Діяльність Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на фінансовому ринку України

 

 

Зміст:

Вступ

1. Організаційна структура Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
2. Комітети Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
3. Діяльність НКЦПФР на фінансовому ринку України.

Висновки

Список використаної літератури.

Вступ

 

На сьогодні державі відведено активну роль у сфері регулювання фондового ринку: вона має сприяти формуванню привабливого інвестиційного клімату, вдосконалювати законодавство і лібералізувати регулювання на ринку цінних паперів, розвивати ринки державних, муніципальних цінних паперів, а також цінних паперів підприємств, підтримуваних державою. Сприяння розвитку фондового ринку може здійснюватися державою через систему адміністративної підтримки і економічного стимулювання.

Метою державного регулювання ринку цінних паперів є:

- реалізація єдиної державної політики у сфері випуску та обігу цінних паперів та їх похідних;

- створення умов для ефективної мобілізації та розміщення учасниками ринку цінних паперів фінансових ресурсів з урахуванням інтересів суспільства;

- одержання учасниками ринку цінних паперів інформації про умови випуску та обігу цінних паперів, результати фінансово-господарської діяльності емітентів, обсяги і характер угод з цінними паперами та іншої інформації, що впливає на формування цін на ринку цінних паперів;

- забезпечення рівних можливостей для доступу емітентів, інвесторів і посередників на ринок цінних паперів;

- гарантування прав власності на цінні папери;

- захисту прав учасників фондового ринку;

- інтеграції в європейський та світовий фондові ринки;

- дотримання учасниками ринку цінних паперів вимог законодавчих актів;

- запобігання монополізації та створення умов розвитку добросовісної конкуренції на ринку цінних паперів;

- контролю за прозорістю та відкритістю ринку цінних паперів [7].

Регулювання діяльності корпоративного сектору здійснюється органами загальної та спеціальної компетенції та відповідними їх нормативними актами.

Органи загальної компетенції - законодавчі органи, які видають нормативні акти, що мають чинність закону і регламентують загальні основи функціонування корпоративного сектора. До них відносяться:

- Цивільний кодекс України;

- Господарський кодекс України;

- Закон "Про господарські товариства";

- Закон "Про акціонерні товариства";

- Закон "Про цінні папери та фондовий ринок";

- Закон "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні"

- Закон "Про інститути спільного інвестування";

- Закон "Про Національну депозитарну систему і особливості електронного обігу цінних паперів в Україні";

- Закон "Про оподаткування прибутку підприємств" та інші [8].

Цими нормативними актами регулюється та контролюється господарська діяльність юридичних осіб, визначається порядок ведення звітності (бухгалтерської, статистичної, податкової) за результатами їхньої діяльності.

Законодавчо визначені вимоги щодо контролю господарських товариств, зокрема щодо ведення обліку та звітності.

Перевірки фінансової діяльності товариства, як і інших підприємств, здійснюються державними податковими інспекціями, іншими державними органами у межах їх компетенції, ревізійними органами товариства та аудиторськими організаціями.

Органи спеціальної компетенції призначені для забезпечення регулювання та контролю діяльності корпоративних підприємств з урахуванням специфіки цього сектора. До органів спеціальної компетенції відносяться:

- Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку;

- Фонд державного майна України;

- Антимонопольной комітет у рамках своїх повноважень;

- Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України;

- Інші уповноважені органи [5].

Органи спеціальної компетенції з метою регулювання тієї чи іншої сфери корпоративної діяльності видають положення, постанови, розпорядження та інші нормативно-правові акти. Наприклад, положення Національна комісії з цінних паперів та фондового ринку "Про саморегулівні організації професійних учасників фондового ринку", чи "Про порядок реєстрації випуску акцій і облігацій підприємств та інформації про їх емісію" [7].

 

1. Організаційна структура Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку

 

Відповідно до Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку [1].

 Національна комісія з цінних  паперів та фондового ринку  утворена Указом Президента України  №1063/2011 від 23.11.2011р. з метою комплексного  правового регулювання відносин, що виникають на ринку цінних  паперів, забезпечення захисту інтересів  громадян України та держави, запобігання зловживанням та порушенням у цій сфері [4].

 Національна комісія з цінних  паперів та фондового ринку  є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України. До системи органу входять  Національна комісія з цінних  паперів та фондового ринку, її  центральний апарат і територіальні  органи.

У своїй діяльності Комісія керується Конституцією та законами України, постановами Верховної Ради, указами і розпорядженнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, міжнародними договорами України, а також Положенням про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку.

 Національна комісія з цінних  паперів та фондового ринку  утворюється у складі Голови  Комісії та шести членів Комісії. Голова Комісії та її члени  призначаються на посади та  звільняються з посад згідно  до указів Президента України.

 Основною формою роботи Комісії  є засідання, які проводяться  за рішенням Голови Комісії  у разі необхідності, але не  рідше одного разу на місяць. Засідання Комісії є правомочним, якщо на ньому присутні не менше п'яти осіб. Рішення Комісії вважається прийнятим, якщо за нього подано не менше п'яти голосів.

Положення про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку затверджується Президентом України. Територіальні органи Комісії діють на основі положення, що затверджується Комісією, і координують свою діяльність із місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.

 Національна комісія з цінних  паперів та фондового ринку  розробляє і затверджує акти  законодавства, обов'язкові для виконання  центральними та місцевими органами  виконавчої влади, органами місцевого  самоврядування, учасниками ринку  цінних паперів, їх об'єднаннями  та контролює їх виконання  з питань, що належать до її компетенції [9].

Уповноваженими особами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку є:

- Голова та члени Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

 - начальники відповідних територіальних органів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

- працівники центрального апарату - за письмовим дорученням Голови або членів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

- працівники відповідних територіальних органів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - за письмовим дорученням начальника відповідного територіального органу Комісії [4].

Крім того при Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку створюються Консультаційно-експертна рада, інші органи та установи. Консультаційно-експертна рада розробляє рекомендації щодо політики на ринку цінних паперів та бере участь у підготовці та обговоренні проектів актів законодавства, які розробляються та розглядаються Комісією. Склад Консультаційно-експертної ради та положення про неї затверджує Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку звертається до суду з позовами (заявами) у зв'язку з порушенням законодавства України про цінні папери [9].

Основними завданнями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку є:

1. Формування та забезпечення  реалізації єдиної державної  політики щодо розвитку та  функціонування ринку цінних  паперів та їх похідних в  Україні.

2. Сприяння адаптації національного  ринку цінних паперів до міжнародних  стандартів.

3. Координація діяльності державних  органів з питань функціонування  в Україні ринку цінних паперів  та їх похідних.

4. Здійснення державного регулювання  та контролю за випуском і  обігом цінних паперів та їх  похідних на території України, а також у сфері спільного  інвестування.

5. Захист прав інвесторів шляхом  застосування заходів щодо запобігання  і припинення порушень законодавства  на ринку цінних паперів, застосування  санкцій за порушення законодавства  у межах своїх повноважень.

6. Сприяння розвитку ринку цінних  паперів.

7. Узагальнення практики застосування  законодавства України з питань  випуску та обігу цінних паперів  в Україні, розроблення пропозицій щодо його вдосконалення [4].

Відповідно до чинного законодавства уповноважені особи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку мають право:

- безперешкодно входити на підприємства, в установи, організації за службовим  посвідченням і мати доступ  до документів та інших матеріалів, необхідних для проведення перевірки;

- вимагати необхідні документи  та іншу інформацію у зв'язку  з реалізацією своїх повноважень;

- залучати за погодженням з  відповідними центральними та  місцевими органами виконавчої  влади, органами місцевої влади  та самоврядування, підприємствами  та об'єднаннями їх спеціалістів, депутатів місцевих рад (за їх  згодою) для проведення перевірок  та ревізій;

- відповідно до розподілу обов'язків  чи письмового доручення провадити  в межах наданих повноважень  розгляд справ про порушення  чинного законодавства щодо випуску  та обігу цінних паперів, ставити  питання перед органами Прокуратури  України та Міністерством внутрішніх  справ України про проведення  розслідувань або інших заходів  відповідно до чинного законодавства;

- вимагати в межах своєї компетенції  в посадових осіб підприємств, установ, організацій надання письмових  пояснень.

Необхідно також зауважити, що без згоди Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку уповноважені нею особи не можуть входити до складу комісій, комітетів та інших органів, що формуються центральними державними та місцевими органами виконавчої влади, а також органами місцевого самоврядування.

Важливим моментом в регулювання діяльності ринку цінних паперів є відносини Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку з правоохоронними органами та іншими державними органами.

Працівники правоохоронних органів повинні сприяти уповноваженим особам Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку у виконанні ними своїх службових обов'язків [9].

 

 

 

2. Комітети Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку

 

У Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку на постійній основі із залученням представників громадських організацій працюють відповідні Комітети, метою яких є забезпечення ефективної реалізації повноважень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, координація дій структурних підрозділів центрального апарату Комісії, належне виконання Програми економічних реформ, якісна підготовка проектів нормативно-правових актів, концепцій реалізації державної політики та інших документів, що подаються на розгляд Комісії.

Комітет з питань стратегії розвитку та економічного аналізу фондового ринку.

Голова Комітету - Член Комісії Мозговий Олег Миколайович.

До компетенцій Комітету з питань стратегії розвитку та економічного аналізу фондового ринку відноситься питання:

• стратегічного планування розвитку фондового ринку;
• координація та планування законопроектної та регуляторної роботи НКЦПФР;
• моніторингу та координації виконання галузевих програм розвитку фондового ринку;
• вироблення та аналіз показників, що характеризують стан розвитку фондового ринку, а також макроекономічних показників фінансового ринку України;
• впровадження Міжнародних стандартів фінансової звітності;
• методологія бухгалтерського обліку та аудиту на ринку цінних паперів та адаптації їх до міжнародних стандартів;
• координації науково-дослідних та освітніх програм фондового ринку;
• навчання, підготовки та сертифікації спеціалістів фондового ринку;
• підвищення фінансової грамотності населення;
• захисту споживачів фінансових послуг, що надаються на фондовому ринку [9].