Поняття золотовалютних резервів, особливості їх формування та структурної побудови

Національний банк України може поповнювати резерви за рахунок кредитних коштів, отриманих урядом України від міжнародних валютно-кредитних організацій.

Джерелом поповнення резервів можуть також бути доходи, отримані від операцій із власними валютними цінностями на зовнішніх ринках через розміщення їх у ті чи інші форми прибуткових активів.

Для зберігання державного золотого запасу, а також дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та інших коштовностей і проведення з ними відповідних операцій для нагромадження золотовалютних резервів у структурі центрального апарату Національного банку України діє окремий підрозділ – Державна скарбниця НБУ.

Згідно зі ст. 48 Закону України «Про Національний банк України» золотовалютний резерв використовується НБУ на наступні цілі:

• продаж валюти на фінансових ринках для проведення грошово-кредитної політики, включаючи політику обмінного курсу;
• витрати за операціями з іноземною валютою, монетарними металами, а також іншими визнаними на міжнародному рівні резервними активами.

При цьому не допускається використання золотовалютного резерву для надання кредитів і гарантій та інших зобов’язань резидентам і нерезидентам України [250].

Протягом усього періоду діяльності Національного банку України спостерігалася чітка тенденція до нарощування обсягів офіційних золотовалютних резервів (за виключенням валютно-фінансових криз 1998 р. та 2008-2009 рр.), що вказує на поступове зміцнення ролі зовнішньоекономічного сектору в надходженні виручки в іноземній валюті на внутрішній валютний ринок країни (рис. 3.3).

 

Рис. 3.2. Динаміка рівня золотовалютних резервів НБУ за період 1996-2010 рр.  

Як свідчать дані табл.. 3.2 за період 1994-2009 рр. загальний обсяг золотовалютних резервів України збільшився майже у 160 разів.

Таблиця 3.2

Структура та динаміка офіційних золотовалютних резервів України

Дата	Усього золото- валютних резервів, млн. дол. США	Загальна сума резервів за мінусом золота, млн. дол. США	СПЗ і резервна позиція в МВФ, млн. дол. США	Іноземна валюта, млн. дол. США	Монетарне золото, млн. дол. США
01.01.1994	166,0	161,6	–	161,6	4,4
01.01.1995	664,4	650,7	180,6	470,1	13,7
01.01.1996	1068,9	1050,6	144,3	906,3	18,3
01.01.1997	1971,6	1960,0	67,2	1892,3	11,6
01.01.1998	2358,8	2341,1	71,1	2270,0	17,7
01.01.1999	792,9	761,3	182,4	578,9	31,6
01.01.2000	1093,6	1046,4	65,7	980,7	47,2
01.01.2001	1475,4	1351,7	248,1	1103,6	123,7
01.01.2002	3089,5	2955,4	251,1	2704,3	134,1
01.01.2003	4416,8	4241,4	28,3	4213,1	175,4
01.01.2004	6937,2	6730,7	21,2	6709,5	206,5
01.01.2005	9524,7	9302,4	1,2	9301,2	222,3
01.01.2006	19390,4	19114,5	1,0	19113,5	403,0
01.01.2007	22358,2	21845,1	1,0	21844,1	513,1
01.01.2008	32462,1	31972,0	2,8	31969,2	490,1
01.01.2009	31543,0	30800,0	9,0	30791,0	743,0
01.01.2010	26505,0	25557,0	64,0	25493,0	948,0

 

При цьому збільшення відбулося за всіма позиціями, окрім показника «СПЗ і резервна позиція в МВФ». Найбільшу питому вагу (понад 95%) посідає стаття «Іноземна валюта», що включає до свого складу такі показники: готівкові кошти у вільноконвертованих валютах, кошти на рахунках за кордоном у вигляді банківських депозитів, цінні папери (крім акцій), що оплачуються в іноземній валюті.         

Нами з’ясовано, що зміна обсягу офіційних золотовалютних резервів безпосередньо відображається на внутрішньому грошовому обігу, оскільки за нинішніх умов саме золотовалютні резерви є основним видом активів Національного банку, а відтак забезпеченням його зобов’язань, що визначають масштаби здійснюваної емісії національної валюти. При цьому основна частка у структурі активів Національного банку України належить саме золотовалютним резервам.

Фактично за таких обставин можна говорити про функціонування в Україні варіанта формування резервів і емісії грошей, наближеного до валютного бюро (валютної ради), коли практично вся грошова база в країні покривається офіційними золотовалютними резервами центрального банку.

Щодо валютної побудови, то нині основна частка в структурі офіційних золотовалютних резервів НБУ належить активам у американських доларах. Однак зрозуміло, що після запровадження у 1999 р. євро значна кількість контрактів із партнерами з країн – учасниць Європейського економічного і валютного союзу стала укладатися саме у цій валюті. Це, а також нестабільність курсу долара США на світових фінансових ринках змушує Національний банк України диверсифікувати золотовалютні резерви, збільшуючи частку євро, англійського фунта стерлінгів, швейцарського франка тощо (рис. 3.3).

У разі позитивних тенденцій розвитку зовнішньоекономічного сектору і кон’юнктури світових ринків товарів, послуг і капіталів можна вважати, що така ситуація спостерігатиметься й у подальшому.

Підтримання обраної валютної структури офіційних золотовалютних резервів НБУ здійснює шляхом проведення інтервенцій на міжбанківському валютному ринку України. У зв’язку з цим в окремі періоди часу виникає ситуація, коли Національний банк України продає долари США і купує замість них інші валюти – євро, англійські фунти стерлінгів, швейцарські франки та інші іноземні валюти.

 

Рис. 3.3. Валютна структура золотовалютних резервів НБУ

 

Проведений порівняльний аналіз  структури золотовалютних резервів НБУ та країн-членів Міжнародного валютного фонду дав змогу дійти наступних висновків:

• валютна структура золотовалютних резервів НБУ в цілому є незбалансованою, що обумовлює існування цілого ряду довгих та коротких відкритих валютних позицій та підвищує рівень валютного ризику;
• як основний фінансовий інструмент для інвестицій використовуються строкові депозити в іноземних банках, що знижує рівень ліквідності золотовалютних резервів та підвищує кредитний та операційний ризики Національного банку України;
• загальноприйняті в іноземних центральних банках операції з цінними паперами, а також операції «репо» та «своп» НБУ практично не здійснюються, що дещо знижує ефективність управління його ліквідністю та кредитним ризиком;
• інвестиційні еталони для управління структурою золотовалютних резервів не використовуються, що ускладнює ризик-менеджмент та оцінку ефективності управління золотовалютними резервами Національного банку України.

Результати діагностики організаційної підтримки управління золотовалютними резервами НБУ виявили певні недоліки:

• відсутність колегіального органу управління золотовалютними резервами (Комітету з управління активами та пасивами НБУ), який би координував роботу різних підрозділів НБУ;
• нечітке розмежування функцій підрозділів Національного банку України, що значно підвищує операційний ризик;
• невиділення функції ризик-менеджменту в організаційній структурі НБУ.

Результати аналізу інформаційно-аналітичного забезпечення управління золотовалютними резервами свідчать, що відповідне єдине інформаційно-аналітичне поле Національного банку України остаточно не сформоване. Основною причиною цього є наявність численних локальних інформаційних систем, що пов’язані з управлінням золотовалютними резервами. Доречно зауважити, що зв’язок між останніми здійснюється за допомогою паперових носіїв. Неоперативність та неузгодженість інформації в рамках існуючої системи обмежують можливість прийняття ефективних управлінських рішень та погіршують прозорість механізму управління золотовалютними резервами. Отже, удосконалення системи управлінської звітності має бути здійснене шляхом запровадження нових міжнародних стандартів звітності, розроблених Міжнародним валютним фондом, та нових форм управлінської звітності з урахуванням інвестиційних еталонів.

Підтримання оптимальної структури офіційних золотовалютних резервів країни вимагає від центрального банку встановлення правильного співвідношення не лише за окремими видами валют, а й визначення частки монетарного золота, яке належить до резервів. З огляду на те, що цей вид активів є достатньо ліквідним і його без перешкод можна реалізувати на ринку в обмін на вільно конвертовану валюту, центральні банки більшості країн продовжують зберігати золото у своїх резервах. Проте нестабільність кон’юнктури на ринках золота визначає підвищений ризик його зберігання, а відтак існує тенденція щодо зниження ролі золотих запасів у складі резервів.

У Національного банку України запаси монетарного золота на 1 січня 2010 р. у вартісному виразі складали 948,0 млн. дол. США, тоді як на 1 січня 1994 р. лише 4,4 млн. дол.. США, тобто спостерігається тенденція до поступового збільшення частки монетарного золота у складі резервів НБУ, що відображає збільшення загального обсягу цих резервів.

Враховуючи той факт, що золотовалютні резерви країни безпосередньо впливають на процес формування грошової бази, яка, у свою чергу, визначає величину грошової маси, необхідним елементом ефективного управління резервами є уникнення центральним банком дестабілізуючого впливу процесу формування резервів на стан грошового обігу.

Так, за наявності активного сальдо платіжного балансу, що визначає надходження значних обсягів валюти на внутрішній ринок завжди є небезпека імпортування інфляції, оскільки збільшення валютних резервів центральним банком здійснюється за рахунок додаткової емісії національної валюти, в обмін на яку купується валюта іноземна при проведенні відповідних інтервенцій. Нівелювання негативного впливу зростання грошової маси центральним банком може відбуватися шляхом проведення відповідних стерилізаційних операцій, тобто через операції на відкритому ринку шляхом продажу відповідної кількості державних цінних паперів, а також обмежувальних заходів дисконтної політики і підвищення норм обов’язкового резервування для комерційних банків .

Таким чином, оптимальна структура золотовалютних резервів, правильне управління ними визначає можливості центрального банку ефективно проводити не лише валютну, але й грошово-кредитну політику, забезпечуючи досягнення відповідних стратегічних цілей монетарного регулюванням.