Туризм в Луганській області

1.1  Туристичний бізнес – бізнес ХХІ століття 

Світовий туризм характеризується високими темпами розвитку, зростаннням  його ролі в економіках окремих країн  і регіонів.

Економіка туристичного бізнесу  являє собою, з одного боку, сукупність суспільних відносин, що виникають  при здійсненні туристичної діяльності, тобто при виробництві, розподілі, обміні та споживанні туристичних послуг (турпродукту), яка вивчається економічною  теорією, а з іншого боку, є складовою  частиною народногосподарського комплексу  країни як каталізатора економічного зростання.

Туристичний бізнес як складова економічного комплексу країни характеризується такими властивостями і функціями:

- має свою індустрію  виробництва і надання послуг  туристам;

- створює туристичні послуги,  формує турпродукт і здійснює  їх реалізацію;

- формує ринок туристичних  послуг різного рівня комплексності;

- виступає мультиплікатором  росту національного доходу, валового  внутрішнього (національного) продукту, зайнятості населення, розвитку  місцевої інфраструктури і підвищення  рівня життя населення;

- є сферою, в якій дешево  створюються робочі місця і  забезпечується високий рівень  ефективності й швидка окупність  інвестицій;

- виступає ефективним  засобом охорони навколишнього  середовища та історико-культурної  спадщини людства, що є матеріальною  основою ресурсного потенціалу  туризму, який утворює специфічну  сферу діяльності;

- сумісність практично  з усіма сферами, галузями і  видами діяльності людини;

- має переваги в інтеграційних  і глобалізаційних процесах, що  відбуваються у світовому просторі.

Основною властивістю  туризму є його здатність впливати на економіку регіону, країни і світу. На зв'язок між стадіями економічного розвитку країни і характерними рисами розвитку туризму одним з перших звернув увагу американський  економіст П. Ротоу ще в 1959 р. Незважаючи на те, що моделі економічного впливу туризму  на сферу економіки набагато ускладнилися, гіпотеза П. Ротоу не тільки не застаріла, а й продовжує підтверджуватися новими статистичними даними і сучасними  тенденціями.

Якщо оцінювати Україну  виходячи з теорії П. Ротоу, то її варто  віднести до мінливого суспільства, в якому соціально-економічні умови  сприяють пріоритетному розвитку внутрішнього та в'їзного туризму.

Нині туризм у світовій системі господарства займає провідні позиції. Він є невід'ємною складовою  розвитку світового ринку. За оцінками Всесвітньої туристичної організації (ВТО), ще наприкінці 2000 р. туризм зайняв перше місце серед галузей  світового господарського комплексу  за обсягом експорту товарів і  послуг. У сфері міжнародного туристичного обміну річний оборот склав понад 2 трлн дол. США. На туризм припадає 12% загальносвітового  національного продукту, 7% світових інвестицій. Туризм забезпечує 5% податкових надходжень. Ще в 1996 р. за валютними  надходженнями туризм обійшов експорт  нафтопродуктів, телекомунікаційного  устаткування, автомобілебудування  і всіх інших видів послуг.

Безпосередньо у світовій сфері туристичних послуг задіяно  більше 260 млн осіб, що становить 10 % усіх працівників. Туризм у цілому займає перше місце в світі щодо надання  робочих місць. Високими темпами  розвивається міжнародний туризм у  світі. Якщо в 1950 р. кількість міжнародних  мандрівників становила 25 млн, то через 20 років (1970) - збільшилась до 165 млн, ще через 20 років (1990) досягла 450 млн, а  в 2000 р. -становила майже 700 млн таких  туристів.І хоч на початку XXI ст. через  трагічні події в світі уповільнились  темпи приросту кількості подорожуючих до деяких країн, туризм у цілому розвивається досить динамічно.

За даними ВТО, загальна кількість  туристів (міжнародних і внутрішніх) з урахуванням екскурсантів становить  понад третину населення земної кулі, а прибуток від туризму в  світі за 2003 р. перевищив 500 млрд дол. США.

Згідно з прогнозами, кількість  подорожуючих уже найближчим часом  зрівняється з населенням такої  країни, як Китай, а надходження від  туризму досягнуть одного трильйона доларів США. XXI ст. вважається століттям туризму.

1.2. Основні тенденціі розвитку туризму в Україні.

За даними доповіді Всесвітнього Економічного Форуму в 2009 році по рівню  конкурентоспроможності в сфері  подорожей та туризму Україна  займає 77 місце, яке залишилось не змінним  порівняно з 2008 роком (в 2007- 78 місце). Розвиток туристської галузі характеризується позитивною і постійною динамікою. Створення нового іміджу українського туристичного продукта, конкурентоздатного в нашій країні і за кордоном, підтримка розвитку малого і середнього бізнесу в туристській сфері  зумовили зростання кількості туристів і об'ємів наданих ним послуг.

Згідно з дослідженнями  Всесвітньої ради подорожей та туризму  в Україні частка індустрії туризму  у ВВП склала 1,6% (14,9 млрд.грн., чи 2929,6 млн.дол.США) у 2008 році. По прогнозам очікується падіння частки індустрій туризму в ВВП в 2009 році на 14,8% , а протягом десяти наступних років- приріст у середньому на 6,9% щорічно. Частка туристичної індустрії та суміжних галузей економіки у ВВП склала 9,3% (85,2 млрд.грн.,чи 16761,8 млн.дол.США) у 2008 році. Прогнозується також падіння цієї частки у ВВП на 20,0% у 2009 році, а протягом наступних 10 років- приріст  у середньому на 6,4% щорічно. Зайнятість у туристичної індустрії та суміжних галузях економіки у 2008 році склала 1571500 робочих місць, 7,6% від загальної зайнятості (зайнятість безпосередньо в індустрії туризму склала 268400 робочих місць, 1,3% від загальної зайнятості). Очікується падіння зайнятості в індустрії туризму та суміжних галузях економіки в 2009 році на 18,8%.

Обсяг інвестицій у туристичній  індустрії у 2008 році склав 19,9% від  загального обсягу інвестицій (50 млрд.грн.,чи 9840,4 млн.дол.США), в 2009 році очікується падіння цього показника до 47 млрд.грн.

Всі наведені данні свідчать про внесок індустрії туризму  в економіку України, кризові  явища в економіці сприяли  деякому падінню в галузі. В  результаті досліджень міжнародні експерти з туризму дійшли висновку, що туризм менше ніж інші галузі економіки, відчуває на собі вплив економічної  кризи, яка може протягом часу лише уповільнити його розвиток. [8,с.138] Тому для розуміння тенденцій розвитку туризму необхідно проаналізувати діяльність туристичних агентів та туроператорів, діяльність курортів, динаміку та структуру туристичного ринку.

Впродовж  2009 року  було видано ліцензій 1248 суб'єктам господарювання, з них на турагентську діяльність  - 918; на туроператорську діяльність - 277; на туроператорську діяльність (внутрішній та в'їзний туризм) - 53. Ліцензії на туроператорську та турагентську діяльність отримало 7736 суб'єктів господарювання, з них в дії 7323. 

Розвиток українського туристичного ринку (в 2009 році зареєстровано 7736 компаній, тоді як в 2008 році- 6742, з яких 2,5 тис.- туроператори) є результатом процесів, які провідні європейські країни давно пройшли, що сприяло формуванню в цих країнах олігополії декількох туроператорів, консолідуючих 60-80% ринку та, які реалізують  турпродукти через роздрібні сеті, об'єднувані під єдиним брендом.

Більшість європейських туристичних  компаній працюють на в'їзний, виїзний  та внутрішній туризм, в Україні  ж 90% туркомпаній орієнтовані на виїзний туризм, основні причини  ситуації в слабому розвитку туристичної  інфраструктури та низької якості послуг, які не відповідають рівню цін на них.

В структурі туристичного ринку України пріоритетними залишаються внутрішній та виїзний туризм, у зв'язку з кризою попит на зарубіжні поїздки знизився, так за січень- вересень 2009 року виїзний потік скоротився на 38% в порівняльні з аналогічним періодом 2008 року (а на окремих направленнях - на 50%); обсяги в'їзного та внутрішнього туризму скоротились на 24% і 4% відповідно.

Чисельність нерезидентів, які в'їхали в Україну у І  півріччі 2009 року, скоротилась на 18,9% та становила 10,3 млн. осіб проти 12,7 млн. осіб у 2008 році, українців, які виїжджали за кордон - на 2,8%  та становила 7,3 млн. осіб.

Зменшення чисельності громадян України, які виїжджали за кордон, спостерігалось у 2008 році (в цілому за рік - на 9,9%), тоді як скорочення чисельності іноземців, які відвідували Україну, відбулось вперше за останні два роки.

Така тенденція, що склалась на сучасному туристичному ринку  негативно впливає на економіку  України. Тому першочергове завдання держави  створювати програми по просуванню українського туристичного продукту, як в Україні, так і за кордоном. Так Асоціація  лідерів туристичного бізнесу та Міністерство культури та туризму в  вересні 2009 року в рамках III Українського туристичного форуму презентували спільний Проект підтримки внутрішнього та в'їзного туризму в Україні, що буде сприяти формуванню цивілізованого ринку внутрішнього та в'їзного туризму в країні. Також в лютому 2009 року за ініціативи Державної служби туризму та курортів та оргкомітету Національного проекту «Курорти та санаторії України» відбувся «круглий стіл» на тему «Стан та шляхи розвитку курортів України», в контексті підготовки до Євро-2012 та кон'юнктури світового туристичного ринку, яка склалась на сьогодення, і  за певних умов може бути використана Україною для виходу на якісно новий рівень конкурентоспроможності. Зокрема, Україна спроможна  сформувати пропозицій для оздоровчого та медичного туризму, що за умов світової кризи набуває ваги головного мотиву подорожі.

В 2008 році в Україні налічувалось 3073 санаторно-курортних та оздоровчих закладів, в яких розгорнуто 461,5 тис.ліжок (місць). Найбільшу частку складають заклади відпочинку- 2284 (74,3%) на 298,7 тис.ліжко-місць, у тому числі будинки і пансіонати відпочинку- 302 (9,8%), в 2009 року їх чисельність скоротилась до 296; бази та інші заклади відпочинку- 1916 (62,4%), в 2009р.-1907; дитячі оздоровчі заклади - 25 (0,8%); заклади 1-2 денного перебування -41 (1,3%).

Протягом 2008 року в санаторно-курортних  та оздоровчих закладах оздоровилось близько 3,6 млн. українців, по попереднім оцінкам в 2009 році в санаторно- курортній галузі налічувалось 3041 санатороно- курортних та оздоровчих закладів, кількість осіб оздоровлених в 2009 році- 3122318 осіб.

Висновки. Україна посідає одно з провідних місці в Європі за наявністю унікальних природних рекреаційних ресурсів. Однак через незадовільний стан матеріальної бази санаторно-курортних та оздоровчих закладів, низький рівень надання послуг, неефективне та нераціонально, а іноді тільки споживче використання природних ресурсів, не дає бажаного ефекту для держави. На даному етапі виникає необхідність інвестування в курортну галузь. В проекті Державного бюджету -2010 на розвиток галузі передбачено виділити 10 млн.грн., що в 4 рази більше ніж в 2009 році (2,509 млн.грн.), але цих коштів замало.

В контексті підготовки країни до Євро-2012  для української туріндустрії є шанс активного виходу на більшість ринків масового туризму у країнах Європи та стимул для покращення якості послуг на всіх рівнях.

З цією метою вже впроваджена нова система категоризації готелів,  іде формування національної мережі центрів туристичної інформації, подальший розвиток дитячого, молодіжного та культурно-пізнавального туризму через запровадження культурно-пізнавальних подорожей та тематичних екскурсій. розробки нових механізмів організації активного та різноманітного відпочинку засобами туризму та краєзнавства.

Стабільний розвиток туристичної  індустрії можливо на умовах співробітництва  держави та бізнесу. Це необхідно  для розробки та реалізації програм, які будуть ураховувати специфіку  туристичної галузі. За оцінками міжнародної консалтингової McKinsey & Company для забезпечення стійкого росту ВВП  на фоні багатьох проблем, які стоять перед Україною, в першу чергу необхідно розвивати ті галузі економіки, які мають значний потенціал росту. Одним з таких  галузей виступає туристична індустрія. Для цього необхідно створити благоприйнятні умови для ведення бізнесу, стимулювання конкуренції, залучення інвестицій та упровадження передового зарубіжного досвіду,усунення адміністративних бар'єрів, підвищення мобільності трудових ресурсів, розвиток співробітництва держави та бізнесу.

Розділ 2. Характеристика сучасного стану розвитку туризму  в Луганській області

Луганський регіон в Україні  має багатий туристсько-рекреаційний та історико-культурний потенціал. Природно-заповідний фонд представлений чисельними природними заповідниками, ландшафтними парками, пам’ятками природи, заповідними урочищами та парками - пам’ятками садово – паркового мистецтва. Історико – культурний потенціал представлений багатьма пам’ятками містобудування і архітектури, пам’ятками історії, а також пам’ятками археології. Регіон також має потенціал для оздоровлення населення, представлений різноманітними санаторіями, санаторіями - профілакторіями, дитячими санаторіями та ін. Дані обставини створюють перспективу для розвитку в регіоні практично всіх видів туризму, що зможе задовольнити туристів з нашої країни та зарубіжжя.

Аналіз сучасного стану  основних сегментів індустрії туризму  Луганського регіону, проведений в  дослідженні авторами, дозволив виявити  позитивні і негативні сторони  розвитку галузі. За матеріалами державних органів в регіоні за 2008 рік було обслуговано 74287 осіб екскурсантів і туристів (туристів – 53265 осіб, екскурсантів – 21022 особи) . Окремо виділимо загальну кількість обслугованих дітей та підлітків, що складає більше 10437 тисяч осіб . Туристичний потік у 2008 році розподілився таким чином: іноземний туризм склав 0,21% , зарубіжний туризм –29,07%, внутрішній туризм – 70,72%. Основний іноземний туристичний потік був представлений громадянами Російської Федерації. Також країну відвідали громадяни Білорусі, Німеччини, Естонії, Польщі, Сполучених Штатів та Вірменії. У регіоні працює 29 засобів розміщення гостей. Незважаючи на велику кількість місць, загострюється проблема розміщення туристів. В регіоні лише три готеля мають категорію "три зірки", які є основними для прийому іноземних туристів. Такий жалюгідний стан приймаючої бази не може сприяти залученню туристів, а навпаки відштовхує їх. Важливе значення у розвитку туризму мають підприємства громадського харчування. Кількість даних закладів, а також якість послуг впливають на туристську привабливість того чи іншого регіону. В даний час в області достатньо підприємств харчування, щоб повністю задовольнити попит туристів. Гірше йдуть справи в районах області, де мала кількість підприємств харчування доповнюється низькою якістю обслуговування. Багато підприємств харчування співпрацюють з туристським фірмами, обслуговуючи групи туристів.

Луганському регіоні достатня кількість підприємств сфери  розваги, їх кількість та якість послуг постійно зростають. Туристам пропонуються розваги на будь-який смак від музеїв, виставок, кінотеатрів до нічного  клубного відпочинку. Для підвищення відвідуваності музеїв, виставок та інших  об'єктів культурно-розважального  характеру, а також для зручності  туристів, вони працюють у свята  і вихідні дні.