Принципи, методи оподаткування. Основи правового регулювання фінансового ринку в Україні

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 16 Марта 2014 в 20:19, контрольная работа

Краткое описание

Використання податків в якості головного джерела доходів держави вимагає розробки певних правил. Ці принципи оподаткування найбільш яскраво сформулював у ХVIII ст. Адам Сміт.
Виділяють чотири найважливіших принципи: справедливість, визначеність, зручність та економія. Розуміння справедливості залежить від історичного етапу розвитку, соціального статусу людини, його політичних поглядів. А. Сміт вважав справедливими такі податки, які є загальними і враховують платоспроможність платника.

Вложенные файлы: 1 файл

финансы.doc

— 84.50 Кб (Скачать файл)
    1. прийняття актів законодавства;
    2. регулювання випуску і обігу цінних паперів (шляхом реєстрації інформації про випуск цінних паперів та реєстрації випуску);
    3. встановлення прав і обов'язків учасників ринку;
    4. видача ліцензій на професійну діяльність на ринку;
    5. здійснення контролю за дотриманням положень чинного законодавства.

 

   Основним органом регулювання є Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку (ДКЦПФР), решта здійснюють це регулювання в межах своїх повноважень.

ДКЦПФР-є центральним органом виконавчої влади, який підпорядкований Президенту і підзвітний ВРУ.  

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку утворюється у складі Голови Комісії та шести членів Комісії. Голова Комісії, її члени призначаються та звільняються Президентом України за погодженням з Верховною Радою України. Голова та члени Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку мають право без спеціальних дозволів представляти Комісію у суді чи арбітражному суді.

Термін повноважень Голови Комісії та членів Комісії - сім років. Одна й та ж особа не може бути членом Комісії більше двох термінів підряд. Звільнення Голови Комісії та членів Комісії протягом терміну повноважень може мати місце лише за власним бажанням, а також у разі вчинення злочину та у зв'язку з неможливістю виконання обов'язків за станом здоров'я.

До структури Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку входять центральний апарат Комісії, 26 територіальних управлінь, які здійснюють державну політику сфері регулювання ринку цінних паперів у регіонах України.

З метою координації діяльності державних органів з питань функціонування ринку цінних паперів створюється Координаційна рада.

Очолює Координаційну раду Голова Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Склад та Положення про Координаційну раду затверджує Президент України за поданням Голови Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Координаційна рада створена як консультативно-дорадчий орган при Президентові України.

Рішення Координаційної ради, прийняті у межах її компетенції, мають рекомендаційний характер і є обов'язковими до розгляду органами виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями

Закон встановлює також функції і уповноваження ДКЦПФР, відповідальність за порушення законодавства.

Частину своїх повноважень в сфері регулювання ринку цінних паперів ДКЦПФР може делегувати саморегулівним організаціям (СРО).

Особливості банківського регулювання і нагляду

Державне регулювання банківської системи здійснюється відповідно до законів України "Про Національний банк України" від 20.05.99 р.та "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 р.

Метою регулювання банківської системи і діяльності банків є стабільність банківської системи і кредиторів банку.

Функції регулювання:

    1. попереджувальна;
    2. захисна.

 

 Основним органом, що здійснює регулювання в цій сфері є Національний банк України (НБУ).

НБУ-центральний банк і особливий центральний орган державного управління.

Регулювання банківської діяльності НБУ здійснює у наступних формах:

  1. адміністративне регулювання:
  • реєстрація банків;
  • ліцензування їх діяльності;
  • встановлення вимог та обмежень щодо банківської діяльності;
  • застосування санкцій;
  • нагляд за діяльністю банків;
  • надання рекомендацій;
  1. індикативне регулювання:
  • встановлення обов'язкових економічних нормативів;
  • визначення норм обов'язкових резервів;
  • встановлення норм відрахувань до резервів на покриття ризиків;
  • визначення відсоткової політики;
  • рефінансування банків;
  • управління золотовалютними резервами;
  • регулювання операцій з ЦП;
  • регулювання операцій з експорту та імпорту капіталу.
  1. Основи валютного регулювання

 

   Основним документом, що визначає основи валютного регулювання є Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.93 р.

 

Список використаної літератури.

 

  1. http://lubbook.net/book_539_glava_38_Tema_9.3._Prin%D1%81ipi_opodatkuva.html
  2. Кіперман Г. Я., Бєлялов А. З. Оподаткування підприємств і громадян в Російській Федерації. - М., 1992.
  3. Кучеров І.І. Сучасна податкова політика держави. Податкове право Росії. Курс лекцій. -М., 2003.
  4. Кемпбелл Р. Макконнел, Стенлі Л. Брю. Економіка: принципи, проблеми і політика. - Баку, 1992.
  5. www.revolution.allbest.ru - каталог рефератів і довідкових матеріалів.
  6. http://www.5dp.com.ua/content/view/644/

Информация о работе Принципи, методи оподаткування. Основи правового регулювання фінансового ринку в Україні