Рынок финансов

1) надає кредити  комерційним банкам для підтримки ліквідності за ставкою не нижче ставки рефінансування Національного банку та в порядку, визначеному Національним оанком;

2) здійснює дисконтні  операції з векселями і чеками  в порядку, визначеному Національним  банком;

3)купує та  продає на вторинному ринку цінні папери у порядку, передбаченому законодавством України;

4) відкриває  власні кореспондентські та металеві  рахунки у закордонних банках  веде рахунки банків-кореспондентів;

5) купує та  продає валютні цінності з  метою монетарного регулювання;

6) зберігає банківські  метали, а також купує та продає  банківські метали, дорогоцінні  метали та камені та інші  коштовності, пам'ятні та інвестиційні  монети з дорогоцінних металів  на внутрішньому і зовнішньому  ринках без квотування і ліцензування;

7) розміщує золотовалютні  резерви самостійно або через  банки, уповноважені ним на  ведення валютних операцій, виконує  операції з золотовалютними резервами  України з банками, рейтинг  яких за класифікацією міжнародних  рейтингових агентств відповідає  вимогам до першокласних банків не нижче категорії А;

8) приймає на  зберігання та в управління  державні цінні папери й інші  цінності;

9) видає гарантії  і поруки відповідно до положення,  затвердженого Радою Національного  банку;

10) веде рахунок  Державного казначейства України без оплати і нарахування відсотків;

11) виконує операції  по обслуговуванню державного  боргу, пов'язані із розміщенням  державних цінних паперів, їх  погашенням і виплатою доходу  за ними;

12) веде особові  рахунки працівників Національного  банку;

13) веде рахунки міжнародних організацій;

14) здійснює безспірне  стягнення коштів з рахунків  своїх клієнтів відповідно до  законодавства України, в тому  числі за рішенням суду.

Національний  банк має право здійснювати й  інші операції, необхідні для забезпечення виконання своїх функцій.

Національний  банк має право брати участь у  формуванні капіталу і діяльності міжнародних  організацій відповідно до міжнародних  договорів, учасниками яких є Україна, а також відповідно до угод між  ним та іноземними центральними банками.

Доходи та збитки Національного банку, пов'язані із зміною оцінки активів і пасивів, представлених у вигляді банківського золота та іноземної валюти, спеціальних  прав запозичення, у зв'язку із змінами  курсу іноземних валют та ціни золота враховуються і компенсуються у такому порядку:

1) чисті валютні  доходи та збитки збалансовуються  відповідною сумою на спеціальному  резервному рахунку переоцінки  валютних резервів в балансі  Національного банку;

2) зазначені  чисті доходи та збитаи не  враховуються при розрахунку річного доходу Національного банку.

Національному банку забороняється надавати прямі  кредити як у національній, так  і в іноземній валюті на фінансування витрат Державного бюджету України.

Національний  банк України здійснює банківський  нагляд на індивідуальній та консолідованій основі і застосовує заходи впливу за порушення вимог законодавства щодо банківської діяльності.

Банки та банківські об'єднання в Україні. Банки в  Україні мажуть функціонувати як універсальні або як спеціалізовані. За спеціалізацією банки можуть бути ощадними, інвестиційними, іпотечними, розрахунковими (кліринговими).

Банк самостійно визначає напрями своєї діяльності і спеціалізацію за видами операцій. Національний банк України здійснює регулювання діяльності спеціалізованих  банків через економічні нормативи та нормативно-правове забезпечення здійснюваних цими банками операцій.

Банк набуває  статусу спеціалізованого банку  у разі, якщо більше 50 відсотків його активів є активами одного типу. Банк набуває статусу спеціалізованого ощадного банку у разі, якщо більше 50 відсотків його пасивів є вкладами фізичних осіб.

Державний банк — це банк, сто відсотків статутного капіталу якого належать державі. Державний  банк засновується за рішенням Кабінету Міністрів України. При цьому  в законі про Державний бюджет України на відповідний рік передбачаються витрати на формування статутного капіталу державного банку. Кабінет Міністрів України зобов'язаний отримати позитивний

висновок Національного  банку України з приводу наміру заснування державного банку. Отримання висновку Національного банку України є обов'язковим також у разі ліквідації (реорганізації) державного банку, за винятком його ліквідації внаслідок неплатоспроможності. Статут державного банку затверджується постановою Кабінету Міністрів України. Держава здійснює та реалізує повноваження власника щодо акцій (паїв), які'їй належать у статутному капіталі державного банку, через органи управління державного банку.

У разі прийняття  рішення про часткове або повне  відчуження державою належних їй акцій (паїв) державного банку такий банк втрачає статус державного.

Кооперативні  банки створюються за принципом  територіальності і поділяються  на місцеві та центральний кооперативні банки.

Мінімальна кількість  учасників місцевого (у межах  області) кооперативного банку має бути не менше 50 осіб. У разі зменшення кількості учасників і неспроможності кооперативного банку протягом одного року збільшити їх кількість до мінімальної необхідної кількості діяльність такого банку припиняється шляхом зміни організаційно-правової форми або ліквідації.

Учасниками центрального кооперативного банку є місцеві  кооперативні банки.

До функцій  центрального кооперативного банку  належать централізація та перерозподіл ресурсів, акумульованих місцевими  кооперативними банками, а також здійснення контролю за діяльністю кооперативних банків регіонального рівня.

Статутний капітал  кооперативного банку поділяється  на паї. Рівень мінімального розміру  статутного капіталу кооператив-ного банку встановлюється Національним банком України. Кожний учасник кооперативного банку незалежно від розміру своєї участі у капіталі банку (паю) має право одного голосу. Прибутки або збитки кооперативного банку за результатами фінансового року розподіляються між учасниками пропорційно розміру їх паю.

Банки мають право створювати банківські об 'єднання таких типів: банківська корпорація, банківська холдингова група, фінансова холдингова група. Банки можуть бути учасниками промислово-фінансових груп з дотриманням вимог антимонопольного законодавства України.

Порядок отримання дозволу на створення банківського об'єднання та порядок його державної реєстрації встановлюються Національним банком України. Банк може бути учасником лише одного банківського об'єднання.

Організсщійно-правова  форма банку в Україні. Банки в Україні створюються у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або кооперативного банку. Законодавство про господарські товариства поширюється на банки у частині, що не суперечить цьому Закону.

В українській  фінансово-банківській системі комерційні банки організовані у формі відкритих і закритих акціонерних товариств та компаній з обмеженою відповідальністю. Реєстрація комерційного банку здійснюється на підставі таких документів:

-заяви; про,  реєстрацію;

- установчих  документів: установчого договору, статуту банку, протоколупро прийняттястатуту тапризначення керівних органів банку;

- економічного  обгрунтування;

- висновку аудиторської  організації про фінансовий стан  засновників банку;

- відомостей  про професійну придатність керівників (голови та головного бухгалтера) банку, рекомендованих засновниками.

Відкриття комерційного банку в Україні потребує його реєстрації в Національному банку  України. Національний банк увів інструкцію № 10 "Про порядок регулювання  та аналіз діяльності комерційних банків", яка встановлює економічні нормативи роботи банків в Україні.

Органи керування  та організаційна структура банку  в деяких рисах співпадають, а  в деяких відрізняються від інших  ділових установ. Головним органом  управління банку вважаються загальні збори акціонерів. Вони приймають найважливіше рішення - затверджують устав, вибирають раду директорів, затверджують баланси та звіти, напрям та цілі полі гики банку тощо. Структура капіталу банку Капітал банку включає:

1) основний капітал;

2) додатковий капітал.

За умови затвердження Національним банком Украйни додатковий капітал може включати:

1) нерозкриті  резерви (крім того факту, що  такі резерви не відображаються  в опублікованому балансі банку,  вони повинні мати такі самі  якість і природу, як і розкритий капітальний резерв);

2)резерви переоцінки (основні засоби та нереалізована  вартість "прихованих" резервів  переоцінки в результаті довгострокового  перебування у власності цінних  паперів, відображених у балансі  за історичною вартістю їх  придбання);

3) гібридні (борг/капітал)  капітальні інструменти, які повинні  відповідати таким критеріям:

• є незабезпеченими, субординованими і повністю сплаченими;

• не можуть бути погашені за ініціативою власника;

• можуть вільно брати участь у покритті збитків без пред'явлення банку вимоги про припинення торгових операцій;

• дозволяють відстрочення обслуговування зобов'язань щодо сплати відсотків, якщо рівень прибутковості  не дозволяє здійснити такі виплати;

4) субординований  борг (звичайні незабезпечені боргові капітальні інструменти, які за умовою контракту не можуть бути забрані з банку раніше 5 років, а у випадку банкрутства чи ліквідації повертаються інвестору після nor ашення претензій всіх інших кредиторів). При цьому сума таких коштів, включених у капітал, не може перевищувати 50 відсотків розміру основного капіталу зі щорічним зменшенням на 20 відсотків від його первинної вартості протягом 5 останніх років угоди.

Національний  банк України має право визначати  своєю постановою інші статті балансу  банку для включення до додаткового капіталу, а також умови і порядок такого включення. Додатковий капітал не може бути більшим 100 відсотків основного капіталу.

Мінімальний розмір статутного капіталу на момент реєстрації банку не може бути менше:

1) для місцевих  кооперативних банків — 1 мільйона євро;

2)для комерційних  банків, які здійснюють свою діяльність  на території однієї області,  — 3 мільйонів євро;

3) для банків, які здійснюють свою діяльність  на території всієї України,  — 5 мільйонів євро.

За підсумками року на основі фінансової звітності банки зобов'язані коригувати розмір статутного капіталу на індекс девальвації чи ревальвації гривні за рахунок та в межах валових доходів або валових витрат банку відповідно до методики, встановленої Національним банком України. 

Лізинг - порівняно  нова специфічна форма організації  кредитно-фінансових відносин, що поєднує  в собі елементи кредитування в натуральній  і грошовій формі. Сучасний лізинг у  багатьох країнах охоплює широкий  перелік об'єктів - від дрібного канцелярського обладнання до складних ЕОМ, від токарних станків до бурового обладнання, від автотранспортних засобів до реактивних лайнерів і океанських танкерів, а також сільськогосподарське, будівельне, гірничодобувне та інше обладнання. Лізинг забезпечує підприємствам можливість одержати необхідне устаткування без значних разових витрат грошових коштів, що є неминучими при звичайній купівлі. Оренда машин, устаткування, ЕОМ дозволяє уникнути втрат, пов'язаних з моральним старінням засобів виробництва.

У промислове розвинених країнах лізингові операції отримали широкий розвиток в останні десятиріччя. На умовах лізингу в США купується близько 45% обладнання, що реалізується на внутрішньому ринку, в -Японії - 33%, в Німеччині -18%, в Австралії - 25%, Англії, Швеції, Франції- 13 17%.