Процеси транснаціоналізації та глобалізації В міжнародному туризмі

Однак у процесі  глобалізації туристичну діяльність виникають  і серйозні проблеми. Надмірна стандартизація характеристик споживання і моделей пропозиції послуг у багатьох країнах чинить негативний впливом геть місцеву культуру. Тому тенденціям до інтернаціоналізації та уніфікації протистоять тенденції збереження унікальності і національної самобутності. [9]

Остання чверть ХХ і початок ХХІ століття пройшли під знаком прискореного розвитку туризму, що перетворило його на глобальне явище за масовістю, формами і технологіями організації відпочинку. Незважаючи на планетарний розмах, туризм залишився регіональним і національним за змістовним наповненням. Туристична індустрія світу, пропонуючи уніфіковані системи відпочинку й обслуговування, експлуатує регіональні природні відмінності і національну та культурну самобутність етнічних груп і місцевих громад, що у багатьох випадках стає головним мотивом для здійснення подорожі. У світовій господарській практиці важко знайти ще один вид продуктивної діяльності, який одночасно сприяє глобалізації господарства і розвитку регіонів.

 

2.2. Рівень глобалізації

 

Вимірюється рівень глобалізації через так званий індекс глобалізації, який загалом розраховується за чотирма основними параметрами. Передусім, враховується економічна інтеграція (економічна складова індексу глобалізації). Під нею розуміється об'єм міжнародної торгівлі, інвестицій і різного роду виплат (у тому числі і зарплат), що здійснюються з перетином державних кордонів. Економічна складова індексу глобалізації, з одного боку, відображає реальну торгівлю і потоки інвестицій, а з іншої — ступінь стійкості країни до зовнішніх впливів. Наступний параметр (соціальна складова) відображає рівень свободи переміщення інформації і людей; це персональні контакти, як от міжнародні поїздки і туризм, об'єм міжнародних телефонних переговорів, поштових відправлень та перекладів тощо. Так само можна віднести до соціальної складової і третій параметр, що названий технологія. Мається на увазі кількість користувачів Інтернет, число інтернет-серверів і т.д. Нарешті, останній параметр (політична складова) характеризує інтенсивність політичної співпраці між країнами — це членство держави у міжнародних організаціях, кількість посольств і т.д. [2, c. 258]

Зважаючи на сказане, цікаво відстежити першу top-десятку  країн світу за рівнем глобалізації. Очолює її Сінгапур, окрім якого ще тільки три країни (США — 3 місце; Канада — 6; і Австралія — 8) розташовані за межами Європи. Понад половину top-десятки складають європейські держави: Швейцарія (2-е місце), Ірландія (4), Данія (5), Нідерланди (7), Австрія (9) і Швеція (10). Якщо ж зазирнути в другу десятку, то з’ясовується, що й тут переважають європейські країни, на які припадає сім з десяти. І серед них добре відомі своєю туристичною продукцією Велика Британія (12 місце), Фінляндія (13), Норвегія (14), Греція (16), Словенія (17), Німеччина (18), Угорщина (20-те місце).  [9]

Ці дані цілком співвідносяться  із тим фактом, що більшість транснаціональних корпорацій, діяльність яких охоплює туристичний бізнес, базуються зокрема у США, Західній Європі, а з недавнього часу, і в Сінгапурі. Отже, розвиток туризму йде пліч-о-пліч з глобалізацією.

Втім, навряд чи можна стверджувати, що сам по собі високий рейтинг у списку найглобалізованіших країн забезпечує глобальний характер туристичного продукту. Слід, очевидно, погодитися з тим, що перевагами глобалізації повною мірою здатні користуватися лише конкурентоздатні на світовому ринку держави. Тобто високий рівень глобалізації — це тільки сприятлива передумова створення глобального туристичного продукту.

 

2.3. Наслідки  глобалізації туризму

 

Глобалізація туризму  несе з собою як позитивні, так і негативні моменти, які прямо й опосередковано впливають на розвиток індустрії туризму.

Щодо негативних, то йдеться про екологічні проблеми, спалахи захворювань і епідемії у різних куточках світу та загрозу терористичних актів. Більшість із перерахованих проблем має регіональний характер, але глобалізація «примушує» реагувати на них всю світову індустрію туризму.

 Взаємопов’язаність  екології та туризму є одним  із визначальних моментів глобального  розвитку туристичної індустрії  і власне глобалізації. [11, c. 3 - 12]

З одного боку, транснаціональні корпорації освоюють країни із сприятливою екологічною ситуацією і унікальними природними ресурсами, залучаючи їх до туристичного використання. Це часто призводить до деградації вразливих екосистем і необхідності впроваджувати заходи щодо їх охорони і розвивати альтернативні види туризму, розвиток яких базується на принципах сталості – екологічного, наукового, сільського зеленого, пригодницького тощо.

З іншого – численні техногенні аварії і катастрофи в районах традиційного відпочинку, інтегрованих у світову індустрію туризму, виводять їх із рангу популярних і створюють низку проблем на шляху подальшого розвитку.

 Міжнародний тероризм набуває нових форм і можливостей пов’язаних з процесами глобалізації, розвитком світових інформаційних, економічних і фінансових зв’язків. Він ставить під загрозу розвиток туризму, що змушує урядовців, менеджерів і маркетологів шукати вихід із загрозливої ситуації. Посилення заходів безпеки – логічний і традиційний крок. Поширеним явищем є рекламні акції, в яких проглядається спроба завуалювати існуючі потенційні проблеми чи намагання переорієнтуватися на новий споживчий ринок. [9]

Процеси глобалізації мають певні позитивні наслідки, такі як: стабільність на ринку діяльності різних об'єднань монополістів та їх прибутків; створення певних заохочувальних програм для постійних клієнтів готелів, авіакомпаній, туристичних фірм; створення нових робочих місць; інвестування в економіку країн, що розвиваються. Але всі ці, з першого погляду, позитивні наслідки глобалізації міжнародного туризму мають ряд негативних результатів щодо політичного та культурологічного аспектів розвитку певних країн. [3, c. 303]

Сьогодні панівною є  думка, що туризм сприяє гармонійному культурному обміну.

Проте стверджувати, що туризм є рушійною силою збереження миру, буде перебільшенням. Натомість правдою є те, що саме розвиток міжнародного туризму є одним із чинників глобалізації, яка може призвести до відчутних і незворотних змін у культурному житті багатьох маленьких народів і народностей.

Дедалі більше мандрівників прагне екзотичних, здебільшого унікальних культурних видовищ та вражень, і вони готові платити за це великі гроші. З другого боку, присутність великої кількості туристів може завдати шкоди місцевим культурам, істотно змінити їх, пристосовуючи до потреб туристичної індустрії. [14, c. 320]

Найочевидніший, можливо, конфлікт, який виникає між туристами та місцевою людністю, зумовлений протилежністю цілей.

Якщо туристи перебувають  у приємному передчутті якогось дива, то господарі часто не уявляють, що їх очікує. Ще одна із першопричин конфліктів у стосунках, що складаються між країною, яка приймає гостей, з одного боку, та мешканцями переважно розвинених країн світу - організаторами глобального туризму, які мають економічний вплив, - з другого. Місцеві культури можуть перетворитися на товари споживання. З релігійних ритуалів, народних звичаїв та свят вихолощуватиметься їхній споконвічний сакральний зміст, їх спотворюватимуть на догоду туристам, і вони, зрештою, можуть стати тим, що деякі вчені називають «реконструйованими етнічними особливостями».

Важливою причиною конфліктів є те, що значна частка прибутків  від туризму в екзотичних країнах: осідає в індустріально розвинених країнах, де знаходиться більшість туристичних компаній і потенційних мандрівників.

Вище зазначені проблеми організації міжнародного туризму стали головними в роботі певного кола міжнародних туристичних організацій та ЮНЕСКО (спеціалізованої структури ООН, що займається питаннями науки, освіти та культури). [14, c. 320]

 

ВИСНОВКИ

 

Отже, світове господарство на початку ХХІ ст. постає як неподільне глобальне ціле, де постійно відбуваються різнопланові й різноякісні процеси.

Зростання попиту на туристичні послуги призвело до утворення гострої конкуренції, та поширення багатьох наднаціональних корпорацій у туристичній та готельній індустрії.

На мою думку, поширення використання сучасних технологічних рішення, поруч з іншими сучасними засобами транспорту, комп'ютерними системами бронювання і резервування готелів, продажем туристичних подорожей чи сучасних ліній обслуговування призвело до зародження феномену міжнародного масового туризму, що отримав назву «глобалізація туризму».

Глобалізація - це процес розвитку цивілізації, наслідком якого є утворення транснаціональних корпорацій, які створюють відповідну монополію в певній сфері діяльності на міжнародному ринку, як правило шляхом поширення відповідних мереж та стирання культурних відмінностей між народами.

Причинами процесів глобалізації є концентрація виробництва та централізація капіталу, що призвело до створення транснаціональних компаній (ТНК). Їх виробничі системи не збігаються з державними кордонами, і своїми мережами вони покрили значну частину світового простору.

Виходячи з вище сказаного, транснаціональні корпорації в туризмі - це форма організації туристичної діяльності, що базується на концентрації виробництва туристичного продукту та централізації капіталу, що виходить за межі національних кордонів.

Основними заходами на шляху формування транснаціональних корпорацій є: укрупнення одиничних об'єктів; злиття туристичних фірм у межах однієї з підгалузей; між галузеве злиття як функціонально пов'язаних, так і не пов'язаних економічних об'єктів.

Транснаціональні корпорації (ТНК), які стали рушійною силою глобалізаційних явищ, перейшли від політики сепаратності до політики співпраці і реалізації спільних економічних проектів та програм.

Глобалізація є відправною точкою для нового етапу розвитку світу, якому притаманне різке прискорення темпів інтернаціоналізації усіх сфер суспільного життя.

Остання чверть ХХ і початок  ХХІ століття пройшли під знаком прискореного розвитку туризму, що перетворило  його на глобальне явище за масовістю, формами і технологіями організації відпочинку.

Незважаючи на планетарний  розмах, туризм залишився регіональним і національним за змістовним наповненням. Туристична індустрія світу, пропонуючи уніфіковані системи відпочинку й обслуговування, експлуатує регіональні  природні відмінності і національну та культурну самобутність етнічних груп і місцевих громад, що у багатьох випадках стає головним мотивом для здійснення подорожі.

У світовій господарській  практиці важко знайти ще один вид  продуктивної діяльності, який одночасно  сприяє глобалізації господарства і розвитку регіонів.

Я вважаю, що глобалізація і транснаціоналізація – дві сторони єдиного процесу розвитку міжнародного туризму, що робить його унікальним економічним інструментом, здатним формувати виробничі системи інтернаціонального характеру і зберігати локальну значимість.

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Александрова А.Ю. Международный туризм: учебник / А.Ю. Александрова – 2-е изд., перероб. и доп. – М.: КНОРУС, 2010. – 459 с.
2. Білорус О.Г. Глобалізація і національна стратегія України / О.Г. Білорус – К.: ВО "Батьківщина", 2001. – 258 с.
3. Гуляев В.Г. Туризм: экономика и социальноеразвитие / В.Г. Гуляев – М., 2003. – 303 с.
4. Квартальнов В.А. Иностранный туризм / В.А. Квартальнов. – М.: Финансы и статистика, 1999. – 368 с.
5. Клочко В.П. Глобалізація: економічні та соціально-культурні аспекти / В.П. Клочко – К.: ДАКККіМ, 2005. – 325 с.
6. Ліманський А. Міжнародний туризм в епоху глобалізації / А. Ліманський - 2005. - 295-303 с.
7. Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти) / О.О. Любіцева — К.: «Альтепрес», 2005. — 436 с.
8. Маруняк Є.О. Глобалізація та її вплив на розвиток регіонів України / Є.О. Маруняк – К.: Реферат, 2007. – 250 с.
9. Сайт "Все о туризме - туристическая библиотека": [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://tourlib.net
10. Сенин В.С. Организация международного туризма: учебник / В.С. Сенин - М.: Финансы и статистика, 2003. - 400 с.
11. Синцеров Л.М.  Проблемы глобальной интеграции: Известия РАН. Серия географическая №4 / Л.М. Синцеров. – 2005. – 3-12 с.
12. Смаль В.В., Смаль І.В. Глобалізація: головні фактори та наслідки розвитку / В.В. Смаль – 2005. – 37-43 с.
13. Тихонова Н.И. Влияние факторов глобализации в международном туризме на организационные формы управления / Н.И. Тихонова. - 2003. - 87-90 с. 
14. Устименко Л.М. Основи туризмознавства: навч. посібник / Л.М. Устименко - К.: «Альтепрес», 2009. — 320 с.