Ефективність діяльності комерційних банків на валютному ринку

     6. здійснення інвестицій за кордон, у тому числі придбанням цінних паперів, за винятком цінних паперів або інших корпоративних прав, отриманих фізичними особами — резидентами як дарунок або у спадщину [7, с.10-15].

     Одержання індивідуальної ліцензії однією зі сторін валютної операції означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою, яка причетна до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами індивідуальної ліцензії.

     Порядок і строки видачі ліцензій, перелік документів, необхідних для одержання ліцензій, а також підстави для відмови у видачі ліцензій визначаються НБУ. Відмова у видачі НБУ ліцензії може бути оскаржена в судовому порядку.

     Відповідно  до Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженого постановою Правління НБУ від 17 липня 2001 р., комерційні банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу НБУ. Одночасно правилами НБУ встановлені спеціальні вимоги щодо здійснення операцій з валютними цінностями.

     Банки повинні бути забезпечені відповідними фахівцями, а також належним спеціальним  банківським обладнанням, комп’ютерною технікою, програмним забезпеченням та комунікаційними засобами, що відповідають вимогам чинного законодавства. Особливістю здійснення валютних операцій є отримання банками письмового дозволу Національного банку, який є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій [9, с.7-15].

     Комерційні  банки та інші кредитно-фінансові  установи можуть одержувати від Національного  банку України ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями лише тоді, коли мають незаплямовану  репутацію і можуть надавати своїм клієнтам послуги і консультації на високому професійному рівні.

     Важливою  валютною операцією є торгівля іноземною  ва¬лютою. Декретом Кабінету Міністрів  України “Про систему валютного  регулювання і валютного контролю”  визначається порядок організації  торгівлі іноземною валютою та правила здійснення розрахунків в іноземній валюті. Торгівля іноземною валютою на території України резидентами і нерезидентами — юридичними особами здійснюється через уповноважені банки та інші кредитно-фінансові установи, що одержали ліцензію НБУ на торгівлю іноземною валютою, виключно на міжбанківському валютному ринку України. Структура міжбанківського валютного ринку, а також порядок та умови торгівлі іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку визначаються НБУ.

     Відповідно до Правил здійснення операцій  на міжбанківському валютному ринку України безпосереднє здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку дозволяється лише суб’єктам цього ринку: Національному банку України; уповноваженим банкам (комерційним банкам, які одержали ліцензію НБУ на право здійснення опе¬рацій з валютними цінностями); уповноваженим кредитно-фінансовим установам, які одержали ліцензію НБУ на здійснення операцій з валютними цінностями; валютним біржам. Суб’єкти цього ринку мають право купувати іноземну валюту для власних потреб та за дорученням клієнтів у разі виконання зобов’язань у цій валюті перед нерезидентами та в інших випадках, передбачених законодавством України. Підставою для купівлі іноземної валюти е відповідні документи, що підтверджують правомірність здійснення цієї операції (договір тощо) [8, с.117-125].

     Уповноважені  банки та інші кредитно-фінансові  установи, що одержали ліцензію НБУ, мають  право:

     — від свого імені купувати і  продавати іноземну валюту на міжбанківському  валютному ринку України за дорученням і за рахунок резидентів і нерезидентів;

     — від свого імені і за свій рахунок  купувати іноземну валюту готівкою у  фізичних осіб — резидентів і нерезидентів, а також продавати її фізичним особам — резидентам.

     Уповноважені  банки мають право продавати іноземну валюту за валюту на валютній біржі через членів біржі за заявами резидентів і нерезидентів України.

     Нерезиденти можуть продавати валютні кошти  із зарахуванням на банківській рахунок  в уповноваженому банку з метою  інвестування їх в економіку України. Також уповноважені банки мають право купувати іноземну валюту на ва¬лютній біржі через членів біржі за заявами резидентів і нерезидентів — суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності для забезпечення можливості оплати зобов’язань по імпорту товарів, послуг для обслуговування зовнішнього боргу. Всі операції купівлі та продажу іноземної валюти провадяться тільки через уповноважені банки на валютній біржі. Клієнти банку для придбання іноземної валюти з метою здійснення розрахунків з іноземними партнерами подають до банку замовлення на купівлю іноземної валюти із зазначенням строку дії цього за¬мовлення, суми, необхідної для придбання, максимального курсу іноземної валюти, за яким може бути укладено договір.

     Уповноважені  банки та уповноважені установи, здійснюючи операції з купівлі-продажу іноземної валюти за власні кошти, зобов'язані, крім загальних правил, також додержуватися додаткових обмежень. Такі операції, зокрема, повинні здійснюватись тільки в межах ліміту відкритої валютної позиції, який визначає Національний банк України.

     Резиденти і нерезиденти — фізичні особи  мають право продавати іноземну валюту уповноваженим банкам та іншим  кредитно-фінансовим установам, які  одержали ліцензію НБУ, або за їх посередництвом — іншим фізичним особам — резидентам [12, с.29-30].

     Одним із істотних обмежень по поточних валютних операціях є вимога НБУ про  обов’язковий продаж експортної валютної виручки, що надходить на користь  резидентів України. Відповідно до постанови  Правління НБУ “Про введення обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті на ко-ристь резидентів — юридичних осіб” від 4 вересня 1998 р. встановлено, що на період стабілізації на валютному ринку України 50 відсотків надходжень в іноземній валюті першої групи Класифікатора іноземних валют НБУ на користь резидентів (юридичних та фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності) підлягають обов’язковому продажу через уповноважені банки та фінансові установи на міжбанківському валютному ринку України за винятком ви¬падків, передбачених у цій постанові.

     Фізичні особи — резиденти мають право  купувати іноземну валюту в уповноважених  банках та інших кредитно-фінансових установах, що одержали ліцензію НБУ, або  за їх посередництвом — в інших  фізичних осіб — резидентів і нерезидентів [36, с.29-30].

     У розрахунках між резидентами  і нерезидентами в межах торговельного  обороту використовується як засіб  платежу іноземна валюта. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки.

     Наймодавці-нерезиденти  здійснюють оплату праці рези¬дентів  виключно у валюті України — у готівковій або безготівковій формі.

     Здійснення  розрахунків між резидентами  і нерезидентами в межах торговельного  обороту у валюті України допускається за умови одержання індивідуальної ліцензії НБУ.

     Для валютних операцій використовуються валютні (обмінні) курси іноземних валют, виражені у валюті України, курси валютних цінностей в іноземних валютах, а також у розрахункових (клірингових) одиницях. Зазначені курси встановлюються НБУ за погодженням з Кабінетом Міністрів України. НБУ може встановлювати граничні розміри маржі за опе¬раціями на міжбанківському валютному ринку України для уповноважених банків та інших кредитно-фінансових установ, що одержали ліцензію НБУ, за винятком операцій, пов'язаних із строковими (ф’ючерсними) угодами [37, с.129-130].

     Валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягають обов’язковому декларуванню у НБУ. Порядок і строки декларування встановлюються НБУ. НБУ гарантує таємницю інформації, зазначеної вище, відповідно до положень статі 60-62 Закону України “Про банки і банківську діяльність” (про банківську таємницю) та статі 66 Закону України “Про Національний банк України”. На сьогодні діє Порядок декларування валютних цінностей, що перебувають за межами України, та здійснення зовнішньоекономічної діяльності суб'єктами підприємницької діяльності України, затверджений спільним наказом Головної державної податкової інспекції України, НБУ, Міністерства зовнішніх економічних зв’язків України, Державного митного комітету України від 4 липня 1994 р.

     Порядок, види, форми й строки подання звітності  резидентами і нерезидентами  про їхні валютні операції визначаються НБУ за погодженням з Держкомітетом  статистики України з урахуванням  чинного законодавства України.

     Закон України “Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті” від 23 вересня 1994 р. передбачає, що виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх банківські рахунки в іноземній валюті в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, вказані в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів від дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності, — з моменту підписання акта чи іншого документа, який свідчить про виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення вказаного строку потребує індивідуальної ліцензії НБУ. Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу чи виставлення векселя на користь постачальника імпортованої продукції (робіт, послуг), потребують індивідуальної ліцензії НБУ [39].

     Резиденти, які купують іноземну валюту через уповноважені банки для забезпечення виконання зобов’язань перед нерезидентами, зобов’язані здійснювати перерахунок цих сум протягом 5 робочих днів з моменту зарахування таких сум на валютні рахунки резидентів. Порушення резидентами вказаних строків (понад 5 робочих днів) тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка від суми нестриманої виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованій у грошову одиницю України за валютним курсом на день виникнення заборгованості. У разі порушення резидентами цих строків придбана валюта продається уповноваженими банками впродовж 5 робочих днів на міжбанківському валютному ринку України. При цьому позитивна курсова різниця, яка може виникнути у такій операції, щокварталу направляється в Державний бюджет України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента.

     Правилами НБУ також встановлено порядок  використання готівкової іноземної  валюти на території України, а саме: з власних поточних рахунків юридичними особами — резидентами і розміщення на території України; як засобу платежу або застави; як засобу платежу у разі здійснення торгівлі і надання послуг на транспортних засобах під час перебування їх за кордоном.

     Резиденти та нерезиденти відповідно до Декрету  Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання  і валютного контролю” мають  право ввезення, переказування і  пересилання з-за кордону, а також  вивезення, переказування і пересилання  за кордон валютних цінностей при дотриманні митних правил. Відповідно до Інструкції “Про переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів, платіжних документів, інших банківських документів і платіжних карток через митний кордон України”, затвердже¬ної постановою Правління НБУ від 12 липня 2000 р., громадянам — резидентам дозволяється вивезення іноземної валюти без підтвердження джерел надходження до 1000 дол. США на одну особу незалежно від віку. Громадяни (резиденти і нерезиденти), які виїжджають за кордон з метою туризму та у приватних справах, можуть вивезти 2000 дол. США, а за дозволом банку дорожні чеки на суму 5000 дол. США. 

     1.3 Сучасні тенденції валютного  ринку України 

     В сучасних умовах досить гостро стоїть питання щодо повної розробки та удосконалення наукових основ формування та реалізації регулювання національного валютного ринку, адже його наслідки мають глибокий вплив на економіку та світові господарські зв’язки. Інтеграція України у сучасне світове співтовариство визначає необхідність вдосконалення функціонування внутрішнього валютного ринку як механізму забезпечення взаємозв’язку між вітчизняною та світовою економікою. Таким чином в умовах підвищення впливу процесів глобалізації на економіку України та в умовах світової фінансової кризи проблеми функціонування вітчизняного валютного ринку набувають особливої актуальності.

     Останні події в світі демонструють важливість впливу валютної сфери на економіку. Розвиток кризи в світовому масштабі показав наскільки тісно переплітається валютна та фінансова сфера, наскільки синхронізованими в часі можуть бути процеси, що відбуваються в них, наскільки глобальним може бути їх географічне поширення і який при певному збігу обставин може бути масштаб їхнього впливу на основні сфери економічної діяльності [24].