Засоби та методи оздоровчих занять в сім’ї

Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України

Академія митної служби України

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 
Реферат на тему:

 

«Засоби та методи оздоровчих занять в сім’ї»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконав:

Курсант групи К 10-1

Мініч В.В.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дныпропетровськ 2013

 

 

План:

 

 

Вступ

 

1. Види фізкультурних  занять в режимі дня сім'ї

 

  1.1 Ранкова гігієнічна гімнастика

 

  1.2 Оздоровчий біг

 

  1.3 Пішохідні прогулянки, походи та екскурсії

 

  1.4 Рухливі і спортивні ігри

 

2. Загартовування в  сім'ї

 

  2.1 Загартовування повітрям

 

  2.2 Загартовування водою

 

  2.3 Загартовування сонцем

 

3. Гігієна «фізкультурної»  сім'ї

 

Висновок

 

Використана література

 

 

 

 

 

Вступ

 

Потрібно завжди пам'ятати, що здоров'я - велике благо і надбання всього суспільства. Недарма народна мудрість говорить: «Здоров'я - усьому голова!»

Одним з важливих аспектів оздоровчої масової фізкультури є самостійні заняття в домашніх умовах, в сімейному  колі, спрямовані на забезпечення активного  відпочинку, оздоровлення, загартовування.

Фізична активність є  одним з наймогутніших засобів попередження захворювань, зміцнення захисних сил організму, підвищення працездатності і витривалості. Жодні ліки не дає такої прекрасної можливості нейтралізувати шкідливі наслідки нервових перевантажень і гіподинамії, яку дає фізична культура.

Сім'я - це колектив однодумців. Всі члени сім'ї повинні неухильно  дотримуватися правила, від яких залежить їхнє здоров'я. Потрібно завжди пам'ятати, що головне в заняттях фізичною культурою, спортом - систематичність  і регулярність. Ці заняття повинні  стати органічною частиною повсякденного життя і побуту кожної сучасної сім'ї.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Види фізкультурних  занять в режимі дня сім'ї

 

1.1 Ранкова гігієнічна  гімнастика

Ранкова гігієнічна гімнастика благотворно діє на весь організм, надаючи велике оздоровче і виховне вплив. Ранкову зарядку бажано проводити на свіжому повітрі. Якщо вона проводиться в приміщенні, то кімнату необхідно провітрити і довести температуру повітря до 16-17С. Для вправ, що виконуються сидячи або лежачи, необхідно мати гімнастичний килимок.

При виконанні вправ  завжди потрібно пам'ятати про правильне  дихання - дихати глибоко, спокійно, не забуваючи про повний видих.

При складанні комплексів ранкової гігієнічної гімнастики необхідно  враховувати певні вимоги до змісту і характеру вправ. Вправи підбираються з таким розрахунком, щоб у них брали участь основні м'язові групи і системи організму. Схема складання комплексу приблизно така:

 

- Потягування;

- Ходьба (на місці або  в русі);

- Вправи для м'язів  шиї, рук і плечового поясу;

- Вправи для м'язів тулуба, живота;

- Вправи для м'язів  ніг (присідання, стрибки);

- Вправи для загального  впливу за участю м'язів ніг,  рук (махи, випади вперед, в сторону);

- Вправи силового характеру;

- Вправи на розслаблення;

- Дихальні вправи.

 

Під час виконання гімнастики потрібно намагатися уникати вправ, пов'язаних з напруженням. При підборі вправ для зарядки беруть до уваги їх доступність і різноманітність (навантаження на дрібні м'язові групи поєднується з навантаженням на великі групи м'язів).

Комплекси вправ ранкової гігієнічної гімнастики слід змінювати в залежності від інтересу займаються приблизно через місяць, починаючи поступово замінювати вправи з третього тижня. Але рано чи пізно вправи можуть повторюватися. Щоб уникнути цього застосовуються деякі методичні прийоми, а саме: змінюються вихідні положення рук, ніг, тулуба, темп, ритм виконання.

Ранкова гімнастика не тільки «пробуджує» організм, але і робить певний ефект, що тренує. Після виконання  комплексу вправ охочі поліпшити  свої фізичні здібності (сила, швидкість, витривалість) можуть виконати декілька спеціальних вправ. Після зарядки можна запропонувати легкий біг.

 

1.2 Оздоровчий біг

Останнім часом відзначається  величезне зростання популярності оздоровчих фізичних вправ.

Ніколи раніше люди так  не захоплювалися різними формами оздоровчої фізкультури: бігом, загартовуванням, туристичними походами і т.д. найбільшу популярність отримав оздоровчий біг, швидко здобув славу надійного засобу проти «хвороб століття» - інфаркту, гіпертонії, атеросклерозу та багатьох інших.

Біг є універсальним  засобом впливу на організм. В результаті занять бігом людина відмінно себе почуває, у нього хороший апетит, настрій, працездатність. Щоденна порція оздоровчого бігу захищає організм від дії хронічних інтоксикацій і інфекцій. Бігати люблять усі, проте, зважитися вийти на перший старт часто заважає бар'єр помилкової сором'язливості, а деяким лінь. Тому бігати всією сім'єю значно легше - старшим потрібно стежити за молодшими членами сім'ї, а самі діти відчувають себе краще, впевненіше поруч зі своїми батьками.

 

 

1.3 Пішохідні прогулянки, походи та  екскурсії

 

При вивченні впливу різних видів  відпочинку на здоров'я вченими було доведено, що найефективнішим оздоровчим видом відпочинку є туризм, пов'язаний з фізичним тренуванням на лоні природі. Туристичний похід забезпечує поєднання всіх складових частин повноцінного відпочинку (фізична активність, зміна вражень, пізнавальність, спілкування з новими людьми, постійне благотворний вплив природних факторів).

Похід, прогулянка або екскурсія сприяють зміцненню здоров'я, фізичного розвитку і підвищенню загальної працездатності, вихованню витривалості, спритності і впевненості в своїх силах. До походу треба готуватися заздалегідь. Велике значення має вибір маршруту майбутнього походу або екскурсії. Бажано, щоб він проходив по мальовничих місцях, в лісових масивах з чистим незапиленим повітрям, поблизу водойм. Під час походу учасники опановують основні туристські навички (подолання природних перешкод, перенесення вантажу, установка намету, розведення багаття у встановлених місцях, приготування їжі).

 

1.4 Рухливі і  спортивні ігри

 

Рухливі ігри мають оздоровче, виховне  та освітнє значення і легко доступні для «сімейної» фізкультури. Вони покращують фізичний розвиток, сприятливо впливають  на нервову систему і зміцнюють здоров'я, сприяють емоційності спортивних занять. Майже в кожній грі присутні біг, стрибки, метанні, вправи в збереженні рівноваги. В іграх виховуються основні фізичні якості (сила, швидкість, витривалість) і вдосконалюються найрізноманітніші рухові вміння і навички. Рухливі ігри з їх великою емоційністю можуть створювати велике фізичне навантаження для дітей. Це слід враховувати «сімейному» фізкультурному організатору.

Проводити рухливі ігри можна на відкритому повітрі в будь-який час року. Гра переслідує певну мету, що враховує інтереси і можливості всіх членів сім'ї, які беруть в ній участь. Тривалість гри залежить від інтенсивності та складності рухових дій, стану здоров'я та віку учасників, а в середньому становить 10-20 хвилин. Навантаження дозується наступними прийомами: зменшенням або збільшенням кількості учасників, тривалості гри, розмірів ігрового майданчика, кількості повторень, тяжкості предметів, введенням перерв для відпочинку. Після гри обов'язково треба відзначити найспритніших та ініціативних.

 

2. Загартовування  в сім'ї

 

Обов'язковим елементом фізичного  виховання в сім'ї, які мають  велике значення для зміцнення здоров'я, підвищення працездатності та опірності  інфекції, є загартовування.

Сутність загартовування полягає в тренуванні терморегуляторного апарату, в розвитку захисних реакцій, знижують чутливість організму до шкідливої ​​дії подразників зовнішнього середовища. У результаті загартовування підвищується стійкість організму до несприятливих впливів різних погодних факторів, таких як холод, спека, вогкість і інших, які погано впливають на працездатність і можуть привести до захворювань.

Всі види загартовування мають загальний сприятливий вплив на організм, поліпшують діяльність усіх його систем і органів. Процес загартовування є специфічним, тобто холодові процедури підвищують стійкість до холоду, вплив високих температур - до спеки.

При загартовуванні організму використовують зазвичай природні фактори: повітря, воду сонце.

 

2.1 Загартовування  повітрям

 

Повітряні загартовувальні процедури можуть застосовуватися як у стані спокою, так і в поєднанні з фізичними вправами. Про ефективність занять фізичними вправами на відкритому повітрі свідчать численні дослідження: поліпшується функціональний стан терморегуляторного апарату, підвищується загартованість організму, що, в кінцевому рахунку, призводить до зниження захворюваності інфекційними хворобами.

Повітряні ванни найбільш «ніжні»  та безпечні в арсеналі засобів для  загартовування. З них рекомендується починати систематичне проведення загартовувань в сім'ї. Позитивний вплив повітряних ванн залежить від температури, вологості повітря, рухливості, чистоти і іонізації атмосфери. Якщо заняття фізичною культурою проводяться цілий рік на відкритому повітрі, то немає необхідності в спеціальному прийомі повітряних ванн. При проведенні ж занять у закритих приміщеннях квартир доцільно додаткове перебування на відкритому повітрі.

У літню пору року ефект загартовування в процесі занять фізкультурою і  спортом виражений значно слабше через менший вплив термічного подразнення, що чиниться теплим повітрям в цей період.

 

2.2 Загартовування  водою

 

Ще стародавні греки вважали, що «вода змиває всі душевні страждання». Унаслідок великої теплопровідності вода є більш ефективним засобом  загартовування і надає набагато більший термічне вплив, ніж повітряна ванна тієї ж температури. Крім того, вода надає механічний тиск на тканини тіла і шкіру, особливо при плаванні і душі під тиском. Це сприяє поліпшенню лімфо- і кровообігу.

Щоб правильно застосовувати водні процедури, потрібно знати, як впливає холодна вода на організм. У перший момент впливу холодної води на поверхню тіла внаслідок різкого звуження судин шкіри кров спрямовується до внутрішніх органів, і шкіра стає блідою і холодною. При цьому людина відчуває почуття замерзання. Слідом за цією фазою наступає друга, в період якої людина починає посилено виробляти тепло, причому кровоносні судини шкіри розширюються, кров приливає до шкіри, і відчуття холоду змінюється приємним почуттям теплоти. Таке звуження шкірних судин з подальшим їх розширенням є як би гімнастикою для них, яка й удосконалює судинну діяльність при холодових впливах.

При надмірному охолодженні  може наступити третя фаза судинної реакції: кровоносні судини шкіри залишаються  розширеними, відбувається уповільнення кровотоку з подальшим застоєм і появою вторинного ознобу. Ці симптоми вказують на зайві втрати тепла, тому в разі їх появи водну процедуру слід припинити і провести зігріваючі заходи у вигляді енергійних рухів, розтирання тіла і утеплення одягом.

Таким чином, при застосуванні загарьовувальних водних процедур цілком достатньо добитися хорошої шкірної реакції (друга фаза). Після будь-водної процедури необхідно ретельно витертися. Кращий час для водних процедур - закінчення ранкової гімнастики. Вони сприяють переходу організму в активний стан і створюють бадьорий настрій.

Холодові процедури  перед сном не рекомендуються, тому що викликають зайве збудження нервової системи, погіршують сон.

Систематичне виховання  стійкості до холоду слід починати в літній період. Причина в тому, що влітку відбувається пасивне загартовування організму за рахунок, головним чином, малої теплоізоляції «пакета» одягу. Низька стійкість організму до холоду в зимово-весняний період пояснюється більш тривалим перебуванням в приміщенні, а це «порушує» фізіологічні механізми терморегуляції.

 

2.3 Загартовування сонцем

 

Проводиться за допомогою  сонячних ванн, точніше, повітряно-сонячних, так як при цьому на організм діють обидва ці чинники. У помірних дозах сонячні промені позитивно впливають на обмінні процеси, сприятливо впливають на розвиток дитячого організму, покращують дихання і кровообіг, підвищують працездатність. Крім цього, сонячні ванни сприяють і виробленні теплової витривалості.

При надмірному опроміненні (спроба засмагнути за один день) сонячні ванни можуть принести шкоду. Негативні наслідки перегріву виражаються в появі запаморочення, втрати свідомості. Необхідно строго дозувати інтенсивність сонячних ванн і дотримуватися правила загартовування. Це особливо важливо при прийомі сонячних ванн усіма членами сім'ї, які мають розумну ступінь стійкості до дії ультрафіолетових променів.

Найкраще загоряти в  ранковий час з 9 до 12:00. Лягати потрібно ногами до сонця, голову захищати панамою  або кепкою, але не обв'язувати рушником, так як при цьому ускладнюється випаровування, а отже, й охолодження голови. Не рекомендується засмагати натще, безпосередньо перед їжею і відразу ж після неї. Сонячні ванни можна приймати через 30-40 хвилин після сніданку, а закінчувати не менш ніж за 1:00 до прийому їжі.

Не можна доводити себе до рясного потіння (мокра шкіра  більш чутлива до сонячних променів). Забороняється спати під час  прийому сонячних ванн. Після наступної  водної процедури шкіру не розтирають, так як вона і без того досить гіпертермована в результаті опромінення сонцем.