Управління фінансовими результатами діяльності підприємства

 

 

Курсова робота

Управління фінансовими результатами діяльності підприємства

 

План

Вступ

РОЗДІЛ 1  ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ РЕЗУЛЬТАТАМИ

1.1. Роль фінансових результатів  діяльності підприємства у зміцненні  його фінансового стану

1.2. Основні показники результативності фінансової діяльності, які характеризують ефективність управління

1.3. Сукупність факторів впливу  на фінансові результати діяльності  підприємства

РОЗДІЛ 2 ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ЯК ОБЄКТ УПРАВЛІННЯ

2.1. Резерви збільшення прибутку

2.2. Утворення, розподіл і використання  чистого прибутку

Використана література 
Вступ

Проведена економічна реформа і перехід до ринкових механізмів функціонування економіки України, органічне включення її в процеси світового господарювання вимагають корінного перегляду всієї сукупності економічних важелів, використовуваних у системі керування. Перехід від переважно прямих адміністративних методів впливу до непрямих, заснованих на ринкових механізмах і взаємозв’язках, має потребу в заглибленому теоретичному осмисленні широкого кола мікро- і макроекономічних проблем, включаючи мотиваційний аспект господарської діяльності економічних суб’єктів, об’єктивні закономірності формування і використання доходів цих суб’єктів.

В умовах ринкової економіки одержання прибутку є безпосередньою метою виробництва. Прибуток створює визначені гарантії для подальшого існування підприємства, оскільки тільки його накопичення у виді різних резервних фондів допомагає переборювати наслідки ризику, зв’язаного з реалізацією товарів на ринку. Для підприємства прибуток є показником, що створює стимул для інвестування в ті сфери, де можна домогтися найбільшого приросту вартості. Прибуток, як категорія ринкових відносин виконує наступні функції:

 характеризує  економічний ефект, отриманий у результаті діяльності підприємства;

 є  основним елементом фінансових  ресурсів підприємства;

 є  джерелом формування бюджетів  різних рівнів.

Визначену роль грають і збитки. Вони висвітлюють помилки і прорахунки підприємства в напрямках використання фінансових засобів, організації виробництва та збуту продукції.

Основна мета управління прибутком підприємства — забезпечення зростання його суми і рівня, а також ефективний його розподіл за напрямками економічного розвитку. Згідно з визначеною метою об’єктом управління виступають як формування прибутку підприємства, так і його розподіл. Визначимо, що проблема ефективності розподілу прибутку підприємств — одна з найбільш дискутованих у сфері фінансового менеджменту в останні роки.

  Темою  моєї роботи є „Управління фінансовими результатами діяльності підприємства”. Аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства є важливим елементом для прийняття конкретних рішень, спрямованих на подальше збільшення прибутковості, виявлення причин збитковості, а також забезпечення стабільності фінансового стану. Саме це і зумовило актуальність вибраної теми. В даній магістерській роботі викладено теоретичні основи фінансових результатів діяльності підприємства, вивчені такі економічні поняття, як ”дохід” та ”прибуток”, проаналізовано механізми максимізації та розподілу прибутку на підприємстві. Теоретичною і практичною основою даної дипломної роботи стали сучасні літературні джерела з економіки торгівельного підприємства та економічного аналізу господарської діяльності, переодичні публікації провідних вітчизняних та зарубіжних економістів, законодавчі та нормативні акти, договори, закони та постанови, данні бухгалтерського обліку, фінансової та статистичної звітності по Філії „Коломийський Райавтодор”.

Метою моєї магістерської роботи є отримання практичних та підтвердження теоретичних навичок, щодо ефективного управління фінансовими результатами діяльності підприємства, та визначення резервів збільшення прибутку підприємства.

Завданням моєї магістерської роботи є вивчення сутності управління фінансовими результатами діяльності підприємства, проведення розрахунків рентабельності підприємства та виявлення резервів збільшення прибутку, на прикладі  Філії „Коломийський  Райавтодор”.

Об’єктом є підприємство  Філія „Коломийський  Райавтодор”. Філія „Коломийський  Райавтодор” є державне підприємство, яке обслуговує 364,9км автодоріг. Воно здійснює ремонтно-будівельні роботи шляхом капітальних та поточних ремонтів.

Практичне значення роботи полягає в тому, що рекомендації і результати дослідження можуть бути використанні для здійснення стратегії фінансового оздоровлення підприємства, тим самим сприяти виявленню і мобілізації резервів підвищення фінансових можливостей для забезпечення стійкого розвитку і безперервної життєдіяльності господарюючих суб’єктів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ РЕЗУЛЬТАТАМИ

 

1.1. Роль фінансових результатів  діяльності підприємства у зміцненні  його фінансового стану

Система управління фінансовими результатами є складовою частиною загальної системи управління підприємством. Ефективність любої управлінської системи в значній мірі залежить від достовірного, повного та своєчасного інформаційного забезпечення. Чим більше диверсифікована операційна, інвестиційна та фінансова діяльність підприємства, тим вища роль відводиться якісній інформації для прийняття управлінських рішень у сфері формування та використання прибутку.

Систематичний аналіз фінансового стану підприємства, його платоспроможності, ліквідності та фінансової стійкості необхідний  тому, що дохідність будь-якого підприємства, розмір його прибутку багато в чому залежать від його платоспроможності. Ураховують фінансовий стан підприємства і банки, розглядаючи режим його кредитування та диференціацію відсоткових ставок.

Фінансовий стан підприємства — це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності. Тому на нього впливають усі ці види діяльності підприємства. Передовсім на фінансовому стані підприємства позитивно позначаються безперебійний випуск і реалізація високоякісної продукції. Як правило, що вищі показники обсягу виробництва і реалізації продукції, робіт, послуг і нижча їх собівартість, то вища прибутковість підприємства, що позитивно впливає на його фінансовий стан.

Неритмічність виробничих процесів, погіршання якості продукції, труднощі з її реалізацією призводять до зменшення надходження коштів на рахунки підприємства, в результаті чого погіршується його платоспроможність.[6,с.134]

Існує і зворотний зв'язок, оскільки брак коштів може призвести до перебоїв у забезпеченні матеріальними ресурсами, а отже у виробничому процесі.

Фінансова діяльність підприємства має бути спрямована на забезпечення систематичного надходження й ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з метою ефективного функціонування підприємства.

Саме цим зумовлюється необхідність і практична значущість систематичної оцінки фінансового стану підприємства, якій належить суттєва роль у забезпеченні його стабільного фінансового стану.

Отже, фінансовий стан — це одна з найважливіших характеристик діяльності кожного підприємства. Метою оцінки фінансового стану підприємства є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов'язань перед бюджетом, банком та іншими установами.

Фінансовий стан підприємства треба систематично й усебічно оцінювати з використанням різних методів, прийомів та методик аналізу. Це уможливить критичну оцінку фінансових результатів діяльності підприємства як у статиці за певний період, так і в динаміці — за ряд періодів, дасть змогу визначити «больові точки» у фінансовій діяльності та способи ефективнішого використання фінансових ресурсів, їх раціонального розміщення.

Підприємство має опрацювати таку систему показників, з допомогою якої воно змогло із достатньою точністю оцінити поточні та стратегічні можливості підприємства.

Аналітичну роботу підприємства можна поділити на два блоки:

1. аналіз фінансових результатів та рентабельності;
2. аналіз фінансового стану підприємства.

Аналіз фінансових результатів підприємства здійснюється за такими основними напрямками:

а) аналіз та оцінка рівня і динаміки показників прибутковості, факторний аналіз прибутку від реалізації продукції, робіт, послуг;

б) аналіз фінансових результатів від іншої реалізації, позареалізаційної та фінансово-інвестиційної діяльності;

в) аналіз та оцінка використання чистого прибутку;

г) аналіз взаємозв’язку витрат, обсягів виробництва продукції та прибутку;

д) аналіз взаємозв’язку прибутку, руху оборотного капіталу та грошових потоків;

е) аналіз та оцінка впливу інфляції на фінансові результати;

ж) факторний аналіз показників рентабельності.

Аналіз фінансового стану підприємства проводиться за такими напрямками:

а) аналіз та оцінка складу та динаміки майна;

б) аналіз фінансової стійкості підприємства;

в) аналіз ліквідності балансу;

г) комплексний аналіз і рейтингова оцінка підприємства.

Поточна та оперативна фінансова робота на підприємстві спрямовується на практичне втілення фінансового забезпечення підприємницької діяльності, постійне підтримування платоспроможності на належному рівні.

Аналіз та контроль фінансової діяльності підприємства – це діагноз його фінансового стану, що уможливлює визначення недоліків та прорахунків, виявлення та мобілізацію внутрішньогосподарських резервів, збільшення доходів та прибутків, зменшення  витрат виробництва, підвищення рентабельності, поліпшення фінансово-господарської діяльності  підприємства  в цілому.

 

 

 

1.2. Основні показники  результативності фінансової діяльності, які характеризують ефективність управління

 В  умовах товарного виробництва  і ринкових економічних відносин  між суб’єктами господарювання  кожне підприємство має відповідні  фінансові (грошові) кошти для забезпечення  своєї ефективної діяльності  при створенні і функціонуванні будь-якого підприємства використовуються певні джерела формування і виокремлюються конкретні види їх фінансових коштів.

Стартовим джерелом формування фінансових коштів є статутний капітал, що являє собою суму коштів, яка необхідна для того, щоб підприємство розпочало свою діяльність. Його розмір визначається статутом або угодою на власні або позичені кошти. Проте в окремих випадках підприємствам можуть буди надані субсидії, тобто фінансова допомога в грошової або натуральній формі за рахунок коштів державного чи місцевого бюджетів, а також спеціальних фондів. Розрізняють прямі чи непрямі субсидії. Через прямі субсидії держава стимулює накопичення капіталу, фінансує капітальні вкладення в ті галузі, розвиток яких необхідний для збалансованості народного господарства країни в цілому, але є недостатньо прибутковим для відповідних підприємств (фірм). Вони спрямовуються перш за все в нові перспективні галузі економіки і малорентабельні виробництва. Непряме субсидування тих чи інших підприємств (фірм) здійснюється переважно засобами податкової і грошово-кредитної політики (податкових пільг, пільгових кредитів тощо).

Сукупність фінансових коштів підприємства, що має постійно підтримуватись на необхідному рівні за рахунок перелічених основних джерел формування, прийнято розподіляти на оборотні кошти (поточні витрати) та інвестиції (капітальні довгострокові витрати).

Фінансові результати відображають мету підприємницької діяльності, її доходність і є вирішальними для підприємства. Окрім його керівництва і колективу вони цікавлять вкладників капіталу (акціонерів), кредиторів, державні органи, в першу чергу податкову службу, фондові біржі, які займаються купівлею-продажем цінних паперів та ін.

Основним фінансовим результатом діяльності підприємства є його прибуток, іноді його замінюють показником доходу. Крім цих абсолютних показників для оцінки фінансового стану застосовують ряд відносних показників і коефіцієнтів. Послідовно їх розглянемо.

Показник ”доход” досить поширений серед економічних показників на макро- і мікрорівнях, у побуті (доход національний, підприємства, сім’ї, громадянина). Зміст його є не однозначним. Часто цим поняттям позначають загальну виручку або суму грошових надходжень підприємства або окремої особи. Іноді доход ототожнюють з прибутком. Це крайні тлумачення доходу. У сфері підприємницької діяльності офіційно визнано, що доход — як показник фінансових результатів — це виручка від підприємницької діяльності за вирахуванням матеріальних і прирівняних до них витрат. Таким чином, у доході заробітна плата розглядається як його елемент, а не різновид витрат.

Таке розуміння доходу відповідає глобальній макроекономічній меті виробництва, але є суперечливим на рівні підприємства, де зарплата формально має різну інтерпретацію залежно від форми власності на умови і результати виробництва. Працівники підприємства, які є його власниками (індивідуальні, колективні підприємства), розглядають свою зарплату як доход підприємства, а зарплату найманих працівників — як елемент витрат. Але це формальне, поверхове сприйняття. Від форми власності економічна суть зарплати не міняється.

Практичне значення показника доходу полягає в тому, що він характеризує загальну суму коштів, яка поступає підприємству за певний період і, за вирахуванням податків, може бути використовувана на споживання та інвестування. Доход іноді є об’єктом оподаткування.

Доход — найважливіший економічний показник роботи підприємств (фірм), що відбиває їхні фінансові надходження від усіх видів діяльності, кінцевим результатом якої виступає виробнича і реалізована продукція (зроблені послуги, виконані роботи), оплачені замовником. Доход — це гроші, що продавець сподівається одержати за продану одиницю виготовленої продукції.

Загальна величина доходу підприємства включає доход від [5, 231]: