Аналіз динаміки і структури податків та вдосконалення податкового менеджменту підприємства

Отже, аналізуючи динаміку податкового  зобов`язання та податкового кредиту  по ПДВ ПВТФ «КРІОЛІТ-ДНІПРО». за 2008-2011 роки слід відмітити, що сума податкового кредиту значно перевищує податкове зобов`язання по ПДВ. Це свідчить про позитивну податкову політику на підприємстві стосовно ПДВ, тобто підприємство намагається зменшувати суму податкового зобов`язання за рахунок реалізації товарів, звільнених від оподаткування ПДВ, та товарів іноземного походження, виготовлених з вітчизняної давальницької сировини.

Отже, загальна сума сплати податку на додану вартість на ПВТФ «КРІОЛІТ-ДНІПРО».   за період з 2008 по 2011 роки складає 97,68 тис. грн., що складає 28% від загального обсягу податкових надходжень підприємства. Аналіз обсягу податкових відрахувань податку на додану вартість в загальній сумі податкових платежів  свідчить, що його питома вага складає 28%, що значно перевищує обсяг інших податків. Отже, податок на додану вартість є найбільшим податком в обліковій політиці підприємства. Порівняємо тепер темпи приросту величини податку на додану вартість, взявши за базу суму податку на прибуток попереднього періоду. Дані, які характеризують динаміку зростання обсягів відрахувань податку на додану вартість, наведені у таблиці 2.4.

Темпи зростання податку  на додаткову вартість свідчать про  збільшення суми податкового зобов`язання на 15,9 тис. грн., 1,12 тис. грн. і 16,76 тис. грн. у 2009, 2010 і 2011 роках відповідно, та збільшення суми податкового кредиту на 8,18 тис. грн., 4,06 тис. грн. і 8,84 тис. грн. у 2009, 2010 і 2011 роках відповідно. Це свідчить про зростання як обсягів реалізації, так і обсягів надходження  товарів підприємства.

Податок на додаткову вартість характеризується кількома суттєвими  перевагами. Незважаючи на те, що він  являє собою, по суті, різновид акцизу, це універсальний фінансовий інструмент. Так, ПДВ дає можливість регулювання  фонду заробітної плати і ціни. Він створює можливість ліквідувати  зайві ланки господарського управління. Крім того, він дозволяє відносно точно  визначити реальну вартість кожного  товару і на підставі цього встати в основу формування економічних  пропорцій.

Таблиця 2.4 Темпи зростання  суми податку на додану вартість ПВТФ «КРІОЛІТ-ДНІПРО», тис. грн.

Види податкових платежів	2011рік	2010 рік	Відхилення, (+, -)	Динаміка, %	2008 рік	Відхилення, (+, -)	Динаміка, %	2009 рік	Відхилення, (+, -)	Динаміка, %
Податок на додану вартість, що підлягає виплаті до бюджету, тис. грн.	42,2	58,1	+ 15,9	138	59,2	+ 1,12	102	76	+ 16,8	128
Податок на додану вартість, що підлягає відшкодуванні з  бюджету, тис. грн.	32,2	40,4	+ 8,2	125	44,5	+ 4,1	110	53,3	+ 8,84	120
Податкове зобов'язання з  ПДВ, тис. грн.	9,98	17,7	-	-	14,8	-	-	22,7	-	-

Крім того, застосування ставок ПДВ на рівні 20-28% стимулює як інфляційні процеси в цілому, так  і негативно впливає на високотехнологічні і наукомісткі виробництва. У зв'язку з цим оптимальну ставку податку на додаткову вартість економісти всі частіше встановлюють на рівні 15%.

Ставши домінуючим у світовій системі податків на споживання, ПДВ  зберігає і деякі негативні риси, пов'язані з можливістю відхилення від його сплати. Тому в системі  ПДВ виняткове значення має зроблений  і вичерпний бухгалтерський облік, реєстрація всіх ділових операцій.

Так, в Україні період становлення податку на додану вартість ставить чимало питань, пов'язаних з  обліком і реєстрацією платників, визначенням критеріїв оподатковування  запасів товарно-матеріальних цінностей, засобів виробництва, продукції  за договірними цінами і проданої в кредит.

2.3.Організація податкової служби на підприємстві

 

Розробка загальної політики оподаткування для підприємства.

Сутність розробки загальної  політики оподаткування для підприємства  полягає в тому, що податковий менеджмент повинен визначити всю податкову  систему для конкретного підприємства з урахуванням усіх чинників —  насамперед видів діяльності, форми  організації підприємства, підпорядкованості, відносин з державними органами влади  тощо. У свою чергу, на підприємстві визначаються всі податки, збори, обов'язкові платежі, які підприємство повинне  сплачувати згідно з чинним законодавством.

 Визначення податкових  пільг і можливості їх застосування  на підприємстві. Кожен податок,  збір та обов'язковий платіж  має свої особливі пільги, які  дають змогу зменшити податковий  тягар на підприємство. Тобто  пільги є реальною можливістю  досягти оптимізації податкових  платежів, не порушуючи чинного  законодавства (окремо це питання  розглянемо далі).

Розрахунок можливої виробничої диверсифікації підприємства та зміни  при цьому податкових платежів. Згідно з чинною податковою системою оподаткуванню  підлягають не тільки обсяги діяльності підприємства, а й різні види його діяльності. Наприклад, ставки акцизного  податку залежать від виду виробу, місця виробництва. Ставка земельного податку також визначається залежно від того, під що використовуватиметься земельна ділянка: під виробництво окремих видів продукції, службові приміщення, сільськогосподарські угіддя, житло та ін. Тому перед податковим менеджментом підприємства постає завдання: розробити таку виробничу стратегію підприємства, яка б дала змогу оптимізувати податкові платежі, зменшити сплату їх загального розміру й таким чином уникнути несприятливої податкової політики з боку держави (наприклад, почати випуск такої продукції, яка не має державних обмежень цін, має податкові пільги та ін.).

Розробка планів податкових платежів у цілому по підприємству.

Виконання цього завдання передбачає планування розмірів податків, зборів та обов'язкових платежів згідно з чинними нормативами, ставками та за затвердженими методиками.

 Розробка податкового  календаря. Виконання цього завдання  має велике значення для прищеплення  платникам податків податкової  культури та порядку. 3 другого  боку, це уможливлює дотримання  строків сплати податків й  уникнення відповідних порушень.

 Визначення та оцінка  ефективності виробленої податкової  політики й системи оподаткування  підприємства. 3а своєю суттю це  завдання є підсумковим і дає  можливість оцінити проведену  роботу та корисність податкового  менеджменту в цілому.[7]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3

ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПОДАТКОВОГО  МЕНЕДЖМЕНТУ ПІДПРИЄМСТВА

3.1.Існуючи проблеми податкового менеджменту підприємства

 

Головна мета податкового  менеджменту підприємства — забезпечення йому оптимальних податкових платежів з урахуванням чинного законодавства. При цьому потрібно звернути увагу  на вирішення кількох проблем (рис. 3.1).

Рис. 3.1.  Проблеми при визначенні головної мети податкового менеджменту

Дисципліна та культура платників  податків. Більшість керівників підприємств (як в Україні, так і за кордоном) вважають податки втратами для свого бізнесу. Але податкові стягнення, по суті, є платою за можливість жити і діяти в умовах цивілізованого суспільства. Тому й дисципліна сплати податків визначає ступінь цивілізованості держави, а це впливає і на визначення головної мети суспільства. Так, у країнах з розвиненою ринковою економікою для середньостатистичного платника не існує проблеми сплати податків: податки треба платити однозначно. Але якщо є можливість, то підприємство розробляє заходи щодо зменшення їх розміру за рахунок пільг, які надаються державою. На жаль, в Україні більшість керівників підприємств ставить за мету взагалі не сплачувати податки (при цьому вони свідомо ідуть на порушення чинного законодавства).

Поєднання стратегічної та тактичної (поточної) мети податкового  менеджменту. Між ними можуть бути й  суперечності. У деяких випадках зменшення  сплати податків може в подальшому призвести до збільшення їх загальної  суми в кінці стратегічного періоду. Наприклад, помилковий розрахунок амортизаційних відрахувань у кінці звітного періоду породжує скорочення бази оподаткування  прибутку й призводить до штрафних санкцій у майбутньому.

Мінімізація та оптимізація  сплати податків. Ця проблема тісно пов’язана із загальною політикою підприємства. Так, зменшення податків за рахунок скорочення обсягів діяльності при збереженні або збільшенні розмірів отриманого прибутку в сучасних умовах (зменшення податку на додану вартість, на інновації, земельного податку) може, зрештою, збільшити прямі податки (той же податок на прибуток), якщо виріб реалізується за високою ціною з високою прибутковістю. Тобто у деяких випадках вигіднішою є оптимізація податкових платежів (вкладання частини прибутку в інвестування, розширення виробництва, ніж спрямовування її на стимулювання праці). При вирішенні цієї проблеми ми не розглядаємо випадків, коли мінімізація податків відбувається за рахунок свідомого тимчасового зниження бази оподаткування або інших порушень законодавства (навіть якщо воно не має кримінального характеру).

Ризик податкових платежів для платників податків. Насамперед це ризик, пов’язаний зі змінами податкового законодавства. При цьому потрібно мати на увазі, що вони можуть відбуватись як на рівні вищих державних законодавчих органів (зміни законів Верховною Радою України, нормативної бази на рівні уряду України, окремих міністерств і відомств), так і на місцевому рівні, причому останній для більшості платників податків є найбільш ризикованим.[4]

3. Напрямки вдосконалення використання податкового менеджменту підприємства

 
Діяльність сучасного  українського підприємства характеризується наявністю достатньо високих  витрат на податкове адміністрування  – оплату податків, зборів та інших  обов'язкових платежів. Ця ситуація вимагає від підприємства формування такої стратегії оподаткування, яка спрямована на зменшення податкового  навантаження і мінімізацію втручання  в діяльність підприємства фіскальних органів. Необхідність раціональної і  ефективної організації обліку і  планування податкових витрат є очевидною.[3]. 
Обґрунтована система податкового планування підприємства здатна достатньою мірою мінімізувати ризики, що виникають у зв'язку з оподаткуванням господарської діяльності. А при прийнятті управлінських рішень податкове планування є обов'язковим інструментом керівництва підприємства.

Однак окремі заходи щодо оптимізації  оподаткування не стануть повноцінною  системою податкового планування підприємства доти, доки вони не будуть здійснюватись  у рамках єдиного стратегічного  плану розвитку й діяльності підприємства. Без наявності принципових положень, методів і способів розробки (застосування) окремих податково-оптимізаційних заходів і схем податкове планування не може бути реалізоване за призначенням, а виступатиме лише в ролі інструмента  мінімізації податкових платежів у  короткостроковому періоді –  без планування діяльності підприємства й розвитку бізнесу на довгострокову  перспективу.

Таким чином, при систематизації податкового планування на перший план має виходити обґрунтовування його принципів і методів, створення  методології планування оподаткування підприємства [2].

Податкове планування включає  процес податкової оптимізації –  заходи, пов’язані з досягненням  необхідних пропорцій усіх фінансових аспектів операцій. Податкове планування полягає в розробці і впровадженні різних законних схем зниження податкових відрахувань, за рахунок застосування методів стратегічного планування фінансово-господарської діяльності підприємства. В умовах жорстокої фіскальної політики держави і на тлі економічної кризи податкове планування дозволяє бізнесу вижити.

Існує думка, що податкова  оптимізація (її часто навіть називають  мінімізацією) проводиться лише з  метою максимального зниження податкового  тягаря, тому розглядається вона лише через призму протистояння платника податків, з одного боку, і фіскальних органів держави – з іншого. Насправді поняття податкового  планування набагато ширше – воно є одним з регуляторів процесу  управління, оскільки оптимізація податків не завжди відповідає стратегічним потребам підприємства. Відмова від мінімізації  оподаткування в окремих випадках не означає відмову від застосування податкового планування, навпаки, податкове  планування служить одним з основних видів загальноекономічного планування і впорядковує господарську діяльність підприємства відповідно до стратегії  його розвитку. Термін “податкове планування” викликає в більшості чиновників асоціацію з кримінально караним ухиленням від сплати податків [8].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                       ВИСНОВКИ

 

Основною складовою податкового  менеджменту є планування податкових платежів. Воно являє собою процес розробки податкових планів, виходячи з нормативів (ставок), які затверджені  в законодавчих актах - законах України, указах Президента України, постановах Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, а також у  підзаконних актах з метою  своєчасного й повного визначення податкових зобов'язань перед бюджетами  всіх рівнів (державним, місцевим), а  також обов'язкових платежів і  зборів у позабюджетні фонди. Податкове планування підприємства має примусовий характер.

Воно відбувається згідно з тією законодавчою базою, яка існує в державі, у тому числі й з підзаконними актами, які затверджуються на державному та місцевому рівнях. Існує різниця в мотивації розрахунку податкових платежів. Якщо на державному та регіональному рівнях загальна сума податкових платежів розраховується на підставі витратної частини бюджету, то на рівні підприємства податки сплачуються незалежно від бюджету підприємства, тобто від його витрат та прибутків (наприклад, непрямі податки). Тому планування податкових платежів на рівні підприємства має свої особливості. Якщо підприємство виступає як суб'єкт господарювання і має можливість вибору напрямів діяльності, обсягів виробництва (виконання робіт, надання послуг), інших параметрів, у нього є більше можливостей для маневрування при визначенні своєї податкової політики, у тому числі при плануванні її на майбутнє.

На практиці керування  податками включає три щаблі:

1) організацію надійного  податкового обліку;