Управління фінансовими результатами діяльності підприємства

Чистий прибуток утвориться після сплати з валового прибутку податків та інших обов’язкових платежів. Чистий прибуток залишається у повному розпорядженні підприємства.

Фінансові результати відображають мету підприємницької діяльності, її доходність і є вирішальними для підприємства. Окрім його керівництва і колективу вони цікавлять вкладників капіталу (акціонерів), кредиторів, державні органи, в першу чергу податкову службу, фондові біржі, які займаються купівлею-продажем цінних паперів та ін.

Основним фінансовим результатом діяльності підприємства є його прибуток, іноді його замінюють показником доходу. Крім цих абсолютних показників для оцінки фінансового стану застосовують ряд відносних показників і коефіцієнтів.

 

 

1.3. Сукупність факторів  впливу на фінансові результати  діяльності підприємства

 

Фінанси є індикатором конкурентоспроможності господарюючого суб’єкта на ринку. Тому стійкий фінансовий стан підприємства є запорукою його життєдіяльності в умовах ринкової економіки.

У ринкових умовах запорукою виживання і основою стабільного становища підприємства служить його фінансова стійкість. Вона відображає стан фінансових ресурсів підприємства, при якому є можливість вільно маневрувати коштами, ефективно їх використовувати, забезпечуючи безперебійний процес виробництва і реалізації продукції, враховувати витрати для його розширення і відновлення.

Фінансовий стан являє собою найважливішу характеристику економічної діяльності підприємства в зовнішньому середовищі. Він визначає конкурентоспроможність підприємства, його потенціл у діловому співробітництві, оцінює, якою мірою гарантовані економічні інтереси самого підприємства і його партнерів по фінансових і інших відносинах.

Фінансовий аналіз являє собою методику оцінки поточногоі перспективного фінансового стану підприємства на підставі вивчення залежності і динаміки показників фінансової інформації. Аналіз фінансового стану – це глибоке науково обґрунтоване дослідження фінансових ресурсів підприємства в єдиному виробничому процесі.

Основною метою фінансового аналізу є отримання певної кількості ключових параметрів, що дають об’єктивну і точну картину фінансового стану підприємства, його прибутку і збитків, змін у структурі активів і пасивів, у розрахунках з дебіторами і кредиторами. При цьому в оцінці поточного фінансового стану підприємства особливу роль відіграє його прогноз на най блищу і більш віддалену перспективу, тобто очікувані параметри фінансового стану [1,116].

Співвідношення між окремими групами активів і пасивів балансу мають важливе економічне значення і використовуються для оцінки і діагностики фінансового стану підприємства. Це співвідношення можна розглядати в різних аспектах, але основними з них є ті, що характеризують ступінь заборгованості, ліквідності та активності підприємства.

 Дебіторська  заборгованість має значну питому  вагу в складі поточних активів  і впливає на фінансовий стан  підприємства. Значення аналізу дебіторської заборгованості особливо зростає в період інфляції, коли іммобілізація власних оборотних активів стає дуже невигідною.

Ступінь заборгованості обчислюється шляхом ділення боргових зобов’язань на активи підприємства:

Кзаб = Кб / Ка,                         (1.1)

де Кзаб – коефіцієнт заборгованості

Кб - боргові зобов’язання, г.о.

Ка – сукупні активи , г.о.

Якщо Кзаб > 0,5, то сильно зростає ризик щодо сплати боргів і занепокоєння кредиторів. [45]

Для “Коломийський райавтодор” Кзаб становить 0,50 (845/1669), тобто ризик щодо сплати боргів підприємством в межах норми.

Поряд з коефіцієнтом загальної заборгованості часто обчислюється коефіцієнт довгострокової заборгованості, який показує частку довгострокових боргів у фінансуванні активів підприємства. Аналіз заборгованості, оцінка співвідношення зобов’язань дозволяє з’ясувати, наскільки раціональною є структура капіталу і ризик для інвесторів і кредиторів.

Фінансовим забезпеченням повернення боргів є власний капітал. Потенціальні можливості підприємства розрахуватися з боргами характеризуються коефіцієнтом забезпечення боргів:

Кз.б = Кв / Кб,                      (1.2)

де Кз.б – коефіцієнт забезпечення боргів

Кв –власний капітал, г.о.

Для “Коломийський райавтодор” Кз.б = 1348/845=1,59. за своїм змістом цей показник близький до коефіцієнта заборгованості, тільки має зворотну спрямованість.

У найзагальнішому вигляді зміни в обсязі дебіторської та кредиторської заборгованості за звітний період можуть бути охарактеризовані даними горизонтального та вертикального аналізу балансу .

Особливу увагу в процесі аналізу дебіторської заборгованості приділяємо статті «Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги», яка має найбільшу питому вагу в загальній сумі дебіторської заборгованості. Згідно з національними стандартами бухгалтерського обліку ця дебіторська заборгованість відображається в балансі за чистою реалізаційною вартістю, тобто як сума дебіторської заборгованості за мінусом сумнівних та безнадійних боргів.

Значна питома вага у складі джерел коштів підприємства належить позичковим коштам, у тому числі й кредиторській заборгованості. Тому необхідно вивчити та проаналізувати поряд з дебіторською заборгованістю і кредиторську, її склад, структуру, а потім провести порівняльний аналіз із дебіторською заборгованістю.[27,с.137]

Аналіз власне кредиторської заборгованості почнемо з вивчення складу і структури кредиторської заборгованості за даними форми № 1-Б «Звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість» (додаток 5).

Для цього розраховуємо питому вагу кожного виду кредиторської заборгованості в загальній сумі. Такі показники розраховуються за звітом і за планом, а порівнюючи їх, визначимо відхилення в структурі кредиторської заборгованості, установимо причини змін її окремих складових .

Аналіз стану дебіторської та кредиторської на кінець звітного періоду заборгованості передбачає також її порівняльний аналіз (табл. 1.1 ).

Таблиця 1.1

Порівняльний аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості

Показник	Дебіторська заборгованість	Кредиторська заборгованість	Перевищення заборгованості
			дебіторської	кредиторської
1.Заборгованість за товари, роботи, послуги	19	50	31	—
2.За розрахунками з бюджетом	—	7	—	7
3.За розрахунками з внутрішніх розрахунків	815		815
4.За розрахунками з позабюджетними  платежами	—		—
5. За розрахунками з оплати  праці	—	46	—	46
6. За розрахунками з учасниками	—		—
7. За розрахунками зі страхування	—	15	—	15
8.Інші види заборгованості	11	140		129
Усього	845	258	846	197

 

За результатами такого аналізу  виявляємо: збільшення або зменшення дебіторської заборгованості чи  збільшення або зменшення кредиторської заборгованості.

Як збільшення, так і зменшення дебіторської і кредиторської заборгованості можуть призвести до негативних наслідків для фінансового стану підприємства.

Так, зменшення дебіторської заборгованості проти кредиторської для нашого підприємства може статися через погіршання стосунків з клієнтами, тобто через зменшення кількості покупців продукції. А збільшення дебіторської заборгованості може бути наслідком неплатоспроможності покупців.

Отже, аналізуючи дані дебіторської і кредиторської заборгованості, необхідно вивчити причини виникнення кожного виду заборгованості, виходячи з конкретної виробничої ситуації на підприємстві.

У ринковій економіці, коли можлива ліквідація підприємств унаслідок їх банкрутства, одним з найважливіших показників фінансового стану є ліквідність.

Фінансовий стан підприємств можна оцінити з погляду його короткострокової та довгострокової перспектив. У короткостроковій перспективі критерієм оцінки фінансового стану підприємства є його ліквідність і платоспроможність, тобто здатність своєчасно і в повному обсязі розрахуватися за короткостроковими зобов'язаннями. Термін «ліквідний» передбачає безперешкодне перетворення майна на гроші. Ліквідність підприємства — це його спроможність перетворювати свої активи на гроші для покриття всіх необхідних платежів по мірі наростання їхнього терміну. Підприємство, оборотний капітал якого складається переважно з коштів і короткострокової дебіторської заборгованості, як правило, вважається більш ліквідним, порівнянно з підприємством. Оборотний капітал якого складається переважно з запасів [49]. 

Аналіз ліквідності пидприємства передбачає два таких етапи:

• cкладання балансу ліквідності (табл. 1.2.);
• розрахунок та аналіз основних показників ліквідності.

Робота підприємства в умовах ринку передбачає нормальну фінансову діяльність. При цьому враховується здтність підприємства здійснювати розрахунки за всіма видами зобовязань: внутрішніми і зовнішніми, короткостроковими і довгостроковими. Підприємство ліквідне, якщо його поточні активи більші, ніж короткострокові зобовязання. 

 

 

Таблиця 1.2

Аналіз ліквідності балансу, тис. грн

Актив	Код рядка	На поч звіт періоду	На кін звіт періоду	Пасив	Код рядка	На поч звіт період	На кін звіт період	Платіжний надлишок або настача
								На поч звіт періоду	На кін звіт періоду
1. Найбіль ліквідні активи (А1)	230,	10	83	1. Негайні пасиви (П1)	540- 610	224	208	-214	-125
2. Активи, що швидко реалізуються (А2)	160, 200, 210	737	845	2.Короткострокові пасиви (П2)	500- 530	185	50	552	795
3. Акиви, що реалізуються повністю (А3)	100, 120, 140, 250	362	296	3. Довгострокові пасиви (П3)	480			362	296
4. Активи, що важко реалізуються (А4)	080	660	445	4. Постійні пасиви (П4)	380, 430, 630	1360	1411	-700	-966
Баланс	280	1769	1669	Баланс	640	1769	1669	-	-

 

Найліквіднішою є готівка (або сальдо балансового рахунка 311 «Поточні рахунки в національній валюті»). Наступним за рівнем ліквідності активом є короткострокові інвестиції (цінні папери), оскільки у разі необхідності їх швидко можна реалізувати.

Дебіторська заборгованість — теж ліквідний актив, оскільки передбачається, що дебітори оплатять рахунок у найближчому майбутньому.

Найменш ліквідним поточним активом є запаси, бо для перетворення їх на гроші спочатку треба їх продати. Отже, під ліквідністю будь-якого активу слід розуміти можливість перетворення його на гроші, а рівень ліквідності визначається тривалістю періоду, протягом якого відбувається це перетворення. Що коротшим є цей період, то вищою буде ліквідність даного виду активів.

Короткострокові зобов'язання — це борги, строк погашення яких не перевищує одного року. Коли настає строк платежу, у підприємства має бути достатньо грошей для сплати. Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні коштів з активу, згрупованих за рівнем їхньої ліквідності, із зобов'язаннями за пасивом, об’єднаними за строками їх погашення і в порядку зростання цих строків. Залежно від рівня ліквідності активи підприємства поділяються:

Найбільш ліквідні активи (А1)- це суми за всіма статтями коштів та їх еквівалентів, тобто гроші, які можна використати для поточних розрахунків. Сюди належать також короткострокові фінансові вкладення, цінні папери, які можна прирівняти до грошей (це рядки 150, 220, 230, 240 другого розділу активу балансу).

Швидкореалізовані активи (А2) – активи, для обертання яких у наявні кошти потрібен певний час. У цю групу можна включити дебіторську заборгованість (платежі по якій очікуються протягом 12 міяців після звітної дати), інші оборотні активи.

Активи, що реалізуються повільно (А3),- запаси та інші оборотні активи (рядки 100 до 140, а також ряд 250). Запаси не можуть бути продані, поки немає покупця.

Активи, що важко реалізуються (А4),- це активи, які передбачено використовувати в господарський діяльності протягом тривалого періоду. (розділ “Необоротні активи”).

Пасиви балансу відповідно до зростання строків погашення зобов’язань формуються так:

Негайні пасиви (П1)- це кредиторська заборгованість (рядки 530 до 610 ), розрахунки за дивідендами, своєчасно не погашені кредити.

Короткострокові пасиви (П2)- це короткострокові кредити банків, поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями, векселі видані.

Довгострокові пасиви (П3)- довгострокові зобов’язання-3-й розділ пасиву балансу.

Постійні пасиви (П4)- це статті 1-го розділу пасиву балансу (“Власний капітал”). Підприємство буде ліквідним,  якщо його поточні активи перевищуватимуть його короткострокові зобов’язання. Підприємство може бути ліквідним у більшій чи меншій мірі. Тому для оцінки реального рівня ліквідності підприємства необхідно провести аналіз ліквідності балансу.