Страховий ринок України: сучасні тенденції та перспективи розвитку

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 15 Ноября 2013 в 22:24, курсовая работа

Краткое описание

Метою роботи є аналіз організаційно-економічних аспектів функціонування страхування в Україні, визначення проблем його ефективної діяльності і, на цій основі, пріоритетних напрямків підвищення ефективності страхового захисту.
Для досягнення мети необхідно вирішити ряд завдань, а саме:
розкрити теоретичні засади функціонування ринку страхових послуг;
дослідити сучасний стан ринку страхових послуг України та ефективність його функціонування;
визначити основні проблеми функціонування ринку страхових послуг України та перспективи його розвитку.

Содержание

Вступ
Розділ 1. Теоретичні основи становлення страхового ринку в Україні
1.1 Сутність, структура та функції страхового ринку України
1.2 Становлення та розвиток страхового ринку в Україні
1.3 Державне регулювання ринку страхових послуг
1.4 Роль посередників на страховому ринку
Розділ 2. Аналіз сучасного стану страхового ринку в Україні
2.1 Діяльність страхових компаній на страховому ринку
2.2 Динаміка стахових премій та страхових виплат на страховому ринку України
Розділ 3. Перспективи розвитку страхових компаній в Україні
Висновок
Список використаної літератури

Вложенные файлы: 1 файл

переделка.docx

— 349.53 Кб (Скачать файл)

 

З таблиці 2.2 можна зробити наступні висновки:

  1. Валові  страхові  премії,  отримані  страховиками  при  страхуванні  та

перестрахуванні  ризиків  від  страхувальників  та  перестрахувальників  за

9 місяців 2012 року, становили 15 801,3 млн. грн., з них: 

    • 6 443,6 млн. грн. (40,7%) – що надійшли від фізичних осіб;
    • 8 336,7 млн. грн. (52,8%) – що надійшли від юридичних осіб.
  1. За  9  місяців  2011  року  загальна  (валова)  сума  страхових  премій,

отриманих страховиками, становила 16 430,3  млн. грн., з них:

    • 5 244,8 млн. грн. (31,9%) – що надійшли від фізичних осіб;
    • 8 219,5 млн. грн. (50,0%) – що надійшли від юридичних осіб.
  1. За  9 місяців  2012  року  сума  отриманих  страховиками  валових премій  з видів страхування,  інших, ніж страхування життя становила 14 582,0 млн. грн. (або  92,3%  від  загальної  суми  страхових  премій),  а  зі  страхування  життя  – 1 219,1 млн. грн. (або 7,7% від загальної суми страхових премій).

Динаміка страхових премій за 9 місяців 2011 і 9 місяці 2012  років зображені на рисунку 1.

 

12 641,5


16 430,3


15 801,3



Рис. 1 Динаміка страхових премій за 9 місяців 2011 і 9 місяців 2012 років [22]

 Чисті  страхові  премії  за  9  місяців  2012  року  становили 14 918,9 млн. грн.,  що  складає 94,4%  від валових страхових премій.  Чисті страхові премії за 9 місяців 2011 року становили 12 641,5 млн. грн., або 76,9% від валових страхових премій. Так, обсяги валових страхових премій за 9 місяців 2012 року зменшилися порівняно  з  9  місяцями  2011  року  на  3,8%,  при  цьому  чисті  страхові  премії збільшилися на 18,0%. 

Концентрація  страхового  ринку за  надходженнями валових страхових

премій станом на 30.09.2012 представлена в таблиці 2.3

  Таблиця 2.3

      Отже, незважаючи на значну кількість компаній, фактично на страховому

ринку основну частку валових страхових  премій – 99,4% – акумулюють 200 СК

"non-Life"  (44,8% всіх СК  "non-Life")  та 97,7%  – 20 СК  "Life"  (31,3%  всіх     СК "Life"). 

Страхові  премії  за  видами  страхування  за  9  місяців  2011  –  2012  рр.

(обсяги, структура та темпи приросту) наведено в таблиці 2.4 та на рис. 2, 3, 4.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Структура валових та чистих страхових премій за 9 місяців 2011-2012 рр.

представлена в таблиці  2.5.

Таблиця 2.5

      Найбільший  приріст  чистих  страхових премій  за  9  місяців 2012  року  в

порівнянні  з  аналогічним  періодом  2011  року  мав  місце  за  такими  видами

страхування, як страхування відповідальності перед третіми особами (+59,3%),

страхування  кредитів  (+63,6%),  страхування  життя  (+35,4%),  медичне  страхування  (+18,6%),  страхування  медичних  витрат  (+20,0%).  При  цьому  в

одному  із  системоутворюючих  факторів  –  авто  страхуванні  -  спостерігається 

один із мінімальних темпів приросту чистих страхових платежів – 8,5%.

      Розмір  валових страхових виплат  за  9  місяців 2012  року  становив

3 982,5 млн. грн.,  у  тому  числі з видів страхування,  інших,  ніж страхування

життя  –  3 925,4 млн. грн.  (або  98,6%),  зі  страхування життя  –  57,1 млн.  грн.

(або 1,4%). 

     Обсяг  чистих  страхових  виплат  за  9 місяців 2012  року  становив                   3 837,0 млн.  грн.  та  збільшився  порівняно з аналогічним  періодом  2011  року  на 13,0%.

    Обсяги  валових  та  чистих  страхових  виплат  за  9  місяців  2012  року

збільшилися в порівнянні з відповідним  періодом 2011 року (див. рис. 5).  

Так, валові страхові виплати за 9 місяців  2012 року збільшилися на 14,4% порівняно  з  відповідним  періодом  2011  року  (до  3 982,5 млн. грн.),  чисті

страхові  виплати  збільшилися  на  13,0%  і  становили 3 837,0 млн. грн. Збільшення страхових виплат може розглядатися як позитивна ознака .

При  загальному  зростанні  в  досліджуваному  періоді  чистих  страхових 

виплат на  13%,  у порівнянні  з  аналогічним періодом 2011 року  такий приріст 

був  забезпечений  за  рахунок  зростання  чистих  страхових  виплат  за  видами

страхування медичних  витрат  (у  5  разів)  та медичного  страхування  (+22,5%).

При  цьому,  на  38,9%  скоротилися  чисті  страхові  виплати  зі  страхування фінансових ризиків.

Страхові виплати за видами страхування  за 9 місяців 2011-2012 рр. представлені у  таблиці 6, структура валових та чистих страхових виплат станом на 30.09.2011 та 30.09.2012 показані на рисунках 6 і 7.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 3. Перспективи розвитку страхових компаній в Україні

Перспективність подальшого розвитку страхового ринку України  обумовлена не тільки подоланням нестабільної ситуації, яка в даний час спостерігається  в економіці країни, але й вирішенням проблем, які накопичувались упродовж всього історичного розвитку вітчизняного страхового ринку. Сучасна фінансова  криза лише загострила існуючі та виявила нові проблеми українського страхування. [25 – c.36].

Стрімкий розвиток страхового ринку України, який відбувався протягом 1996-2012 рр., та оптимістичні настрої його учасників обумовлені насамперед швидкими темпами зростання валових страхових премій. Дана ситуація була результатом нерозвиненості страхової галузі в Україні та низького охоплення страховими послугами суб'єктів господарювання та населення України. Активне створення страхових компаній, метою діяльності яких і до цього часу залишається нарощення страхових премій, обсяги яких набагато більші за страхові виплати, захват ринку за рахунок демпінгу страхових тарифів, оптимізація оподаткування та легалізація доходів, отриманих кримінальним шляхом, сприяло розвитку вітчизняного страхового ринку за кількісними показниками, але не за якісною його складовою.

На сьогоднішній день основними  проблемами страхового ринку України  є такі:

- незначний розмір уставного  фонду, який повинні сплатити  новостворені страхові компанії;

- невідповідність нормам  ліквідності, диверсифікації та  прибутковості розміщення страховиками  коштів страхових резервів;

низька фінансова надійність і платоспроможність страховиків;

- недостатні обсяги капіталізації  та низька ліквідність активів  страхових компаній;

Вирішення даних проблем  є необхідною умовою подальшого розвитку українського страхового ринку та досягнення високого рівня конкурентоспроможності його учасників. Відсутність перетворень  та інфраструктурної перебудови страхового ринку України так і залишить його інструментом шахрайських зловживань і швидкого збагачення власників  страхових компаній без реалізації значного фінансового та інвестиційного потенціалу.

Ще однією вагомою проблемою  страхового ринку, яка постала в  умовах фінансової кризи, є відокремленість  антикризових дій взаємообумовлених  ринків, які обслуговують фінансові  відносини. Так, якщо виходити з позиції, що однією з основних складових ринкових перетворень у державі є всебічно розвинутий зі сформованою інфраструктурою  ринок фінансових послуг, то елементи даного ринку у вигляді ринку  банківських і небанківських  послуг повинні не тільки взаємовигідно  співпрацювати, але й стимулювати  наступний розвиток один одного за рахунок прозорих відносин між його учасниками. У свою чергу, значний  вплив на ринок банківських і  небанківських послуг має рівень розвитку та ефективність діяльності фондового ринку.

Для українського ринку страхування  кризова ситуація в банківській  сфері та падіння вартості цінних паперів на фондових біржах стали  ще однією значною проблемою, яка  значно вплинула на фінансову стійкість  страховиків. Так, мораторій на видачу депозитів значно знизив рівень платоспроможності  страхових компаній, оскільки в середньому приблизно   30 % страхових резервів зосереджено саме в банківських вкладах. Покращення ситуації з видачею банківських вкладів не відбулося і після зняття мораторію, оскільки в значну частину банків ввели тимчасові адміністрації, або банківські установи самі затягують процедуру повернення депозитів.

Таким чином, можна спрогнозувати  два шляхи подальшого розвитку страхового ринку України: песимістичний і  оптимістичний. За умови незначних перетворень законодавчого поля та збереження існуючих умов діяльності суб'єктів страхових відносин страховий ринок України і в подальшому буде розвиватись лише за допомогою перевищення темпів зростання премій над виплатами. Дана динаміка стане можливою за рахунок освоєння нової клієнтської бази, демпінгу тарифів на страхові послуги та прийняття на законодавчому рівні обов'язковості для визначеного виду страхування (наприклад, медичне страхування). Але за умови зменшення економічного зростання вищенаведена політика виявляється неможливою і призводить до невиконання страховиками взятих на себе зобов'язань. Вищерозглянутий шлях розвитку страхового ринку України не призведе до його перетворень та якісної зміни умов діяльності на ньому, що в результаті ще більше поглибить кризу страхової галузі. Збільшення обсягів невиплат страхових відшкодувань і банкрутство страхових компаній спричинить втрату довіри населення та підприємців до страхування в цілому.

Незважаючи на значні проблеми, потенційно страховий ринок України  має значні можливості для розвитку та збільшення впливу не тільки в межах  країни, але й за кордоном. Промисловий потенціал вітчизняної економіки і значна кількість населення створюють необмежені умови для страхування різних видів господарських, майнових, фінансових і соціальних ризиків. Подальший розвиток сільського господарства, медичної сфери, екологічної безпеки та свідомості суспільства щодо власної безпеки життєдіяльності можуть виявитися вагомим стимулом збільшення об'єктів страхування і відповідно розширення видів страхових послуг.

Успішність розвитку українського страхового ринку буде залежати від  вирішення питань стосовно збільшення вимог до організації страхової  діяльності (рівня сплаченого статутного фонду, цін на ліцензії, встановлення походження капіталу та осіб, які є  власниками страхової компанії) для  запобігання виходу на ринок кептивних  і схемних страхових компаній та неможливості відкриття власниками збанкрутілого страховика нової  компанії. Поряд з жорстким регулюванням рівня ліквідності і справедливої вартості активів страхових компаній [26 – c.25].

Дані заходи сприятимуть  збільшенню капіталізації вітчизняного страхового ринку. Додатковим фактором збільшення можливості страхових компаній покривати значні за розмірами ризики може стати раціональна політика самих страховиків і жорстке  регулювання з боку Держфінпослуг  напрямків розміщення коштів страхових  резервів. Це сприятиме збільшенню прибутковості страхової діяльності за рахунок зростання інвестиційного доходу і відповідно покращення фінансової стійкості компанії.

Стратегічним завданням  удосконалення страхової діяльності в Україні в наступні роки повинна  стати зміна системи оподаткування  страховиків і переведення їх на загальну систему стягування податків, яка розповсюджена на інші суб'єкти господарювання. Дані заходи паралельно з жорстоким регулюванням перестрахових  операцій нададуть можливість зупинити "схемне" страхування та методи оптимізації оподаткування. Інтенсивність  розвитку страхового ринку також  значно залежить від розвитку посередницьких послуг на ньому. Так, для страхових  компаній це додатковий канал продажу  власних послуг і пошуку в разі необхідності партнерів по перестрахуванню, а для страхувальників страховий  брокер є зацікавленою особою у виконанні  всіх взятих на себе зобов'язань страховою  компанією перед клієнтом. Даний  факт повинен стати основою для  подальшого стимулювання інституту  брокерства в Україні.

У період фінансової нестабільності гостро постала проблема невідповідної  актуарної підготовки працівників  страхових компаній, які не забезпечили  математичну оцінку імовірності  настання страхових випадків та умов досягнення платоспроможності страховими компаніями.

Крім того, значні перешкоди  існують і в сфері можливої консолідації ринку, так до цього  часу не визначений механізм передавання  активів одній страховій компанії іншою, в разі неспроможності останньої  відповідати за взятими на себе зобов'язаннями. Даний факт значно ускладнює процедуру  сплати клієнтам збанкрутілої компанії страхових відшкодувань, що особливо важливо для збереження довіри страхувальників до страхування в цілому.

Основною передумовою  розвитку українського страхового ринку  в наступні роки повинна стати  співпраця суб'єктів страхового ринку з іншими учасниками ринку  фінансових послуг і виконавчими  та законодавчими органами влади. Тільки за умови прийняття відповідних  нормативно-правових актів, які забезпечують ефективне регулювання страхового ринку, Держфінпослуг матиме можливість всебічного контролю за страховими відносинами, а страхові компанії, які займаються "справжнім" страхуванням, покращувати  власні конкурентні переваги.

Информация о работе Страховий ринок України: сучасні тенденції та перспективи розвитку