Управління фінансовою стійкістю підприємства

Він визначає, яка сума поточних активів сформована за рахунок власного капіталу або що залишається в обороті підприємства після повного погашення кредиторської заборгованості.

Крім розрахунку та аналізу динаміки наявності власних оборотних коштів у процесі оцінювання фінансової стійкості досліджується й низка її відносних показників:

1) коефіцієнт  фінансової незалежності (власності, автономії, концентрації власного  капіталу):

. (1.2)

Коефіцієнт незалежності (автономності, власності, концентрації власного капіталу) характеризує частку власників підприємства в загальному обсязі коштів, авансованих у його діяльність. Чим вище значення цього коефіцієнта, тим фінансово старіше, стабільніше підприємство, тим менше воно залежить від зовнішніх кредиторів. Рекомендована нижня межа цього показника – 0,6 (або 60%).

2) коефіцієнт  фінансової залежності (фінансової  напруженості, заборгованості, концентрації  позикового капіталу) (Кфз), який  характеризує частку боргу у  загальному капіталі і розраховується  як відношення позикового капіталу (ПК) до загального капіталу (валюти  балансу):

(1.3)

 

Значення даного показника на думку фахівців[32, c. 303] не повинно перевищувати 0,5.

3) коефіцієнт  фінансового ризику (плече фінансового  важеля фінансування) (Кфр), який  розраховується відношенням позикового  капіталу до власного:

(1.4)

Чим вище рівень першого показника і нижче рівні другого і третього, тим стійкіший фінансовий стан підприємства[17, c. 135].

4) коефіцієнт  самофінансування (фінансування, фінансової  стійкості, (Кфст) – розраховується  як відношення власного капіталу  до позикового:

(1.5)

Коефіцієнт показує співвідношення між власним і позиковим капіталом. Рекомендоване значення > 1. Характеризує можливість покриття власним капіталом позикових коштів.

Деякі автори під коефіцієнтом самофінансування розуміють показник грошової віддачі інвестицій і розраховують його як відношення грошового потоку до суми інвестицій:

(1.6)

5) коефіцієнт  співвідношення мобільних та  іммобілізованих активів (Ксмі) –  розраховується як відношення  мобільних (оборотних) активів до  іммобілізованих (необоротних) активів:

(1.7)

Коефіцієнт показує, скільки оборотних активів припадає на кожну гривню необоротних активів. Теоретичне значення (межі) цього показника визначаються індивідуально для кожного підприємства. Чим вище його значення, тим більше коштів авансується в мобільні (оборотні) активи;

6) коефіцієнт  довгострокового залучення позикових  коштів (Кдзк) розраховується як  відношення суми довгострокових  залучених коштів до величини  довгострокового капіталу:

 

(1.8)

де åДКЗ – сума довгострокових залучених коштів; ДК – довгостроковий капітал.

Коефіцієнт характеризує структуру капіталу. Показує частку довгострокових залучених коштів, використаних для фінансування активів поряд із власними коштами. Зростання цього показника є негативною тенденцією, яка означає, що підприємство починає все сильніше залежати від зовнішніх інвесторів;

7) коефіцієнт  довгострокових зобов'язань (Кдзб) –  розраховується як відношення  довгострокових зобов'язань до  загальної суми залучених коштів:

(1.9)

Коефіцієнт показує, наскільки підприємство залежить від довгострокових зобов'язань у загальній сумі позикових коштів. Нормативне значення коефіцієнта – менше 0,2–0,3;

8) коефіцієнт  поточних зобов'язань (Кпзб) розраховується  як відношення поточних зобов'язань  до загальної суми залучених  коштів:

(1.10)

Коефіцієнт показує, наскільки підприємство залежить від поточних зобов'язань у загальній сумі позикового капіталу. Нормативне значення коефіцієнта – менше 0,5–0,6;

9) коефіцієнт  фінансового левериджу (К) – розраховується  відношенням довгострокових зобов'язань  до власного капіталу:

(1.11)

Коефіцієнт характеризує залежність підприємства від довгострокового капіталу. Рекомендоване значення – менше 0,1. Зростання цього коефіцієнта свідчитиме про збільшення фінансового ризику;

10) коефіцієнт  обслуговування боргу (Кобб) – розраховується  як відношення позикового капіталу  до грошового потоку від операційної діяльності:

(1.12)

Коефіцієнт показує спроможність підприємства погашати свої зобов'язання за рахунок коштів від основної діяльності;

11) коефіцієнт  маневреності власного капіталу (власних коштів, Кмвк) – розраховується  як відношення власних оборотних  коштів до власного капіталу:

(1.13)

де åВОК – сума власних оборотних коштів.

Коефіцієнт характеризує ступінь мобілізації власного капіталу, показує, яка частина власного капіталу знаходиться в обігу, тобто у тій формі, яка дає змогу вільно маневрувати цими засобами. Чим вище цей показник, тим більше забезпечується гнучкість у використанні власних коштів господарюючого суб'єкта. Оптимальне значення показника – 0,5 (на думку деяких авторів – більше 0,3);

12) коефіцієнт  забезпечення запасів власними  оборотними коштами (Кмз) розраховується  відношенням суми власних оборотних  коштів до запасів:

(1.14)

де 33 – запаси.

За формою балансу згідно з П(С) БО 2 в чисельнику буде різниця між розділом II активу балансу та розділом IV пасиву балансу, в знаменнику – сума рядків 100–140 розділу II активу балансу. Кмз показує, якою мірою матеріальні запаси покриті власними коштами і не потребують залучення позикових.

13) коефіцієнт  маневреності робочого капіталу (власних оборотних коштів), (Кмрк) розраховується як відношення  запасів до власних оборотних  активів:

(1.15)

Цей показник, зворотний коефіцієнту забезпечення запасів власними оборотними коштами, характеризує питому вагу запасів як матеріальних оборотних активів у власних оборотних коштах. Величина робочого капіталу залежить від ефективності управління запасами (планування, нормування їх величини, прогнозування на майбутнє, раціональне використання тощо), стану дебіторської заборгованості (тенденція до її зменшення) та величини грошових коштів, їх еквівалентів, поточних фінансових інвестицій;

14) стабільність  структури оборотних коштів (ССОК) – розраховується як відношення  суми власних оборотних коштів  до всієї сукупності оборотних  коштів:

(1.16)

Коефіцієнт використовується для оцінювання власних оборотних коштів. Зростання цього показника є позитивною тенденцією;

16) індекс  постійного активу (Іпа) – розраховується  як відношення основного капіталу  до власного капіталу:

(1.17)

де ОСК – основний капітал.

Індекс використовується для характеристики стану основного капіталу, показує питому вагу необоротних активів у джерелах власних засобів;

17) коефіцієнт реальної вартості основних засобів (Крвоз) розраховується як відношення залишкової вартості основних фондів до сукупності усіх активів підприємства:

(1.18)

 

де ЗВОФ – залишкова вартість основних фондів; åАП – сума активів підприємства.

Коефіцієнт відображує питому вагу основних засобів у загальному капіталі підприємства.

Систему показників, які характеризують фінансову стійкість підприємства, уточнює рис. 1.1.

 

Рис. 1.1. Показники фінансової стійкості підприємства

Визначення типу фінансової стійкості

Важливе значення має аналіз ринкової стійкості підприємства. Вона характеризується трьома показниками:

• коефіцієнтом фінансової незалежності (автономії, власності, концентрації власного капіталу);
• коефіцієнтом фінансової залежності;
• коефіцієнтом фінансового ризику (плече фінансового важеля).

Методику розрахунку цих показників вже було наведено вище. 
Зростання коефіцієнта автономії означає зростання фінансової незалежності та підвищення ринкової стійкості підприємства.

Багато авторів відносять ці коефіцієнти до відносних показників фінансової стійкості. Автор поділяє думку, що поєднання аналізу всіх наведених вище абсолютних і відносних показників фінансової стійкості дасть змогу об'єктивно відобразити реальну фінансову ситуацію на підприємстві.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Загальна характеристика фінансово-господарської діяльності ЗАТ «Данон Дніпро»

 

Об’єктом дослідження в даній роботі виступає Закрите акціонерне товариство «Данон Дніпро».Загальна інформація про підприємство наведена в таблиці 2.1.

 

Таблиця 2.1. Загальна інформація про підприємство

Показник	Характеристика
Найменування підприємства	Закрите акціонерне товариство «Данон Дніпро»
Код за ЄДРПОУ	31489175
Місцезнаходження (поштова адреса)	73000, м.Херсон, Бериславське шосе,37
Міжміський код та телефон	Телефон (0552) 55-17-90 Факс 55-17-90
E-mail	Tatiana.Mandrik@danone.com
Основні види діяльності (код)	(найменування)
15.51.0	Виробництво молочних продуктiв
52.27.01	Роздрiбна торгiвля молочними продуктами
51.70.0	Iншi види оптової торгiвлi
Чисельність працівників (чол.)	497

 

Основним видом діяльності Товариства є виробництво та роздрібна торгівля молочними продуктами.

Організаційна структура підприємства

ЗАТ «Данон Дніпро» є юридичною особою, має самостійний баланс, печатку, розрахунковий рахунок в ОФ АБ «УкрГазБанк», здійснює свою господарську діяльність на основі повного господарського розрахунку, самоокупності та самофінансування, має відокремлене майно у вигляді основних і оборотних засобів.

ЗАТ «Данон Дніпро» здійснює роздрiбну торгiвлю молочними продуктами. Район діяльності майже вся Україна. ЗАТ «Данон Дніпро» має склад для зберігання товарів.

Відповідальним за фінансово-господарську діяльність підприємства є: директор, заступник директора по комерційній діяльності та головний бухгалтер.

Штатний розклад підприємства розроблений, виходячи з задач підприємства та об’ємів діяльності. Структура підприємства та управління його підрозділами зображена на рис. 2.1.

Управління підприємством покладене засновниками на виконавчого директора та головного бухгалтера, котрі безпосередньо підчиняються засновникам.

В свою чергу, виконавчий директор керує відділами: транспортний, маркетинговий, постачання та збуту та йому підчиняється персонал працівників оптових торговельних складів. Кожен з цих відділів виконує свої функції.

Бухгалтерська служба, керована головним бухгалтером, ділиться на три секції: обліку товарно-матеріальних цінностей (здійснює облік товарно-матеріальних цінностей підприємства, а також покладені обов’язки по обліку основних засобів та нематеріальних активів);

Бухгалтер по обліку розрахункових та банківських операцій – здійснює облік грошових коштів та розрахунків з бюджетом, поставниками і покупцями; Заробітної плати, розрахунків з робітниками – (здійснює облік розрахунків з робітниками, облік робочого часу та праці, проведення касових операцій).

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.1. Організаційно-управлінська структура ЗАТ «Данон Дніпро»

 

 

В кожному штатному розкладі секторів передбачено по одному бухгалтеру, котрі здійснюють облік згідно своїх посадових інструкцій. Головний бухгалтер узагальнює поступаючи дані і на основі їх складає баланс та необхідну звітність.

Дана структура бухгалтерської служби на підприємстві була продиктована задачами і об`ємом виконуваної роботи на даному підприємстві, чисельністю працівників підприємства та ступенем автоматизації та механізації праці бухгалтерів.

Опис обраної облікової політики. Бухгалтерський облік відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-XIV, та Плану рахунків бухгалтерського обліку від 30.11.1999 року №291. Ведення бухгалтерського обліку здійснюється відповідно з принципами і методами, передбаченими Національним положенням (Стандартами) бухгалтерського обліку.

Одиницею обліку запасів визначається їх найменування. Первісна вартість запасів, що придбаються за плату, є собівартість, визначена згідно ст. 9 ПБО-9 «Запаси». Не включаються у первісну вартість запасів, а відображаються у витратах періоду понаднормативні втрати та недостачі товарів, витрати на збут, інші витрати, що не зв'язані з придбанням товарів. Запаси відображаються у бухгалтерській звітності за первісною вартістю або чистою вартістю реалізації. При відпуску запасів у виробництво, продажу та іншому їх вибутті оцінка здійснюється за методом середньозваженої собівартості та ціни продажу для роздрібної торгівлі. Запаси, що не приносять підприємству економічної вигоди у майбутньому, признаються неліквідними та списуються у бухгалтерському обліку, при складанні звітності не відображаються у балансі, а обліковуються на забалансовому рахунку 007.

Облік малоцінних швидкозношуваних предметів забезпечується в такому порядку:

• матеріальні активи з терміном корисного використання (експлуатації) менше одного року і вартістю менше 500 грн. – є МШП;
• амортизація нараховується в розмірі 100% в момент передачі їх в експлуатацію;
• облік переданих в експлуатацію МШП відображається у відомостях обліку залишків МШП у кількісному виражені на позабалансовому рахунку 007 «МШП в кількісному виражені»;
• термін використання (експлуатації) активів визначається по кожному об'єкту окремо.