Перспективи розвитку туризму у містах Тернопільської області

Рухаючись далі на захід вул. Замковою, вийдемо на берег Тернопільського ставу. Цю водойму створили шляхом штучної загати на річці Серет. Тут на березі ставу, поряд з готелем «Тернопіль», розташований замок Яна Тарновського. З часу спорудження він неодноразово переплановувався. Сьогодні вже ніщо не нагадує, що раніше він мав оборонні мури та розвідний міст. 1675 р. замок зруйнувала турецька армія. На початку XIX ст. шляхтич ф. Коритовський перетворив палац на розкішну резиденцію, а з південного боку добудував триповерховий «Новий замок». У 1809 - 1815 pp. Тернопіль перебував у складі російської імперії. Тоді тут навіть влаштували «танцювальне казино». Особливістю забудови замку є й те, що від берега палац має три поверхи, а від озера - п'ять. Під час Другої світової війни будівля була частково знищена. Зараз це популярне місце відпочинку з обладнаними пристанями, де можна замовити на прокат човен. [19;190]

Над дамбою, на південь від замку, на місці старої дерев'яної церкви ще з часів короля Данила Галицького стоїть мурована церква Воздвиження Чесного Хреста (1570). Старожили називають її Надставною. На замовлення Томаша Замойського 1627 р. до неї прибудували триярусну дзвіницю, про що свідчить пам'ятна таблиця.

Якщо повертатись до центру-міста  вул. Руською, йдучи під гору, на перетині з майданом Волі натрапите на церкву Різдва Христового, котру інколи називають Середньою. Пам'ятка належить до кращих творів подільської архітектурної школи, її суттєво перебудовували в XIX ст. та в 1925 р. До XVI ст. поряд з церквою стояла Кам'янецька брама, на котру орієнтувались купці, під'їжджаючи до міста.

Звідси, повернувши ліворуч під  арку, виходимо на вул. Валову. Вона вабить мандрівників затишними кав'ярнями, невеликими крамницями, а місцеві художники запропонують перехожим плоди своєї творчості. (Додаток В)

Назву поселенню Заліщики дала місцевість, де знаходиться місто. Одні кажуть, що перші поселенці оселились «за лісом», інші переконують, що коли у Х-ХІІ ст. Дністер був важливою дорогою між Галичем та Молдавією, купці любили перепочити в затінку місцевої ліщини. Сьогодні головна перевага міста - мальовничі краєвиди та клімат. Буковинський берег Дністра з трьох сторін підноситься над рікою та містом (на 70-120 метрів) високою і стрімкою стіною й затримує тепле повітря. Більшість днів року в Заліщиках світить сонце і панує майже середземноморський клімат. Місцеві городники та виноградарі добре відомі в Україні.

У літературі назва с. Заліщики з'являється в 1469 р. Але офіційно воно бере свій початок близько 1750 р. Тоді це була власність краківського каштеляна Станіслава Августа Іонятовського. 1763 р. за його підтримки постав костел Св. Станіслава. 1766 р. Заліщикам надали магдебурзьке право, а з 1774 р. - статус повітового міста.

У минулому окрасою міста був  заснований у першій половині XIX ст. парк, де ще збереглись залишки палацу родини Бруніцьких, перебудованого 1831 р. у стилі ампір з мисливського будинку. Зараз це лікарня, котру оточує захаращений парк, через який можна вийти на берег Дністра. Сьогодні вже важко повірити, що в минулому весь берег Дністра був забудований пансіонатами. Працював кінотеатр «Сокіл», що надавав приміщення і театрам-гастролерам. Діяли впорядковані тенісні корти, стрілецький та веслярський клуби. Нині лише мальовничі краєвиди та клімат - це все, чим можна насолодитись у Заліщиках. [8;270]

Найпоширеніша версія стверджує, що Чортків постав у 1522 р. поблизу замку шляхтича Юрія Чартковського. Звідси й назва. Але іноді можна почути і про Чортову долину, і навіть про козака Чорного.

Вочевидь, назва не завжди влаштовувала мешканців, тому вони і були схильні  перейменувати місто на Богородичне. На початку ХVII ст. Чортків став власністю шляхтича С. Гольського. Він перебудував та зміцнив замок. Однак це мало допомогло під час козацької війни 1648 р. Через фатальне розташування фортеці її легко здобули. Переживши перебування турецьких військ, монастиря кармеліток та складів, у XX ст. фортеця остаточно перетворилась на руїну. 1672 p., після підписання Бучацького миру, Чортків перейшов до Туреччини. Через одинадцять років на зміну туркам прийшла Австрія, а 1919 p.- Польща. Тому не дивно, що прикордонне розташування позначилося на архітектурі міста. Варто присвятити кільканадцять хвилин на пошук і оглядин старовинних вілл навколо вулиці Зеленої.

На початку XX ст. третину мешканців Чорткова становили євреї. Сьогодні, «рім решток Головної та Нової синагог, найкраще зберігся палац цадика. До середини XX Чортків був місцем паломництва для євреїв із різних частин Європи. Місцева ратуша дивує незвичною для території України архітектурою. Цей стиль характерний для німецьких фахверкових будинків. Варто зробити лише кілька кроків від площі Старий Ринок, щоб натрапити на старі адміністративні будівлі. Частина ратуші та площі, як і раніше, використовується для торгівлі.

Домініканський костел Матері Божої  та Св. Станіслава збудовано 1619 р. на розі ринку поряд з монастирем (1610 p.). Гарне враження справляє поєднання у споруді костелу цегли та каменю-пісковику. Під час Першої світової війни військові зняли дзвони костелу та переплавили їх на гармати. 1946 р. після військових лихоліть радянська влада змусила ченців-домініканців залишити храм та монастир. Тут облаштували складські приміщення. Лише після 1989 р. храм відновили.

Церква Успіння Пресвятої Богородиці – це унікальний тридільний храм хатнього типу з двоспадовим дахом і єдина такого типу церква Поділля.

Церква Вознесіння Христового – прекрасний зразок українського дерев'яного зодчества. На початку її збудували без жодного цвяха. Кілька разів церква горіла під час нападів. Остання велика перебудова відбулась 1717 р. За часів перебування міста в складі польської держави нею особливо опікувалась українська громада. [19;202]

Розділ 3. Проблеми і перспективи розвитку туризму у містах Тернопільськоі області

Важливим завданням сучасної регіональної політики є обґрунтування пріоритетних напрямків соціально-економічного розвитку кожного регіону України. Для провінційних регіонів такими галузями є, передусім, сільське господарство, транспорт і туризм. Останній для свого розвитку має на всій території України сприятливі передумови: комфортні, кліматичні і геоморфологічні умови, мальовничі ландшафти, історико-культурні пам’ятки, густу річкову мережу, лісові масиви та ін. У цих регіонах є умови для розвитку історико-культурного та інших видів туризму.

Одним із регіонів, багатих на рекреаційні  ресурси, є Тернопільська область. Вона має сприятливі умови для  розвитку різноманітної рекреаційної діяльності. Зокрема, для лікування, оздоровлення та відпочинку людей є мінеральні води типу “Нафтуся” та “Друскінінкай” (Гусятинський район), лікувальні грязі (Теребовлянський і Тернопільський райони). Нові інвестиційні проекти, направлені на розширення сучасних можливостей санаторіїв “Збруч” і “Медобори”, можуть зробити їх привабливими для людей із захворюваннями опорно-рухового апарату і кишково-шлункового тракту із різних регіонів України. Вже зараз “Медобори” приваблюють не тільки лікувальною водою, а й комплексом процедур для оздоровлення людей. [26]

Мальовничі ландшафти Товтрового кряжу, Кременецького горбогір’я, Опілля і Придністров’я, річкові долини і лісові масиви є об’єктами пізнавального  туризму, екскурсій населення краю, особливо учнівської та студентської молоді. Горбистий рельєф північної і західної частин області у комплексі із потужнішим сніговим покривом, є важливим чинником розвитку в них зимових видів відпочинку, передусім спортивного туризму. Значно тепліший, ніж в інших частинах області клімат у долині р.Дністер поблизу м.Заліщики робить можливим розширення тут курортних зон у перспективі. [15;53]

Об’єктами екологічного туризму є  пам’ятки природи, заповідники, заказники (таких в області понад 420). На всю  Україну відомими є заповідник “Медобори”, гіпсові печери і травертинові скелі Придністров’я, геологічні відслонення у долині Дністра, парки садово-паркового мистецтва у старовинних містечках, дендропарки у м.Хоростків та с.Гермаківка, лісові масиви (15% території області має рекреаційне значення). [15;76]

У області є дуже сприятливі умови  для розвитку спелеотуризму: понад 100 карстових печер, серед них  найдовша у світі гіпсова печера “Оптимістична” (212 км), найбагатша в  Україні за археологічними пам’ятками печера Вертеба (8 км), пристосована для  масових екскурсій печера “Кришталева” (22 км), вертикальна печера “Перлина” та ін. Всі вони розташовані у Придністров’ї і є також важливими об’єктами пізнавального туризму. [13;97]

Для цієї ж галузі в області є  також дуже багато історико-архітектурних  пам’яток, зокрема Кременецько-Почаївський і Збаразький державні історико-культурні заповідники, святиня греко-католицької церкви – с. Зарваниця, багато старовинних замків, палаців, церков, монастирів та ін. Їхнє використання є метою розвитку пізнавального туризму і можливе на основі розвитку туристичної та транспортної інфраструктури.

На території області знайдено поселення черняхівської культури. Їх розкопки, а також старовинні давньоруські містечка (Теребовля, Збараж, Кременець, Бучач, Шумськ, Микулинці  та ін.) з їхньою архітектурою, старовинними цвинтарями, ринками є важливими місцями відвідування туристів з різних кінців України та з-за кордону. [25]

Місцями масового туризму в області  є також населені пункти, в яких народились чи проживали відомі люди – С.Крушельницька, Л.Курбас, В.Гнатюк, Й.Сліпий, Ю.Словацький, С.Будний, Б.Лепкий та ін. Їм споруджено пам’ятники, музеї, меморіальні дошки.

Неповторний образ міста – над  ставом з його чистими вуличками, великою кількістю затишних кафе, гостинними людьми приваблює туристів, які бажають ознайомитись з історією та сучасністю Тернополя.

Враховуючи ресурсний потенціал, в області визначено райони пріоритетного  розвитку туризму, куди в першу чергу  будуть спрямовуватися інвестиції, зокрема: Дністровський каньйон, Медобори, Кременецько-Почаївський і Збаразький історико-культурний заповідники, міста Тернопіль, Бучач, Борщів, Теребовля, Бережани, курорти Гусятин і Микулинці, с. Зарваниця. Це дозволить розвинути туризм як стратегічну галузь Тернопільського регіону. [25]

В сучасних умовах необхідна реклама туристичних об’єктів області, розвиток готельного та ресторанного бізнесу для задоволення потреб відпочиваючих. Поки-що в області функціонує 34 готелі, але майже всі вони, крім тих, що у Тернополі, надають дуже обмежений обсяг послуг, їхній рівень доволі невисокий. В області немає чотирьох- чи п’ятизіркового готелю, у багатьох готелях немає елементарних зручностей. Тому коефіцієнт використання готелів становить загалом 0.30, дещо більший (0.41) він у м. Тернополі, де є 8 готелів і зосереджено майже 45% місткості готелів. Тільки 12 готелів області мають автостоянки, 19 – ресторани, кафе або бари, 18 - лазні, сауни, 4 – заклади торгівлі (магазини, кіоски). Щорічно у готелях проживає близько 64,5 тис. осіб. Такий стан вимагає першочергових заходів з поліпшення готельного обслуговування туристів. Особливо це стосується готелів у малих містах і селищах області.

Розвитку туризму в регіоні  сприятиме також вдосконаленню  транспортної мережі та оновлення рухомого складу транспорту, розширення обсягів перевезень різними видами транспорту. [27]

Висновки

Отже, в цій курсовій роботі нами на основі великої кількості літературних і електронних джерел було охарактеризовано сучасний стан туристичної галузі, перспектив її розвитку в Тернопільському регіоні. Зокрема, ми:

• дали характеристику туристичної діяльності на Тернопільщині;
• охарактеризували наявні історико-культурні об'єкти туризму в Тернопільській області.

Тернопільщина характеризується як один з найбільших у світі музеїв під  відкритим небом, музеїв створених самим Богом. Тут збереглася третина всіх замків і фортець України, тут не перестають захоплювати своєю величчю і старовиною численні церкви і монастирі, родові маєтки української і польської шляхти. Релігійний туризм на Тернопільщині - це мільйони паломників з усього світу щороку.

Туризм на Тернопільщині має  чудові перспективи розвитку, оскільки з економічної точки цей бізнес є дуже привабливим. Основними завданнями в цьому напрямку є:

• розвиток всіх галузей, пов'язаних з виробництвом туристичних послуг;
• розвиток соціальної та виробничої інфраструктури у туристичних центрах;
• активізація діяльністі народних промислів і сприяння розвитку культури в регіоні;
• рекламно-інформаційні заходи;
• створення системи підготовки та перекваліфікації туристичних кадрів;
• відбудова численних залишків архітектурної спадщини в містах і селах області.

Сьогодні найбільшою проблемою  є пошук інвесторів для розбудови готельного господарства, закладів сервісного обслуговування європейського типу, для реставрації, реконструкції історико-архітектурних пам’яток з метою їх раціонального екскурсійно-туристичного обслуговування. З метою вирішення цього завдання управлінням з питань туризму облдержадміністрації створено банк інвестиційних пропозицій, проектів, бізнес-планів у галузі туризму. Їх налічується біля 40. На жаль, бізнесові кола не виявляють зацікавлення вкладати кошти у придбання, будівництво або реконструкцію закладів розміщення. Облдержадміністрація підтримує реальні інвестиційні та бізнесові проекти в галузі туризму, розповсюджує їх різними мовами в іноземних посольствах та консульствах, проте результат на сьогодні є незначним. [27

]

Отже, можна підсумувати, що Тернопільська  область як регіон з багатьма історико-культурними  пам’ятками та привабливими географічними умовами має чудові перспективи стати одним з центрів туризму в нашій країн

Отже, можна підсумувати, що Тернопільська  область як регіон з багатьма історико-культурними  пам’ятками та привабливими географічними  умовами має чудові перспективи  стати одним з центрів туризму в нашій країні