Прибуток банку, його сутність та необхідність отримання комерційним банком

Аналізуючи одночасно доходи конкретного банки і динаміку структури активу балансу, можемо зробити висновок, що не всі активи банку приносять йому адекватний прибуток. Це відноситься до активів, що звичайно не приносять доходу (наприклад, кошти в касі і на кореспондентському рахунку, резерви в НБУ і власні основні засоби), а також до таких активів, як цінні папери й інші права участі, придбані банком і нематеріальні активи. Це означає, що якість спільних проектів, придбаних цінних паперів і нематеріальних активів є вкрай невисокою.

Отже, доход комерційних банків залежить від норми прибутку по позичкових і інвестиційних операціях, розміру комісійних платежів, стягнутих банком за послуги, а також від суми і структури активів.

Доходність банка є результатом оптимальної структури його балансу як у частині активів, так і пасивів, цільової спрямованості в діяльності банківського персоналу в цьому напрямку. Іншими важливими умовами забезпечення доходності банка є раціоналізація структури видатків і доходів, розрахунки процентної маржу і виявлення тенденцій у доходності позичкових операцій, планування мінімальної дохідної маржі для прогнозування орієнтованого рівня відсотків по активних і пасивних операціях. Умовою доходності банківської діяльності безумовно є підтримка ліквідності, управління банківськими ризиками, їхня мінімізація.

Банківський прибуток є одним із найважливіших показників ефективності функціонування банку, його стабільності. У ньому зацікавлені всі учасники економічного процесу. Розмір банківського прибутку хвилює акціонерів, тому що є показником отриманого доходу на інвестований ними капітал. Вкладникам прибуток гарантує стабільний дохід і впевненість у завтрашньому дні, оскільки збільшення резервів і власних коштів банку свідчить про його стабільність. Позичальники також зацікавлені в прибутках банку, адже таким чином зростають їх власні накопичення.

 

 

3. Методологія аналізу прибутку комерційного банку.

Основною  метою  банківської  діяльності  є  отримання  доходу,  що  є  
основним  інструментом  збільшення  власного  капіталу  і  покриття  
ризиків, пов'язаних із кредитною діяльністю банку.  

Аналіз  прибутковості,  крім  простого  виміру  результатів  діяльності  
банку,  дозволяє  визначити  його  фінансовий  стан  і  визначити  якість  
його активів.

Прибуток являє собою об'єктивний показник, що характеризує стан банку на кожному етапі його розвитку. Отримання прибутку є основною метою підприємницької діяльності, яка свідчить не тільки про фінансовий потенціал банку, а також дозволяє оцінити його конкурентоспроможність.

Прибуток є основним внутрішнім джерелом формування фінансових ресурсів банку, що дозволяє вирішувати такі важливі завдання, як нарощування власного капіталу, поповнення резервних фондів, фінансування капітальних вкладень, підтримка іміджу, платоспроможності та інших важливих умов і характеристик функціонування і розвитку банку. Якщо одержувана банком прибуток капіталізується, то це веде до самозростання його ринкової вартості, яка визначається при продажі, злитті, поглинанні банку і в інших аналогічних випадках.

Прибуток є найважливішим джерелом задоволення соціальних потреб банку і його персоналу. Але головне призначення прибутку полягає в тому, що генерування прибутку в достатніх розмірах охороняє банк від банкрутства. Звідси випливає, що процес дослідження структури і динаміки прибутку є найважливішим етапом аналізу діяльності банку 7.

Аналіз прибутку може проводитися в наступних напрямках:

• динаміка прибутку за аналізований період, темпи приросту повинні бути ритмічними;
• аналіз складу і структури прибутку за період;
• факторний аналіз прибутку (виявлення чинників, що максимальний вплив на її зміну);

Аналіз прибутку слід починати з дослідження її обсягу в динаміці, для чого слід зобразити графічний малюнок. Позитивною є тенденція обсягу прибутку до ритмічного зростання за всі періоди. При цьому слід звернути увагу на те, що позитивною тенденцією вважається збільшення прибутку за рахунок процентної маржі і стійких непроцентних доходів. Негативний висновок можна зробити тоді, коли зростання прибутку пов'язане в основному з прибутками від операцій на ринку цінних паперів та валютної переоцінкою (дані ринку є сильно волатильними, і великі вкладення банку вважаються високоризикованими).

У цілому динамічний аналіз прибутку банку за ряд звітних періодів (трендовий аналіз) дозволяє:

• визначити середнє значення прибутку;
• виявляти періоди діяльності банку з найбільшими обсягами прибутку:
• встановлювати намітилися тенденції в зміні показників прибутку і розвитку банку в цілому.

Аналіз структури та складу прибутку слід здійснювати за такою схемою:

1. Процентний прибуток (збиток) (чисті процентні доходи (витрати)) - різниця формується як різниця між процентними доходами і витратами за мінусом резерву на покриття збитків за позиками.
2. Непроцентні прибуток - різниця між доходами та витратами за операціями з цінними паперами, іноземною валютою, за комісійними операціями і пр.
3. Чисті доходи - різниця між операційними доходами та витратами.
4. Прибуток до оподаткування - різниця між сукупними доходами і витратами.

Крім дослідження якості роботи банку по абсолютному показнику прибутку, застосовуються відносні показники ефективності, зокрема коефіцієнт рентабельності. Коефіцієнт рентабельності показує, яка частка прибутку припадає на який-небудь аналізований предмет (активи, власний капітал, залучений капітал, доходи, витрати і т.д.).

Таблиця 8. Основні показники ефективності фінансово-економічних результатів діяльності банку

Показник	Формула розрахунку	Характеристика	Нормативне значення
Загальна рентабельність	Прибуток / Сукупні витрати	Характеризує ефективність витрат банку: обсяг прибутку на кожну одиницю витрат
Рентабельність активів	Чистий прибуток / Активи	Характеризує загальну ефективність діяльності банку, роботи активів	1-4%

Аналіз показників рентабельності слід проводити в наступній послідовності:

• розрахунок фактичного значення коефіцієнтів рентабельності;
• здійснення порівняльної оцінки коефіцієнтів рентабельності в динаміці;
• виявлення ступеня впливу чинників на тенденції в зміні коефіцієнтів рентабельності.
1. Коефіцієнт прибутковості капіталу (К 1) обчислюється як відношення чистого прибутку до власного капіталу:

 

Показує яка частка чистого (після оподаткування) прибутку припадає на одне кермо власного капіталу. Показник важливий для власників банку, його зростання свідчить про збільшення віддачі вкладених власником коштів.

2. Коефіцієнт прибутковості активів (К 2) характеризує обсяг прибутку, отриманий на кожен рубль активів:

 

Цей показник характеризує ступінь прибутковості всіх наявних активів, надмірно високе значення якого може говорити про ризиковану політику банку під час розміщення своїх активів. Для виявлення тих активів, чий внесок у збільшення рентабельності є найбільшим, слід визначити рентабельність найбільш великих складових (кредитні операції, операції з цінними паперами, валютою і т.д.) активів кредитної організації.

3. Прибутковість доходів (маржа  прибутку), що показує питому вагу  прибутку в сумі отриманих  доходів:

Сума доходів кредитної організації включає в себе процентні доходи, комісійні доходи, доходи отриманих дивідендів, від переоцінки рахунків в іноземній валюті, від операцій з купівлі-продажу цінних паперів і дорогоцінних металів, від позитивної переоцінки цінних паперів і дорогоцінних металів, від операцій РЕПО та інші операційні доходи.

У систему показників, що характеризують ефективність діяльності комерційного банку, крім показників рентабельності, необхідно включити низку показників за станом на звітну дату, попередню звітну дату, а також відсоток змін цих показників за період. У разі якщо змін величин показників незначні, то цей стан називається стабільним трендом.

Для визначення стабільності діяльності банку слід розрахувати такі показники і коефіцієнти та розрахувати їх відхилення за три періоди. У разі, якщо відхилення показників не перевищують нормативні (стабільний тренд), то робиться висновок, що діяльність банку є стабільною. Пропонується наступний склад ключових показників ефективності діяльності банку.

1. Активи - повинні бути показані за вирахуванням резерву під можливі втрати, розподілу прибутку, амортизації, межфіліальних оборотів і витрат, якщо аналіз проводиться не на квартальну дату. Тренд є стабільним, якщо відхилення не перевищує 5%.
2. Власні кошти являють собою суму фондів банку, прибутку звітного та попереднього періодів, доходів, якщо аналізується не квартальна дата, за мінусом використання прибутку звітного та попереднього періодів, збитків звітного та попереднього року і витрат при аналізі не на квартальну дату. Тренд є стабільним, якщо відхилення не перевищує 5%.
3. Чистий прибуток за рік. Тренд є стабільним, якщо відхилення не перевищує 3%.
4. Чистий прибуток за період - пропонується розглядати за квартал. Виділення показника чистого прибутку за період здійснено тому, що якщо банк працює в цілому нормально, то тренд по прибутку накопичувальним підсумком завжди буде позитивним, навіть якщо в звітному кварталі прибутки значно нижчі, ніж у попередньому. Відстежити ситуацію за періодами допомагає саме показник чистого прибутку за період. Тренд є стабільним, якщо відхилення не перевищує 3% 12.
5. Рентабельність активів (Return on Assets - ROA). Тренд є стабільним, якщо відхилення не перевищує 1%.
6. Рентабельність капіталу (Return on Equity - ROE). Тренд є стабільним, якщо відхилення не перевищує 1%.
7. Рентабельність статутного капіталу (Return on share capital) - відношення чистого прибутку до середньої величини статутного капіталу. Тренд є стабільним, якщо відхилення не перевищує 1%.
8. Достатність капіталу (Capital adequacy ratio) - відношення власних коштів до активів, зважених з урахуванням ризику. Тренд є стабільним, якщо відхилення не перевищує 1%.
9. Ціна розміщення (Yield on average earning assets) - відношення отриманого процентного доходу до працюючого активам. Тренд є стабільним, якщо відхилення не перевищує 1%.
10. Ціна залучення (Rate paid on funds) - відношення процентного витрати до платних пасивів. Тренд є стабільним, якщо відхилення не перевищує 1%.
11. Чистий процентний спред - різниця між ціною розміщення та ціною залучення. Тренд є стабільним, якщо відхилення не перевищує 1%.
12. Чиста процентна маржа - різниця між процентними доходами і витратами. Тренд є стабільним, якщо відхилення не перевищує 1%.
13. Частка працюючих активів - активи, що приносять дохід, діляться на загальну суму активів. Тренд є стабільним, якщо відхилення не перевищує 3%.
14. Частка резервів у відповідних активах - зведений показник, що характеризує якість активів. Розраховується як розмір резервів під активи, віднесений до суми тих активів, під які було створено резерв. Тренд є стабільним, якщо відхилення не перевищує 1%.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Аналіз прибутку банку на прикладі ПАТ КБ «Надра».

Публічне акціонерне товариство комерційний банк “Надра≫, зареєстровано Національним банком України в державному реєстрі банків 26 жовтня 1993 року за реєстраційним номером 205, існує на ринку фінансових

інститутів 19 років.

У зв'язку із закінченням строку дії ліцензій на провадження професійної діяльності на фондовому ринку ПАТ ≪КБ ≪Надра≫ за зверненням до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку були отримані нові

ліцензії з необмеженим терміном дії, а саме:

• Ліцензія НКЦПФР серія АД № 075741 від 30.07.2012 року на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку з торгівлі цінними паперами (дилерська діяльність);

• Ліцензія НКЦПФР серія АД № 075739 від 30.07.2012 року на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарна діяльність (депозитарна діяльність зберігача цінних паперів);

• Ліцензія НКЦПФР серія АД № 075740 від 30.07.2012 року на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку з торгівлі цінними паперами (брокерська діяльність);

• Ліцензія НКЦПФР серія АД № 075742 від 30.07.2012 року, на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку з торгівлі цінними паперами (андеррайтинг);

• Ліцензія НКЦПФР серія АД № 075738 від 30.07.2012 року, на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарна діяльність (діяльність з ведення реєстру власників іменних цінних паперів).

Надра Банк є учасником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (свідоцтво учасника Фонду № 085 від 12 серпня 2011 року). Цей звіт складено за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. Залишки в звіті наведені за станом на кінець дня 31.12.2012 р. Станом на 31.12.2012 року статутний капітал ПАТ ≪КБ ≪Надра≫ розподілено на 389 036 266 акцій, з яких 389 035 785 простих іменних акцій (свідоцтво НКЦПФР про реєстрацію випуску акцій №170/1/11 від 29.03.2011 року) та 481 іменних привілейованих акцій (свідоцтво НКЦПФР про реєстрацію випуску акцій № 94/1/11 від 08.02.2011 року), за звітній період змін з акціями ПАТ ≪КБ ≪Надра≫ не відбувалось.

Загальні види діяльності ПАТ КБ ≪Надра≫:

• Надання широкого спектру кредитних продуктів всім сегментам ринку (корпоративний сегмент; малий та середній бізнес; фізичні особи);

• відкриття та ведення поточних, депозитних та накопичувальних рахунків,

• здійснення документарних операцій;

• розрахунково-касове обслуговування клієнтів юридичних та фізичних осіб;