Міжнародна фінансова безпека

Глобалізація економіки  призводить, практично, до неможливості регулювати функціонування ринку й систему виробництва в країні на національному рівні у відриві від світових господарських процесів і стану міжнародної кон’юнктури. Світова фінансова сфера стала практично незалежною від державного контролю й регулювання. Відбулася принципова зміна моделі взаємодії цієї сфери з державними регуляторами. Упродовж століть національні фінансові системи функціонували переважно всередині країни і контролювалися державними інститутами. Орієнтири національного розвитку у сучасному глобалізованому світі лежать не в середині національної економіки – вони далеко винесені за її межі. Світовий фінансовий ринок переміщує в місяць понад 3 трлн. дол. США з країни в країну. З них 2 трлн. дол. США – гроші, що не контролюються державою чи іншими офіційними інститутами. У приватного капіталу більше ресурсів, ніж у центральних банків деяких країн, навіть таких як США. Не національні уряди, а приватний капітал визначає сьогодні ситуацію на світовому фінансовому ринку.

На початку ХХІ століття глобалізація фінансової сфери, що проявляється у динамічному розвитку ринку  євровалют, системи транснаціональних  банків, формуванні розгалуженої мережі офшорів і глобальних комп’ютерних мереж, які забезпечують миттєві переміщення капіталів, створює можливість руйнування навіть стійких економічних систем, зумовлюючи адекватні політичні зміни.

Фінансова безпека країни в умовах глобалізації визначає питання економічної безпеки в цілому. Глобальна економічна інтеграція змінила природу міжнародного ринку. Галузі промисловості розвиваються там, де вони можуть працювати найефективніше. З цього починається економічна безпека країни, тобто із дії внутрішніх чинників. Завдання економічної безпеки, особливо фінансової, складні, часто вони набувають статусу національної проблеми, тобто збереження економічного суверенітету держави, її повної незалежності від інших держав у внутрішніх справах і зовнішніх відносинах. Справжній суверенітет держави можливий тільки на засадах ефективної та конкурентоспроможної соціально орієнтованої економіки. В кінцевому підсумку саме рівнем ефективності національної економіки визначене місце країни у серед інших країн.

 

 

ЧАСТИНА 2

Богова складова міжнародної фіасової безпеки України

У зовнішньому плані фінансова безпека це, насамперед, фінансова незалежність, фінансовий суверенітет. Велике значення має розмір зовнішньої фінансової допомоги з боку міжнародних фінансових інституцій, економічних угрупувань, урядів окремих країн, обсяг іноземних інвестицій у національну економіку.

В умовах фінансової глобалізації розвиток міжнародної фінансової системи характеризується значним зростання обсягів зовнішньої державної заборгованості країн світу. На сучасному етапі розвитку державний борг є однією з найважливіших складових фінансової системи багатьох країн світу, інструментом у механізмі макроекономічного регулювання та реалізації економічної стратегії держави. В Україні за роки її незалежності формування боргу відбувалося значною мірою під впливом потреб оперативного фінансування поточних бюджетних видатків, що зумовило його структуру та обсяги. До основних причин швидкого зростання державного боргу України за роки її незалежності можна віднести: необхідність збільшення валютних резервів для забезпечення стабільності національної грошової одиниці;  залежність від імпорту енергоносіїв; потреби технічного переозброєння більшості галузей національної економіки.

Проблема фінансування дефіциту бюджету через механізм державного боргу перетворилась в одну із найбільш актуальних, не лише фінансової — але і всієї суспільної системи в цілому.

Зважаючи на всі позитивні  моменти залучення зовнішніх коштів до економіки держави та при розробці стратегії економічного розвитку, необхідно враховувати негативні наслідки державних позик, а тому вибирати оптимальні співвідношення параметрів державного запозичення з іншими макроекономічними показниками.

Руйнівні наслідки державного запозичення виявляються, насамперед, у витіснення приватних інвестицій і зменшення на цій основі виробничих фондів країни. Тож слід обгрунтовано підходити до вирішення питань пов’язаних з розробленням боргової політики країни. Також слід звернути увагу на особливості обслуговування та управління державним боргом. Обслуговування і погашення державного боргу - одна з найвагоміших статей державного бюджету.

Розглянемо абсолютні  значення основних показників зовнішнього боргу України за 2005-2010 рр., що характеризують фінансову та боргову безпеку.

Таблиця 1.2.

Динаміка основних показників зовнішнього боргу України у 2005-2010рр. (дол. США)

Рік	Валовий зовнішній борг	Державний і гарантований державою зовнішній борг	Приватний негантований зовнішній борг	ВВП	Експотр товарів та послуг	Вартість обслуговування валового зовнішнього боргу
2005	32589737000,0	9750858000,0	9588367000,0	86142018069,0	44378000000,0	5812976000,0
2006	50103620000,0	975475000,0	24158058000,0	107753069301,0	50239000000,0	9308311000,0
2007	73879093000,0	10847496000,0	39686648000,0	142719009901,0	64001000000,0	11905035000,0
2008	93114242000,0	14703025000,0	56647918000,0	180354647631,0	85612000000,0	17932302000,0
2009	93153301000,0	13481609000,0	59105703000,0	117227769792,0	54253000000,0	22822760000,0
2010	116808164000,0	16245594000,0	59858053000,0	137929309476,0	69255000000,0	30100807000,0

*Складено автором  на основі джерел [18].

У 2005 р. державний прямий зовнішній борг зменшився на 2,77 млрд грн (5,9 %), або на 103,5 млн дол. США (1,2 %). Зменшення державного прямого зовнішнього боргу за 2005 р. спричинене зниженням курсів євро та долара США відносно гривні. Державний прямий зовнішній борг становив 43,9 млрд грн (56,2 %), або 8,7 млрд дол. США [5].

Станом на 31.12.2006 р., державний прямий зовнішній борг становив 49,5 млрд грн або 9,8 млрд дол. США, проти встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" граничного розміру державного зовнішнього боргу України в сумі, еквівалентній 9,17 млрд дол. США. Гарантований зовнішній борг становив 14,43 млрд грн або 2,85 млрд дол. США; державний прямий зовнішній борг збільшився на 5,54 млрд грн (12,62 %), або на 1,09 млрд дол. США. Збільшення державного прямого зовнішнього боргу за 2006 р. пов'язано в основному з випуском ОЗДП 2006 р. для фінансування державного бюджету. Упродовж 2007 р. державний зовнішній борг збільшився на 3,98 млрд грн (8,04 %), або на 788,47 млн дол. США, що пов'язано з випуском ОЗДП 2007 р. для фінансування державного бюджету [4].

У 2008 р. внаслідок негативного впливу світової фінансової кризи державний зовнішній борг збільшився на 32,5 млрд грн (60,82 %) внаслідок зростання курсів іноземних валют до гривні. Гарантований державою борг збільшився на 41,27 млрд грн (236,50 %), що пов'язано зі змінами курсів валют (на суму 7,2 млрд грн або 17,3 %) та з отриманням першого траншу позики МВФ (на суму 33,2 млрд грн або 80,2 %). Для фінансування дефіциту державного бюджету у 2008 р. також залучено 0,8 млрд дол. США від Світового банку [2].

За даними Міністерства фінансів України, станом на 31.12.2009 р. державний зовнішній борг становив 135,9 млрд грн. Протягом року він збільшився на 49,9 млрд грн (58,01 %) переважно за рахунок отримання другого траншу позики МВФ (на суму 36,9 млрд грн), зростання курсів іноземних валют до гривні (на суму 3,0 млрд грн) та віднесення на державний борг України коштів МВФ, отриманих Україною внаслідок спеціального розподілу СПЗ (на суму близько 15,7 млрд грн) [1].

Станом на 30.09.2010 р., державний  та гарантований державою борг України становив 404,3 млрд грн або 51,09 млрд дол. США, зокрема: державний та гарантований державою зовнішній борг – 256,2 млрд грн (63,37 % від загальної суми державного та гарантованого державою боргу) або 32,4 млрд дол. США. Динаміка валового зовнішнього боргу зображена на рис. 1.

Рис. 1.1. Динаміка валового зовнішнього боргу України.*

*Складено автором  на основі джерел [18]

Проте, ці показники не дають можливості проаналізувати стан боргової безпеки України. Тому розглянемо основні індикатори рівня боргової безпеки.

Таблиця 1.3.

Індикатори стану боргової безпеки України у 2005-2010рр.(%)

Рік	Відношення відсоткових  платежів з обслуговування зовнішнього  боргу до річного експорту товарів  і послуг(12%)	Відношення валового зовнішнього боргу до ВВП(25%)	Відношення вартості обслуговування зовнішнього боргу до ВВП(%)	Відношення експорту товарів і послуг до ВВП (%)
2005	13,1	37,8	6,7	51,5
2006	18,5	46,5	18,1	46,6
2007	18,6	51,8	17,5	44,8
2008	20,9	51,6	19,7	47,5
2009	42,1	79,5	36,2	46,3
2010	43,5	84,7	21,8	50,2

 

Щодо відношення зовнішнього  боргу до ВВП, то протягом досліджуваного періоду спостерігалася тенденція  до зростання цього показника.

Рис. 1.2. Динаміка частки зовнішнього боргу у ВВП.

*Складено автором  на основі джерел [18]

 

Валютну структуру державного боргу станом на 30.09.2010 р. наведено в табл. 2.

Таблиця 1.4.

Валютна структура державного боргу станом на 30.09.2010[14]

Показник	Тис. дол. США	Тис. грн.	%
Долар США	2076189,55	16429926,02	4,06
ЄВРО	14866002,49	117642110,72	29,10
СПЗ	14876287,80	117723503,58	29,12
Українська гривня	18711987,57	147077313,59	36,63
Японська єна	559573,79	4428487,17	1,10

 

Важливим показником при аналізі зовнішніх запозичень країни є їх структура. Структура зовнішнього боргу України на кінець 2009 р., що наведене на рис. 3, дає змогу дослідити валовий зовнішній борг за секторами економіки.

 

Рис. 1.3. Структура валового зовнішнього боргу за секторами економіки.[10]

Борг сектору державного управління зріс на 1,3 млрд дол. США у 2009 р. та склав 13,3 млрд дол. США. Зміни зовнішніх зобов’язань відбулися за рахунок: зростання заборгованості за кредитами (на 1,4 млрд дол. США), головним чином, унаслідок надходження на рахунки Уряду частини другого траншу стабілізаційного кредиту Міжнародного валютного фонду.

Борг сектору органів грошово-кредитного регулювання за 2009 р. збільшився на 1,3 млрд дол. США до 6,1 млрд дол. США (6 % від валового зовнішнього боргу) в результаті надходження частини другого траншу стабілізаційного кредиту Міжнародного валютного фонду обсягом 875 млн SDR.

Банківський сектор скоротив обсяг своїх зовнішніх зобов’язань  на 1 липня 2009 р. До 35,3 млрд дол. США (35,1 % від валового зовнішнього боргу) з 39,5 млрд дол. США на початок року (38,8 %). У структурі боргу банківського сектору найпоширенішим фінансовим інструментом зовнішніх запозичень у 2009 р. залишаються кредити (23,7 млрд дол. США, що складає 67,2 % від обсягу зовнішнього боргу банків).

Зовнішній борг інших  секторів економіки (включно з кредитами  прямих інвесторів) на 1 липня 2009 р. становив 45,9 млрд дол. США (45,7 % від валового зовнішнього боргу). У 2009 р. його обсяг зріс лише на 0,4 млрд дол. США, тобто на 1 %.

Отже, зовнішній державний борг - це сукупність економічних відносин, в яких держава виступає на світовому ринку позикових капіталів у ролі позичальника. [9]

Залучення фінансових ресурсів державою на кредитній основі для покриття власних потреб є прийнятною та об'єктивно зумовленою практикою здійснення економічної діяльності. Вільні капітали країн здійснюють рух із метою пошуку сфер свого застосування. Участь держави у міжнародному і внутрішньому русі капіталів є фактом її входження до світогосподарського простору.

В своїй діяльності Україна  співпрацює з іноземними державними і міжнародними фінансово-кредитними установами в області державного кредиту. Інституційна система міжнародних і валютно-фінансових відносин включає численні міжнародні організації. Ці організації об'єднує спільна мета - розвиток співробітництва і забезпечення цілісності та стабілізації складного і суперечливого всесвітнього господарства. До організацій, що мають всесвітнє значення, відносять спеціалізовані інститути ООН: