Методичні рекомендації щодо написання курсової роботи з дисципліни "Фінанси"

     1. Для студентів  денної форми навчання.

     Староста  групи координує дотримання правила: одну тему може виконувати лише один студент  у групі. Після вибору теми курсової роботи, студент має роздрукувати на аркуші формату А4 форму індивідуального завдання (див. додаток Г), вписати в нього своє прізвище, номер групи, номер і назву теми курсової роботи, сформулювати об’єкт, предмет і завдання дослідження. Староста групи збирає індивідуальні завдання і здає їх науковому керівнику на затвердження.

     Індивідуальне завдання видається науковим керівником особисто студенту на консультації у встановлені терміни. У цей же день студент повинен здати науковому керівнику ксерокопію затвердженого індивідуального завдання;

     2. Для студентів  заочної форми  навчання.

     Староста  групи координує дотримання правила: одну тему може виконувати лише один студент  у групі. Під час установчої сесії  кожен студент після обрання  теми курсової роботи роздруковує на аркуші формату А4 індивідуальне завдання, вписує в нього своє прізвище, номер групи, номер і назву теми курсової роботи, формулює об’єкт і предмет дослідження, а також назви розділів і завдання курсової роботи. Староста групи збирає індивідуальні завдання студентів своєї групи і здає лектору дисципліни «Фінанси». Кафедра призначає наукового керівника, який затверджує індивідуальні завдання, і повертає їх старості групи. Термін затвердження – 10 робочих днів. При цьому, якщо студент заочної форми навчання з поважної причини не затвердив своєчасно індивідуальне завдання, він вирішує усі питання з призначеним науковим керівником відповідно до графіку його консультацій. 

3. ПІДГОТОВКА ДО  ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ  РОБОТИ

     Підготовка  до виконання курсової роботи за обраною темою включає підбір навчальної та наукової літератури, нормативно-правових актів, довідкових матеріалів, звітних даних.

     Пошук необхідного матеріалу студент  здійснює за допомогою картотеки, предметно-тематичного  каталогу бібліотеки університету, місцевих бібліотек.

     В ході роботи з літературними джерелами, важливо здійснювати цілеспрямований  пошук матеріалу за темою дослідження, систематизувати  відібрану інформацію у відповідності до питань плану  курсової роботи. Якщо студент наводить приклади, цитати необхідно робити посилання на відповідне джерело інформації.

     Для розкриття теми курсової роботи на достатньо високому рівні студент  має опрацювати широке коло джерел:

• навчальної літератури,
• наукових досліджень, опублікованих в монографіях, статтях у наукових періодичних виданнях, збірниках тез доповідей тощо,
• нормативно-правових актів,
• статистичних і звітних матеріалів, які широко представлені в статистичних збірниках, на офіційних сайтах органів державного управління тощо.

     Якщо  студент опрацював незначне коло інформаційних джерел за темою курсової роботи, не використав джерела хоча б однієї з чотирьох вищезазначених груп або поверхово та неякісно їх опрацював, це не дозволить розкрити тему на належному рівні і може стати причиною негативної оцінки виконаного дослідження. 
 

4. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ  ДО ОФОРМЛЕННЯ  КУРСОВОЇ РОБОТИ

      4.1. СТРУКТУРА ТА ОБСЯГИ  КУРСОВОЇ РОБОТИ

     Курсова робота повинна бути оформлена як науково-дослідна робота відповідно до Державного стандарту України ДСТУ 3008-95.

     Повний варіант курсової роботи в надрукованому вигляді має наступну структуру:

• Титульна сторінка;
• Завдання до виконання курсової роботи, затверджене науковим керівником;
• Зміст;
• Вступ;
• Розділ 1;
• Розділ 2;
• Розділ 3;
• Висновки;
• Список використаних джерел;
• Додатки.

     Обсяг текстової частини роботи (від  вступу – до висновків включно, без  урахування списку літератури) має бути в межах 30-40 сторінки стандартного формату А4 (210 х 297 мм), при цьому: 

 

     На  початку роботи подається її зміст. У змісті (плані) послідовно записують  найменування питання плану (ліворуч), а праворуч визначають номер сторінки, з якої воно починається.

     Кожен розділ слід виносити у заголовок і починати з нової сторінки. 

4.2. ВИМОГИ ДО ДРУКУ

     Враховуючи  забезпеченість студентів університету комп’ютерною технікою, дана наукова  розробка повинна бути оформлена  комп’ютерним набором  на аркушах формату А4 (210х297 мм) у текстовому редакторі Microsoft Word Windows 6,0-7,0 нежирним шрифтом Times New Roman Cyr через півтора інтервали 14 шрифтом,  з дотриманням таких розмірів поля: ліве – 30 мм, праве – 10 мм, верхнє – 20 мм, нижнє – 20 мм. Не допускається виділення поля рамками, вензелями, тощо.

     Номери  сторінок проставляються у верхньому правому кутку. Титульний аркуш вважається першою сторінкою і номер на ньому не ставиться. Індивідуальне завдання не входить до нумерації сторінок.

     При роздрукуванні текст друкується тільки на одній стороні аркуша А4. 

     4.3. ОФОРМЛЕННЯ ДОПОМІЖНИХ  МАТЕРІАЛІВ І ЦИТАТ

     Таблиці і рисунки є обов’язковою складовою  курсової роботи. За своїм призначенням вони покликані в наочній формі  представляти лаконічні висновки зі змісту текстової частини розділів курсової роботи, а також результати аналізу фактичних даних.  

     ОФОРМЛЕННЯ  ТАБЛИЦЬ

     Таблиці нумерують у межах розділу. У  правому верхньому куті сторінки пишуть слово       «Таблиця _._» (номер розділу, номер таблиці в розділі). Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над нею симетрично до тексту. Наприклад:

      Таблиця 2.3

     Назва таблиці

 

     Кожна таблиця повинна, як правило, розміщуватися  на одній сторінці. У разі перенесення таблиці на іншу сторінку над подальшими частинами пишуть «Продовження (або закінчення)    табл. _._».

     У таблиці слід обов’язково зазначати  одиницю виміру (відповідно до стандартів); числові величини повинні мати однакову кількість десяткових знаків.

     Заголовки граф слід починати з великих літер, підзаголовки – з малих (якщо вони складають одне речення із заголовком) і з великих (якщо вони самостійні). Висота рядків – не менше 8 мм.

     Бажано, щоб заголовок кожної таблиці  був коротким. Слід уникати повторів тематичного заголовка у заголовках граф, чітко зазначати одиниці виміру показників. Лаконічності потребують назви боковика. Слова, що повторюються, слід виносити до узагальнюючих заголовків, об’єднувальних рубрик.

     При значній кількості граф таблицю  можна поділити на частини і розмістити одну частину під іншою в межах однієї сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її шапку, а в другому – боковик.

       Числа в таблиці розміщують таким чином, щоб класи чисел по всій графі знаходились суворо один під одним. Точність розрахунків в  одній графі повинна мати однакове число десяткових знаків.

     В таблиці не допускається наявності  пустих клітинок, тому, заповнюючи таблицю  використовують такі умовні позначки:

     …  - дані відсутні;

     –     - явище не мало місця;

     х     - показник не має сенсу;

     0,0 - явище мало місце, але дані  про його рівень менші прийнятої  у таблиці точності.

     Таблиця вважається завершеною при наявності  в ній підсумків. Підсумки окремих  груп сукупності позначають словом “Разом”, сукупності в цілому – “Всього”.

     На  всі таблиці мають бути посилання  в тексті, при цьому слово «таблиця»  пишуть скорочено, наприклад: «… у табл. 2.3». У повторних посиланнях на таблиці  та ілюстрації скорочено пишуть слово  «дивись». Наприклад: «див. табл. 3.3». 

       ОФОРМЛЕННЯ СТРУКТУРНО-ЛОГІЧНИХ СХЕМ, ДІАГРАМ, ГРАФІКІВ

     Ілюстрації  слід наводити безпосередньо після  тексту, де вони згадані вперше, або  на наступній сторінці. Ілюстрації, розміщені на окремих сторінках  роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Ілюстрацію, розміри якої більше формату А4, рекомендується розміщати у додатках.

     Ілюстрації  позначають словом «Рис.» і нумерують  послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу та порядкового номера ілюстрації через крапку.

     За  потреби, ілюстрації доповнюють або  поясненнями, або коментарем.

     Номер, назва ілюстрації та пояснювальні підписи  розміщують по центру. Наприклад, другий рисунок першого розділу: 

        

      Рис. 1.2. Назва рисунку 

     Виділення окремих сегментів або ліній  на графіку здійснюється різною штриховою, різними типами зображень ліній, але одним кольором, тим, що і основний текст.

      ОФОРМЛЕННЯ  ФОРМУЛ

     Формули нумеруються у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу та порядкового номера формули, розмежованих крапкою. Номер формули слід взяти у дужки і розмістити на правому полі на рівні нижнього ряду формули, до якої він відноситься. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів формули наводять під нею в тій послідовності, в якій вони подані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта записують з нового рядка. Перший рядок пояснення починається зі слова «де» без двокрапки. Наприклад: 

                                       Р =

×100 ,                                         (1.2)                                    

     де  Р – рентабельність продажу,

       – прибуток до оподаткування,

      – виручка від реалізації. 

     Символи, що використовуються у формулах, мають  бути єдиними для одних і тих  самих показників по всій роботі і  позначатись однаковими літерами. 

      ОФОРМЛЕННЯ  ЦИТАТ

     Цитати  у роботі, які наведені дослівно, беруться в лапки. Після закінчення цитати або цифрової інформації у квадратних дужках зазначається порядковий номер джерела, який міститься у списку використаної літератури; далі через кому сторінка, звідки взята цитата чи цифра. Наприклад, посилання [5, с.10] означає, що цитату взято з джерела, зазначеного у списку літератури під номером 5 на сторінці 10. При цитуванні текстів з газет, поточної та річної звітності підприємства або організації, невеликих за обсягом нормативних документів вказувати сторінки не обов’язково. Наприклад: [23]. 

      4.4. ОФОРМЛЕННЯ СПИСКУ ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ