Контрольна робота з «Проектне фінансування»

• визначено основні та альтернативні варіанти проекту, ідентифіковані основні організаційні й політичні проблеми та віднайдені можливості їх вирішення;

• є результати приблизної оцінки очікуваних витрат і доходів;

• є підтримка з боку політичної влади, яка сподівається отримати вигоду від проекту;

• є підстава й упевненість, що проект матиме надійне фінансування з внутрішніх джерел.

Підготовка проекту дає інформацію щодо таких напрямів дослідження, як:

• стратегія або корпоративні стратегії, межі проекту;

• ринок продукту проекту і концепція маркетингу;

• місцезнаходження, ділянка та довкілля;

• сировина, основні й допоміжні виробничі матеріали;

• проектування і технологія;

• організаційні та накладні витрати;

• трудові ресурси, зокрема управлінські кадри, витрати на оплату робочої сили, потреби в професійному навчанні та витрати на нього;

• графік здійснення проекту і складання бюджету.

Інколи добре виконані дослідження щодо підготовки проекту можуть бути достатнім його обґрунтуванням, проте якщо економічна сторона проекту викликає сумніви, слід неодмінно провести додаткові дослідження за проектом.

На стадії розробки та експертизи готується інформація, необхідна для прийняття рішення про інвестування. Оскільки підготовка проекту – процес, що передбачає повернення до вже опрацьованих етапів, уточнення раніше сформульованих ідей, варто вибрати найраціональніший варіант проекту шляхом зіставлення відібраних альтернатив за їх відносною вартістю й дохідністю та аналізувати з різним ступенем деталізації технічні, екологічні, фінансові, соціальні та організаційні аспекти проекту.

Під час розробки проекту всі припущення, обрані варіанти мають бути описані та пояснені, що дасть змогу зробити проект більш зрозумілим для учасників, насамперед інвесторів. У випадку відхилення проекту через його нежиттєздатність необхідно ретельно описати причини, а не тільки констатувати факт.

На цій стадії визначаються здійснюваність або достатня обґрунтованість проекту в цілому та за його окремими параметрами: технічна здійснюваність, вплив на довкілля, ринкова ефективність, інституційна прийнятність, соціальні аспекти, фінансова та економічна цінність. Усі ці дослідження виконуються з максимальною точністю шляхом добору оптимальних характеристик, що повторюються, з урахуванням зворотних і взаємних зв'язків, включаючи визначення всіх факторів ризику й невизначеності. Так, найбільш прийнятний пакет технічних рішень залежатиме від попиту на продукцію здійснюваного проекту, адміністративних можливостей організації, яка реалізує проект, а також від культурних традицій і соціальної поведінки кінцевих виробників або споживачів. Аналіз здійснюється за такими аспектами:

• комерційним, або маркетинговим;

• технічним;

• інституційним;

• екологічним;

• соціальним;

• фінансовим;

• економічним.

Мета цієї стадії – дати детальну оцінку наявних проектів, вибрати найефективніший, виробити пропозиції щодо фінансування.

Під експертизою проекту розуміють його оцінку зацікавленими або незалежними організаціями за формальними та неформальними критеріями. Завданням експертизи є перевірка раціональності проекту, визначення доцільності його реалізації. Саме на цій стадії приймається остаточне рішення про прийняття або відхилення проекту. Зазвичай, експертизу виконують за окремими складовими.

Комерційна експертиза провадиться для оцінки прийнятності, доступності та цінової привабливості залучених до проекту ресурсів, ринкових тенденцій і перспектив продукції, яка виробляється, а також цінової політики на товар, що випускається. Особливу увагу експерти приділяють оцінці заходів щодо придбання сировини і матеріалів, а також продажу продукції проекту.

Технічна експертиза насамперед має визначити переваги технічних пропозицій, їх адекватність можливостям місцевих умов і витратам. Технічній експертизі підлягають масштаб проекту, місце його розташування, доступність залучених сировинних матеріалів та обладнання, рівень розвитку виробничої і соціальної інфраструктури, величина витрат і система їх регулювання.

Екологічна експертиза провадиться з метою визначення впливу проекту на екосистему, а також оцінки наслідків негативного впливу проекту на повітряний та водний басейни та ступінь екологічного ризику, пов'язаного з його реалізацією.

Інституційна експертиза, тобто оцінка адміністративно-управлінських аспектів здійснення проекту, виконується з метою визначення можливості реалізації проекту в заданому політичному, економічному та правовому середовищах, а також для встановлення організаційних умов задля успішного досягнення поставлених проектних цілей.

Фінансова експертиза передбачає оцінку фінансової спроможності об'єкта, що здійснює реалізацію проекту, обґрунтованість фінансових прогнозів, здатність своєчасного покриття платежів за позичками, фінансових наслідків проекту для інвесторів, замовників і підприємства, що реалізують проект.

Соціальна експертиза дає можливість визначити масштаби впливу проекту на соціальне середовище, вигоди, які отримують мешканці регіону від його реалізації, а також можливий негативний вплив проекту на населення.

Економічна експертиза покликана оцінити проект з позиції національних інтересів, суспільства в цілому, а також відповісти на запитання, чи доцільне використання проектом національних ресурсів, чи існують адекватні стимули для різних учасників проекту, що сприяє національному розвитку.

На стадії детального проектування провадиться розробка функціональної схеми і фізичного плану промислового підприємства, необхідних для випуску конкретної продукції, а також визначаються обсяги відповідних інвестиційних витрат та витрат, що виникають на етапі експлуатації.

Основною складовою проектування є вибір відповідної технології та планування придбання й освоєння цієї технології і відповідного ноу-хау. На цій стадії здійснюються основні проектно-конструкторські роботи, які включають ретельне компонування будівельних об'єктів, обладнання і виробничих процесів, а також потоків матеріалів і зв'язків між різними етапами виробництва. Ця стадія включає:

• будівельне планування (запуск і налагодження);

• календарне планування будівельних робіт;

• календарний план фінансування;

• підготовку будівельної документації.

Склад і зміст проектно-кошторисної документації на будівництво споруд розробляється відповідно до державних стандартів та уточнюється замовниками й проектувальниками.

 

1.4 Тривалість життєвого циклу проекту

 

Для розуміння значимості кожної фази життєвого циклу проекту, розглянемо який час займає кожне з них. Фази життєвого циклу проекту:

 

 

 

Концептуальна	Планування	Проектування	реалізація	Завершення
	На Україну
3%	5%	20%	60%	12% Час
	На Заході держ сектор:
30%	25%	20%	20%	5% Час
	На Заході приватний сектор:
10%	25%	20%	40%	5% Час

Тривалість кожної фази і проекту в цілому в приватному секторі менше, ніж у державному.

Тривалість реалізації проекту в цілому і кожної його фази сьогодні на Україну вище, ніж на Заході.

Прийнята у нас тривалість фаз проектів не націлює учасників інвестиційного процесу на успіх у цілому і на пошук шляхів скорочення тривалості.

У вітчизняній практиці явно недооцінюється значимість початкової (концептуальної) фази проекту: саме цій фазі відводиться у нас відносно менша, ніж на Заході, тривалість виконання.

 

1.5. Структура інвестиційного проекту

 

Для того щоб проект здійснити (реалізувати) необхідно розбити його на ієрархічні підсистеми та компоненти - структуру.

Структура проекту - це перелік взаємопов'язаних компонентів, представлених обладнанням, роботами, послугами та інформацією, отриманими в результаті реалізації проекту, тобто це організація зв'язків і відносин між елементами проекту, які зобов'язані визначити мету проекту та зв'язати елементи робіт, які необхідно виконати як між собою, так і з кінцевою метою проекту.

Структуризація проекту дозволяє легко визначити витрати та побудувати графіки виконання робіт.

Вона повинна задовольняти вимогам замовника, фірми, що реалізує проект і його менеджера.

Структура проекту повинна поєднуватися з організаційною структурою управління проектом, це дозволить всім учасникам проекту точно виконувати конкретні роботи та функції при його реалізації.

Формування структури проекту починається з розподілу цілей проекту на підцілі та завдання, а їх - на блоки і подблока.

Таким чином, окремі блоки проекту можна віддати під управління окремим фахівцям «під ключ», спрощуючи цикл керівництва проектом.

У цілому проект поділяється на наступні 3 частини:

- Компоненти продукції проекту,

- Етапи життєвого циклу проекту,

- Елементи організаційної структури.

При цьому зважуються задачі структуризації:

- Розбивка проекту на піддаються управлінню блоки,

- Розподіл відповідальності за різні елементи проекту та ув'язка робіт із структурою організації,

- Точна оцінка необхідних витрат - засобів, часу і матеріальних ресурсів,

- Створення єдиної бази для планування, складання кошторисів та контролю за витратами,

- Ув'язка робіт за проектом з системою ведення бухгалтерських рахунків в компанії,

- Перехід від загальних, не завжди конкретно виражаються цілей до певних завдань, що виконуються підрозділами компанії,

- Визначення комплексів робіт (підрядів).

Не можна при структуризації пропускати який - то її етап. Це призведе до проблем при реалізації проекту і його управління.

Головне в структуризації - це поєднати три різні структури: продукт проекту, стадії життєвого циклу та організаційну структуру.

Етапи планування та структуризації проекту:

1. Визначити мету проекту та  його зміст. З цією метою необхідно  скласти дерево цілей, що показує  повну ланцюг кінцевих результатів  і засобів їх досягнення.

1-й рівень.

2. Визначити рівень деталізації  планів та кількість рівнів  у структурі проекту.

2-й рівень.

3. Розробити схему життєвого  циклу проекту.

Розробити організаційну схему проекту, яка повинна охоплювати всі групи або окремі особи, які будуть працювати на проект.

Визначається структура проекту - це схема розбивки продукту по підсистемам та компонентів.

Проаналізувати систему бухгалтерських рахунків в компанії - повинна грунтуватися на існуючому в організації плані бухгалтерських рахунків або на можливості його коректування.

3-й рівень.

Об'єднати схему розбивки проекту - пункти 1-го рівня об'єднуються в один (від підпроектів до пакетів робіт).

4-й рівень.

Підготувати зведений (укрупнений) план проекту.

Підготувати матрицю розподілу відповідальності по взаєминах елементів структури проектів і організацій,

Розробити робочий план бухгалтерських рахунків - при необхідності слід опрацювати систему субрахунків, «стикуються» з планом рахунків.

5-й рівень.

Підготувати детальний мережевий графік і план використання ресурсів за пп.1-10.

Запустити (розробити) систему наряд - завдань, узгоджену з планом рахунків компанії. Завдання повинні бути абсолютно конкретні у часі і ресурсах.

Встановити систему звітності та контролю загальну і по етапах і елементах структури.

Для розробки структури проекту використовують різні методи:

- дерево цілей, дерево рішень, дерево робіт,

- організаційну структуру виконавців,

- матрицю відповідальності,

- мережеву модель,

- структуру споживаних ресурсів.

При цьому всі дані методи можна розділити на 2 частини: