туристичні послуги, складаючи ціни на новий проект, рекламуючи свої послуги. І тут стратегії маркетингу є компасом, що дає можливість вести діяльність туристичної компанії до наміченої мети.

Маркетингові стратегії у сфері  туристичних послуг сьогодні динамічно  розвиваються і є найбільш перспективною  сферою комерційної діяльності підприємства. Сучасний рівень насиченості ринку не дає можливості досягти бажаного рівня продажу без інформаційної підтримки власної продукції. Навіть найкращий товар з прекрасними характеристиками не може мати достатнього рівня конкурентоспроможності без попередньої підготовки споживачів. Маркетингові стратеги передбачають розробку стратегічної програми, нового товару (послуги), організацію його поширення, установлення цін, рекламу. Сфера дії маркетингових стратегій, що включає, крім товарів і послуг, організацію та ідеї, останнім часом розширилася.

За сучасних умов розвиненого ринку  перевагу віддають методу нецінової  конкуренції, який полягає у виокремленні свого товару серед товарів-конкурентів, наданні йому унікальних для покупця  властивостей, підвищенні рівня обслуговування, розвитку прогресивних форм збуту, вдосконаленні  структури і функціональних сторін діяльності фірми, урахуванні специфіки  попиту покупців аж до індивідуальних запитів. Заради цього конкуренти вдаються до випуску нових продуктів (послуг), їх удосконалення, підвищення їхньої якості, реклами, надання різноманітних додаткових послуг і гарантій обслуговування, що настають після продажу. За нецінової конкуренції гарантована відносна фінансова стабільність компанії, що дає можливість ефективніше керувати нею.

 

2.4 Ліцензування, сертифікація і стандартизація  туристичної фірми

Ліцензування - важливий компонент системи регулювання туризму. Ліцензійні умови є нормативно-правовим актом, положення якого встановлюють кваліфікаційні, організаційні, технологічні та інші вимоги для провадження певного виду господарської діяльності. Суб'єкт господарювання зобов'язаний провадити певний вид господарської діяль-ності, що підлягає ліцензуванню, відповідно до встановлених для цього виду діяльно-сті ліцензійних умов.

Ліцензійні умови щодо видів господарської діяльності, для провадження яких необ-хідні спеціальні знання, включаються кваліфікаційні вимоги до працівників суб'єктів господарювання -- юридичних осіб та (або) до фізичних осіб - суб'єктів підприємниць-кої діяльності. У разі якщо для провадження певних видів господарської діяльності, що підляга-ють ліцензуванню, необхідні особливі вимоги щодо будівель, приміщень, обладнання, інших технічних засобів, такі вимоги включаються до ліцензійних умов.

Ліцензійні умови та порядок  контролю за їх додержанням затверджуються спіль-ним наказом спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування та органу лі-цензування. У разі якщо суб'єкт господарювання провадить вид господарської діяльності, за-значений в статті 9 цього Закону, не в повному обсязі, а частково або з окремих робіт, операцій, послуг, ліцензійні умови поширюються на суб'єкта господарювання в части-ні, що встановлює вимоги до провадження господарської діяльності, зазначеної в ліцензії.

Ліцензійні умови та зміни до ліцензійних умов підлягають оприлюдненню у поряд-ку, встановленому законодавством, і набирають чинності через десять днів з дати дер-жавної реєстрації нормативно-правового акту, якщо в ньому не передбачений пізні-ший строк набрання чинності.

Основні терміни, що використані в  ліцензійних умовах:

Портфель екскурсовода - комплекс інформаційних матеріалів (фотографій, копій документів, географічних карт, схем, репродукцій з картин і т.п.), що використовуються екскурсоводом в ході екскурсії.

Екскурсія - туристична послуга, тривалістю до 24 годин, у супроводі гіда екскурсовода, за заздалегідь затвердженим маршрутом, для забезпечення задоволення духовних, естетичних, інформаційних потреб туристів.

Гід (екскурсовод) - особа, яка володіє фаховою інформацією про країни; (місцевість) перебування, визначні місця, об'єкти показу, а також мовою цієї країни чи мовою іноземних туристів, яких приймають, або загально зрозуміло для них мовою, надає екскурсійно-інформаційні, організаційні послуги учасни-кам туру в межах договору про надання туристичних послуг.

Керівник організованої групи  дітей (вихователь) - особа, яка має стаж педагогічної чи виховної роботи з дітьми.

Контрольний текст екскурсії - технологічний документ, розроблений та затверджений керівником суб'єкту туристичної діяльності, що включає науко-вий, актуалізований зміст інформації, яка надається екскурсантам.

Похід - туристична послуга, що забезпечує задоволення оздоровчих і пізнавальних потреб туристів при активних способах пересування за туристичним маршрутом.

Програма-обслуговування туристів - перелік історико-культурних об'єктів, визначних місць, а також перелік туристичних послуг, що надаються туристам у визначених послідовності, часі, місці та умовах обслуговування.

Сервіс-характеристика засобу розміщення - стандартизований перелік послуг або матеріально-технічних засобів для їх надання.

Суб'єкт колективного засобу розміщення - юридична особа, яка на території України займається наданням готельних, сана-торно-курортних та інших послуг, пов'язаних з організацією приймання, розмі-щення і обслуговування громадян - споживачів туристичних і пов'язаних з ними послуг, яка володіє або користується на законних підставах майновим комп-лексом (комплексами), необхідним і достатнім для надання даних послуг.

Технологічна карта екскурсії - технологічний документ, складений та зат-верджений керівником суб'єкта туристичної діяльності, що визначає логічну по-слідовність перегляду історико-культурних об'єктів на туристичному маршруті.

Тур - туристична подорож (поїздка) за визначеним маршрутом у конкретні терміни, забезпечена комплексом туристичних послуг (бронювання, розміщен-ня, харчування, транспорт, рекреація, екскурсії тощо).

Туристична траса - затверджений суб'єктом туристичної діяльності відповідним чином оснащений маршрут туристичного походу.

Туристичний маршрут - попередньо намічений суб'єктом туристичної діяльності шлях туристичної подорожі (екскурсії, походу), що характеризується визначеним порядком пересування туристів через географічні пункти.

Туристичні послуги - послуги суб'єктів туристичної діяльності щодо розміщення, харчування, транспортного, інформаційно-рекламного обслуговуван-ня, а також послуги закладів культури, спорту, побуту, розваг тощо, спрямовані на задоволення потреб туристів.

Туристський ваучер (путівка) - документ, що підтверджує статус особи або групи осіб як туристів, оплату послуг чи її гарантію і є підставою для втри-мання туристом або групою туристів туристичних послуг.

Ліцензуванню підлягають такі види туристичної діяльності:

· організація іноземного туризму;

· організація внутрішнього туризму;

· організація закордонного туризму;

· екскурсійна діяльність.

Щоб одержати ліцензію, у відповідні органи подають документи відповідно до Закону «Про ліцензування».

Згідно зі статтею 10 Закону України «Про ліцензування» суб'єкт господарювання, що має намір здійснювати визначений вид ліцензованої господарської діяльності, особисто або через уповноважений ним орган чи особу звертається у відповідний орган ліцензування із заявою встановленого зразка про видачу ліцензії (додаток 2, на прикладі туристичної фірми «Надія»).

До заяви про видачу ліцензії додається копія свідчення про  державну реєстрацію суб'єкта підприємницької  діяльності, копія довідки про  внесення в єдиний державний реєстр підприємств і організацій України, чи нотаріально засвідчена органом, що видав оригінал документа.

Для окремих видів господарської  діяльності, що підлягають ліцензуванню, до заяви про видачу ліцензії також  додаються документи, перелік яких установлюється Кабінетом Міністрів  України по представленню спеціально уповноваженого органа з питань ліцензування.

Органу ліцензування забороняється  вимагати від суб'єктів господарювання інші документи, не зазначені в дійсному Законі, крім документів, передбачених частиною п'ятою дійсної статті.

Заява про видачу ліцензії і документи, прикладені до нього, приймаються з  описом, копія якого видається  заявнику з оцінкою про дату прийому  документів органом ліцензування і  підписом відповідальної особи.

Законом «Про ліцензування» передбачено, що орган ліцензування повинний прийняти рішення про видачу ліцензії або  про відмовлення в її видачі в  термін не пізніше 10 робочих днів з  дати надходження заяви про видачу ліцензії і документів, прикладених до заяви. Повідомлення про ухвалення рішення про видачу ліцензії чи про відмовлення направляється заявителю в письмовій формі протягом трьох робочих днів з дати ухвалення відповідного рішення (раніше такий термін визначений не був).

Орган ліцензування повинен оформити ліцензію не пізніше, ніж за три робочих дні з дня надходження документа, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії. Плата за ліцензію повинна бути внесена суб'єктом господарювання після ухвалення рішення про видачу ліцензії.

Контроль за дотриманням ліцензіатами ліцензійних умов здійснюють органи ліцензування та спеціально уповноважений  орган з питань ліцензування в  рамках своїх повноважень, шляхом проведення планових та позапланових перевірок. Планові перевірки дотримання суб'єктами господарювання ліцензійних умов проводяться не частіше одного разу в рік. Позапланові перевірки здійснюють органи ліцензування або спеціально уповноважений орган з питань ліцензування тільки на основі надходження до них в письмовій формі повідомлення про порушення ліцензійних умов, або з метою перевірки виконання розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов.

Протягом періоду з 1 січня по 01 листопада 2010 року включно державною  службою туризму і курортів здійснювалось  ліцензування туроператорської та турагентської  діяльності. За даними ліцензійного реєстру суб'єктів туроператорської та турагентської діяльності станом на 01.11.2010 року ліцензії на туроператорську та турагентську діяльність отримало 8531 суб'єктів господарювання, з них в дії 8152.

Таким чином можна прослідкувати  позитивну динаміку щодо зростання кількості виданих ліцензій за останні роки. Однак, слід зазначити, що найбільшого значення даний показник сягнув у 2007 році - 2229 шт. Кількість копій ліцензій також зросла, однак кількість переоформлених ліцензій у 2010 році у порівнянні з минулим роком дещо знизилась.

Основними елементами, що відіграють значну роль у розвитку даної сфери  є ліцензійні умови щодо видів  господарської діяльності, для провадження  яких необхідні спеціальні знання, включаються кваліфікаційні вимоги до працівників суб'єктів господарювання - юридичних осіб та (або) до фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності. Наша законодавча і нормативна база є ще недосконалою, тому внаслідок цього виникають різноманітні порушення, що стосуються ліцензування.